ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про особливості устрою Запорозької Січі, завдяки яким дослідники називають її козацькою республікою; якими були причини й наслідки козацьких війн (повстань) кінця XVI ст. та хто їх очолював; значення понять «гетьман», «козацька рада», «кіш», «кошовий отаман», «курінь», «військова старшина» .

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли і як виникла Запорозька Січ? 2. Покажіть на карті місця розташування Томаківської Січі. 3. Як козацтво стало перетворюватися на окремий стан українського суспільства? 4. Що таке республіка?

Чи є виправданою, на вашу думку, характеристика дослідниками Запорозької Січі як козацької республіки? Чому?

1 ЗАПОРОЗЬКА СІЧ — КОЗАЦЬКА РЕСПУБЛІКА. Утворивши реєстрове козацтво, влада Речі Посполитої надала йому універсал — привілей на володіння частиною території південноукраїнських степів. Проте цей документ не зберігся до нашого часу. Зазначені території здобули назву «Вольно-сті Війська Запорозького низового».

Центром «Вольностей Війська Запорозького низового» стала Запорозька Січ. Завдяки демократизму, притаманному управлінню Січі, дослідники називають її «козацькою республікою».

Вищим органом влади Запорозької Січі була загальна козацька рада, право участі в якій мали брати всі без винятку козаки. Вона розглядала найважливіші питання життя та діяльності козацького товариства — обрання старшини, ведення переговорів із представниками інших країн, вирішення проблем війни і миру тощо. Головним місцем проведення ради була Січ. Проте її могли скликати для вирішення невідкладного питання в будь-якому місці, наприклад під час походу.

Козацька рада щорічно в січні разом із військовою старшиною обирала кошового отамана. Він відав Військовим скарбом, представляв запорожців у зносинах із зовнішнім світом, організовував протягом року своїх повноважень повсякденне життя Січі, затверджував судові вироки. Його помічниками були осавул (порученець отамана), писар (очолював діловодство Січі), суддя (чинив суд), яких також обирали на козацькій раді. Крім них, до виборної військової старшини належали довбиш (литаврист), гармаш (відповідальний за артилерію), товмач (перекладач), шафар (відповідальний за збір податків на користь Військового скарбу з усіх привезених на Січ товарів і продуктів).

«Вольності Війська Запорозького низового» — офіційна, хоча й не зовсім точна назва Запорозької Січі та належних їй земель після козацької реформи 1578 р . короля Стефана Баторія.

Козацька рада — загальні

козацькі збори, орган козацького самоуправління в Україні в XVI—XVIII ст.

Кошовий отаман — найвища виборна керівна посада в Запорозькій Січі.

Кіш — польовий табір під час воєнних походів та на самій Січі .

Курінь — головна військово-адміністративна одиниця Запорозької Січі й одночасно житло козаків .

Гетьман (від старонімецького «командувач») — у XVI— XVII ст. — керівник Війська Запорозького; із 1648 р. також правитель Української козацької держави.

Суд на Січі керувався козацьким звичаєвим правом. Писаних правових норм не існувало. Найтяжчими злочинами, винних у скоєнні яких карали позбавленням життя, вважалися зрада, порушення військової дисципліни, убивство товариша й посягання на січове майно.

Основною військово-організаційною одиницею Запорозької Січі був курінь, що об’єднував козаків — вихідців із певних місцевостей. Курінь складався з декількох сотень осіб. Кількість куренів до XVIII ст. не була сталою. Життям куреня керував виборний курінний отаман, який одночасно був суддею для його козаків.

Курені об’єднувалися в кіш, підпорядкований кошовому отаману. Перш ніж вирушити у воєнний похід, козацька рада приймала рішення щодо його здійснення та обирала ватажка — гетьмана.

Перший опис Томаківської Січі зробив у 80-х рр. XVI ст. польський хроніст Бартош Па-процький. Козацькі ради, які вирішували найважливіші питання життя Січі, він назвав «рицарським колом». Велике значення для формування уявлень про українських козаків у тогочасній Європі мала написана ним у 1575 р . «Ода про хоробрість козаків». У ній зазначалося, що на українців випав увесь тягар кількасотрічної кровопролитної безуспішної боротьби з мусульманським світом. Козаки в цих війнах стали вчителями поляків, чим заслужили вічну пам'ять і славу нащадків.

2 ПРИЧИНИ Й ПОЧАТОК КОЗАЦЬКИХ ВІЙН (ПОВСТАНЬ) кінця XVI ст. Першим серйозним випробуванням козацтва як нової впливової сили Речі Посполитої стала козацька війна 1591—1596 рр., яку спочатку очолив гетьман К. Ко-синський, а потім провідні ролі в її перебігу відігравали С. Наливайко, М. Шаула та Г. Лобода.

Безпосередньою причиною війни стало зростання незадоволення українського козацтва, пов’язане з підготовкою Речі Посполитої до війни з Османською імперією. Спочатку для планованої війни влада мобілізувала 1 тис. козацької кінноти й 2 тис. піхоти. Однак через деякий час конфлікт двох держав залагодили. Річ Посполита зобов’язалася за турецькою вимогою вивести козаків із Дніпровського Низу й заборонити їм походи в Чорне море до турецьких володінь. Вимоги про дотримання цього влада надсилала козакам у вигляді відвертих погроз.

Глибинною причиною козацької війни 1591—1596 рр., на думку дослідників, стало поєднання зростання кількості козацтва з небажанням влади визнати привілеї, надані лише реєстровцям, для цілої верстви загалом.

Безпосереднім приводом до початку повстання козаків стала особиста образа, завдана козацькому гетьману Кри-штофу Косинському князем В.-К. Острозьким та його сином Янушем. Останній, користуючись впливом батька, привласнив маєток Рокитно (нині смт Рокитне), наданий королем К. Косинському як винагороду за захист Поділля від турків і татар.

Виступ К. Косинського підтримало чимало козаків, і протягом 1592 р. повстання охопило Київське, Брацлав-ське й частково Подільське воєводства. Жителі Білогород-ки, Білої Церкви, Переяслава та інших міст склали присягу К. Косинському. На території, звільненій від польської влади, він запроваджував козацькі порядки. Це збентежило польський уряд, за наказом якого для боротьби з повстанцями було зібрано велике військо, очолюване київським воєводою В.-К. Острозьким.

У вирішальній битві 23—31 січня 1593 р. під селищем П’ятка на Житомирщині повстанці зазнали поразки й відступили на Запорожжя. У лютому того ж року влада уклала з повсталими досить необтяжливу для них угоду щодо приведення козаків до послуху королю. Згідно з нею повсталі вибачали короля та Річ Посполиту за завдану шкоду та збитки. Вони обіцяли надалі перебувати в послуху короля та його представників, не здійснювати самовільні походи до сусідніх земель, повернути колишнім власникам захоплене майно та зброю. Проте це не вичерпало конфлікту. Навесні 1593 р. К. Косинський вирушив із Томаківської Січі, щоб продовжити боротьбу, але під Черкасами був убитий за наказом місцевого старости князя О. Вишневецько-го. Повстанці, залишившись без керівника, були розбиті військами черкаського старости.

Проте через деякий час, оговтавшись після поразки, козаки розпочали досить успішні дії. Це примусило О. Вишне-вецького укласти новий договір, що став значною поступкою козацтву. Козакам гарантувалося право безперешкодного виходу на Низ і повернення додому. Усім учасникам повстання 1591—1593 рр. надавалася повна амністія (звільнення від покарання). Місцева адміністрація зобов’язувалася повернути козакам — учасникам боротьби відібране майно й коней. На певний час між сторонами конфлікту встановилося перемир’я.

Висловіть свою думку щодо уроків і значення козацьких війн (повстань) кінця XVI ст. для влади й українського суспільства.

З ЗАВЕРШЕННЯ ТА ЗНАЧЕННЯ КОЗАЦЬКИХ ВІЙН (ПОВСТАНЬ) кінця XVI ст. На подальшу боротьбу козацтва суттєво вплинула зовнішньополітична ситуація в тогочасній Європі. У 1593 р. розпочалася війна Османської та Свя

щенної Римської імперій. Остання, розпочавши створення християнської Священної ліги для боротьби з мусульманським тиском на Європу, уперше звернула увагу на українське козацтво.

Восени 1593 р. посланець Папи Римського прибув на Січ із листом-закликом приєднатися до антитурецького союзу й значним грошовим заохоченням — авансом. На думку дослідників, це було першим випадком, коли українське козацтво визнали суб’єктом міжнародних відносин. Навесні наступного року козаки отримали корогву від імператора Священної Римської імперії та значну суму грошей як подарунок.

Влітку 1594 р. загони «охочих людей» під керівництвом Северина (Семерія) Наливайка здійснили похід до турецького Придністров’я. Папський посланець повідомив до Риму, що «козаки виконали свій обов’язок». Проте після цього козаки не припинили своїх дій. Їхні сили збільшилися за рахунок приєднання реєстровців. Шляхта в паніці кидала свої маєтки й тікала до Львова і Кракова.

Восени 1595 р. війська С. Наливайка оволоділи Східним і Західним Поділлям, Київщиною та Волинню. У лютому наступного року вперше в історії Речі Посполитої для приборкання повсталих козаків в Україну рушила польська регулярна армія, очолювана польським гетьманом коронним С. Жолкевським.

Сили повстанців суттєво зміцнило те, що до них приєдналися запорозькі козаки, очолювані Григорієм Лободою. Гетьманом об’єднаного війська обрали Матвія Шаулу. Проте коронні війська взяли в облогу повстанський табір в урочищі Солониця поблизу Лубен. Шансів на перемогу в козаків не було.

У червні 1596 р. повстанці вимушені були прийняти ультимативні вимоги здатися та скласти зброю. С. Наливайка із соратниками, що намагалися вирватися в Степ,

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

З універсалу короля Речі Посполитої Сигізмунда III до шляхти Брацлавського воєводства про необхідність придушення повстання С. Наливайка (1594 р.)

...А тепер знову, коли там їхня сваволя чим більшої сили набирає і набрала, про що скарга нам представлена від рицарства — мешканців того воєводства і всіх земель руських, що вони, приєднавши до себе ще інших свавільних людей, на домівки шляхетські наїжджають, плюндрують, маєтності їхні пустошать, права та їх самих забирають і забивають. Навіть замки й міста наші беруть в облогу, а послушності нашої виламуючись.

Чому ми не раз запобігаючи і побоюючись, щоб теє зло пожежею не поширювалося, прихиляючись

до прохання мешканців про відновлення і компенсацію прав, шкод і маєтностей, побиття й проливання крові їхньої. радимо. того Наливайка та інших свавільників [спіймати і] з ними як слід учинити. А тих бунтівників, свавільників відповідно до їх «заслуг» карали й карати казали.

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Які з наведених у тексті джерела фактів свідчать про значне поширення повстання? 2. Як влада закликала діяти, щоб припинити повстання?

схопили. У Варшаві С. Наливайка і М. Шаулу стратили. Вальний сейм Речі Посполитої спеціальними ухвалами за участь у козацьких війнах (повстаннях) позбавив реєстрове козацтво його прав і привілеїв.

Узяття фортеці Ізмаїл українськими козаками на чолі з гетьманом С Наливайком у 1595 р. Художник П. Петровичев . 1953 р.

Яку інформацію про зображені події можна отримати за картиною?

Козацькі війни (повстання) кінця XVI ст. стали першим в Україні потужним виступом, очолюваним козацтвом. Вони сприяли подальшому покозаченню представників різних станів, їх переселенню на південь українських земель і продовжили процес формування козацького стану.

Під час бурхливих подій 1591—1596 рр. козацтво демонструвало українському суспільству, як необхідно відстоювати свої інтереси, коли вони ігноруються. Однак доцільно звернути увагу, що такі дії були порушенням чинних правових норм. Однак це було відповіддю на порушення їхніх прав і неможливість щось досягти законним шляхом.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із розповіді польського хроніста М. Бєльського про битву під Солоницею між повстанцями С. Наливайка та польським військом

...Козаки отаборилися в чотири ряди возів та візків і навколо влаштували рів і вал, аж возів видно не було, у брамах посипали високі горби, на яких мали гармати, а потім посеред табору збудували високі зруби й між ними землю насипали, щоб із них далі влучали гармати, отже, нашим (полякам — Авт.) важко було заподіяти їм щось штурмом. Вони лише на них нападали й звідусіль їм дошкуляли, так що ні худоби, ні коней не могли вони на випас випустити й через те дохли з голо

ду. Також заходили з нами постійно в сутички, у яких нашим непогано доводилося, дарма що під своїм табором накопали вони в полі проти нас густо ями і в них піших із мушкетами посадили.

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Яку назву мала тактика повстанців у битві під Солоницею? 2. Які висновки можна зробити про битву під Солоницею на підставі фактів, наведених польським хроністом?

ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?

■ Своєрідний устрій Запорозької Січі зробив її прототипом для організації більш демократичного державного устрою.

■ Козацькі війни (повстання) кінця XVI ст. продемонстрували, що козацтво перейшло на новий рівень розвитку, і влада має зважати на його інтереси.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1591—1596 рр. — козацькі війни (повстання) кінця XVI ст.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Відгадайте героя/героїню». Правила гри. Учитель/учителька записує на картці ім'я історичного діяча або діячки та вміщує її в конверт. Учні та учениці мають за допомогою заздалегідь визначеної кількості запитань відгадати, про кого йдеться. Учитель/учителька може відповідати лише «так», «ні» або «частково» . Гру можна проводити в парах, малих групах або з усім класом .

2. Які особливості Запорозької Січі дають підстави називати її козацькою республікою? 3. Що вам відомо про причини й початок козацьких війн (повстань) кінця XVI ст.? 4. Як завершилися козацькі війни (повстання) кінця XVI ст.? У чому полягало їхнє значення?

5. Покажіть на карті події, пов'язані з розгортанням козацьких війн (повстань) кінця XVI ст. 6. Робота в парах. Складіть схему устрою Запорозької Січі. 7. Складіть хроніку подій козацьких війн (повстань) кінця XVI ст.

8. Робота в малих групах. Розв'яжіть історичні задачі. 1) У січні 1596 р. С. Наливайко звернувся з листом до короля Сигізмунда III, де намагався подати себе як його вірного підданого, що не чинив шкоди Речі Посполитій, а навпаки, сприяв захисту її земель. Чи погоджуєтеся ви із цим? Чому? Чого, на вашу думку, С. Наливайко прагнув досягти цим листом? 2) Придворний поет князя В ,-К. Острозького Симон Пекалід присвятив свою поему «Про Острозьку війну» повстанню К. Косинського. У творі автор зобразив дії повстанців як прояв нецивілізова-ного світу, який своєю війною руйнує представлений В .-К. Острозьким світ цивілізації та «міст квітучих». Козацтво, на думку поета, має бути лише захисником князівського світу від чужинців і не претендувати на його місце в суспільстві. Яким є ваше ставлення до цієї точки зору? Що показали козацькі війни кінця XVI ст. щодо місця козацтва в тогочасному суспільстві?

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)