ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про причини активної участі козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; роль Війська Запорозького в Хотинській війні; якими були основні походи козаків першої чверті XVII ст.; чим уславився П. Конашевич-Сагайдачний.

 

1 ПРИЧИНИ УЧАСТІ КОЗАЦТВА В МОРСЬКИХ І СУХОДІЛЬНИХ ПОХОДАХ. Наприкінці XVI ст. українське козацтво почало відігравати помітну роль у внутрішньому житті Речі Посполитої. Разом із цим на нього звернули увагу інші держави — наймання на воєнну службу до іноземних монархів стало для козаків традиційною справою, або «козацьким хлібом», як тоді казали.

Незважаючи на офіційну ліквідацію реєстрового козацтва, уряд Речі Посполитої залучав козаків до участі у війнах, які держава вела в цей час. Зокрема, козацтво брало участь у молдавсько-волоській кампанії 1600 р., польсько-шведській війні 1601—1602 рр. та польсько-московській війні 1617—1618 рр. Із цих причин влада відновила українське реєстрове козацтво.

 

Усупереч заборонам влади козацтво самовільно здійснювало успішні морські й суходільні походи до Кримського ханства й Османської імперії.

Воєнна активність запорозького козацтва обумовлювалася його розумінням свого призначення та способом існування як спільноти «воєнного люду». Своїми походами воно захищало українські землі від татарських набігів, визволяло з мусульманського полону християнських бранців. Козаки-запорожці наймалися на службу до правителів християнських держав, несли службу, воювали тощо. Усе це виправдовувало саму форму існування Січі, яка ставала форпостом, захисником християнського світу перед тиском мусульманського. Водночас у походах козаки здобували здобич і полонених, яких у ті часи традиційно продавали як невільників або отримували за них викуп.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Якими були особливості військового мистецтва українського козацтва? 2. Наведіть факти, що свідчать про зростання ролі козацтва в подіях, що відбувалися на українських землях у XVI ст.

Висловіть судження щодо того, чи могла існувати Запорозька Січ без здійснення воєнних походів . Чому?

Після взяття запорозькими козаками Варни турецький султан наказав перегородити Дніпро залізним ланцюгом між фортецями Казікермен та Ас-лан-Кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю здолали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки 25—60 км волоком.

2 ВОЄННІ ПОХОДИ КОЗАКІВ. Перші два десятиліття XVII ст. були добою далеких і близьких воєнних походів українського козацтва. Саме в цей період відбулися успішні морські й суходільні походи до Кримського ханства Османської імперії, Московського царства, що поширили славу про непереможних козаків-запорожців на всю Європу.

У 1602 р. козаки на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот. Уже в 1606 р. запорожці здобули Варну — найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря, яка до того вважалася неприступною. Наступного року козаки-запорожці, очолювані П. Конашеви-чем-Сагайдачним, розбили турецьку флотилію під Оча-ковим.

У 1608 р. козаки вирушили в суходільний похід на Кримське ханство, зруйнували й спалили Перекоп, а через рік на 16 чайках напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Акерман (сучасне місто Білгород-Дністров-ський).

У 1613 р. запорожці здійснили два походи на турецьке узбережжя, а в гирлі Дніпра розбили турецьку флотилію та захопили шість турецьких галер. Наступного року козацька флотилія із 40 чайок, очолювана П. Конашевичем-Сагайдачним, подолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила узбережжя. Штурмом було взято Синоп і спалено весь турецький флот, що стояв у гавані.

У 1615 р. козацька флотилія із 80 чайок пішла на Стамбул. Зійшовши на берег між двома столичними портами, козаки спустошили й спалили все довкола. Їм навздогін вирушила турецька ескадра, але козаки завдали їй поразки біля гирла Дунаю. Захоплені галери вони відвели до Очакова, спалили на очах у залоги, а потім розпочали штурм фортеці.

Нарешті в 1616 р. П. Конашевич-Сагайдачний із величезною флотилією зі 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа та взяв 'її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу, що була головним невільницьким ринком регіону, і визволили полонених.

Османська імперія, обурена зухвалістю козаків, розпочала війну проти Речі Посполитої. Коронний гетьман С. Жолкевський сумнівався в перемозі і тому уклав із турками мир. Він зобов’язався приборкати козаків, але не зміг цього зробити.

Упродовж усього літнього періоду 1619 р. козацькі флотилії успішно діяли в Чорному морі. Наступного року в козацьких морських походах загалом узяли участь близько 1,5 тис. чайок. Влітку 1621 р. козацька флотилія, потопивши 20 галер, розгромила турецьку ескадру. Козаки вчинили напади на Стамбул і Галад.

Завдяки успішним діям у морських походах козаки-за-порожці уславилися як непереможні воїни.

Під час польсько-московської війни 1617—1618 рр. 20-тисячне козацьке військо, очолюване гетьманом П. Ко-нашевичем-Сагайдачним, на прохання короля Сигізмун-да ІІІ вирушило до Москви. Воно мало врятувати королевича Владислава, який ішов туди походом, щоб здобути корону московського царя, й опинився у складній ситуації. За участь козаків у поході П. Конашевич-Сагайдачний вимагав припинення утисків православних, збільшення кількості реєстрового козацького війська, збільшення підвладної козакам території з їхньою адміністративною та судовою автономією. Король Сигізмунд III пообіцяв виконати ці умови.

Похід козаків до Московського царства був успішним. Королевича Владислава вдалося врятувати. Після невдалої спроби штурмом узяти Москву сили Речі Посполитої відступили. Найбільшим успіхом Речі Посполитої у війні з Московським царством, фактично отриманим завдяки

діям козаків, стало укладання Деулінського перемир’я. За його умовами Річ Посполита повернула втрачені раніше Смоленську, Чернігівську й Новгород-Сіверську землі. Від короля Сигізмунда III за участь у поході козаки отримали лише досить значну грошову винагороду — 20 тис. золотих та 7 тис. штук сукна. Обговорені козаками напередодні походу умови задоволено не було.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із розповіді Г. Л. де Боплана про організацію козаками-запорожцями морських походів

Коли козаки задумують свій морський похід, то не мають дозволу від короля, але дістають його від свого гетьмана і скликають військову раду. На ній вибирають наказного гетьмана, який має очолити їхній похід. Далі вони рушають до Військової скарбниці, яка є місцем їхнього збору. Там будують човни Близько 60 стіп завдовжки, 10 чи 12 завширшки і 12 завглибшки . Ті човни не мають корми, зводяться зі стовбура човнового дерева — верби або липи — завдовжки 45 стіп. Боки обрамовуються і доповнюються дошками 10—12 стіп завдовжки і 12 на одну стопу завширшки . Вони скріплюють їх дерев'яними цвяхами, настелюючи один ряд на другий, так, як це робиться у звичайних річкових човнах... Зазвичай на їхньому човні є 10—15 пар весел із кожного боку, і пливуть ті човни швидше, ніж турецькі веслові галери. На човнах також ставлять щоглу, на яку напинають доволі незграбне вітрило, що розпускають лише в гарну погоду, а при сильному вітрі воліють веслувати.

Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею, а на кожному човні є також чотири-шість

фальконетів (невеликих гармат), необхідна для походу живність . Одягнені козаки в сорочки й шаровари, ще мають змінний одяг із благенькою свитою та шапкою; беруть шість фунтів пороху, достатню кількість свинцю, ядра для своїх гармат. У кожного є компас.

Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирлі Дніпра напоготові кілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Однак хитрі козаки виходять темної ночі, коли має з'явитися на небі місяць-молодик, і переховуються в очереті за три-чотири милі від гирла Дніпра, куди не заходять турецькі галери. Турки ще чекають їх біля гирла, але завжди залишаються обдуреними.

Робота в парах. Опрацюйте текст і виконайте завдання: 1. Визначте основні етапи підготовки козаків до морського походу. 2. Опишіть вигляд козацької чайки. 3. Яким було спорядження козака — учасника походу? 4. Як козаки вводили в оману турків, щоб вийти в Чорне море?

Чи можна віднести П. Кона-шевича-Сагайдачного до визначних постатей історії України? Поясніть свою точку зору.

З ДІЯЛЬНІСТЬ П. КОНАШЕВИЧА-САГАЙДАЧНОГО. На тлі подій, які відбувалися на українських землях наприкінці XVI — на початку XVII ст., відбувалося формування особистості одного з відомих ватажків козацтва П. Конашеви-ча-Сагайдачного. Освіту він здобув в Острозькій школі (академії), що, напевно, й обумовило його погляди як ревного поборника православ’я на все життя. Саме під час навчання він написав твір «Пояснення про унію», де виступив на захист православної віри.

Наприкінці XVI ст. П. Конашевич-Сагайдачний приєднався до Війська Запорозького. У складі козацького війська він став учасником молдавсько-валахської (1600 р.) та польсько-шведської кампаній. Імовірно, П. Конашевич-Сагайдачний брав активну участь у козацьких морських та суходільних походах проти татар і турків. Визнаним ватаж-

ком усього українського козацтва він став після вдалих походів 1614, 1615 та 1616 рр.

У 1616—1622 рр. П. Конашевича-Сагайдачного чотири рази обирали гетьманом Війська Запорозького. Він умів поєднувати наполегливість у прямуванні до поставленої мети зі здатністю до компромісів. Завдяки його зусиллям було відкинуто повністю невигідний козацтву варіант угоди великого коронного гетьмана С. Жолкевського й підписано менш невигідну Вільшанську угоду 1617 р. Вона забороняла походи козаків до Криму й Османської імперії. Кількість козацького реєстру обмежувалася 1 тис. осіб. Проте через польсько-московську війну 1617—1618 рр. її реалізовано не було. Після війни козацька старшина, очолювана П. Конашевичем-Сагайдачним, домоглася укладення нової Роставицької угоди 1619 р., за якою кількість реєстрового козацтва збільшувалася до 3 тис. осіб.

П. Конашевич-Сагайдачний сприяв зростанню воєнно-політичної ваги Війська Запорозького в тогочасній європейській політиці. Із його ініціативи козацькі посли в 1618 р. вели переговори про приєднання до антитурець-кої «Ліги християнської міліції» та залучення запорожців до хрестового походу проти Османської імперії, який вона намагалася організувати.

Для підтримки православної церкви П. Конашевич-Са-гайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства, а гетьман став опікуном заснованої при ньому школи. П. Конашевич-Сагайдачний сприяв відновленню вищої ієрархії православної церкви в Речі Посполитій.

Важливе місце в діяльності гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного посідали заходи з реформування Війська Запорозького й Січі. Він поділив війська на сотні та полки, запровадив навчання та сувору дисципліну. У складі війська гетьман створив підрозділи легкої і маневреної артилерії та добре озброєної і навченої піхоти. Усе це забезпечувало високий ступінь підготовленості до ведення воєнних дій, що й продемонстрували численні козацькі перемоги в битвах цього періоду.

Суттєво змінився на краще моральний дух Війська Запорозького. Воно вважало себе захисником православної віри, рідної землі та її населення.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Патріарх Феофан III про роль гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного у відновленні православної ієрархії в Речі Посполитій (1627 р.)

...Справа була б неможливою без підтримки пана й гетьмана Петра Сагайдачного, дії якого в цій справі справедливо можна назвати подвигом, рівним апостольському. Ця людина є щирий сповідник православної віри, за яку [він] віддає своє життя й після заспокоєння свого шанується на Русі як благовірний.

Як патріарх оцінював роль П. Конашевича-Сагайдачного у відновленні православної церкви?

4 УЧАСТЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА В ХОТИНСЬКІЙ ВІЙНІ.

Морські й суходільні походи запорозьких козаків до турецьких портів Західного й Південного Причорномор’я, а також підтримка Річчю Посполитою антитурецьких виступів у Валахії та Молдавії викликали різке погіршення відносин Речі Посполитої та Османської імперії. Розпочалася польсько-турецька війна 1614—1621 рр.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із листа католицького єпископа Франческо Чіріолі (1621 р.)

...Серед католиків, зокрема церковників, не бракує впливових осіб, які прихильні до членів козацького посольства (з огляду на теперішню загрозу війни з османами). А згаданий Сагайдачний відверто заявляє, що королівство не одержить ні найменшої допомоги від жодного козака і від більшої частини схизматиків, якщо їхні вимоги не будуть вислухані . З другого боку, багато хто із цих сеньйорів не тільки вважає, що було б величезною шкодою втратити допомогу козаків, військо яких

вихваляють як більш боєздатне і краще організоване, ніж те, яке очолює коронний гетьман, а й підкреслюють небезпеку, що ці козаки не битимуться проти османів, і тому говорять, що зараз необхідно піти на поступки, щоб вони лишилися вдоволеними.

Робота в парах. Опрацюйте текст джерела й визначте, чим його автор аргументує доцільність використання у війні допомоги козаків.

У вересні 1620 р. польська армія, очолювана коронним гетьманом С. Жолкевським, була розбита турками під селищем Цецора. Здобувши перемогу в Молдавії, султан Осман II готувався до завоювання Речі Посполитої. Король Речі Посполитої Сигізмунд III звернувся по допомогу до імператора Священної Римської імперії і Папи Римського, але вони не підтримали його. Тоді він був змушений шукати порозуміння із запорозьким козацтвом.

У відповідь на прохання короля запорозький гетьман Яків Нерода на прізвисько Бородавка заявив, що надасть допомогу лише за умови визнання польською владою відновлення ієрархії православної церкви.

У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва, між Ржище-вом і Білою Церквою, зібралася рада реєстрового та пере-єстрового козацтва, на якій вирішили взяти участь у поході проти турків разом із поляками, а для узгодження умов направити до короля посольство на чолі з П. Кона-шевичем-Сагайдачним.

Битва під Цецорою 1620 р. Художник В . Пивницький. 1878 р.

Із Варшави П. Конашевич-Сагайдачний повернувся в польський табір, розташований під стінами Хотинської фортеці. Проте козацьке військо ще не прибуло туди, і він із невеликою охороною рушив назустріч козакам, які з боями пробивалися під Хотин. Загін П. Конашевича-Сагай-дачного натрапив на турків, і, діставши поранення, ватаж-

ку козаків ледве вдалося повернутися до своїх. Було скликано козацьку раду, на якій П. Конашевич-Сагайдач-ний розповів про обіцянки польського уряду. Козаки, не-вдоволені командуванням Бородавки, позбавили його влади й обрали новим гетьманом П. Конашевича-Сагайдачного.

Сеймовий комісар армії Речі Посполитої в Хотинській битві після неї відверто заявив, що «справжніми переможцями під Хотином і рятівниками Речі Посполитої були козаки».

Блискуче уникнувши оточення, П. Конашевич-Сагай-дачний привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася 250-тисячна турецько-татарська армія, очолювана Османом II. Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого близько 40 тис. становили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 р., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки таланту П. Конашевича-Сагайдачного й героїзму запорожців польсько-козацьке військо здобуло перемогу.

У результаті героїчних дій козаків під стінами Хотинської фортеці було розвіяно уявлення про непереможність турецької армії. Подальші плани Османської імперії щодо завоювання європейських країн провалилися. Українські й польські землі були врятовані від завоювання турками. Авторитет Речі Посполитої зріс. Звістка про перемогу спри-

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із твору К. Саковича «Вірші на жалісний потреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного...» (1622 р.)

...Конашевич в Острозі досить літ проживши і науки у письмі нашому заживши,

Здібність у душі відкрив сильну до звитяжства,

В Запорозьке він пішов славнеє рицарство; і отам немало теж, поміж них живучи,

Діла рицарського скрізь пильно стережучи,

Досягнув, що військо те в гетьмани обрало,

Мужньо з ним воно татар, турків розбивало .

Він за гетьманства свого взяв був місто Кафу —

Цісар турський там зазнав немалого страху!

.На безсмертну заслужив славу, наш гетьмане!

Ні, вона у забутті, певно, не постане;

Поки Дністер і Дніпро многорибні плинуть,

Поки справи всі твої славно будуть линуть,

Не впадеш у глибину забуття безличну,

Не загинеш у літах — маєш славу вічну!

Робота в парах. Обговоріть і визначте, за яку з усіх перемог, здобутих гетьманом, уславлює його автор твору? Чому саме за цю?

яла активізації визвольної боротьби слов’янських народів проти турецького поневолення.

За умовами досягнутого миру Кримське ханство та Османська імперія зобов’язувалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита, у свою чергу, обіцяла заборонити козакам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Криму й турецьких володінь.

Для гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного перемога під Хотином стала останньою справою його життя. Унаслідок отриманого напередодні поранення він захворів і невдовзі помер.

ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?

■ Походи козаків першої чверті XVII ст. продемонстрували високий рівень військової майстерності запорозького козацтва.

■ П. Конашевича-Сагайдачного небезпідставно вважають одним із найбільш талановитих ватажків українського козацтва.

■ Перемога, здобута Річчю Посполитою в Хотинській війні завдяки запорозькому козацтву, сприяла поширенню уявлень про них як про вправних воїнів .

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

Перша чверть XVII ст. — походи запорозьких козаків до Кримського ханства й Османської імперії.

1618 р. — похід козаків на Москву під час польсько-московської війни 1617—1618 рр .

1621 р. — Хотинська війна.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Знайдіть зайве». Правила гри.

Учитель/учителька доручає учням та ученицям скласти на аркушах три-чотири переліки термінів і понять . У кожному переліку із чотирьох слів або словосполучень одне має не відповідати змістовому ряду, тобто бути зайвим. Учні та учениці підписують свої аркуші та віддають учитеяю/учитеяьці. Потім аркуші роздаються в довільному порядку для відповідей. Учитель/учителька заздалегідь попереджає, якою кількістю балів оцінюється одна правильна відповідь. Учні та учениці підкреслюють зайве слово або словосполучення в кожному переліку й також вказують своє прізвище та ім'я.

2. Із яких причин козацтво брало участь у морських і суходільних походах? 3. Наведіть факти, які свідчать, що морські й суходільні походи козаків завдавали шкоди Кримському ханству й Османській імперії. 4. Яку роль відіграло українське козацтво в польсько-московській війні 1617— 1618 рр .? 5. Польський шляхтич Яків СоБєський, згадуючи діяльність П. Конашевича-Сагайдачного, написав: «Був це чоловік великого духу...» . Наведіть факти з біографії гетьмана, які доцільно використати

до такої характеристики. 6. Яку роль відіграло козацтво в Хотинській війні?

7. Колективне обговорення. Які зміни відбулися в розвитку козацтва в першій чверті XVII ст.? 8. Покажіть на карті події, пов'язані з походами козаків першої чверті XVII ст. 9. Складіть перелік основних заходів діяльності П. Конашевича-Сагайдачного .

10. Робота в парах. Про участь козаків у Хотинській битві вірменський хроніст Авксєнтій написав: «Якби не козаки, війська Речі Посполитої було б розбито за три-чотири дні. Перемогу здобули тільки завдяки Богові й запорозьким козакам». За додатковими джерелами ознайомтеся з перебігом битви та складіть опис фактів, на підставі яких можна скласти таку характеристику. 11. Пригадайте зміст української народної думи «Маруся Богуславка». За її текстом наведіть приклади, що відображають любов до Батьківщини як одну з найбільших чеснот людини.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)