Інформація про новину
  • Переглядів: 152
  • Дата: 26-02-2021, 16:15
26-02-2021, 16:15

17—18. Козацько-селянські повстання 20—30-х років XVII століття

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  16. Походи козаків першої чверті XVII сто...
Наступна сторінка:   19—20. Передумови, причини і початок Нац...

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про причини козацько-селянських збройних конфліктів і повстань проти влади Речі Посполитої та їх перебіг; у чому виявлявся національно-визвольний характер зазначених рухів; про результати, наслідки і значення козацько-селянських збройних конфліктів і повстань; визначення понять «Куруківська угода 1625 р.», «Тарасова ніч», «Переяславська угода 1630 р .», «національно-визвольна боротьба», «Ординація Війська Запорозького».

 

ПРИГАДАЙТЕ

1. Якими були причини, результати та наслідки козацьких війн кінця 90-х рр. XVI ст.? 2. Назвіть особливості соціально-економічного розвитку українських земель у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст. 3. Які факти свідчать про те, що запорозьке козацтво було важливим чинником суспільного життя на українських землях?

 

1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ у 20-х рр. XVII ст. Після Хотинської війни козацьке військо повернулося до України. Однак ставши вагомим чинником здобуття Річчю Посполитою перемоги, козацтво одночасно програло. Обіцянки, надані владою запорожцям напередодні війни, не були виконані. Уже в жовтні 1621 р. польський уряд наказав залишити в реєстрі лише 3 тис. козаків, а решті наказав повернутися під владу своїх панів і старост.

Значна частина виключених із реєстру козаків повернулася до панських маєтків на Київщині, але при цьому зберігала військовий устрій і відмовлялася виконувати накази панських «старостків» та королівських урядників. Розгорталося покозачення селян і містян, які через погіршення умов життя не визнавали місцевої адміністрації та проголошували себе козаками. До «самовільного» козацтва приєднувалися реєстровці, незадоволені тим, що в той час, коли вони воювали, їхні господарства були розорені панами.

Ситуацію ускладнювали також спроби влади перешкодити козакам здійснювати походи проти татар і турків. Однак запорожці не збиралися дотримуватися умов Хотинської угоди. Коли королівський посол, що прибув на Запорозьку Січ, почав дорікати козакам за порушення домовленостей, козаки заявили: «Мир укладав король, а не ми!».

У 1621 та 1622 рр. козаки зверталися до Сигізмунда III з петиціями, де зобов’язувалися не нападати на турецькі володіння та Крим, якщо король задовольнить їхні вимоги. Вони просили зберегти давні вольності, збільшити реєстр. Козаки хотіли отримати дозвіл селитися й користуватися своїми правами як на королівських землях, так і в панських маєтках, мати можливість із відома короля найматися на службу до інших монархів, заборонити розміщення на постій королівських військ у Київському воєводстві. Запорожці наполягали також на скасуванні Берестейської унії та узаконенні православної церкви. Проте влада Речі Посполитої не бажала розглядати прохання козаків і вирішила приборкати їх силою. Ситуація загострювалася. Упродовж весни-літа 1625 р. запорожці, незважаючи на заборону влади, здійснили три походи до турецьких володінь. Одночасно козаки розпочали боротьбу з унійцями в Києві. Влада Речі Посполитої почала вважати козацтво небезпечною для себе силою.

Сформулюйте причини козацько-селянських повстань 20—30-х рр . XVII ст. Чи можна стверджувати, що вони були обумовлені ситуацією, що склалася на українських землях у той час? Чому?

2 ПОЛЬСЬКО-КОЗАЦЬКИЙ ЗБРОЙНИЙ КОНФЛІКТ 1625 р.

У вересні 1625 р. з міста Бар на Поділлі в Подніпров’я вирушило 30-тисячне польське військо, очолюване коронним польним гетьманом Станіславом Конецпольським. Під

його натиском окремі повстанські загони козаків, покоза-чених селян і містян із Фастова, Канева, Черкас та інших міст подалися в напрямку Запорожжя. Із Січі їм на допомогу вирушив гетьман Марко Жмайло. Незабаром вони об’єдналися у 20-тисячне військо та влаштували укріплений табір на південь від Крилова. 25 жовтня урядові війська напали на козаків. Після кривавої битви, що тривала весь день, М. Жмайло відвів повстанців до Курукового озера, де розташував у болотистій місцевості новий табір, оточивши його кількома рядами возів.

С. Конецпольський атакував повстанців, але, потрапивши в трясовину, відступив із великими втратами. Тим часом похолодало, випав сніг. Обидві сторони не були готові до тривалої облоги й розпочали переговори. Козаки відкинули вимогу поляків видати ватажків. Однак замість М. Жмайла новим гетьманом обрали поміркованого Михайла Дорошенка, який 6 листопада 1625 р. підписав із С. Конецпольським Куруківську угоду.

За цим договором усі учасники повстання отримували амністію (не підлягали покаранню). Кількість реєстрового козацтва збільшувалася з 3 тис. до 6 тис. осіб, із яких 1 тис. козаків мала перебувати на Запорозькій Січі й не допускати туди втікачів із панських маєтків. Реєстрове козацтво об’єднувалося в полки, що були одночасно територіальними одиницями, де вони жили, — Корсунський, Черкаський, Білоцерківський, Чигиринський, Канівський, Переяславський. Установили річну платню реєстровцям у розмірі 60 тис. злотих та додаткові виплати старшині. Козаки, які залишалися поза реєстром, поверталися під владу панів. Старшина зобов’язувалася не приймати до реєстру виключених із нього і придушувати будь-яке «свавільство».

Реєстровцям дозволялося селитися й володіти землею лише на державних землях — «королівщинах». Ті, хто жив у панських маєтках, мали залишити їх протягом трьох місяців. За козаками зберігалося право обирати гетьмана, але затверджувати його мав король. Реєстровці зобов’язувалися не втручатися в релігійні справи в Україні, відмовитися від зв’язків з іноземними державами та здійснення походів проти Кримського ханства та Османської імперії.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із Куруківської угоди (1625 р.)

...Найбільше і найсерйозніше непокоїли Річ Посполиту морські походи козаків, які вони робили всупереч забороні уряду, а також їхні свавільства, які вони чинили в містах. Злочини ці зазнали належної кари від зброї коронного війська. Тим, які через щастя і з волі Божої уникнули страти і зберегли життя, обіцяючи надалі віддати його на службу Речі Посполитій, ми іменем його королівської милості і Речі Посполитої оголошуємо прощення.

Ми вважаємо справедливим, щоб Військо Запорозьке, що складається з підданих його королівської милості, мало голову або старшого, за прикладом давніх років, призначеного королем або гетьманами коронними з відома його королівської милості.

Король. доручив скласти правильний список Війська Запорозького, із зазначенням числа козаків, які проживають у кожному місті його королівської милості .

Із числа 6 тис. козаків 1 тис. або більше, на розсуд коронного гетьмана і з відома їхнього старшого залежно від умов часу, мусять перебувати на Низу за порогами і там виконувати свою службу: подавати відомості про дії ворогів, не допускати їх до переправ і взагалі захищати ті місця . Решта, живучи по волостях, мусить йти в похід з наказу коронного гетьмана на допомогу регулярному війську. утримуючись у дорозі від утиску жителів.

Робота в парах. Обговоріть і висловіть свою думку, чому частину козацтва угода влаштовувала, а частину — ні.

Куруківська угода, на думку уряду, мала ізолювати реєстровців, що перебували на державній службі, від інших станів і зупинити розгортання покозачення. Створення шести територіальних полків мало на меті примусити реєстровців підтримувати порядок і придушувати в цих землях повстанські виступи. Угода не задовольнила основну масу козацтва, і влада не змогла повністю втілити в життя її умови. На Січі з 1628 р. зосереджувалося нереєстрове козацтво, незалежне від уряду, яке обирало власного гетьмана.

3 ПОВСТАННЯ ТАРАСА ФЕДОРОВИЧА (ТРЯСИЛА) 1630 р.

Наприкінці 20-х рр. XVII ст. після завершення польсько-шведської війни на українські землі повернулися ко-заки-випищики, яких влада залучила до лав реєстрового козацтва лише для участі у війні. Тепер їхня доля нікого не обходила. До цього уряд уперше розмістив на Київщині на постій коронне військо. Звичні для нього пограбування й насильства над місцевим населенням ускладнили ситуацію. Гостроти набули також відносини православних та унійців. За таких умов нереєстрові козаки-запорожці відмовилися підкорятися гетьману реєстровців Григорію Чорному й обрали свого гетьмана — Тараса Федоровича, відомого серед козаків під прізвиськом Трясило. У середині березня він разом із 10-тисячним військом повстанців вирушив із Січі до Черкас. Зайнявши місто, що було резиденцією гетьмана Г. Чорного, запорожці стратили його за зраду козацьких інтересів.

Тарас Федорович за походженням — кримський татарин. Ім'я та хрещення він прийняв у 1618 р . У поході на Москву під час Тридцятилітньої війни 1618—1630 рр. Т. Федорович був керівником козаків-найманців на боці Габс-бургів .

Битва під Переяславом. Художник В. Шаталін

Повстання швидко поширювалося. Козаки Т. Федоровича взяли Корсунь, Канів та Переяслав. Із гаслом захистити православну церкву до повстанців звертався митрополит Й. Борецький. Т. Федорович закликав українців приєднуватися до запорожців, щоб захистити православну віру і звільнитися від польської влади. Тому це повстання вважається першим великим козацьким виступом, що мав характер національно-визвольної боротьби.

Вирішальна битва повстанців із військом коронного гетьмана С. Конецпольського відбулася під Переяславом. Запеклі бої тривали майже три тижні. Важливою подією стала «Тарасова ніч», як назвав її в однойменній поемі про повстанців Т. Шевченко. Невеликий козацький загін уночі непомітно проник у ту частину польського табору, де розташовувався штаб С. Конецпольського, і повністю знищив його охорону — «Золоту роту», що складалася зі 150 молодих шляхтичів із найзнатніших родів. Затягування боротьби в ситуації наближення можливості нової війни з Московською державою змусили С. Конецпольського укласти з повстанцями Переяславську угоду 1630 р. Згідно з нею реєстровці-повстанці не підлягали покаранню, залишалися чинними статті Куруківської угоди, але реєстр збільшувався із 6 тис. до 7 тис. осіб. Реєстрові козаки зобов’язувалися покарати учасників морських походів до турецьких володінь і спалити свої чайки. Т. Федоровича позбавили гетьманства. Проте низка гострих проблем, зокрема переслідування православної церкви, в угоді навіть не згадувалася та залишалася нерозв’язаною.

Національно-визвольна боротьба — рухи поневолених народів за повалення чужоземного панування, ліквідацію національного й колоніального гноблення, завоювання національної незалежності.

4 ПОВСТАННЯ І. СУЛИМИ 1635 р. Прагнучи приборкати Запорозьку Січ, сейм Речі Посполитої в лютому 1635 р. ухвалив постанову «Про припинення козацького свавілля». Відповідно до неї в Україну вводилися військові підрозділи Речі Посполитої, запроваджувалася смертна кара для реєстровців, які брали участь у повстаннях або були пов’язані з проявами непокори польському командуванню чи власній

старшині. Також виділялися кошти на спорудження фортеці на правому березі Дніпра біля першого (Кодацького) порогу.

Визначте за малюнками особливості розташування та укріплень фортеці Кодак.

У липні 1635 р. спорудження фортеці Кодак, яким керував французький інженер Гійом Левассер де Боплан, завершилося. У фортеці розмістився гарнізон із 200 німецьких найманців.

Запорожці розуміли, яку небезпеку становить для них Кодак, що блокував рух утікачів на Січ і рейди козаків у верхів’я Дніпра. Гетьман нереєстрового козацтва Іван Су-лима разом із січовою старшиною вирішив знищити фортецю. Близько середини серпня 1635 р. вночі загін козаків, очолюваний І. Сулимою, захопив Кодак, зруйнував укріплення та знищив залогу. Після цього ватажок спробував підняти селян і містян на повстання. Однак владі вдалося придушити його. Польські війська оточили Кодак, а загін реєстровців, який проник до фортеці, захопив І. Сулиму та видав його владі. Ватажка повстанців відправили до Варшави, де й стратили.

Фортецю Кодак козаки руйнували кілька разів, а польська влада відбудовувала. Чергового разу відновити її наказав у 1638 р. великий коронний гетьман С. Конецполь-ський.

5 КОЗАЦЬКЕ ПОВСТАННЯ 1637—1638 рр.

виступом козаків стало повстання 1637—1638 рр. Поштовхом до його початку стала проведена наприкінці квітня 1637 р. коронним польним гетьманом Миколою Потоць-ким «чистка» козацтва, унаслідок якої в реєстрі залишилися лише ті козаки, яких схвалили місцеві старости.

Повстання очолив Павло Бут (Павлюк), обраний на Січі гетьманом нереєстрового козацтва. Виступаючи під гаслами знищення зрадників старшин-реєстровців, боротьби з «ля-

хами», захисту православної віри і «наших золотих вольно-стей», повстанці закликали решту населення приєднатися до них. Досить швидко П. Бут зібрав майже 10 тис. осіб. Однак повстанські загони діяли роз’єднано й були погано озброєні.

Наприкінці грудня 1637 р. польська армія, очолювана М. Потоцьким, виступила проти бунтівників. 16 грудня 1637 р. у вирішальному бою 15-тисячної польської армії з 10-тисячним козацьким військом під селом Кумейки неподалік Канева повстанці зазнали поразки. Вони відступили, але потрапили в оточення й змушені були здатися. П. Бута та інших козацьких ватажків, виданих старшиною полякам, пізніше стратили у Варшаві.

Однак повстання не припинилося. Навесні 1638 р. боротьбу продовжив новообраний гетьман нереєстрового козацтва Яків Острянин (Остряниця). У березні він виступив із Січі, намагаючись знищити частини коронного війська на Лівобережжі. У квітні Я. Острянин переміг велике польське військо під Говтвою. Проте сили були нерівними, особливо коли до коронного війська приєдналися загони М. Потоцького і магната Яреми Вишневецького.

У травні повстанці зазнали невдачі під Лубнами. Запеклі бої між Я. Остряницею та польським військом розгорнулися під Жовнином. Втративши надію на успіх, гетьман із кількома сотнями повстанців переправився через річку Сула й дістався території Московської держави. Загони, які залишилися, продовжували боротьбу на чолі з новообраним гетьманом Дмитром Гунею. Він відійшов на південь і створив укріплений табір в урочищі Старець на старому руслі Дніпра. Майже півтора місяця повстанці витримували облогу, але дізнавшись, що загони, які йшли їм на допомогу, розбиті, склали зброю. Повстання зазнало поразки.

Висловіть судження про те, чи могли положення «Ординації Війська Запорозького» забезпечити тривалий мир і спокій в Україні . Поясніть свою думку.

6 ПРИЙНЯТТЯ «ОРДИНАЦІЇ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО». На

початку вересня 1638 р. польний гетьман М. Потоцький скликав у Києві Загальну раду реєстрового козацтва, де оголосив «Ординацію Війська Запорозького, яке перебуває на службі Речі Посполитої», ухвалену сеймом у травні 1638 р. Вона скасовувала «на вічні часи всі права й привілеї реєстровців, якими вони користувалися в нагороду за послуги, надані нашим предкам, і яких нині [вони] позбавляються внаслідок бунту». На посаду старшого Війська Запорозького (гетьмана) назавжди заборонялося обирати особу з козацького середовища. Замість нього за рекомендацією коронного гетьмана сейм призначав королівського комісара реєстру. Йому належала вся судова й військова влада в реєстрі. Виборність старшини й козацьке судочинство скасовувалися.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

З «Ординації Війська Запорозького» (1638 р.)

...Через те, що єдиним нашим бажанням у справі управління державами є знайти такі способи, з яких наші вірнопіддані завжди переконувалися б у нашій королівській ласці, але оскільки козацька сваволя так розгнуздалася, що для приборкання її довелося рушити наші війська й битися з козаками, і з благословення Бога. розгромити й уразити їх, відвернувши цим страшну небезпеку від Речі Посполитої, — тому на вічні часи позбавляємо козаків старшинства, всяких старовинних судових

установ, права, доходів та інших відзнак, набутих ними за вірні послуги від наших предків і тепер внаслідок заколотів утрачених, і бажаємо тих, кого в живих зберегло воєнне життя, мати в стані простого народу, оберненого в хлопів.

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Чим сейм обґрунтовував необхідність покарання? 2. Чи могли зазначені заходи нормалізувати ситуацію на українських землях? Поясніть свою точку зору.

Реєстр становив 6 тис. козаків. До нього могли увійти лише ті, хто не брав участі в повстаннях. Усі виключені з реєстру поверталися до свого попереднього стану. Містя-нам і селянам заборонялося вступати до козаків під загрозою конфіскації майна, їм також заборонялося видавати заміж дочок за козаків. Полки реєстровців по черзі несли службу на Запорозькій Січі. Вони мали «попереджувати, щоб свавілля не переховувалося на островах і річках і звідти не відправлялось у морські походи».

На початку грудня 1638 р. в урочищі Маслів Став (поблизу сучасного села Миронівка Київської області) відбулася «остаточна комісія з козаками», де реєстровців змусили прийняти умови «Ординації Війська Запорозького».

Період відносного спокою без значних соціальних протестів, що встановився після цього, в історії Речі Посполитої називають «десятиліттям золотого спокою». Проте фактично зруйнувавши традиційне козацьке самоуправління, влада спричинила поступове зростання напруги в козацькому середовищі, яке призвело до початку в 1648 р. Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО. ЧОМУ?

■ В основі козацько-селянських рухів 20—30-х рр . XVII ст. було незадоволення представників різних верств українського населення владою Речі Посполитої.

■ Незважаючи на поразки, ці повстання відіграли важливу роль. Відстоювання козацтвом своїх станових привілеїв набуло форми національно-визвольної

боротьби. Висунуті ним гасла захисту православ'я, звільнення селян від панів і всієї України від польської влади забезпечили підтримку повстанців значною частиною населення.

■ Козацтво продемонструвало можливість стати провідником українського національно-визвольного руху.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1625 р. — польсько-козацький конфлікт, очолюваний М. Жмайлом.

1630 р. — повстання Т. Федоровича (Трясила) .

1635 р. — повстання і. Сулими.

1637—1638 рр. — козацькі повстання під проводом П. Бута (Павлюка), Я. Острянина (Остряниці), Д . Гуні. 1638 р. — прийняття «Ординації Війська Запорозького».

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Хто цє?» . Правила гри. Учитєль/

учителька об'єднує учнів та учениць у дві команди. Команда називає характеристику, за якою її суперники мають впізнати, про кого йдеться. Доцільно встановити обсяг характеристики в одне речення. Кожна правильно визначена характеристика дає команді 1 бал. Кількість діячів для характеристики залежить від обсягу матеріалу (4—6 осіб) . Потім команди міняються: ті, хто ставив запитання, відповідають, а хто відповідав — ставлять запитання.

2. Що стало причиною козацько-селянських повстань на українських землях у 20-х рр.

XVII ст.? 3. Якими були перебіг і результати польсько-козацького збройного конфлікту 1625 р .? 4. У чому полягали особливості повстання Т. Федоровича (Трясила) 1630 р .? 5. Визначте характерні риси повстання і. Сулими 1635 р. 6. Чим козацьке повстання 1637—1638 рр. відрізнялося від попередніх виступів 20—30-х рр. XVII ст.? 7. Які обмеження накладалися на козацтво «Ординацією Війська Запорозького»?

8. Покажіть на карті місця, пов'язані з перебігом козацько-селянських повстань 20—

30-х рр . XVII ст. 9. Робота в парах. Складіть таблицю «Козацько-селянські повстання 20—30-х рр. XVII ст. ».

10. Колективне обговорення. Яким, на вашу думку, було місце козацько-селянських повстань 20— 30-х рр . XVII ст. в подіях цього періоду та історії України загалом?

11. Якими цінностями, на вашу думку, керувалися учасники повстань і представники влади за доби козацько-селянських повстань 20—30-х рр. XVII ст. на українських землях? Поясніть свою думку. 12. Робота в малих групах. Підготуйте невеликі сценки, що відображають епізоди козацько-селянських повстань 20—30-х рр. XVII ст. (тематику розподіляє вчитель/вчителька).

Практичне заняття за розділом II.

Становлення козацтва (XVI — перша половина XVII ст.)*

МЕТА: спираючись на знання, отримані впродовж опрацювання розділу, розвивати практичні вміння із систематизації та синхронізації матеріалу, роботи з контурною картою та аналізу історичних джерел.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Назвіть події, пов'язані з формуванням козацького стану. 2. Коли було створено замок на острові Мала Хортиця, що вважається прототипом Запорозької Січі, Томаківську і Базавлуцьку Січі? 3. Укажіть події, пов'язані зі створенням реєстрового козацтва. 4. Назвіть дати походів козаків до Кримського ханства, Османської імперії, Московського царства, Хотинської війни, козацько-селянських повстань і видання «Ординації Війська Запорозького».

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

1. Внести до синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» відомості про формування козацького стану, утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру, походи козаків до Кримського ханства, Османської імперії, Московського царства, Хотинську війну, козацько-селянські повстання, видання «Ординації Війська Запорозького».

2. Робота в малих групах. За додатковими джерелами інформації підготувати описи військового мистецтва, традицій і побуту козацтва, облаштування Січі.

ХІД РОБОТИ

I. Робота з контурними картами

1. На території місцевості, із якою пов’язана перша писемна згадка про українських козаків, укажіть дату цієї події.

2. Позначте місце зведення Д. Вишневецьким замку, який вважається прототипом Запорозької Січі. Укажіть рік цієї події.

3. Підпишіть полкові міста українського реєстрового козацтва за Куруківською угодою.

4. Обведіть різними кольорами район формування реєстрового козацтва і території Вольностей (земель) Війська Запорозького низового.

5. Позначте Томаківську й Базавлуцьку Січі.

6. Різними кольорами вкажіть дії повстанців, урядових військ, місця битв і назви населених пунктів, пов’язаних із розгортанням козацьких війн (повстань) кінця XVI ст.

7. Укажіть напрямки найважливіших морських і суходільних походів козацтва в перші десятиліття XVII ст.

8. Різними кольорами позначте події, пов’язані з перебігом козацько-селянських повстань 20—30-х рр. XVII ст.

II. Робота із синхронізованою хронологічною таблицею «Європа в Ранньомодерну добу»

1. Які події всесвітньої історії відбувалися в той час, коли розгорталися ті, які ви внесли до таблиці з історії України?

2. Який зв’язок, на вашу думку, існує між подіями зі всесвітньої історії та історії України? Про що свідчить цей зв’язок?

III. Робота в малих групах

У складі малих груп, створених за тематикою підготовлених описів військового мистецтва, традицій і побуту козацтва, облаштування Січі, проводиться їх обговорення та визначення тих повідомлень, які доцільно заслухати в класі.

IV. Робота з історичними джерелами

Ознайомтеся із запропонованим матеріалом і виконайте завдання (с. 94).

V. Підсумки заняття

Учні та учениці формулюють висновки відповідно до мети заняття, визначивши, чого вони навчилися на ньому.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із праці О. Апанович «Військове мистецтво українського козацького війська»

Козацьке військо виступало в похід на заклик гетьманського універсалу.

У близькі походи йшли без обозу, із самими саквами та юквами (спорядженням), а в далекі — зі значною кількістю возів, їх могло бути до 10 тисяч.

Як свідчать сучасники, козацькі похідні вози були досить легкі, невеликі . На десять козаків звичайно брали один віз. Крім обозу, на возах перевозили ще й гармати. У похід військо виступало по два-три полки в ряду, попереду кожного полку йшов музика, а за ним несли полковий прапор . Звичайно на чолі полку йшов полковник, у середині хорунжий, а позаду курінні отамани.

На ворожій території попереду їхав верхи або йшов пішки охоронний загін, який виконував і функцію розвідки, організовував сторожі або гати (дорогу через болото) .

Військо рушало в путь зі своїми священниками, нерідко возило із собою і похідну церкву. З військом йшли також лікарі, цирульники, знахарі . Під час бою вони перебували поруч, надаючи медичну допомогу пораненим...

В основі козацької тактики лежала універсальна бойова підготовка, маневреність, мобільність і динамічність. Раптові напади, засідки, нічні рейди були головними рисами запорозької тактики.

Вдень козаки відволікали увагу ворога малими боями, щоб уночі атакувати його, зненацька заскочивши в пітьмі. Особливо часто вони робили засідки в лісі.

У польових боях козаки завжди намагалися оточити ворога, вдаючись до складного тактичного маневру — охоплення противника з флангів і вихід у його тил. У фронтальні атаки кидалися з холод

ною ручною зброєю після рушничного обстрілу або артилерійської підготовки.

У сутичках з окремими татарськими загонами запорожці після попередньої нетривалої стрілянини переходили до рукопашного бою. Козацька стратегія мала яскраво виражений активний, наступальний характер. Стратегічно Військо Запорозьке перевершувало феодальні армії Європи, які дотримувалися стратегії позиційної, оборонної, пасивної війни . Стратегія концентрованого удару була головною рисою козацького військового мистецтва . Козаки добивалися перемоги переважно в польових битвах.

Західноєвропейські армії, на відміну від козацької, використовували оборону та облогу фортець і ухилялися від битви, оскільки польові битви завдавали втрат найманим військам, які дорого оплачувалися.

Запорозьке військо часто застосовувало резерв, яким козаки морально пригнічували ворога й добивалися перелому в битві на свою користь.

У стратегічних планах козацького війська періоду визвольних війн кінця XVI — першої половини XVII ст. враховувалася активна участь у боротьбі селян і містян. Високі моральні якості козаків були зумовлені ще й справедливим характером їхньої боротьби.

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Як козаки організовували воєнний похід? 2. Що ви дізналися про козацькі бойові порядки за матеріалом підручника? 3. Яку тактику застосовували козаки на полі бою? 4. Чим козацька стратегія відрізнялася від західноєвропейської?

Із праці О. Апанович «Побратимство у запорозьких козаків»

Серед січовиків був поширений звичай «побратимства», корені якого сягають у первіснообщинний період історії людства.

Два одинокі запорожці укладали між собою «вічний союз» про взаємне піклування. Вони зобов'язувалися вчасно поспішати на допомогу один одному, відводити несподівану небезпеку, визволяти і навіть жертвувати життям один заради одного, якщо це буде необхідно .

Присягу на взаємну вірність і відданість до ско-ну вони скріплювали своєрідним ритуалом: тримаючи чашу побратимства обіруч, пили з неї.

Щоб дружба мала силу закону, побратими йшли до церкви й тут у присутності священника давали «заповітне слово».

Потім побратими ставили власноручні підписи, слухали молитву або відповідне місце з Євангелія, дарували один одному хрести й ікони, тричі цілувалися і виходили з церкви наче рідними братами до кінця життя.

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. У чому, на вашу думку, полягав головний сенс цього обряду? 2. Що ви дізналися з підручника про інші звичаї козацтва? 3. Якими були особливості козацького побуту?

Узагальнення за розділом II.

Становлення козацтва (XVI — перша половина XVII ст.)

1. Перевірте, як ви розумієте значення термінів і понять розділу, за допомогою гри «Перекладачі».

Правила гри. Командам гравців доручається «перекласти» визначення запропонованих термінів, понять із «наукової» мови доступними словами. Найбільш вдалі формулювання можливо внести до історичного розмовника класу.

Рекомендований перелік термінів і понять: козак, зимівник, Запорозька Січ, кіш, кошовий отаман, козацька рада, козацькі клейноди, реєстрове козацтво, низове козацтво, курінь, покоза-чення.

2. Об’єднайтеся в малі групи й проведіть гру «Жива картина».

Правила гри. Учитель/учителька доручає групам гравців зобразити певну історичну подію, не називаючи прямо, що саме вони демонструють. Кожен учасник озвучує від імені свого персо

нажа одну-дві репліки. Учні та учениці мають упізнати подію та визначити, де й коли вона відбулася.

Пропоновані для «живих картин» події: заснування Д. Вишневецьким замку на острові Мала Хортиця, утворення реєстрового козацтва, Запорозька Січ — козацька республіка, підготовка козаків до морського походу.

3. Об’єднайтесь у дві команди й проведіть гру «Історичний турнір».

Правила гри. Перша команда ставить запитання за певною темою. Учні та учениці іншої команди після короткої наради (її час заздалегідь визначається) відповідають. Якщо відповідь правильна — команда, що відповідала, отримує бали за неї та ставить своє запитання. Гра триває, поки команди не вичерпають установлений ліміт запитань (пропонується 12 запитань) для команди-су-перника.

Тестові завдання для підготовки до тематичного оцінювання за розділом ІІ. Становлення козацтва (XVI — перша половина XVII ст.)

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  16. Походи козаків першої чверті XVII сто...
Наступна сторінка:   19—20. Передумови, причини і початок Нац...



^