Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь:

• як розгортався технічний прогрес у Ранній Новий час;
• про основні прояви втягування селян у ринкові відносини;
• про становлення капіталістичних відносин у містах;
• які риси були притаманні мануфактурному виробництву.

 

Пригадайте

1. Які винаходи й технічні вдосконалення були зроблені європейцями в Середні віки?

2. Назвіть основні ознаки ремісничого виробництва. 3. Що таке стани? Які права та обов'язки мали три стани середньовічного суспільства?

 

1. Доба винаходів і вдосконалень.

 

Відкриття сприяли зростанню попиту на різноманітні вироби, необхідні для освоєння нових земель. Це обумовило пошук шляхів збільшення обсягу виробництва товарів. У Європі активізувався технічний прогрес — з’явилася велика кількість різноманітних винаходів і технічних удосконалень. Європейці тепер здійснювали відкриття, значно випереджаючи при цьому інші народи.

Одним із головних напрямів технічного прогресу європейців стало вдосконалення джерел енергії та двигунів. Ясна річ, що головний «двигун» давніх часів — м’язова сила людини — залишався, і ніщо не могло його замінити. Проте було покращено інші механізми. Так, удосконалено колесо, що надавало руху водяному млину. Його діаметр сягав десятків метрів. Завдяки цьому в другій половині XVII ст. на млинах почали виробляти 37 кг борошна за годину (у XII ст. виробляли 17 кг). У першій половині XVI ст. в Нідерландах навчилися використовувати у промисловості вітряки як джерело енергії. За їхньою допомогою подрібнювали руду, працювали шліфувальні пристрої, бури, пилки, помпи, преси тощо.

Чи є правильним судження, що технічні винаходи та вдосконалення відчутно змінили різні сфери діяльності європейців у Ранній Новий час? Поясніть свою думку

Велике значення мало вдосконалення конструкції та техніки виготовлення гвинта — важливого елемента будь-якого приладу, що передає енергію. Спочатку гвинти робили вручну, вирізаючи їх із дерева або металу. Згодом, коли було

винайдено токарний верстат (1568 р.) і розроблено процес для лиття гвинтів із бронзи та латуні, з’явилася можливість удосконалити виробничі процеси в інших галузях. У Нюрнберзі близько 1550 р. вперше почали використовувати друкарський гвинтовий прес.

Відчутні зміни відбулися в гірничодобувній справі. Так, у гірничодобувному виробництві почали використовувати помпи для відкачування води із шахт, транспортери для підняття руди на поверхню, у шахтах створювали системи вентиляції. На міднорудних промислах Словаччини в XVI ст. вперше для доставки руди до місця переробки застосували вагонетки; їх тягли по дерев’яних рейках коні. Через деякий час цей винахід запозичили і в англійських кам’яновугільних копальнях. Заміна ручної праці кінською або механічною тягою дозволила значно збільшити продуктивність праці гірників.

У Ранній Новий час європейці вдосконалили технології плавлення металів. По-перше, було внесено зміни в процес плавлення та конструкцію плавильних печей. Наприкінці XVI ст. у країнах Європи почали використовувати доменну піч. Завдяки вдосконаленню процесу плавлення навчилися отримувати чавун і високоякісну сталь. По-друге, розширили видобуток кам’яного вугілля, яке мало вищу температуру горіння порівняно з торфом і деревним вугіллям. Намагання замінити деревне вугілля кам’яним було пов’язано також зі стрімким зменшенням у XVI ст. лісових масивів. Уперше за свою історію людина побачила, до чого призводить не-контрольована вирубка лісів. Це спонукало регулювати їх використання.

Визначте за ілюстраціями особливості організації процесу обробки металу й виготовлення скла в Ранній Новий час.

Використовувати кам’яне вугілля в металургії було неможливо через наявність у ньому шкідливих домішок, які погіршували якість металу. У 20-х рр. XVI ст. англійці навчилися виробляти з кам’яного вугілля кокс, випалюючи з нього шкідливі домішки у спеціальних печах. Англія, яка мала великі запаси кам’яного вугілля, придатного для виробництва коксу, перетворилася на його головного виробника й постачальника.

1. Назвіть нові явища в розвитку європейського сільського господарства в Ранній Новий час. 2. чи є правильним судження, що завдяки поширенню ринкових відносин виробничі відносини в сільському господарстві суттєво змінилися? Поясніть свою думку

2. Ринкові відносини й селянство. 

 

Традиційний селянський світ почав змінюватися. За часів Середньовіччя його головними персонажами були селяни та феодали (сеньйори). Перші, за винятком землі, мали все необхідне для життя: знаряддя праці, житло, робочу худобу. Для того щоб отримати землю в її володаря — сеньйора, селяни сплачували йому ренту, виконували визначені ним роботи та віддавали частину продуктів свого господарства. Спочатку для того, щоб утримати селян у своєму господарстві, сеньйори перетворювали їх на залежних людей, позбав-ляючи особистої свободи. Проте поступово розуміння того, що вільна людина працює краще, ніж залежна, спонукало їх повернути селянам особисту свободу. Сеньйори надавали їм додаткові наділи, дозволяли господарювати самостійно за умови виконання оброку та сплати грошової ренти. Деякі селяни могли викупити особисту свободу. Між селянами й сеньйорами, які володіли землею, складалися нові ділові відносини. Сеньйор уже вважався не захисником, якому необхідно було коритися, а лише володарем землі, за оренду якої належало регулярно сплачувати гроші.

Селяни перетворювалися на самостійних господарів. Вони постачали свою продукцію на ринок, визначали, які товари матимуть найбільший попит, а які — ні. Звичайно, не всі досягали успіху: одним таланило, і вони багатіли, натомість інші розорялися. Розвиток ринкових відносин на селі привів до майнового розшарування селянства. Для роботи заможні селяни наймали за невелику платню або просто за їжу своїх збіднілих односельців, які не змогли сплатити грошову ренту та втратили свої наділи. Сеньйорам було простіше мати справу з одним-двома великими орендарями, які справно сплачували ренту, ніж із десятками власників дрібних ділянок.

Капітал — гроші, які підприємці вкладали в розвиток свого виробництва з метою отримання прибутку.

Капіталізм — суспільно-економічний лад, за якого основні засоби виробництва перебували у приватній власності буржуазії, яка використовувала найману робочу силу

 

3. Капіталізм у містах.

 

У європейських містах на початку XVI ст. найбільші багатства мало купецтво. Завдяки міжнародній торгівлі, використовуючи різницю між цінами (особливо на колоніальні товари) і своє панівне становище на ринках, європейське купецтво накопичило значні капітали. Проте вкласти ці гроші в розвиток виробництва в місті було досить важко. Середньовічні цехові статути перешкоджали заснуванню нових підприємств. Замість створення рівних умов для розвитку виробництва цехові правила гальмували його розвиток.

Які зміни спричинив розвиток капіталістичних відносин у містах Європи Раннього Нового часу?

Спочатку купецтво вкладало свої кошти в різні банківські операції. У той час у містах Європи з’явилися банківські

контори та біржі, на яких укладали угоди, здійснювали різноманітні торговельні операції. Для зручності в розрахунках почали використовувати різні цінні папери, платіжні доручення, розписки тощо.

Банкіри й купці поступово перетворилися на одну з най-впливовіших сил суспільства, залишаючись представниками непривілейованого третього стану, який, на відміну від духовенства та дворян, мусив сплачувати податки. Проте їхні реальна влада й значення в суспільстві стали набагато більшими.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

З «Опису Нідерландів» флорентійського дипломата Людовіко Гвіччардіні про організацію роботи біржі в місті Антверпен (XVI ст.)

...Зранку та ввечері у встановлені години купці йдуть... на Нову біржу, яка є найважливішим місцем для їх зібрань, і впродовж години укладають за участю маклерів угоди. на закладні векселі.

Сутність розрахунку за векселями полягає в тому, що в Антверпені беруть або дають у борг певну суму грошей, яку мають повернути або отримати де-небудь в Італії (або в іншому місці) . Операцію, коли беруть або дають гроші в одному місті, з обов'язком прийняти або повернути гроші в іншому, вигадали для зручності торгівлі, але чимало непорядних купців, переважно з найбільш багатих,

не задовольняються цим і зі скнарості, жадібності та невгамовного прагнення більшого прибутку викривили цю чесну операцію . Вони, то вкладаючи кошти, то, навпаки, забираючи їх великими сумами з біржі, робили грошовий ринок нестійким і завдяки цьому збагачувалися, тоді коли інші зазнавали втрат.

робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. У чому полягали грошові операції на Ант-верпенській біржі? 2. Чи згодні ви з тим, що ті люди, які здійснювали грошові операції на біржі, були непорядними з позицій сучасності? Поясніть свою думку.

Що дала європейському суспільству Раннього Нового часу поява мануфактур?

мануфактура (від латин. manufactura — виготовлення руками) — велике підприємство, у якому використовувалися ручні знаряддя праці та існував поділ праці завдяки цьому працівники на мануфактурі виготовляли значно більше виробів, ніж у ремісничій майстерні

Чим мануфактурне виробництво відрізнялося від ремісничого?

 

4. Поява мануфактур.

 

Збільшення попиту населення Європи й колоній на різноманітні вироби стало поштовхом до появи нових великих підприємств — мануфактур.

Найчастіше такі підприємства виникали в ткацтві й насамперед сукнарстві. Як вони створювалися? Коли збільшувався попит на сукно, підприємець, купець або цеховий майстер закуповував вовну й роздавав її на переробку ремісникам різних спеціальностей. Цим господар ставив у залежність від себе спеціалізованих ремісників, які часто,

втрачаючи право власності на знаряддя виробництва, продовжували працювати на нього в себе вдома. Таке підприємство назвали розсіяною мануфактурою.

Наймані працівники — особисто вільні робітники, які, не маючи інших засобів до існування, змушені працювати на власника основних засобів виробництва

Буржуазія — початкова назва городян на противагу іншим станам феодального суспільства (духовенству та дворянству). У період становлення капіталізму перетворилася на панівну суспільну верству, що володіла основними засобами виробництва та існувала за рахунок використання найманої праці

Найбільш ефективною формою нового підприємництва стала централізована мануфактура, коли всі виробничі операції здійснювалися під одним дахом найманими працівниками. Вони не були власниками знарядь праці — їх наймав підприємець та одноосібно встановлював обсяг роботи й винагороду, яку отримає за неї кожен працівник. На цих підприємствах переважала ручна праця. Кожен працівник завдяки максимально дрібному, до найпростіших операцій, поділу праці виконував певну частину роботи. Процес виробництва та знаряддя праці постійно вдосконалювалися. Завдяки цьому на централізованих мануфактурах вироблялося більше товарів, ніж на розсіяних. Проте централізованих мануфактур було набагато менше, оскільки для їх створення підприємцю необхідно було мати набагато більше грошей.

Після появи мануфактур у суспільстві виокремилися нові соціальні верстви — наймані працівники та підприємці, або буржуазія.

Чи погоджуєтесь в зтим, що... чому?

• У Ранній Новий час з'явилося чимало винаходів і вдосконалень, які сприяли розвитку економіки європейських країн .

• У сільському господарстві поширювалася наймана праця . Особиста залежність поступалася місцем економічній залежності найманих працівників від своїх господарів .

• Набувала поширення нова форма підприємств — мануфактури. Упродовж Раннього Нового часу мануфактурне виробництво стало основною формою промислового виробництва в західноєвропейських країнах, а буржуазія та наймані працівники поступово посилювали свій вплив на суспільне життя .

Працюємо з хронологією

XVI ст. — доба винаходів і вдосконалень, активізація технічного прогресу в Європі.

 

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Опис централізованої мануфактури (за баладою про відомого сукнороба Джека з Ньюбері, 1597(8) р.)

У великому приміщенні стояли 200 верстатів, на цих верстатах працювали 200 чоловіків, усі в один ряд. Біля кожного з них сиділо по одному хлопчику, які з великим захопленням готували човник . Поряд, у сусідньому приміщенні, 100 жінок без перепочинку чесали вовну... У наступній кімнаті працювали 100 дівчаток, які цілий день пряли та співали чудовими, схожими на солов'їні голосами. У наступній кімнаті бачимо бідно одягнених дітей; усі вони сиділи й чесали вовну, відділяючи тонку від грубої; їх було півтори сотні, дітей бідних, хворих батьків; як винагороду за свою працю кожен із них отримував щовечора по одному пенні, крім того, що вони вип'ють і з'їдять протягом дня. Для бідних людей це було великою допомогою .У наступному приміщенні. [сиділи] ще 50 молодиків — це були стригалі, які показували тут своє мистецтво та вміння Поруч із ними працювали 80 валяльників. Окрім цього, він [Джек із Ньюбері] ще мав фарбувальню, на якій тримав 40 чоловіків, а також сукновальню, де було ще 20 працівників

робота в парах.

 

Обговоріть і визначте:

1. Які факти, наведені в документі, свідчать про те, що:

1) мануфактура була великим підприємством;

2) на ній працювали наймані працівники;

3) використовувалися ручні знаряддя праці;

4) існував поділ праці?

2. Обчисліть, скільки людей працювало на мануфактурі . Яким був їхній фах?

3. Що в тексті, на вашу думку, є фактами, а що — вигадкою автора?

 

Господарство українських земель у цей час також запроваджувало технічні вдосконалення, активно переорієнтовувалося на потреби європейського ринку, де зростав попит на продукцію ремісників і сільського господарства. Саме із цим було пов'язано запровадження землевласниками в сільському господарстві системи фільварків — багатопрофільних господарств, орієнтованих на потреби ринку. Вони дозволяли землевласникам збільшувати кількість виробленої продукції шляхом посилення експлуатації селянства.

У містах на українських землях більшість ремісників працювала, об'єднавшись у цехи. Активно розвивалася торгівля, завдяки якій купецтво накопичувало у своїх руках значні капітали, які вони могли вкласти в мануфактурне виробництво. Проте виникненню мануфактурного виробництва заважали привілеї шляхти. Через українські землі проходили міжнародні торговельні шляхи із Центральної та Західної Європи на Схід. Міста Львів, Кам'янець, Луцьк, Київ у цей час перетворилися на досить значні європейські центри міжнародної торгівлі

 

Запитання і завдання

1. Перевірте набуті знання за допомогою навчальної гри «Перекладачі».

Правила гри. Учитель/учителька наводить фразу або термін, викладений науковою мовою, із матеріалу, розглянутого на уроці, і пропонує «перекласти» його більш зрозумілою мовою . Усім бажаючим пропонується висловити власні варіанти . Найбільш вдалі тлумачення можна розмістити на стенді в кабінеті

2. Які з технічних винаходів і вдосконалень, зроблених у цей час у Європі, на вашу

думку, були найважливішими? Чому?

3. Як відбувалося становлення ринкових відносин у тогочасному сільському господарстві європейських країн?

4. У чому проявлялося зародження капіталізму в містах?

5. Чим відрізнялися розсіяна та централізована мануфактура?

6. робота в парах. Продовжте роботу над укладанням синхронізованої хронологічної

таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 6) .

7. робота в малих групах. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення з презентацією про технічні винаходи та вдосконалення, здійснені європейцями в XVI—XVII ст. Скористайтеся планом-схемою в додатках до підручника (с 226) 8. колективне обговорення. Порівняйте соціально-економічне життя в європейському місті в Середньовіччі та Ранній Новий час. 9. Які нові риси, на вашу думку, спричиняв розвиток капіталістичних відносин у моральних цінностях селянства й городян цієї доби? 10. Уявіть, що ви тогочасний європейський купець, що вирішив заснувати розсіяну або централізовану мануфактуру Складіть перелік необхідних для цього заходів

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)