Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь:

• як змінювалося населення Європи в Ранній Новий час;
• що було характерним для розвитку тогочасних європейських міст;
• які нові явища з'явилися в побуті європейців у цей час;
• про шлюбно-сімейні відносини, становище жінки та освіту в тогочасній Європі;
• чому сприйняття суспільством моди вважають однією з його важливих характеристик.

 

Пригадайте

1. Як у середньовічній Європі змінювалися склад і кількість населення?

2. Назвіть зміни в житті населення Європи за часів Середньовіччя.

3. Який вигляд мали середньовічні міста?

4. Чим харчувалися європейці в Середні віки?

5. Робота в парах. Обговоріть і визначте, якими були шлюбно-сімейні відносини, становище жінки та освіта в середньовічній Європі

 

1. Населення. Упродовж XVI — першої половини XVII ст.

 

Кількість населення Європи постійно зростала. У XVI ст. цей показник збільшився з 85 млн до 98 млн осіб. До кінця XVII ст. кількість населення Європи становила понад 128 млн осіб, а до кінця XVIII ст. — понад 195 млн осіб. Причинами цього явища стали зростання народжуваності, покращення умов життя, зміни в раціоні харчування європейців.

Середня тривалість життя складала 30—35 років, але деякі люди досягали похилого віку. Чоловіки зазвичай помирали у віці 40—60 років, а жінки — у 20—40 років. Як і раніше, високою залишалася смертність дітей: лише половина з них досягала десятирічного віку. Це було пов’язано з відсутністю медичної допомоги під час пологів, нехтуванням елементарними правилами гігієни. Лікарень у сучасному розумінні у той час просто не існувало, були лише притулки для невиліковно хворих, калік і старих.

Жахливі санітарні умови, особливо в містах, робили їх осередками поширення хвороб. Під час спалаху чуми в 1629—1631 рр., що охопила майже все Середземномор’я, померло більше половини місцевого населення. Значними були людські втрати також від епідемій віспи, холери, тифу.

Населення Європи гинуло не лише від епідемій, а й від голоду в неврожайні роки, пожеж, воєнних спустошень. Особливо відчутними були втрати від війн, пов’язані з початком використання вогнепальної зброї та масовим убивством мирного населення, що стало звичною практикою ведення воєнних дій. Величезними були втрати під час релігійних війн у Франції та першої загальноєвропейської Тридцятилітньої війни. За приблизними підрахунками, лише в XVII ст. Європа втратила у війнах 3 млн осіб.

Значний вплив на населення як самої Європи, так і інших континентів мали масові міграції європейців після Великих географічних відкриттів на землі Північної та Південної Америки й Австралії, що відбувалися в XVI—XVII ст. Основні причини цих міграцій:

• політичні (порятунок від переслідувань);

• релігійні (релігійні утиски), етнічні (переслідування певних народів);

• соціально-економічні (прагнення досягти добробуту для себе та своєї родини на нових землях).

У результаті міграцій у Ранній Новий час було заселено величезні простори відкритих земель і докорінно змінено склад їхнього населення.

Чи можна стверджувати, що в Ранній Новий час у містах Європи відбулися значні зміни? Які саме?

 

2. Міста.

 

Більшість населення Європи на той час складали селяни. Городяни налічували лише 10—20 % населення. Винятком стали лише Нідерланди, де на невеликій

території існувало близько 300 міст, а їхні жителі становили 60 % від загальної кількості населення. Більшість міст зберігала середньовічний вигляд. Вони були невеликими (3—5 тис. жителів), відокремленими від навколишнього світу старовинними мурами, із вузькими вуличками, на яких навіть улітку не висихала багнюка й паслися свині. Найбільшим містом Європи залишався Париж із населенням 300 тис. осіб. Йому поступалися Неаполь (270 тис.), Лондон і Амстердам (по 200 тис. осіб), Венеція та Антверпен (по 150 тис. осіб), Рим, Мілан, Генуя, Брюгге, Прага (по 100 тис. осіб). Ці міста потребували щоденного постачання великої кількості продуктів, вугілля, предметів першої необхідності. Дороги з’єднували їх із селами та містечками, звідки надходило все необхідне для їхнього існування. На дорогах з’являлися заїжджі двори, склади для купців, які закуповували продукцію в селян та постачали її містам.

На відміну від передмість, центральна частина міста стала тим осередком, де жили заможні городяни, розміщувалися громадські споруди, собори, ратуша, банки, контори адвокатів. Через брак місця для забудови дорожчали земельні ділянки в центрі міста, що дало поштовх до спорудження багатоповерхових будинків. Італійські архітектори першими в Європі розробили проєкти ідеальних міст, які складалися з розташованих колами або квадратами будинків, оточених деревами й фонтанами. Передбачалося також створення каналізації та водогонів, що мало покласти край антисанітарії та зупинити поширення хвороб. У XVI ст. ці проєкти почали втілюватися в життя. У містах Італії руйнували середньовічні будинки, прокладали нові широкі вулиці, споруджували багатоповерхові будівлі та розплановували великі майдани. Саме тоді архітектура з ремісничої справи перетворилася на мистецтво. Через деякий час за прикладом італійських міст змінили свій вигляд Париж і Лондон. Поступово змінювалися також інші міста Європи.

У XVII ст. епідемії чуми охоплювали різні регіони Європи. У 1622 р . епідемія спалахнула в Греції та Османській імперії, у 1651 р . — на українських землях. У Московському царстві епідемія чуми 1654 р . забрала життя в 700—800 тис. осіб . У 1665 р . «Велика чума» в Лондоні принесла смерть 68 тис. його жителів . У 1676 р. у Відні від неї померли 77 тис. осіб, у Празі в 1681 р . — 83 тис.

Яку інформацію про фондову біржу в Амстердамі та її учасників можна отримати за наведеною картиною як джерелом візуальної інформації?

 

3. Житло, хатнє начиння.

 

У XVI — першій половині XVII ст. більшість селян на півдні Європи будувала свої оселі з каменю, на півночі — із дерева. Дах будинку робили із соломи або очерету. Усередині будинку окремих кімнат зазвичай не було — усі члени сім’ї жили в спільному приміщенні. Для опалювання помешкання та приготування їжі використовувалося вогнище. Меблів у селянській оселі було обмаль: простий стіл, лави, скриня для речей, один-два табурети та сінник замість ліжка. Їжу готували в казані, що висів над вогнищем, а їли переважно зі спільного посуду, бо мисок і кухлів на всіх не вистачало. Селянські житла впродовж тривалого часу не змінювалися, залишаючись такими, як у минулому.

Житла городян у цей час зазнали суттєвих змін. У містах з’являлося все більше кам’яних будинків. Прості городяни затягували вікна своїх будинків пергаментом або

промасленим папером, а заможні вставляли у вікна скло й навіть робили вітражі. Підлогу в будинках заможні городяни вкривали кам’яною або керамічною плиткою, а най-багатші замовляли майстрам підлогу з паркету, викладеного орнаментом. Прості городяни обмежувалися дерев’яною підлогою. Із XVII ст. дах своїх будинків міська знать почала вкривати черепицею, яка коштувала дуже дорого.

Яке уявлення про повсякденне життя населення тогочасних Нідерландів можна отримати за картинами? Складіть опис однієї з картин, наведених на сторінці, використовуючи пам'ятку для аналізу візуальних джерел у додатках до підручника (с 226) .

Звичні для нас паперові шпалери з’явилися в Європі саме в XVII ст. Спочатку вони прикрашали будинки простих городян, а згодом набули популярності й серед знаті. У будинках заможних городян з’явилися вітальні, де господар приймав гостей, спальні, їдальня, робоча кімната господаря та окремі приміщення для слуг. Якщо будинок належав реміснику або купцю, то на першому поверсі розміщувалася лавка, де продавали товари, або торговельна контора.

Меблі та речі були свідченням заможності господаря. Коштовний посуд виставляли на спеціальних полицях. Різноманітні речі та одяг зберігали у скринях, прикрашених орнаментом і розписом. Італійські майстри, яких вважали в Європі законодавцями моди, першими почали ставити свої скрині вертикально. Так у XVI ст. з’явилася шафа. Був у будинку і звичайний стіл, оточений лавами. Біля нього для глави сім’ї ставили крісло.

Заможні європейці в XVI ст. вже влаштовували у своїх оселях спеціальні ванні кімнати, оскільки боялися відвідувати міські лазні. Це було пов’язано з поширенням нової небезпечної хвороби — сифілісу, завезеного до Європи після відкриття Нового Світу. Проте рівень гігієни більшості населення залишався досить низьким.

 

4. Європейська кухня.

Людина XVI — першої половини XVII ст. ще не зовсім звільнилася від страху голоду, який переслідував європейців протягом Середньовіччя. Проте згодом життя стало легшим, а їжа як заможних, так простих людей — смачнішою.

Урочистий обід у заможного європейця справив би велике враження на нашого сучасника. Столи розташовували у вигляді літери «П». На чільному місці за столом сідали господар і найбільш шановані гості. На вкритих вишитими скатертинами столах стояли золоті й срібні сільниці, соусниці. Кожен гість мав свою тарілку, ложку й ніж. Звичною для нас виделкою європейці не користувалися, оскільки церква вважала її знаряддям диявола. Велику двозубу виделку використовували лише для того, щоб узяти м’ясо зі спільної тарілки, а далі їли його руками. Лише в середині XVIII ст. виделка стала предметом загального вжитку.

Особливу увагу привертала величезна кількість м’яса на столі. Під час обіду подавали до десяти видів м’ясних страв. Усі вони готувалися з великою кількістю східних прянощів, які стали доступними європейцям. Як і раніше, звичним напоєм європейців залишалося виноградне вино.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із книги «опис Англії» Вільяма гаррісона про англійське суспільство другої половини XVI ст. (1587 р.)

Англійські аристократи не знають міри у споживанні м'ясних страв. Не минає дня, щоб на їхньому столі, крім яловичини, баранини, телятини, м'яса ягнят, козлятини, свинини, кролячого м'яса, каплуна, поросяти, не було ще м'яса оленя або лані, а також різноманітної дичини й риби, а на додачу до них різноманітних делікатесів, що на них не біднішає «солодка» рука португальця, який мандрує морями.

...Джентльмени й купці харчуються майже однаково: під час зустрічі кожен задовольняється чотирма, п'ятьма чи шістьма стравами, або, можливо, однією, двома чи трьома, переважно тоді, коли немає того, хто міг би скласти їм компанію за столом .

Їхнім слугам призначається забезпечення продуктами харчування, крім залишків від панського столу, що ніколи не подаються вдруге. Ремісники й селяни найбільше цінують те м'ясо, яке можуть легше дістати та швидше приготувати. Їхню їжу переважно складають страви з яловичини і м'яса, яким торгує

м'ясник, а саме: баранини, телятини, свинини, м'яса ягняти тощо. Цього м'яса є вдосталь на найближчих ринках, як і зельцю, холодцю, шинки, фруктів, фруктових пирогів, великої кількості птиці, масла, яєць тощо

Ці останні (я маю на увазі селян) також зловживають їжею, особливо під час свят і весіль, коли просто неможливо уявити, скільки споживають м'яса Хліб у країні роблять із того зерна, яке дає земля . Проте дворянство, звичайно, забезпечує себе вдосталь пшеничним хлібом, тоді як слуги та бідні сусіди задовольняються житнім або ячмінним, а за часів дорожнечі — хлібом із бобів, гороху чи вівса, або з усього цього разом і ще з додаванням жолудів, тому що дістати нічого кращого вони не можуть .

робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Яким був обід англійського аристократа, купця й селянина? 2. Як впливало зростання цін на раціон харчування людей?

Із XVI ст. в Європі почало набувати популярності вживання «палаючих вин» — міцних горілчаних напоїв. Проте зловживання ними в країнах Європи різко засуджувалося. На десерт подавали зварені в цукрі фрукти або горіхи. У XVI — першій половині XVII ст. європейці почали споживати багато цукру завдяки його надходженню з колоній у Новому Світі. Для бідних людей цукор став ласощами, а для

заможних — звичним продуктом. Важливе місце в раціоні європейців посідала риба, особливо в дні релігійних постів.

Селяни та бідні городяни харчувалися набагато скромніше, ніж знать, проте і їхнє меню стало більш різноманітним. Під час обіду на їхньому столі найчастіше були каша, сир, яйця, хліб, олія і масло, а у свята з’являлися окости й ковбаси. Добрим додатком до столу були овочі, фрукти, ягоди та горіхи.

Чи можна стверджувати, що сім'я в житті європейців Раннього Нового часу посідала важливе місце? чому?

 

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із розповіді англійського мандрівника й письменника Томаса Коріата про його подорож до Італії

(1611 р.)

...В усіх італійських містах і містечках, через які я проїжджав, я спостерігав звичай, якого не зустрічав у жодній країні під час моїх мандрівок, і вважаю, що жодна інша нація у християнському світі не дотримується його, окрім італійців .

Італійці завжди використовують під час їжі маленьку виделку, коли ріжуть м'ясо . Коли вони відрізають шматок м'яса зі спільного блюда, то ніж тримають в одній руці, а до блюда простягають виделку, яку тримають в іншій руці І якщо хтось ненароком доторкнеться пальцями до блюда з м'ясом,

від якого всі відрізають шматки, він образить усіх, оскільки порушить правила поведінки за столом. Такий проступок викличе незадоволені погляди, а можливо, і словесні нарікання

Найчастіше виделки зроблені із заліза або сталі, деякі — зі срібла, але лише у джентльменів. Причиною цієї дивної звички є те, що італійці не можуть терпіти, коли хтось торкається до страв на блюдах, оскільки пальці не в усіх однаково чисті.

робота в парах. Обговоріть і визначте, що здивувало автора у звичаях італійців споживати їжу.

Яку інформацію про повсякденне життя селянства в XVII ст. можна отримати за наведеною картиною?

 

5. Шлюб, сім'я. Становище жінки. Освіта.

 

У Європі на початку Раннього Нового часу єдиною визнаною суспільством формою шлюбу залишався церковний, який укладали один раз на все життя. Розлучення католицька церква забороняла. Розірвати шлюб можна було в особливому випадку (наприклад, за нездатності дружини народити дитину) лише за дозволом вищої церковної влади.

Сім’я, як і в попередні часи, була патріархальною, із по-вною батьківською владою над дітьми. Главою сім’ї вважався чоловік-годувальник. Він мав право чинити власний суд над її членами. Жінка повністю залежала від чоловіка в матеріальному відношенні й була мало захищена законами.

Сім’я для європейців Раннього Нового часу складалася перш за все з найближчих родичів — дружини, чоловіка, батьків і дітей. Ставлення до дітей змінилося порівняно з попереднім періодом. У Середньовіччі жінки щорічно народжували по дитині (із яких більшість помирала), і в сім’ї вони вважалися лише робочою силою. У Ранній Новий час, незважаючи на високу дитячу смертність, до дитини ставилися як до продовжувача сімейної справи. Для заможного городянина дитина ставала таким самим символом процвітання, як прибуткова справа й багатий будинок. Селянин, що володів будинком, певною власністю та був особисто вільною людиною, також мав повне право заповісти майно своїм дітям.

мода — нетривале панування певних смаків в одязі та інших сферах життя великих груп людей

Сім’я, як і раніше, залишалася для європейців головним місцем виховання та освіти дитини. Їй давали домашню

освіту, запрошуючи вчителів, і готували до продовження сімейної справи. Світські школи та університети існували для дорослих людей. Знать узагалі особливо не втомлювала своїх дітей освіченістю, навчаючи їх лише читати та писати — не вміти цього вважалося неприпустимим. Для задоволення власних потреб у знаннях, а також навчання дітей заможні європейці наймали освічених секретарів, знавців грецької мови, латини та «семи вільних мистецтв». Чимало випускників шкіл та академій вважали за честь працювати секретарями при дворах великих вельмож. Серед них було багато поетів, письменників і мислителів, які своїми працями уславили європейську культуру цієї доби.

Поясніть, у чому полягає розуміння моди як здатності суспільства до оновлення, чи згодні ви з такою характеристикою? Чому?

6. Примхлива мода.

 

Зміни, що розпочалися в усіх сферах життя європейців, охопили й світ одягу. Поширилося правило наслідувати моду, змінюючи щорічно фасони суконь і камзолів.

Проте вир моди захопив не всіх. Одяг бідняків і селян залишався незмінним. Вони мали найчастіше один робочий одяг і святкове вбрання, що переходило від батьків до дітей.

Заможні європейці стали тими суспільними верствами, завдяки яким у XVI — першій половині XVII ст. запанувала мода. Так, у Європі основним правилом моди стала можливість змінювати гардероб відповідно до обставин. Так, представники заможних верств не вбиралися в одяг, а раз-на-раз перевдягалися. Англійська королева Елізабет I після смерті залишила 3 тис. суконь. Мода на перевдягання панувала і в інших дворах тогочасних європейських монархів. Остаточно ця звичка закріпилася в Європі наприкінці XVII ст. Відтоді мода поширювалася у світі в новому значенні: не відставати від сучасності. Сприйняття суспільством моди стало свідченням його готовності до змін і перетворень. Сучасний дослідник цієї епохи Фернан Бродель визначив цю особливість так: «Майбутнє належало... суспільствам, які навчилися відкидати давні традиції».

Моду визначав той, ким найбільше на той момент захоплювалися європейці. Наприкінці XV — на початку XVI ст. законодавцями моди вважали італійців. Пишний костюм доби італійського Відродження із широкими рукавами, золотим і срібним шитвом, парчею та оксамитом був взірцем для значної частини європейських країн.

У XVI ст. серед вищих верств суспільства набув популярності суворий, застебнутий доверху чорний костюм, який носили іспанці. Він неначе символізував переваги «світової імперії» католицького короля. На початку XVII ст. поширився голландський стиль — комір із мережива та високий капелюх. Він уособлював економічне зростання нової європейської держави — Нідерландів. Проте й цей стиль не протримався довго. Його замінив французький костюм вільного крою з яскравого шовку.

Визначте особливості європейського костюма за наведеними картинами. Укажіть риси, притаманні італійській та іспанській моді XVI ст. в чоловічому та жіночому одязі

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із листа заможної флорентійки до свого сина з розповіддю про те, як вона видала доньку заміж за багатого купця (XVII ст.)

Якби я не наважилася дати 1000 флоринів як придане своїй доньці, якій уже було більше 16 років, то взагалі не видала б її заміж цього року. Щоправда, вона могла б зробити кращу партію, якби я дала їй 1400—1500 флоринів приданого, але це було би зі шкодою для тебе, мій сину. А втім, чи була б вона тоді щасливішою? Про її чоловіка можу сказати лише добре . Він їй завжди говорить: проси, чого бажаєш, — і отримаєш. Коли вони заручилися, він велів їй пошити пелерину з багряного шовкового оксамиту й сукню з найкращої матерії, яку тільки міг знайти у Флоренції. Прикраса для голови складалася з пір'я й перлин за ціною 80 флоринів, крім того, він подарував їй дворядне намисто за

60 флоринів . Коли вона виходить, має на собі одяг і прикраси на 400 флоринів. Казав їй ще пошити кармазинову сукню з широкими рукавами, лямова-ною куницею й рожеву спідницю, вишиту перлинами. І він не може надаруватися їй усякої всячини, хоча вона й так вродлива, та він прагне зробити її ще кращою І дійсно, у всій Флоренції немає їй рівної. Нехай Господь подарує їй здоров'я й довгі роки життя...

робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. Який вигляд мав одяг заможної флорентійки? 2. Яку інформацію про побутове життя й розуміння щастя матері й доньки можна отримати з джерела?

Чи погоджуєтесь в зтим, що... ЧОМУ?

• Кількість населення країн Європи в першій половині XVII ст. зростала повільно, що обумовлювалося передусім епідеміями та війнами

• У Ранній Новий час змінився вигляд європейських міст: з'явилися багатоповерхові будинки, широкі прямі вулиці, що поділяли місто на окремі квартали.

• Харчування більшості європейців у цей час покращилося . Часи Середньовіччя, коли голод був звичним супутником більшості населення Європи, залишилися в минулому.

• Наслідування моди поступово перетворилося з примхи на стимул розвитку суспільства. Завдяки їй розвивалася торгівля, виникали нові підприємства й виробництва

 

Працюємо з хронологією

XVI—XVII ст. — масові міграції європейців на континенти, відкриті внаслідок Великих географічних відкриттів

 

ЗАПИТАННЯІ ЗАВДАННЯ

1. Перевірте набуті знання за допомогою навчальної гри «Продовжте розповідь».

Правила гри. У грі беруть участь пари учнів та учениць. Вони мають викласти зміст певного пункту параграфа, відповідаючи по черзі одним реченням. Перемагає учень/учениця, чиє речення буде останнім.

2. Як змінювалося населення Європи впродовж Раннього Нового часу?

3. Чим тогочасні європейські міста відрізнялися від середньовічних?

4. Укажіть особливості житла та хатнього начиння в тогочасній Європі, які почали набувати рис сучасних.

5. Назвіть зміни, що відбулися в правилах поведінки за столом.

6. Порівняйте шлюбно-сімейні відносини, становище жінки й освіту в Європі за Середньовіччя та Раннього Нового часу.

7. Якими були місце й роль моди в країнах тогочасної Європи?

8. Покажіть на карті найбільші міста тогочасної Європи.

9. Складіть таблицю «Повсякденне життя населення Західної Європи в Ранній Новий

час»

10. Робота в малих групах. За допомогою додаткових джерел підготуйте невелику театралізовану інсценівку «У гостях у городянина європейського міста Раннього Нового часу».

11. Робота в парах. Підготуйте повідомлення з презентацією «Європейська мода XVI — першої половини XVIII ст.». Скористайтеся планом-схемою в додатках до підручника (с. 226) .

 

Практичне заняття за розділом I. Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин

 

Пригадайте

1. Що таке Великі географічні відкриття?

2. Назвіть основні подорожі й відкриття європейських мандрівників доби Великих географічних відкриттів .

3. Як відбувалося просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ у період Великих географічних відкриттів?

4. Наведіть факти, відомі вам за підручником, про рівень розвитку цивілізацій доколумбової Америки.

5. Які прояви змін у становищі різних груп населення за Раннього Нового часу вам відомі?

 

Мета: спираючись на знання, отримані впродовж опрацювання матеріалу розділу, розвивати вміння працювати з контурною картою; удосконалювати навички групової роботи та вміння знаходити необхідну інформацію в тексті історичного джерела.

завдання для підготовки до практичного заняття:

1. Повторити матеріал про перебіг, результати й наслідки Великих географічних відкриттів.

2. У складі малих груп, опрацювавши додаткові джерела інформації, підготувати повідомлення з презентаціями на теми:

1) Цивілізації доколумбової Америки (ацтеки, майя, інки);

2) Становище жінок і дітей у країнах Західної Європи в XVI—XVIII ст.

 

Хід заняття

I. Робота із синхронізованою хронологічною таблицею

«Європа в Ранньомодерну добу»

1. Які події, що відбувалися за межами України, ви внесли до таблиці, працюючи над матеріалом розділу? Поясніть, чому ви обрали саме їх.

2. Які події, що відбувалися в цей час на землях сучасної України, ви внесли до таблиці? Поясніть свій вибір.

3. Чи існує, на вашу думку, зв’язок між подіями, що відбувалися в цей час на землях сучасної України та за її межами? Поясніть свою думку.

4. Які висновки ви можете зробити за результатами своєї роботи?

II. Робота з контурною картою

1. Позначте або підпишіть назви держав: Португалія, Іспанія, Нідерланди, Франція, Англія, Московське царство й Османська імперія.

2. Обведіть межі земель і морів, відомих європейцям, арабам і китайцям станом на 1492 р.

3. Визначте за картою, стрілками якого кольору на карті позначено маршрути морських експедицій мандрівників: 1) Бартоломеу Діаш; 2) Христофор Колумб;

3) Васко да Гама; 4) Фернан Магеллан.

4. Заштрихуйте різними кольорами території поширення цивілізацій ацтеків, інків, майя напередодні іспанського вторгнення.

5. Позначте межі поділу сфер впливу між Іспанією та Португалією в Західній і Східній півкулях. Поряд укажіть дати укладання угод, які закріпили цей розподіл.

6. Зафарбуйте і вкажіть належність земель, колонізованих європейськими країнами.

7. Позначте напрямки нових торговельних шляхів, що виникли після Великих географічних відкриттів.

8. Позначте центри світової торгівлі в XVI—XVIII ст.

III. Робота в малих групах

Малі учнівські групи представляють підготовлені до заняття повідомлення з презентаціями. Проводиться обговорення результатів роботи груп.

IV. Підсумки заняття

Учні та учениці самостійно визначають, як практичне заняття сприяло розвитку їхніх історичних компетентностей.

Карта Вальдземюлера — географічна карта, надрукована у квітні 1507 р . картографом Мартіном Вальдземюллером.

Є однією з перших карт із точно нанесеними показниками широти та довготи, а також першою картою, на якій з'явилася назва Америка, що стала згодом загальновживаною

 

Узагальнення за розділом I. Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин

1. Об’єднайтесь у дві-три команди та проведіть конкурс знавців термінів і понять розділу. Для перемоги в ньому необхідно навести найбільшу кількість правильних визначень термінів і понять.

Рекомендований перелік термінів і понять: Великі географічні відкриття, колонія, колоніальна імперія, факторія,

Тордесільяська угода, Конкіста, доколумбові цивілізації, «зустріч цивілізацій», колоніальні війни, «революція цін», капітал, капіталізм, мануфактура, наймані працівники, буржуазія, міграція населення, мода.

2. Об’єднайтеся в команди й проведіть гру «Чотири зупинки».

Правила гри. Кожна команда отримує завдання розповісти, що вона побачила на визначених чотирьох зупинках казкової машини часу, яка перенесла їх у минуле. Гру можна провести за одним із запропонованих сценаріїв.

Варіант І: ви супроводжуєте Христофора Колумба на різних етапах його життя. Розіграйте невеликі інсценізації того, про що ви дізналися під час таких чотирьох зустрічей із ним: 1) Х. Колумб пропонує свій проєкт іспанському королю Фердінанду та королеві Ізабелі; 2) плавання на каравелі «Санта-Марія» під час експедиції; 3) висадка на острові Сан-Сальвадор; 4) Х. Колумб наприкінці життя згадує, що ним зроблено.

Варіант ІІ: ви супроводжуєте іспанських конкістадорів у Новому Світі. Розіграйте невеликі інсценізації того, про що ви дізналися під час таких чотирьох зупинок: 1) завоювання Пуерто-Рико та Флориди; 2) завоювання конкістадорами держави майя; 3) підкорення Ернаном Кортесом ацтеків; 4) підкорення Франсіско Пісарро інків.

3. Об’єднайтеся в пари та підготуйте уявні діалоги, які могли відбутися між: 1) моряком — учасником експедиції Бартоломеу Діаша та його знайомим, що хоче дізнатися про експедицію; 2) Васко да Гамою та представником індійської знаті про можливості співробітництва й торгівлі; 3) сеньйором-землевласником і володарем мануфактури з міста про прибутки та своє життя; 4) заможним подружжям городян про те, як вони прийматимуть гостей на свято.

4. Об’єднайтеся в малі групи й обговоріть наведені проблеми та презентуйте висновки класу: 1) взаємозв’язок між передумовами, причинами, перебігом, результатами, наслідками та значенням на прикладі Великих географічних відкриттів; 2) вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське й суспільне життя населення Європи та Нового Світу; 3) зміни в житті людей, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці.

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом I. Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)