Інформація про новину
  • Переглядів: 135
  • Дата: 27-02-2021, 20:41
27-02-2021, 20:41

6. Реформація в Німеччині

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  5. Гуманізм. Високе Відродження
Наступна сторінка:   7. Поширення Реформації та Контрреформ...

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

  • про становище Німеччини напередодні Реформації та місце в ній католицької церкви;
  • як впливав на становище в країні німецький гуманізм;
  • про виступ М. Лютера й початок Реформації в Німеччині .

 

Пригадайте

1. Як відбувався розвиток Німеччини в Середньовіччі?

2. Що вам відомо про утворення Священної Римської імперії? Із якого часу вона стала Священною Римською імперією німецької нації?

3. Як вплинула на політичне життя Німеччини та Священної Римської імперії «Золота булла» 1356 р.?

 

1. Німеччина напередодні реформації. Становище католицької церкви в країні.

 

Перекладається з латинської мови як «перетворення» або «виправлення», стало символом цілої епохи в історії країн Європи. Це була доба, коли в суспільстві розгорнувся рух за переосмислення ролі католицької церкви. Дуже швидко боротьба, що починалася з диспутів в університетських залах, перекинулася на поля битв. Події, які призвели до початку руху Реформації в Європі, відбулися на початку XVI ст. в Німеччині. У цей час вона була складовою частиною Священної Римської імперії німецької нації. Крім Німеччини, до її складу входили землі сучасних Нідерландів, Бельгії, Австрії, Чехії, Французької Бургундії, частина Італії та інші території.

Священна Римська імперія була політично роздробленою країною, що складалася з багатьох великих і малих, світських і церковних володінь. Її очолював виборний король Німеччини, який коронувався як імператор.

Починаючи з 1438 і до 1806 р. імператорів обирали з родини Габсбургів. У 1519 р. молодий іспанський король Карл І Габсбург став новим імператором під ім’ям Карл V (1519—1556 рр.).

Важливу роль у політичному житті Німеччини відігравали князі та міста. У перші десятиліття XVI ст. князів було близько 70 — архієпископів, єпископів та світських осіб.

Міста, кількість яких сягала 3 тис., поділялися на «імперські», підпорядковані імператору, та «вільні», які мали самоуправління. У XVI ст. відмінності між «імперськими» і «вільними» містами майже зникли. Усі вони користувалися великими правами та часто керували навколишніми територіями як невеликим князівством. Найбільшими містами були Нюрнберг, Аугсбург, Кельн.

У Священній Римській імперії існував вищий станово-представницький орган — рейхстаг. Це державні збори, які включали три палати — курфюрстів, духовної та світської знаті й представників міст. У князівствах існували ландтаги (земельні збори) — станово-представницькі органи місцевої світської знаті й духовенства та князівських міст. До деяких ландтагів входили також представники сільських громад. Кожна курія рейхстагу та ландтагів приймала рішення окремо, а потім вони порівнювалися.

Назвіть особливості становища Німеччини напередодні Реформації

Реформація — релігійно-суспільний рух у Європі XVI — середини XVIII ст., спрямований на повернення до біблійних джерел християнства та за реформування католицизму

Курфюрсти — сім церковних та світських князів у Священній Римській імперії німецької нації, які мали право обирати імператора.

На початку XVI ст. в Німеччині зберігалися феодальні відносини, більшість населення країни становило залежне селянство, яке сплачувало податки землевласникам і церкві. Проте поступово поширювалися ринкові відносини. Виникали нові мануфактурні підприємства. Одночасно із цим формувалися й зростали нові соціальні верстви — буржуазія

(бюргерство) і наймані працівники. При цьому буржуазія дедалі більше виступала проти всього того, що, на її думку, заважало розвитку підприємництва. Саме тому вона сприймала ідеї критики католицької церкви, що проголошувалися німецькими гуманістами.

 

РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ В ЄВРОПІ

Католицька церква відігравала першорядну роль у житті політично роздробленої Німеччини. Вона мала тут набагато ширше поле діяльності, ніж у країнах із сильною центральною владою. Усю Німеччину заполонили продавці індульгенцій, святих реліквій і різні збирачі платежів на користь церкви. Католицькій церкві належали величезні земельні володіння й навіть міста. Найбільші прибутки зі своїх володінь Папа Римський отримував саме з Німеччини. Водночас він не надто переймався порядками в німецьких монастирях, що підривало авторитет церкви в очах населення.

У 1510 р. імператор Максиміліан I здійснив спробу домовитися про обмеження діяльності католицької церкви в Німеччині з Папою Римським. Він, зокрема, розраховував на зменшення платежів на користь Риму. За його дорученням підготували «Скарги німецької нації», де було зібрано основні претензії. Проте ця спроба зазнала повного провалу через небажання Папи Римського йти на поступки.

Чи є правильним судження, що німецький гуманізм відіграв вагому роль у підготовці суспільства до сприйняття ідей Реформації? чому?

 

2. Німецький гуманізм. Причини реформації.

 

 

Критика католицької церкви активізувалася через поширення в Німеччині ідеалів гуманізму.

На початку XVI ст. в Німеччині існували 16 університетів, у більшості з яких викладали вчені-гуманісти. Найвищого розквіту гуманізм досяг у Німеччині напередодні Реформації. Саме тоді сягнула свого піку гуманістична сатира, утверджувалися нові суспільні ідеали, розгорталися пошуки нових форм розвитку релігійного життя. У Німеччині з’явилися «Листи темних людей» — дотепна, гостра й талановита сатира, яка викривала безкультурність і моральний занепад католицького духовенства, його захоплення нескінченними схоластичними суперечками з будь-якої дрібниці. Європейської слави набула діяльність молодшого сучасника Е. Роттердамського рицаря-гуманіста Ульріха фон Гуттена.

Критичний дух доби Відродження дозволив багатьом у Німеччині по-новому поглянути на релігію та роль церкви в суспільстві. В основі цих поглядів була притаманна гуманізму увага до індивідуальності й особистої відповідальності людини за свої вчинки. У цій новій суспільній ситуації сформувалися основні причини Реформації:

1) Прагнення національної буржуазії, вплив якої в Німеччині, як і інших країнах Європи, із кінця XV ст. посилювався до нового розуміння ролі християнства в суспільстві.

2) Набуття широкої підтримки поглядів про доцільність створення національної, не підпорядкованої Папі Римському церкви, і здійснення богослужіння рідною мовою.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із памфлету ульріха фон гуттена «Вадиск, або римська тріада»

Трьома речами підкорює собі Рим усе: насиллям, хитрістю й лицемірством Три речі винайдено, щоб вичавлювати золото з чужих країн: торгівля індульгенціями, вигадана війна з турками та влада папських легатів у варварських землях. Трьома речами постійно опікуються в Римі, хоча ніколи не доводять їх до кінця: спасінням душ, реставрацією храмів, що розвалилися, і турецькими походами. Про три речі не можна казати правду: про Папу, про індульгенцію і про безбожжя. Три речі знехотя роблять у Римі: дотримуються слова, допомагають іншому та поступаються дорогою... Трьох речей бажає кожен у Римі: коротких молитов, доброго золота, життя, сповненого насолоди . Три речі складають рису, що вирізняє Рим: Папа, старі споруди й користолюбство.

робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Проти кого спрямовано памфлет Ульріха фон Гуттена? 2. Якими є основні ідеї памфлету?

ульріх фон гуттен був одним з авторів «Листів темних людей», писав епіграми на Папу Римського Юлія II, у яких викривав його розпусту і висміював продаж індульгенцій. Ульріх фон Гуттен із притаманним йому темпераментом і палким патріотизмом різкіше, ніж Еразм Роттердамський, таврував католицьке духовенство, виступав за «свободу батьківщини». Він прославляв гуманістичні науки, які допомагають «прозріти Німеччині», вбачав у розумі «керівника життя» людини та рішуче засуджував «варварство» й «благочестиве обдурювання» в церкві . Саме гуманісти — найближчі друзі Ульріха фон Гуттена — одними з перших відгукнулися на виступ Мартіна Лютера проти продажу індульгенцій .

 

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із «95 тез» М. Лютера (1517 р.)

...Кожен християнин, якщо він лише справді розкаюється, дістає повне відпущення провини, без індульгенції. Справжнім скарбом церкви є, звісна річ, не відпущення [гріхів], а Святе Євангеліє величі й милості Божої.

Християн потрібно вчити, що той, хто бачить нужденного й попри це віддає гроші на індульгенції, отримує не відпущення Папи, а гнів Бога.

Казати, що хрест відпущення, прикрашений гербами Папи і встановлений у храмах, має однакову цінність із хрестом Христовим, є блюзнірством.

робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. Проти чого виступав М. Лютер? 2. Які наслідки ця критика могла мати для католицької церкви?

 

3. Початок реформації. Церковна, або магістерська реформація.

 

У розгортанні Реформації в Німеччині дослідники визначають два напрями. Виступ німецького богослова мартіна Яютера, який її започаткував у країні, уособлював церковний, або магістерський напрям. Його представники сподівалися реформуванням католицизму зберегти церковні традиції. Він став також поштовхом до виникнення її радикального, або народного напряму, який взагалі відкидав традиційну церкву. У Німеччині прибічники народної Реформації закликали до негайного встановлення Царства Божого на Землі суцільної соціальної рівності.

31 жовтня 1517 р. М. Лютер оприлюднив у місті Віттен-берг свої «95 тез» проти зловживань продажем індульгенцій. У цих тезах він у загальних рисах визначив основи свого вчення. Чільне місце в ньому належало трьом положенням. 1) Людина рятується лише своєю вірою.

2) Спасіння отримується лише Божою милістю та не залежить від будь-яких «заслуг» людини, бо не люди, а лише Бог знає справжню вартість «добрих справ».

3) Єдиним авторитетом у справах віри є Святе Письмо, Слово Боже.

Це вчення М. Лютера, яке можна стисло охарактеризувати як «спасіння вірою», спонукало багатьох людей до подальших роздумів. Якщо спасіння залежить лише від Божого милосердя, то для чого взагалі потрібне посередництво церкви, усієї величезної церковної ієрархії на чолі з Папою Римським? Вчення М. Лютера перекреслювало обов’язковий для католицтва авторитет поряд зі Святим Письмом рішень Папи й церковних соборів. На думку богослова, про це не йдеться у Святому Письмі, а тому його слід відкинути як «людські вигадки».

Виступ М. Лютера здобув підтримку значної частини населення Німеччини. Католицька церква його засудила, Папа Лев X відлучив від церкви. Однак деякі німецькі князі на з’їзді у Вормсі вирішили підтримати М. Лютера. У Німеччині почалася Реформація, яка охопила більшість населення країни.

Висловіть припущення, до яких наслідків мало призвести поширення в Німеччині реформаційного вчення М. Лю-тера

Якими були причини й результати Селянської війни 1524—1525 рр .?

 

4. Народна, або радикальна реформація.

 

У кожному місті й селі Німеччини люди сперечалися про те, якою тепер має бути церква. Вони самовільно виганяли священників, розпускали монастирі. Користуючись ситуацією, князі захоплювали монастирські землі, а населення відмовлялося сплачувати церкві податки. Владу Папи Римського більше не визнавали.

Проте ці зміни задовольняли далеко не всіх. Міська біднота, селяни прагнули більшого. Вони слухали проповідників народного напряму, які закликали негайно знищити католицьку церкву, повернутися до ідей ранніх християн і побудувати Царство Боже на Землі: усе буде спільним і всі люди стануть рівними. Саме такої народної Реформації вони бажали та ладні були боротися за неї.

У багатьох містах і селах розпочалися стихійні виступи. Реформація, що починалася як рух поміркованих верств суспільства, натхненних гуманістичними ідеалами проти католицької церкви, набула рис, притаманних боротьбі народних мас за покращення свого становища.

У 1524—1525 рр. Священну Римську імперію охопили масові заворушення економічного й релігійного характеру. Їх учасниками стали селяни, міщани й загони, віддані владі та землевласникам. Ці події увійшли в історію під назвою Селянська війна 1524—1525 рр. Вона стала громадянським конфліктом, спричиненим соціальними суперечностями, і супроводжувалася жорстокістю з обох сторін, спустошенням цілих областей країни. Спільної програми в повсталих не було. Свого піку цей конфлікт досяг навесні-влітку 1525 р., коли в ньому брало участь близько 300 тис. осіб.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із листа м. Яютера «проти грабіжницьких і розбійних селянських орд»

Три роки жахливих гріхів проти Бога й людей накликають на себе ці селяни. По-перше, вони присягалися своїм панам у вірності й відданості, бути покірними та слухняними... Проте оскільки вони... повстають проти своїх панів, то вони накликали кари на тіло й душу.

По-друге, оскільки вони почали заколот, зухвало розкрадають і грабують монастирі та замки, які їм не належать, то тільки за це вони двічі мають умерти тілесно й духовно. Заколот — це не просте вбивство, він схожий на велику пожежу, яка підпалює й спустошує країну. Тому кожен, хто може, має їх бити, душити, колоти потай чи відверто, і пам'ятати, що не може бути нічого отруйнішого, згубнішого, нічого більш диявольського, ніж бунтівник. Його треба вбивати, як скаженого пса.

Робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. Яким було ставлення автора до повсталих селян? 2. Чи згодні ви з його точкою зору на події Селянської війни в Німеччині? Чому?

М. Лютер засуджував жорстокість обох сторін конфлікту. Селян-повстанців він вважав «ордами грабіжників

і розбійників», а їхнім противникам нагадував про християнське милосердя й виступав проти «лютих, несамовитих, таких, що не усвідомлюють, що роблять, тиранів, які навіть після закінчення битви не можуть утамувати свою жагу крові».

Селянська війна завершилася поразкою повсталих. За сучасними оцінками, у ній загинуло близько 100 тис. осіб. Війна спричинила розчарування в ідеях Реформації багатьох представників міської та сільської бідноти, обмеження прав і переслідування повсталих і, як наслідок, зростання взаємної недовіри між значною частиною народу країни та владою.

Проте діяльність народних проповідників не припинилася. Її результатом стала поява сучасних євангельських течій — баптистів, менонітів, методистів та п’ятдесятників.

На тогочасних українських землях, де більшість населення сповідувала православ'я, Реформація як явище, пов'язане з розвитком католицької церкви, не мала успіху. На Правобережній Україні ідеї європейської, насамперед польської Реформації призвели до утворення представниками литовської, білоруської та української шляхти й навіть магнатами нечисленних протестантських громад. Також з'явилися перші переклади біблійних текстів мовою, наближеною до народної, які активізували перекладацько-видавничу діяльність православних і католиків

 

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... чому?

• На початку XVI ст. в Німеччині виник рух за реформу католицької церкви

• Діяльність німецьких гуманістів відіграла важливу роль у поширенні в суспільстві поглядів про необхідність реформування католицької церкви

• Виступ М . Лютера започаткував Реформацію в Німеччині, яка згодом поширилася в інших країнах Європи

• Народна Реформація, пов'язана з тлумаченням реформаційних ідей народними масами, призвела до Селянської війни 1524—1525 рр., яка зазнала поразки.

 

Працюємо з хронологією

1517 р. — виступ М. Лютера, що спричинив початок Реформації в Німеччині

 

Запитанняі завдання

1. Перевірте набуті знання за допомогою навчальної гри «Асоціації».

Правила гри. Учитель/учителька наводить терміни, поняття, словосполучення за вивченою темою Учні та учениці мають навести асоціації, які вони в них викликають, і пояснити їх значення.

2. Якими були особливості розвитку Німеччини на початку XVI ст.?

3. Яку роль у підготовці суспільства до Реформації відіграли німецькі гуманісти? 4. Назвіть основні положення реформаційних поглядів М. Лютера.

5. колективне обговорення. Яких цінностей дотримувалися учасники Селянської війни 1524—1525 рр .? Який результат такого

громадянського конфлікту, на вашу думку, є найкращим: перемога повсталих, перемога влади чи компроміс? Поясніть свою точку зору

6. робота в парах. Продовжте роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 6).

7. Покажіть на карті райони, охоплені Селянською війною 1524—1525 рр.

8. У Німеччині в період початку Реформації набув поширення вислів: «Еразм відклав яйце, а Лютер його висидів». Поясніть його зміст.

9. робота в парах. Розіграйте уявний діалог між прибічником і противником поширення Реформації в Німеччині.

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  5. Гуманізм. Високе Відродження
Наступна сторінка:   7. Поширення Реформації та Контрреформ...



^