Інформація про новину
  • Переглядів: 196
  • Дата: 27-02-2021, 22:53
27-02-2021, 22:53

15. Міжнародні відносини в XVI — першій половині XVII століття. Тридцятилітня війна 1618—1648 років

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  14. Річ Посполита
Наступна сторінка:   1. Великі географічні відкриття. Цивіл...

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь:

  • про зміст міжнародних відносин XVI — першої половини XVII ст.;
  • якими були причини, перебіг та наслідки Тридцятилітньої війни.

 

Пригадайте

1. Назвіть провідні європейські держави в XVI ст.

2. Покажіть на карті території поширення протестантських віросповідань та панування католицької церкви

 

1. Характер міжнародних Відносин у XVI ст.

 

 

У міжнародних відносинах Європи доби Раннього Нового часу, як і раніше, важливе значення мали династичні принципи. Проте новим чинником міждержавних відносин став розкол Європи за релігійною ознакою внаслідок Реформації. Чимало держав ставали учасниками міжнародних конфліктів, приєднуючись до своїх одновірців або прагнучи перешкодити поширенню віросповідання, яке вони не підтримували.

Експансія Швеції в 17 столітті

1. Які держави відігравали вирішальну роль у міжнародних відносинах Європи XVI ст.?

2. Які чинники були вирішальними для міжнародних відносин XVI ст ?

Експансія — розширення сфер панування держави, прагнення захоплення і поневолення

Вирішальну роль у міжнародних відносинах Європи цього періоду відігравали іспанські та австрійські Габсбурги, Англія і Франція. Гострі суперечки виникали між Францією та Габсбургами, володіння яких межували з її кордонами. Найбільшим проявом цих суперечностей були Італійські

війни (1494—1559 рр.). Гострої форми набуло протистояння між протестантською Англією та католицькою Іспанією.

Незважаючи на численні воєнні сутички, жодна з провідних європейських країн — учасників конфліктів не мала достатньо сил, щоб завдати поразки противнику. Таку систему міжнародних відносин називали системою європейського балансу.

Наприкінці XVI ст. важливу роль почала відігравати Швеція, яка, підпорядкувавши Норвегію та Фінляндію, намагалася поширити вплив на данські, німецькі, польські землі та узбережжя Східної Балтії.

Вагомим чинником міжнародних відносин XVI ст. була боротьба з проникненням у Європу Османської імперії. Турецька загроза примушувала європейців спільно виступати проти агресора. Із другого боку, це не виключало укладання тимчасових союзів із турецьким султаном задля власної користі.

Тридцятилітня війна —

перша загальноєвропейська війна між двома великими угрупованнями: габсбурзьким союзом (іспанські та австро-німецькі Габсбурги, католицькі князі Німеччини, Річ Посполита) та антигабсбурзькою коаліцією (Франція, Швеція, данія, протестантські князі Німеччини та інші)

чи можливо було уникнути воєнного розв'язання загальноєвропейського конфлікту?

 

2. ЗАГОСТРЕННЯ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ МІЖ ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ДЕРЖАВАМИ НА ПОЧАТКУ XVII ст. ПРИЧИНИ ТРИДЦЯТИЛІТНЬОЇ ВІЙНИ.

 

Міжнародне становище в Європі наприкінці XVI ст. було напруженим і складним. Іспанська та австрійська гілки династії Габсбургів після періоду суперництва вирішили об’єднати зусилля в боротьбі за встановлення свого панування в Європі. Франція прагнула не допустити цього й надавала підтримку протестантам у Німеччині. До того ж Франція бажала утвердити свою владу в Італії та була невдоволена посиленням тут впливу іспанських Габсбургів.

Англія не хотіла збільшення впливу католицьких Габ-сбургів у Нідерландах та Німеччині, але водночас посилення Франції не відповідало її торговельним інтересам. Данія, яка мала політичні та економічні зв’язки з Північною

Німеччиною, також не бажала зміцнення в Німеччині Габ-сбургів. Королі Швеції та Данії намагалися посилити вплив своєї країни на північних морських шляхах. Експансія Іспанії заважала їхнім намірам.

Водночас на більшості території Європи спостерігалося падіння авторитету католицької церкви. В одних країнах перемогу здобули прихильники Реформації, в інших — Контрреформації. Обидві сторони не бажали домовлятися. Наслідком загострення цих суперечностей стала Тридцятилітня війна, що тривала в 1618—1648 рр.

Якими були причини війни? На початку XVII ст. обидві гілки династії Габсбургів вели боротьбу з протестантами, підтримували католиків і намагалися затвердити своє панування над країнами Європи. Активну боротьбу з протестантами розпочав обраний імператором Священної Римської імперії Рудольф II Габсбург (1576—1612 рр.). За його підтримки єзуїти поширили свою діяльність у Чехії та протестантських князівствах Німеччини.

У відповідь на переслідування протестантські князі Німеччини в 1608 р. об’єдналися в Євангелічну унію (лігу), яку очолив курфюрст Фрідріх Пфальцський. У свою чергу, католицькі князі створили в 1609 р. союз під назвою Католицька ліга, очолюваний Максиміліаном Баварським.

Обидва об’єднання шукали прихильників у Європі. Євангелічну лігу підтримали протестантські країни Нідерланди, Данія, Швеція та Англія, а також католицька Франція, яка не бажала посилення впливу Габсбургів у Європі.

Католицьку лігу підтримували австрійські та іспанські Габсбурги.

Відносини між двома таборами загострювалися, і бракувало лише приводу для того, щоб почалася війна.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із донесення французького дипломата фанкана про міжнародне становище в Європі (1627 р.)

...Габсбурги знайдуть кошти створити та екіпірувати флот, аби тримати в шорах північ, тривожити південь; у них знайдуться сили не лише для того, щоб перешкоджати торгівлі данців, англійців і французів, а й для того, щоб захопити те, що їм не належить, і повернути те, що вони втратили, ось чому вони поводяться так уперто і з таким піднесенням атакують усіма своїми силами короля Данії, міста Нижньої Саксонії, більшу частину яких вони вже зайняли . Трохи не вистачає їм для того, аби стати власниками всього, і вони доб'ються цього, якщо

дозволити їм діяти без перешкод і якщо король Данії капітулює. Отже, уся Німеччина, якщо вона буде підпорядкована Габсбургам, допоможе піднестися останнім і стане для них міцним п'єдесталом для того, щоб спорудити на ньому монархію та взяти гору над усім християнським світом

1. робота в парах. Обговоріть і визначте, про які тривожні тенденції для Франції повідомляє дипломат. 2. Якою була реакція Франції на ці повідомлення дипломатів?

 

3. Чеський період Війни (1618—1623 рр.).

 

Події, які стали приводом до початку війни, сталися в Чехії, що перебувала під владою австро-німецьких Габсбургів. Більшість

верств населення Чехії була невдоволена національними утисками, відсутністю політичних прав. У 1617 р. королем Чехії було обрано прихильника Габсбургів Фердінанда Шти-рійського (після смерті Рудольфа II він став імператором). Ця подія викликала в Чехії вибух народного невдоволення. У столиці Чехії Празі спалахнуло повстання. Натовп протестантів захопив замок Празький град і викинув із вікна трьох королівських радників («празька дефенестрація»), які керували країною за відсутності короля. На королівський престол чехи запросили голову Євангелічної унії Фрідріха Пфальцського. У відповідь на це Фердінанд Штирійський, не бажаючи втрачати чеський престол, розпочав воєнні дії за підтримки Католицької ліги. Чехи мужньо воювали й здобули декілька перемог. Проте їхня армія була набагато меншою, ніж війська Католицької ліги, очолювані досвідченим полководцем Йоганном Тіллі. У битві біля Білої Гори 8 листопада 1620 р. він розгромив чеських протестантів. У Чехії розпочався католицький терор. Ще одним наслідком цієї поразки була втрата Чехією своєї державності майже на 300 років.

Тим часом Й. Тіллі рушив далі на німецькі землі й захопив володіння Фрідріха V Пфальцського. Успіхи католиків на першому етапі війни дуже занепокоїли протестантських правителів країн Північної Європи.

Альбрехт Валленштейн

(1583—1634) — одна з найцікавіших постатей часів Тридцятилітньої війни. У його особі поєднувалися безпринципний авантюрист і талановитий полководець. За походженням він був чеським дворянином, виховувався єзуїтами, став ревним католиком. А. Валленштейн був талановитою, честолюбною та надзвичайно цинічною людиною Він брав участь у розгромі чехів під Білою Горою . Вдячний імператор Фердінанд допоміг А. Вал-ленштейну за символічну ціну скупити землі, конфісковані в чехів, і той став власником найбільших володінь у Чехії (дев'ять міст, 57 замків, кілька сотень сіл)

У битві біля Білої Гори на боці Католицької ліги брали участь значні сили українських козаків-найманців на чолі зі Станіславом Русиновським. За різними підрахунками, вони становили приблизно 12—25 % 28-тисячного габсбурзького війська. Козацька кіннота забезпечила перемогу, розгромивши у вирішальний момент битви угорську (трансільванську) кавалерію . Під час бою козаки захопили 52 штандарти і навіть головний штандарт короля Чехії (Богемії) та курфюрста Фрідріха V Пфальцського . Армія протестантів була розбита, вони втратили до 5 тис. осіб . Прага капітулювала.

 

4. ДАНСЬКИй ПЕРІОД ВІЙНИ (1624—1629 рр.).

 

На боці Євангелічної унії у війну проти Габсбургів вступив король Данії Крістіан IV. Тепер угруповання мало значно більше сил, ніж Фердінанд II, якому не вистачало коштів на утримання армії. Вихід із цієї ситуації Фердінанд II знайшов, прийнявши пропозицію про створення нової армії від полководця Альбрехта Валленштейна.

А. Валленштейн зобов’язувався своїм коштом зібрати 20-тисячне наймане військо, якщо Фердінанд II дозволить утримувати цю армію за рахунок реквізицій (пограбування) місцевого населення. Імператор погодився та призначив А. Валленштейна головнокомандувачем. За домовленістю з імператором у нього залишалася вся воєнна здобич. За короткий час було створено 100-тисячну армію, завдяки якій католики розбили данське військо Крістіана IV. Проте успіхи головнокомандувача викликали заздрість у керівників Католицької ліги. За їхнім наполяганням імператор усунув А. Валленштейна від командування армією та наказав розформувати його війська.

Занепокоєний розвитком подій, перший міністр Франції кардинал Рішельє почав підбурювати шведського короля Густава II Адольфа (1611 —1632 рр.) до війни проти Католицької ліги.

Альбрехт Валленштейн за походженням був чеським дворянином, виховувався єзуїтами, став ревним католиком. У його особі поєднувалися цинічний авантюрист і талановитий полководець. А. Валленштейн брав участь у розгромі чеського війська під Білою Горою. Вдячний імператор Фердінанд II допоміг йому за символічну ціну скупити землі, конфісковані в чехів, й А. Валленштейн став власником найбільших володінь у Чехії (дев'ять міст, 57 замків, кілька сотень сіл).

5. ШВЕДСЬКИЙ ПЕРІОД ВІЙНИ (1630—1634 рр.)

Улітку 1630 р. Густав II Адольф прибув до Північної Німеччини й розпочав воєнні дії. Шведська армія складалася з вільних

селян-протестантів, які вважали, що захищають своїх одновірців від католиків.

Успіхам на цьому етапі війни протестанти були зобов’язані діям Швеції. Армія Густава II Адольфа розбила війська Й. Тіллі та вступила до Баварії — центру католицьких сил у Німеччині.

Щоб урятувати ситуацію, імператор Фердінанд II повернув А. Валленштейну командування й надав йому необмежені повноваження.

А. Валленштейн швидко сформував нову армію й розпочав наступ проти Швеції. Війна набувала затяжного характеру. Сили сторін були фактично рівними. У листопаді 1632 р. неподалік Лейпцига, під містечком Лютцен, відбулася вирішальна битва армій А. Валленштейна й Густава II Адольфа. Обидві сторони зазнали великих втрат і змушені були відступити. Шведський король загинув у битві, і протестантський табір залишився без керівника. А. Валленштейн відступив до Чехії та розпочав переговори з протестантами про мир. За це його звинуватили в державній зраді. На початку 1634 р. А. Валленштейна було усунуто від командування, а через деякий час убито змовниками, які діяли за наказом Католицької ліги.

У вересні 1634 р. імператорські війська завдали поразки ослабленій шведській армії в битві біля Нердлінгена в Південній Німеччині. Здавалося, що становище Габсбургів покращується. Проте участь у війні вирішила взяти Франція.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із донесення французького дипломата Фанкана про міжнародне становище в Європі (1627 р.)

...Габсбурги знайдуть кошти створити та екіпірувати флот, аби тримати в шорах північ, турбувати південь; у них знайдуться сили не лише для того, щоб перешкоджати торгівлі данців, англійців і французів, а й для того, щоб захопити те, що їм не належить, і повернути те, що вони втратили. Ось чому вони поводяться так уперто і з таким піднесенням атакують усіма своїми силами короля Данії, міста Нижньої Саксонії, більшу частину яких вони вже зайняли. Трохи не вистачає їм для того, щоб стати власниками всього, і вони доб'ються цього, якщо

дозволити їм діяти без перешкод і якщо король Данії капітулює. Отже, уся Німеччина, якщо вона буде підпорядкована Габсбургам, допоможе піднестися останнім і стане для них міцним п'єдесталом для того, щоб спорудити на ньому монархію та взяти гору над усім християнським світом.

1. Робота в парах. Обговоріть і визначте, про які тривожні тенденції для Франції повідомляв дипломат. 2. Якою була реакція Франції на це повідомлення?

Густава II Адольфа називали «північним левом». Завдяки успішним війнам проти Польщі та Московської держави він посилив позиції Швеції в Балтійському регіоні, перетворивши Балтійське море на «Шведське озеро» (усе його узбережжя, крім південної частини, належало Швеції).

6 ФРАНЦУЗЬКИЙ ПЕРІОД ВІЙНИ (1635—1648 рр.). Воєнні дії розгорталися переважно на території Німеччини,

Іспанії та іспанських Нідерландів. Уже в перші роки цього періоду визначилася вирішальна перевага антигабсбурзь-кої коаліції. Керівна роль у ній перейшла до Франції. Кардинал Рішельє, скориставшись ослабленням обох сторін, прагнув отримати для Франції всі можливі політичні

переваги. Однак жодна зі сторін не мала достатньо сил для перемоги. Габсбурзький союз спробував змінити перебіг війни на свою користь.

У травні 1643 р. 27-тисячна армія Габсбургів вторглася до Франції. Вирішальна битва відбулася біля Рокруа. Армію Габсбургів було фактично знищено. У наступні роки Габсбурги зазнали нових поразок. У 1646 р. об’єднана шведсько-французька армія захопила Баварію; виникла загроза поділу Священної Римської імперії німецької нації між Швецією та Францією й захоплення столиці Габсбургів Відня. Імператор Фердінанд III (1637—1657 рр.) мусив прийняти продиктовані Францією та її союзниками надзвичайно тяжкі умови мирного договору.

ТРИДЦЯТИЛІТНЯ ВІЙНА 1618—1648 рр.

7вестфальський мир. наслідки тридцятилітньої

ВІЙНИ ДЛЯ ЄВРОПИ. Переговори країн — учасників війни проходили у двох містах Вестфалії: із 1644 р. в Мюнстері — між послами імператора та французьким урядом, а з 1645 р. в Оснабрюку — між послами імператора та делегацією шведського уряду й німецьких протестантських князів. Переговори просувалися дуже повільно, оскільки більшу частину часу їхні учасники проводили в бенкетних залах.

Лише 24 жовтня 1648 р. було оголошено про підписання Вестфальського миру. Переможці здобули значні території: Швеція отримала Східну та частину Західної Померанії,

Франція — землі Ельзасу та остаточне підтвердження прав на Лотарингію. Було закріплено роздробленість Німеччини, визнано незалежність Швейцарії та Нідерландів.

Крім територіальних проблем, Вестфальський мир урегульовував релігійні питання. Кальвінізм був визнаний рівноправним із лютеранством. Підтверджувалося право князів обирати релігію (за винятком спадкових володінь Габсбургів), проголошувався принцип віротерпимості.

Від Вестфальського миру ведеться відлік сучасної епохи в міжнародних відносинах.

Незважаючи на укладення миру, війна між Іспанією та Францією тривала до 1659 р., коли було підписано Піренейський мир, за яким остаточно встановлювався кордон між державами по Піренеях.

Воїни XVI—XVII ст.: 1) кірасир; 2) аркебузир; 3) драгун;

  • 4) найманець з алебардою;

  • 5) арбалетник; б) пікінер;

7) мушкетер

Тридцятилітня війна спричинила значні зміни в Європі. Держави-переможці Франція та Швеція посилили свій вплив у європейських справах. Для Німеччини війна мала найтяжчі наслідки. На 200 років було закріплено її політичну роздробленість, населення скоротилося із 17 млн до 10 млн осіб. У Чехії із 3 млн залишилося 700 тис. осіб, Франція втратила 1 млн осіб. Більшу частину міст було зруйновано, землі перетворилися на пустища, торгівля й промисловість занепали. Австрійські Габсбурги обмежили свій вплив Австрією. Іспанська монархія Габсбургів втратила вплив на європейську політику. Натомість Тридцятилітня війна дала значний поштовх розвитку військової тактики та стратегії в Європі.

ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?

■ У міжнародних відносинах Європи XVI ст. сформувалася система рівноваги й водночас утворилися угруповання держав, що ворогували за ознаками віросповідання.

■ Тридцятилітня війна 1618—1648 рр. була найважчим конфліктом до початку XX ст. Вона стала продовженням релігійного протистояння попереднього століття в Європі. Унаслідок війни вплив династії Габсбургів у Європі суттєво послабився.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1618—1648 рр. — Тридцятилітня війна.

1648 р. — підписання Вестфальського миру.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Відгадайте героя/героїню».

Правила гри. Учитель/учителька записує на картці прізвище історичного діяча/діячки та кладе її до конверта. Учні та учениці мають за допомогою заздалегідь визначеної кількості запитань (наприклад, десяти) відгадати, про кого йдеться. Учитель/учителька може відповідати лише «так», «ні», «частково». Гру можна проводити в парах, малих групах або з усім класом.

  • 2. Робота в парах. Обговоріть і з'ясуйте, у чому полягало загострення суперечностей

між європейськими державами на початку XVII ст. 3. Визначте причини та привід до Тридцятилітньої війни. 4. Робота в малих групах. Обговоріть і назвіть основні періоди війни. Дайте характеристику воєнних дій кожного з періодів. 5. Які країни внаслідок перемоги в Тридцятилітній війні посилили свій вплив у Європі?

6. Простежте за картою (с. 121), які територіальні зміни відбулися в Європі за підсумками Тридцятилітньої війни. 7. За допомогою додаткових джерел підготуйте повідомлення з презентацією за темами: «Полководці Тридцятилітньої війни», «Українські козаки в Тридцятилітній війні» (на вибір). Скористайтеся відповідним планом-схемою в додатках до підручника (с. 227). 8. Складіть у зошиті таблицю «Тридцятилітня війна».

9. Вестфальський мир започаткував нову систему міжнародних відносин, яка проіснувала до XIX ст. Назвіть основні принципи цієї системи. 10. Колективне обговорення. Що найбільше впливало на перебіг бойових дій у Тридцятилітній війні?

Практичне заняття за розділом III. Держави Західної та Центральної Європи в XVI—XVII ст.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які реформаційні течії набули найбільшого поширення в Європі в XVI—XVII ст.? 2. У яких європейських державах у XVII ст. утвердилися абсолютні монархії? 3. Чим устрій Речі Посполитої відрізнявся від устрою інших тогочасних європейських держав? 4. Що спричинило Національно-визвольну війну в Нідерландах та революцію в Англії? Якими були основні події цих збройних виступів? 5. Назвіть імена найвидатніших історичних діячів XVI—XVIII ст. Поясніть, чому ви виділили саме їх.

МЕТА: спираючись на знання, отримані впродовж опрацювання матеріалу розділу, розвивати вміння працювати з контурною картою; удосконалювати навички групової роботи та вміння знаходити необхідну інформацію в тексті історичного джерела.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

  • 1. Повторити матеріал розділу.

  • 2. У складі малих груп зібрати додаткову інформацію про видатних європейських монархів XVI—XVIII ст. Створити презентацію (комп’ютерну або театралізовану).

ХІД РОБОТИ

  • I. Робота з контурною картою

  • 1. Позначте на контурній карті різними кольорами регіони поширення католицизму, протестантизму та православ’я в середині XVII ст.

  • 2. На політичних картах європейських держав XVI, XVII, XVIII ст. укажіть різними умовними позначками держави, у яких встановилися абсолютні монархії та існували держави з республіканською формою правління. Порівняйте ці карти та зробіть відповідний висновок.

  • II. Робота з таблицею

Складіть синхронізовану таблицю подій у державах Західної та Центральної Європи в XVI—XVII ст.

  • III. Робота в малих групах

Малі групи представляють класу підготовлені комп’ютерні презентації або невеликі інсценівки, присвячені одному з видатних історичних діячів XVII—XVIII ст. Потім відбувається обговорення результатів роботи.

  • IV. Підсумки заняття

Учні та учениці самостійно аналізують результати своєї роботи на практичному занятті.

Узагальнення за розділом III. Держави Західної та Центральної Європи в XVI—XVII ст.

  • 1. Об’єднайтесь у дві-три команди та проведіть конкурс знавців термінів і понять розділу. Для перемоги в ньому необхідно навести найбільшу кількість правильних визначень термінів і понять.

Рекомендований перелік термінів і понять-, абсолютизм (абсолютна монархія), олігархічна (бюргерська) республіка, шляхетська демократія, парламентська монархія, протекціонізм, меркантилізм, революція, національно-визвольна війна, протекторат.

  • 2. Об’єднайтеся в команди й проведіть гру «Чотири зупинки».

Правила гри. Кожна команда отримує завдання розповісти, що вона побачила на визначених чотирьох зупинках казкової машини часу, яка перенесла їх у XVI—XVII ст. Гру можна провести за одним із запропонованих сценаріїв.

Варіант І: 1) Варфоломіївська ніч; 2) на полі битви Тридцятилітньої війни; 3) страта англійського короля Чарльза І; 4) засідання польського сейму.

Варіант II: 1) на кораблі «Непереможної армади»; 2) виступ іконоборців у Нідерландах; 3) битва під Несбі; 4) укладення Люблінської унії.

  • 3. Об’єднайтеся в пари та проведіть гру «Історія з географією».

Правила гри. Учні та учениці по черзі називають істори-ко-географічні назви, які зустрічалися в розділі, і вказують подію, яка пов’язана з тією чи іншою назвою.

  • 4. Проведіть гру «Снігова куля».

Правила гри. У грі беруть участь декілька учнів та учениць. Один(-на) з них називає історичного діяча, твір, дату, пам’ятку, поняття тощо за вивченим розділом. Це слово повторює інший учень/учениця та називає своє слово. Кожен наступний гравець називає вже озвучені слова й додає нове. Зрештою утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учень/учениця робить помилку або довгу паузу, то вибуває з гри. Перемагає учень/учениця, що наведе найдовший ланцюжок.

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом III. Держави Західної та Центральної Європи в XVI—XVII ст.

 

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  14. Річ Посполита
Наступна сторінка:   1. Великі географічні відкриття. Цивіл...



^