Інформація про новину
  • Переглядів: 160
  • Дата: 27-02-2021, 22:53
27-02-2021, 22:53

15. Міжнародні відносини в XVI — першій половині XVII століття. Тридцятилітня війна 1618—1648 років

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  14. Річ Посполита
Наступна сторінка:   1. Великі географічні відкриття. Цивіл...

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь:

  • про зміст міжнародних відносин XVI — першої половини XVII ст.;
  • якими були причини, перебіг та наслідки Тридцятилітньої війни.

 

Пригадайте

1. Назвіть провідні європейські держави в XVI ст.

2. Покажіть на карті території поширення протестантських віросповідань та панування католицької церкви

 

1. Характер міжнародних Відносин у XVI ст.

 

 

У міжнародних відносинах Європи доби Раннього Нового часу, як і раніше, важливе значення мали династичні принципи. Проте новим чинником міждержавних відносин став розкол Європи за релігійною ознакою внаслідок Реформації. Чимало держав ставали учасниками міжнародних конфліктів, приєднуючись до своїх одновірців або прагнучи перешкодити поширенню віросповідання, яке вони не підтримували.

Експансія Швеції в 17 столітті

1. Які держави відігравали вирішальну роль у міжнародних відносинах Європи XVI ст.?

2. Які чинники були вирішальними для міжнародних відносин XVI ст ?

Експансія — розширення сфер панування держави, прагнення захоплення і поневолення

Вирішальну роль у міжнародних відносинах Європи цього періоду відігравали іспанські та австрійські Габсбурги, Англія і Франція. Гострі суперечки виникали між Францією та Габсбургами, володіння яких межували з її кордонами. Найбільшим проявом цих суперечностей були Італійські

війни (1494—1559 рр.). Гострої форми набуло протистояння між протестантською Англією та католицькою Іспанією.

Незважаючи на численні воєнні сутички, жодна з провідних європейських країн — учасників конфліктів не мала достатньо сил, щоб завдати поразки противнику. Таку систему міжнародних відносин називали системою європейського балансу.

Наприкінці XVI ст. важливу роль почала відігравати Швеція, яка, підпорядкувавши Норвегію та Фінляндію, намагалася поширити вплив на данські, німецькі, польські землі та узбережжя Східної Балтії.

Вагомим чинником міжнародних відносин XVI ст. була боротьба з проникненням у Європу Османської імперії. Турецька загроза примушувала європейців спільно виступати проти агресора. Із другого боку, це не виключало укладання тимчасових союзів із турецьким султаном задля власної користі.

Тридцятилітня війна —

перша загальноєвропейська війна між двома великими угрупованнями: габсбурзьким союзом (іспанські та австро-німецькі Габсбурги, католицькі князі Німеччини, Річ Посполита) та антигабсбурзькою коаліцією (Франція, Швеція, данія, протестантські князі Німеччини та інші)

чи можливо було уникнути воєнного розв'язання загальноєвропейського конфлікту?

 

2. ЗАГОСТРЕННЯ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ МІЖ ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ДЕРЖАВАМИ НА ПОЧАТКУ XVII ст. ПРИЧИНИ ТРИДЦЯТИЛІТНЬОЇ ВІЙНИ.

 

Міжнародне становище в Європі наприкінці XVI ст. було напруженим і складним. Іспанська та австрійська гілки династії Габсбургів після періоду суперництва вирішили об’єднати зусилля в боротьбі за встановлення свого панування в Європі. Франція прагнула не допустити цього й надавала підтримку протестантам у Німеччині. До того ж Франція бажала утвердити свою владу в Італії та була невдоволена посиленням тут впливу іспанських Габсбургів.

Англія не хотіла збільшення впливу католицьких Габ-сбургів у Нідерландах та Німеччині, але водночас посилення Франції не відповідало її торговельним інтересам. Данія, яка мала політичні та економічні зв’язки з Північною

Німеччиною, також не бажала зміцнення в Німеччині Габ-сбургів. Королі Швеції та Данії намагалися посилити вплив своєї країни на північних морських шляхах. Експансія Іспанії заважала їхнім намірам.

Водночас на більшості території Європи спостерігалося падіння авторитету католицької церкви. В одних країнах перемогу здобули прихильники Реформації, в інших — Контрреформації. Обидві сторони не бажали домовлятися. Наслідком загострення цих суперечностей стала Тридцятилітня війна, що тривала в 1618—1648 рр.

Якими були причини війни? На початку XVII ст. обидві гілки династії Габсбургів вели боротьбу з протестантами, підтримували католиків і намагалися затвердити своє панування над країнами Європи. Активну боротьбу з протестантами розпочав обраний імператором Священної Римської імперії Рудольф II Габсбург (1576—1612 рр.). За його підтримки єзуїти поширили свою діяльність у Чехії та протестантських князівствах Німеччини.

У відповідь на переслідування протестантські князі Німеччини в 1608 р. об’єдналися в Євангелічну унію (лігу), яку очолив курфюрст Фрідріх Пфальцський. У свою чергу, католицькі князі створили в 1609 р. союз під назвою Католицька ліга, очолюваний Максиміліаном Баварським.

Обидва об’єднання шукали прихильників у Європі. Євангелічну лігу підтримали протестантські країни Нідерланди, Данія, Швеція та Англія, а також католицька Франція, яка не бажала посилення впливу Габсбургів у Європі.

Католицьку лігу підтримували австрійські та іспанські Габсбурги.

Відносини між двома таборами загострювалися, і бракувало лише приводу для того, щоб почалася війна.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із донесення французького дипломата фанкана про міжнародне становище в Європі (1627 р.)

...Габсбурги знайдуть кошти створити та екіпірувати флот, аби тримати в шорах північ, тривожити південь; у них знайдуться сили не лише для того, щоб перешкоджати торгівлі данців, англійців і французів, а й для того, щоб захопити те, що їм не належить, і повернути те, що вони втратили, ось чому вони поводяться так уперто і з таким піднесенням атакують усіма своїми силами короля Данії, міста Нижньої Саксонії, більшу частину яких вони вже зайняли . Трохи не вистачає їм для того, аби стати власниками всього, і вони доб'ються цього, якщо

дозволити їм діяти без перешкод і якщо король Данії капітулює. Отже, уся Німеччина, якщо вона буде підпорядкована Габсбургам, допоможе піднестися останнім і стане для них міцним п'єдесталом для того, щоб спорудити на ньому монархію та взяти гору над усім християнським світом

1. робота в парах. Обговоріть і визначте, про які тривожні тенденції для Франції повідомляє дипломат. 2. Якою була реакція Франції на ці повідомлення дипломатів?

 

3. Чеський період Війни (1618—1623 рр.).

 

Події, які стали приводом до початку війни, сталися в Чехії, що перебувала під владою австро-німецьких Габсбургів. Більшість

верств населення Чехії була невдоволена національними утисками, відсутністю політичних прав. У 1617 р. королем Чехії було обрано прихильника Габсбургів Фердінанда Шти-рійського (після смерті Рудольфа II він став імператором). Ця подія викликала в Чехії вибух народного невдоволення. У столиці Чехії Празі спалахнуло повстання. Натовп протестантів захопив замок Празький град і викинув із вікна трьох королівських радників («празька дефенестрація»), які керували країною за відсутності короля. На королівський престол чехи запросили голову Євангелічної унії Фрідріха Пфальцського. У відповідь на це Фердінанд Штирійський, не бажаючи втрачати чеський престол, розпочав воєнні дії за підтримки Католицької ліги. Чехи мужньо воювали й здобули декілька перемог. Проте їхня армія була набагато меншою, ніж війська Католицької ліги, очолювані досвідченим полководцем Йоганном Тіллі. У битві біля Білої Гори 8 листопада 1620 р. він розгромив чеських протестантів. У Чехії розпочався католицький терор. Ще одним наслідком цієї поразки була втрата Чехією своєї державності майже на 300 років.

Тим часом Й. Тіллі рушив далі на німецькі землі й захопив володіння Фрідріха V Пфальцського. Успіхи католиків на першому етапі війни дуже занепокоїли протестантських правителів країн Північної Європи.

Альбрехт Валленштейн

(1583—1634) — одна з найцікавіших постатей часів Тридцятилітньої війни. У його особі поєднувалися безпринципний авантюрист і талановитий полководець. За походженням він був чеським дворянином, виховувався єзуїтами, став ревним католиком. А. Валленштейн був талановитою, честолюбною та надзвичайно цинічною людиною Він брав участь у розгромі чехів під Білою Горою . Вдячний імператор Фердінанд допоміг А. Вал-ленштейну за символічну ціну скупити землі, конфісковані в чехів, і той став власником найбільших володінь у Чехії (дев'ять міст, 57 замків, кілька сотень сіл)

У битві біля Білої Гори на боці Католицької ліги брали участь значні сили українських козаків-найманців на чолі зі Станіславом Русиновським. За різними підрахунками, вони становили приблизно 12—25 % 28-тисячного габсбурзького війська. Козацька кіннота забезпечила перемогу, розгромивши у вирішальний момент битви угорську (трансільванську) кавалерію . Під час бою козаки захопили 52 штандарти і навіть головний штандарт короля Чехії (Богемії) та курфюрста Фрідріха V Пфальцського . Армія протестантів була розбита, вони втратили до 5 тис. осіб . Прага капітулювала.

 

4. ДАНСЬКИй ПЕРІОД ВІЙНИ (1624—1629 рр.).

 

На боці Євангелічної унії у війну проти Габсбургів вступив король Данії Крістіан IV. Тепер сил у Євангелічної ліги стало значно більше, ніж у Фердінанда Штирійського, якому не вистачало коштів на утримання армії. Вихід із цієї ситуації Фердінанд знайшов, прийнявши пропозицію про створення нової армії від талановитого полководця альбрехта Валленштейна.

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  14. Річ Посполита
Наступна сторінка:   1. Великі географічні відкриття. Цивіл...



^