1. Прочитайте тексти та виконайте завдання.

А. Який текст має емоційне забарвлення?

Б. Завдяки чому в ньому досягається емоційність?

2. Прочитайте текст і складіть до нього план.

Прикметною особливістю художньої літератури, як і інших видів мистецтва, є образність. Якщо науковці оперують цифрами, фактами й поняттями, даючи точну характеристику предмета, то митці створюють художню дійсність за допомогою фантазії і з позицій прекрасного. У тексті з вікіпедії подано інформацію про дуб чітко, в емоційному плані нейтрально, з кількісними показниками, а в поезії це дерево наділено властивостями людини: він стояв, «стиха шепочучи листом» (персоніфікація).

У науці індивідуальне не враховується: економісти й соціологи досліджують життя людини, види її діяльності. А в художньому образі поєднується загальне

й індивідуальне: люди (загальне) мають імена (індивідуальне), свій характер, по-різному сприймають світ. Наука робить людину фахівцем, а мистецький твір ознайомлює її з добром і злом, прекрасним і потворним.

Наука може впливати на мистецтво й навпаки: завдяки винаходам учених чорно-біле кіно свого часу стало кольоровим; а першу подорож на підводному човні здійснили герої Жуля Верна, і вже потім науковці сконструювали субмарину.

Є люди, які схильні до науки й водночас вправні в мистецтві. Наприклад, Л. да Вінчі досліджував будову ока й механіку, називаючи її «раєм математичних наук», але найбільше прославився як майстер живопису. І. Франко відомий і як науковець (історик, філософ, літературознавець), і як митець (письменник). А винахід талановитої актриси Г. Ламар нині використовують у мобільних телефонах, Wi-Fi та GPS.

І наукові дослідження, і художні твори зберігаються в книжках, а з початку ХХ ст. — і на цифрових носіях. Книжка здавна відігравала важливу роль у духовній культурі суспільства, адже через неї люди передавали з покоління в покоління свій культурний досвід.

Книжка є предметом матеріальної культури, проте її зміст розкриває здобутки духовної культури, а саме: шедеври мистецтва, наукові відкриття, філософські проблеми й моральні цінності, які культивує релігія.

Мистецтво, зокрема художня література, відкриває свою істину — істину прекрасного, відтворюючи ознаки гармонії та емоційності, дає образну картину світу. Наука досліджує реальний світ, людину, її свідомість, сприяє розвитку науково-технічного прогресу. Філософія розкриває проблеми краси, істини й добра. У книгах релігійного змісту відображено проблеми добра і зла.

Перші книги, що до нас дійшли, зображають історичні події нашого минулого.

Якби не «Повість минулих літ», упорядкована в ХІ-ХІІ ст. ченцем Києво-Печерської лаври Нестором Літописцем, ми б не знали, як утворилася Русь-Україна, якими були наші далекі пращури та як вони жили.

У збірнику «Руська правда» уперше були сформульовані закони, якими керувалися наші предки. «Слово про Ігорів похід» написане на основі реальних історичних подій, але разом із тим дарує сучасному читачеві насолоду й від художнього осмислення давніх подій: перед нами постає жива природа, жіночна Ярославна, мужній Ігор, пристрасті, передбачення та інші атрибути художнього твору. А одна з найдавніших київських пам’яток Остроми-рове Євангеліє зберігає тексти сакрального¹ змісту.

Потрібно розрізняти слова книга і книжка. Вони близькі за значенням, але не тотожні. Книга — грубий фоліант, вона велика за розміром. Це слово має відтінок урочистості, піднесеності. Книгою можна назвати енциклопедію, великий подарунковий альбом із репродукціями картин, ювілейне видання «Кобзаря», оздоблене різними прикрасами, старовинний том. А решта — то книжки книжка з нотами, книжка з творами Павла Тичини, залікова книжка, трудова книжка.

1. Пізнаючи дійсність, митці оперують передусім А фактами

Б цифрами В образами Г поняттями ²

2. Предметом матеріальної культури є

А казка Івана Франка «Фарбований Лис»

Б філософські праці Сократа В молитва «Отче наш»

Г хата під стріхою

3. Предметом духовної культури є А Золоті ворота в Києві

Б гривня — старовинна монета В пісня «Стоїть явір над водою»

Г мотовило — пристрій для змотування ниток, пряжі

4. Чим відрізняється художній спосіб пізнання дійсності від наукового?

5. Як наука може впливати на мистецтво, а мистецтво — на науку?

6. Хто з відомих людей прославився і як науковець, і як митець?

7. На які види поділяється культура?

8. Що ви знаєте про давні українські книги? Яке значення вони мають у духовній культурі суспільства?

9. Які сфери охоплює духовна культура?

10. Яка з названих сфер вам ближча? Обґрунтуйте свою думку.

11. Уявіть, що ви художник і вам дали завдання оформити обкладинку підручника з фізики й збірки поезій В. Симоненка. Словесно опишіть дизайн цих книжок.

12. Фразеологізмом без роду й племені називають людину невідомого походження, без родинних зв’язків. Напишіть невеликий роздум, підтвердивши або спростувавши думку «Якби не книжки, то був би наш народ без роду й племені».

Напишіть роздум на тему «Які переваги має паперова книжка, а які — електронна?» (до 1 с.).

Художня ЛІТЕРАТУРА ЯК ОДНА З ФОРМ ДУХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ людини. ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ

1. Розгляньте репродукції картин Ван Гога й І. Соколова та виконайте завдання.

А. На якій картині нічний пейзаж більш реалістичний? Чому ви так думаєте?

Б. До якої із цих картин легше дібрати звукові ефекти та які саме?

2. Прочитайте текст і створіть у зошиті таблицю «Різновиди художніх образів».

Здавалося б, звичайні слова — зорі, груші, тиша, ночі, куполи, передчуття, осінь... — але коли їх майстерним пером митця поєднати в речення, вони зазву-чать по-іншому — емоційно, зворушливо, тобто по-художньому. Прочитайте поданий нижче текст, яскраво домальовуючи картини, що виникають в уяві, і ви в цьому переконаєтеся...

Коли за селом стихає гул комбайна, коли в тиші ночей на землю починають падати зорі та груші, коли з небесного купола з’їде Великий Віз, мене щемно огортає передчуття осені. А ще як побачу в пишних кронах жовтий листок, а ще як підпалить хтось картоплиння! Дим перемішується з пахощами яблук і нагадує мені, що це минає серпень, що сонце заходить далеко не там, де заходило в червні. І, дивлячись на край свіжої ріллі, бачу кінець літа. А я наче й не набувся в його теплі, не нажився в його розкоші! Та зелені клени вже маряться золотими. І здається, що не комори наповнюються врожаєм, а сама душа збагачується життєвим ужинком.

О цій порі, коли копають картоплі, я щоразу й дедалі глибше впадаю в якусь велику й терпко-піднесену покору. Під її могутнім впливом безмовно дозволяю деревам скидати листя, відпускаю у вирій журавлів і благословляю діток у школу. Бо повітря дедалі дужче пахне вереснем, а вересень пахне сторінками нових підручників. На шкільному подвір’ї враз здійметься гамір, і почнеться новий навчальний рік. Так заведено здавна, і це неодмінно, як осінь.

У цій мініатюрі є не багато якихось незвичайних поетичних слів (терп-ко-піднесений, щемно, покора, благословляти), проте вся вона дуже поетична. Її могла написати лише людина з багатим духовним світом і тонким відчуттям слова. Це — Василь Думанський, письменник із с. Серединки, що на Вінниччині. Сталося так, що з раннього дитинства він був прикутим до ліжка: здавалося, вибору не було, адже долю не зміниш... Але, приречений на нерухомість, Василь зробив свій вибір, єдино можливий та правильний, — він вибрав Слово.

Ще раз уважно прочитайте заголовок цього розділу: у ньому є важливі слова — духовна діяльність людини. Саме духовна діяльність В. Думанського й інших письменників створила літературні шедеври, якими ми сьогодні захоплюємося.

У чому ж секрет притягальної сили довершених художніх творів, зокрема й мініатюри В. Думанського «Коли копають картоплі»? Секретів багато, але головний — це наявність у творі різноманітних образів.

Що таке образ? Образ — це конкретна й водночас узагальнена картина людського життя, що створена за допомогою вимислу та має естетичне значення. Художній образ — це не копія дійсності, що має місце, наприклад, у газетних репортажах або у творах документального характеру. Віддзеркалений у художньому образі предмет дійсності постає в мистецтві не як конкретний — він слугує засобом утілення загального. Мистецтвознавець О. Андреєв так пояснює це на при-

кладі живопису: «Візьмімо картину П. Брейгеля Старшого “Сліпі”: на ній зображені люди, які повільно бредуть ланцюжком, тримаючись за плече товариша, який іде попереду. Передній із них, спіткнувшись, падає та тягне за собою наступного. Глядач бачить: ще одна мить — і весь ланцюжок чекає та ж сама доля. Живописець зобразив тут, здавалося б, конкретну, одиничну, побутову сцену. Проте це лише найелементарніший рівень прочитання змісту картини. Глибше проникнення в її зміст дає змогу витлумачити брейгелівських сліпих як певний узагальнений символ — образ людства, яке не знає і не бачить, куди воно йде».

Художній образ. Художній твір

Художній образ - це узагальнена та разом із тим конкретна картина людського життя чи навколишнього світу, що створена творчою уявою митця.

Художній твір - розповідь про певну життєву подію (вигадану або реальну), що ведеться від особи автора й має за мету здійснити на читача естетичне враження. Художній твір виконує розважальну роль. Своєю естетичністю він відрізняється від творів наукового й публіцистичного стилів. Художній твір буває різних жанрів: оповідання, новела, повість, роман, ліричний вірш, поема, драма та ін.

Художні образи мають такі різновиди: словесний, слуховий, зоровий, нюховий, образ-символ, образ-персонаж та ін. Скажімо, у мініатюрі В. Думанського наявні слухові образи (стихає гул комбайна, у тиші ночей, падають груші), зорові (жовтий листок, зелені клени) і нюхові (дим, пахощі яблук). Образом-символом можна вважати вересень (пахне вереснем, сторінками нових підручників), який символізує початок осені й навчального року в школах; зібрану картоплю, що символізує збір урожаю; відліт журавлів, який означає закінчення теплої пори року.

Захар і Максим Беркути, Мирослава, Бурунда-бегадир є образами-персо-нажами (повість І. Франка «Захар Беркут»). Словесними образами вважають тропи: епітети (терпко-піднесена покора, пишні крони), метафори (дерева скидають листя, душа збагачується) та ін.

Цікаво, що той самий художній образ люди сприймають по-різному: для когось дим від підпаленого картоплиння їдкий і неприємний, а для когось він ароматний, пов’язаний із приємними подіями, тому й викликає лише позитивні емоції. Скільки людей — стільки й думок. Тим-то світ і прекрасний! Отже, художній образ може бути багатозначним.

По-справжньому читати й сприймати поезію або прозу, уміти насолоджуватися художніми образами, тонко відчувати красу слова допоможе вам уміння аналізувати літературні твори. Тут вам стане в пригоді такий вид роботи, як заповнення літературного паспорта. Його зразок ви знайдете на другому форзаці цього підручника.

Сприйняття художніх образів літературного твору дає естетичну насолоду читачеві, виховує смак. Зважаючи на це, художні твори виконують різні функції, з-поміж яких найголовнішими є такі:

• естетична — твір дає інтелектуально-емоційне задоволення, збуджуючи уяву читача й спонукаючи його до співпереживання тому, про що йдеться у творі;

• виховна — художні твори виховують естетичний смак, з яким людина сприймає світ і може відрізнити потворне від красивого, типове від незвичайного, зле від доброго;

• пізнавальна — читаючи літературні твори, людина пізнає себе і світ, який її оточує, збагачується знаннями з історії, людської психології, народних звичаїв і традицій, різних видів мистецтва.

Твори Т. Шевченка й Лесі Українки, М. Коцюбинського й Н. Бічуї, фольклорні твори, з якими ви ознайомитеся на сторінках цього підручника, збагатять вас досвідом попередніх поколінь, підкажуть, як зорієнтуватися в складних життєвих ситуаціях, принесуть естетичну насолоду.

3. Прочитайте поезію та виконайте завдання.

Блискоче ніч перлиною Растреллі¹.

З гори збігає Боричів узвіз².

І солов’ї, пташині менестрелі, всю ніч доводять яблуні до сліз.

Цвіте весна садами молодими, шумлять вітри, як гості з іменин.

В таке цвітіння, князю Володимире³, тобі не сумно бути кам’яним?

Л. Костенко

А. Знайдіть і випишіть художні образи, визначте вид кожного з них. Б. Знайдіть приклади гіперболи, метафори, епітета й порівняння.

Менестрель — у середньовічній Франції та Англії — мандрівний поет-му-зикант.

1. Прочитайте уривок із вірша.

Коли копають картоплю — стелиться дим над землею, листя летить воскувате, ніби метеликів рій, пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією, що, опріч назви «осінь», немає імені їй.

М. Рильський

Лише нюховим є образ

А меду В грибів

Б диму Г вогкості

2. Словесний образ-епітет ужито в рядку

А другому В четвертому

Б третьому Г п’ятому

3. У мініатюрі В. Думанського «Коли копають картоплі» НЕМАЄ образу

А диму В картоплі

Б осені Г метеликів

4. Що таке художній образ? Які ви знаєте різновиди художніх образів?

5. Згадайте раніше прочитаний художній твір, у якому яскраво виражена виховна функція. Прокоментуйте її.

6. Наведіть приклад виховної функції одного з раніше прочитаних творів.

7. Згадайте раніше вивчений напам’ять вірш, від якого ви отримали естетичне задоволення. Прочитайте кілька рядків із нього.

8. Як ви розумієте слова із заголовка цього розділу — духовна діяльність людини?

9. Знайдіть на другому форзаці підручника зразок літературного паспорта. Поміркуйте, чому заповнення (чи незаповнення) окремих пунктів залежить від того, до якого літературного роду — лірики, епосу чи драми — належить художній твір.

10. Опишіть художній образ, що подано на обкладинці цього підручника (усно).

11. Уважно розгляньте репродукцію картини «Дуб» І. Левітана та фото (с. 3). Який образ вам більше сподобався? Запишіть його в зошит, наділивши епітетами.

12. Заповніть у зошиті літературний паспорт вірша В. Симоненка «Лебеді материнства», який ви вивчали в 7 класі.

Згадайте, які художні образи є в «Пісні про рушник» А. Малишка. Запишіть по одному-два приклади в зошит.

Нюховий образ — ... .

Слуховий образ — ... .

Зоровий образ — ... .

Образ-символ — ... .

 

Це матеріал з підручника Українська література 8 клас Авраменко (2021, поглиблений рівень)