Інформація про новину
  • Переглядів: 163
  • Дата: 28-02-2021, 21:29
28-02-2021, 21:29

Пісні Марусі Чурай

Категорія: Українська література





Попередня сторінка:  Українські історичні пісні
Наступна сторінка:   Українські народні думи

«Ця дівчина не просто так, Маруся. /Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа» — цими словами захищає на суді Марусю Чурай закоханий у неї благородний козак Іван Іскра. Проте дівчина любить Григорія Бобренка, мати якого має інші плани: вона хоче одружити сина із заможною Галею Вишняківною.

Під час Національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти під проводом Б. Хмельницького 1648 р. в складі Полтавського полку служили Іван Іскра й Грицько Бобренко. За переказами, Маруся чекала з війни Гриця, проте той скорився волі матері й одружився з Галею. Ображена Маруся його отруїла, за це її засудили до смертної кари, але перед стратою Іван Іскра

встиг принести помилування від гетьмана. Згодом Маруся померла від туги, залишивши нам у спадок свої безсмертні пісні.

Життєпис Марусі Чурай складено за її творами та на основі переказів, легенд, усних спогадів її сучасників, записи яких не збереглися. На початку цієї розповіді процитовано слова Івана Іскри з історичного роману у віршах Л. Костенко «Маруся Чурай», з яким ви ознайомитеся в 11 класі. Поетеса теж починає свою розповідь із застереження, що це її версія історії народної піснетворки, заснована на переказах, легендах і піснях самої Марусі Чурай. А як же з документами? Адже відомо, що в ХУІІ ст. в Україні вже були судові установи, які мали б фіксувати всі справи на папері. Л. Костенко починає свій роман із розповіді, що влітку 1658 р. згоріла Полтава дощенту, перетворивши судові справи на попіл...

Чому ж гетьман Б. Хмельницький помилував Марусю? її батько був героєм України, хоробрим козаком, якого після поразки в битві під Кумейками 1637 р. стратили поляки. Крім того, Маруся мала чудовий голос і сама складала пісні, з якими козаки йшли в похід боронити свій край від нападників, про це говорить Іван Іскра під час суду: «Коли в похід виходила батава1, — / її піснями плакала Полтава. /Що нам було потрібно на війні?/Шаблі, знамена і її пісні».

Відтоді й донині співають пісні, авторство яких приписують Марусі Чурай: «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «В кінці греблі шумлять верби», «Грицю, Грицю, до роботи» та ін. Її пісні найчастіше пов’язані з власним життям, наприклад «Ой не ходи, Грицю». Сюжет цього твору ви вже знаєте з прочитаного життєпису піснетворки.

Ой НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки-чарівниці! Одна дівчина чорнобривая,

То чарівниченька справедливая.

У неділю рано зілля2 копала,

А у понеділок переполоскала,

А у вівторок зілля варила,

А в середу рано Гриця отруїла.

Прийшов четвер — та вже Гриць умер, Прийшла п’ятниця — поховали Гриця. А в суботу рано мати дочку била: «Нащо ти, дочко, Гриця отруїла?»

«Ой мати, мати, жаль ваги не має, Нехай же Гриць разом та двох не кохає! Нехай він не буде ні їй, ні мені,

Нехай достанеться він сирій землі!

Оце тобі, Грицю, я так ізробила,

Що через тебе мене мати била!

Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата:

Із чотирьох дощок дубовая хата!»

Пісня «Засвіт встали козаченьки» розповідає про козака, який вирушає в похід захищати рідний край, він просить матір, аби вона прийняла його кохану Марусю, якщо з ним раптом щось трапиться. Пісня побудована на зворушливому діалозі сина з матір’ю, який прикрашають і постійні епітети (кінь вороненький, ясні очі), і слова із зменшено-пестливими суфіксами (доріженька, Марусенько), і повтори (не плач, не плач, Марусенько) — широкий набір художніх засобів, властивих фольклорним творам.

ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ

Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися,

А за свого миленького Богу помолися.

Стоїть місяць над горою,

Та сонця немає,

Мати сина в доріженьку Сльозно проводжає.

— Прощай, милий мій синочку, Та не забувайся,

Через чотири неділеньки Додому вертайся!

— Ой рад би я, матусенько, Скоріше вернуться,

Та щось кінь мій вороненький В воротях спіткнувся.

Ой Бог знає, коли вернусь,

У яку годину.

Прийми ж мою Марусеньку, Як рідну дитину.

Прийми ж її, матусенько,

Бо все в Божій волі,

Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу у полі!

— Яка ж би то, мій синочку, Година настала,

Щоб чужая дитиночка За рідную стала?

Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі...

До речі...

У народі пісня «Засвіт встали козаченьки» відома ще з іншою назвою — «Засвистали козаченьки». Багатоваріантність — типова ознака твору усної народної творчості. Пісні Марусі Чурай стали настільки популярними, що їх ми сприймаємо як фольклорні твори.

У пісні «Віють вітри, віють буйні» дівчина передає свої важкі почуття туги за коханим, який далеко від дому й невідомо, чи колись повернеться. Розлуку з милим-чорнобривим вона називає лютим горем, а себе порівнює з билинкою в полі. Підсилює ці почуття художній паралелізм (дерева гнуться — сльози не ллються).

У 9 класі ви читатимете п’єсу «Наталка Полтавка» І. Котляревського, головна героїня якої виконує цю пісню, адже вона переживає ті самі почуття через розлуку з коханим Петром, що й Маруся.

віють вітри, віють БУЙНІ

Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться;

Ой як болить моє серце, А сльози не ллються.

Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу,

Тільки мені легше стане,

Як трошки поплачу!

Не поможуть сльози щастю, Серцю легше буде,

Хто щаслив був хоч з часочок, — Повік не забуде.

Єсть же люди, що і моїй Завидують долі:

Чи ж щаслива ж та билинка, Що росте у полі?

Що у полі, на пісочку,

Без роси, на сонці...

Тяжко жити без милого На чужій сторонці!

Без милого долі нема,

Стане світ тюрмою,

Без милого щастя нема, Нема і спокою.

Де ти, милий, чорнобривий, Де ти? Озовися!

Як без тебе я горюю, Прийди подивися!

Полетіла б я до тебе,

Та крилець не маю,

Щоб побачив, як без тебе З горя висихаю.

До кого ж я пригорнуся,

І хто приголубить,

Коли тепер нема того,

Який мене любить?..

1. Прочитайте рядки.

Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька Свої ясні очі.

В уривку наявний художній засіб

А персоніфікація В гіпербола

Б порівняння Г епітет

2. Установіть відповідність.

3. Установіть відповідність.

4. З яких джерел ми знаємо про життя Марусі Чурай?

5. Розкажіть про життя Марусі Чурай.

6. Згадайте, що таке сюжет художнього твору. Скажіть, що допомагає в пісні «Ой не ходи, Грицю» рухати сюжет.

7. Коротко перекажіть зміст пісні «Засвіт встали козаченьки», використавши різні інтонації для відтворення реплік у діалозі.

8. Чому, на вашу думку, у пісні «Засвіт встали козаченьки» так багато слів із зменшено-пестливими суфіксами?

9. Хто є оповідачем у пісні «Віють вітри, віють буйні»? Поміркуйте, чому в ній для передавання почуттів використано саме монолог.

10. Назва художнього твору зазвичай передає його тему й головну думку. Чи відбувається це з назвою пісні «Віють вітри, віють буйні»?

11. Намалюйте словесний портрет Марусі Чурай, використавши репродукцію картини М. Рачкова «Дівчина-українка» (с. 24).

12. Пригадайте, що таке балада як літературний жанр. Проведіть невелике дослідження пісні «Ой не ходи, Грицю», щоб виявити в ній ознаки балади.

Вивчіть напам’ять пісню «Засвіт встали козаченьки».

 

 

Це матеріал з підручника Українська література 8 клас Авраменко (2021, поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  Українські історичні пісні
Наступна сторінка:   Українські народні думи



^