ДМИТРО ПАВЛИЧКО (Народився 1929 р.)

Український поет, перекладач, літературний критик. Найвідоміші поетичні збірки: «Любов і ненависть», «Моя земля», «Гранослов», «Таємниці твого обличчя», «Сонети» та ін.

Лауреат Державної премії України ім. Т Г Шевченка (1977).

Дмитро Павличко народився 28 вересня 1929 р. в с. Стопчатові, що на Іва-но-Франківщині, у багатодітній селянській родині. Початкову освіту здобув у польськомовній школі в Яблуневому, потім навчався в Коломийській гімназії. Вищу філологічну освіту здобув у Львівському університеті. Працював у журналах «Жовтень» і «Всесвіт». Перша збірка поезій «Любов і ненависть» з’явилася в 1953 р. Пізніше побачили світ такі поетичні книжки: «Моя земля» (1955), «Чорна нитка» і «Правда кличе» (1958), «Пальмова віть» (1962), «Гранослов» (1968), «Сонети подільської осені» (1973), «Спіраль» (1984), «Поеми й притчі» (1986), «Покаянні псалми» (1994) та ін. Окрім поетичної творчості, Д. Павличко захоплюється перекладом художніх творів англійської, іспанської, італійської, французької, портуальської та багатьох слов’янських літератур; працює на ниві літературознавства; бере активну участь у громадсько-політичному житті держави (організатор Народного Руху України, депутат Верховної Ради України кількох скликань, посол України в Словацькій Республіці й у Республіці Польщі). Також Д. Павличко має здобутки і в українському кінематографі: він написав сценарії для фільмів «Сон» і «Захар Беркут».

Митець велику увагу приділяє сонету (сьогодні ви ознайомитеся із цим літературним жанром). Але найбільше Д. Павличко прославився як поет-пісняр. Багато його віршів, покладених на музику, стали популярними в народі, зокрема «Лелеченьки», «Два кольори», «Впали роси на покоси», «Явір і яворина», «Долиною туман тече», «Я стужився, мила, за тобою...». Найтісніше Д. Павличко працював у тандемі з композитором О. Білашем.

Я НАРОДИВСЯ НА ЗЕМЛІ...

Я народився на землі Від батька, що орав ту землю. Ніколи я не відокремлю Себе від хлопської ріллі.

Із неї виріс я, немов Пшеничний колосок зернистий.

Я тілом — дужий, духом — чистий: В мені землі моєї кров.

Мої зернини — то слова.

Як відберуть їх на насіння —

Мене чекає воскресіння,

І сонце, і весна нова,

І слави жнива золоті.

Та мав би вищу нагороду,

Як стали б хлібом для народу Хоч на єдиний день в житті.

Теорія літератури

Сонет

Сонет — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів і двох тривіршів. У сонеті друга строфа за змістом протиставляється першій.

Сонет як жанр лірики з’явився в поезії провансальських трубадурів, але розвинувся в Італії. Остаточної форми йому надав (установив чисельність рядків і порядок рим) Ф. Петрарка в XIV ст.

Сонет дисциплінує поетичне мовлення, є виявом високої творчої майстерності.

РОДИНА

Є в кожної людини рідне древо — Як зірка чи як мати. Доки грім, Захекана сокира чи пила Не вб’ють його, душа росте і квітне.

Залежність незбагненна і сувора Від неба і землі. А як знайти Свою зорю і дерево своє,

Свою небесну і земну родину?

Ні, не одразу розгадаєш дух Спорідненого світла, таємницю Руки своєї в жилавім листку.

Шукаєш деревини і світила,

Але знаходиш матір. Скрізь вона —

І в променях, і в коренях, і в дзвонах.

Зауважте

На репродукції картини Г Клімта дерево складається зі своєрідних стежок, усіяних камінням (символ життєвих труднощів). На одній із гілок сидить чорний птах. Цей колір означає небезпеку й смерть. Так символічно художник передав вічне протистояння всього органічного, природного, живого темному, похмурому в душі кожної людини.

погляд у криницю

Я розумію світло. Це — душа.

Любові й космосу глибини. Жертва. Блиск розуму. Благословіння миру. Палання рук. Веселощі трави.

А що таке темноти? Я не знаю. Можливо, це — самотності печаль.

Дух каменя. Жало злоби. Липкі Пов’язки мумій. Заздрість ненаситна.

Але без темряви свою снагу Не може сяйво людям об’явити; Потрібна ніч знесиленим очам.

Тьма смерті очищає джерело Людського зору, як пісок підземний — Ті води, що прозріють у криниці. ¹

1. Прочитайте уривок.

Є в кожної людини рідне древо — Як зірка чи як мати. Доки грім, Захекана сокира чи пила Не вб’ють його, душа росте і квітне.

У цих рядках НЕМАЄ А порівняння Б метафори В гіперболи Г епітета

2. НЕ є ознакою сонета А наявність приспіву

Б чотирнадцятирядковий вірш В два чотиривірші та два тривірші Г друга строфа протиставляється першій

3. Увідповідніть назви творів Д. Павличка з художніми образами.

4. Визначте провідний мотив вірша Д. Павличка «Я народився на землі...». Як ви розумієте вислів «хлопська рілля»?

5. Побудуйте схему до наведених рядків. Визначте віршовий розмір.

Із неї виріс я, немов Пшеничний колосок зернистий.

Я тілом — дужий, духом — чистий:

В мені землі моєї кров.

6. Що символізує криниця? Прокоментуйте назву сонета Д. Павличка «Погляд у криницю».

7. Чому для ліричного героя сонета Д. Павличка «Погляд у криницю» важлива «темрява», «ніч», «тьма смерті»?

8. До якого виду лірики належать вірші «Родина» і «Погляд у криницю»?

9. Як ви розумієте слова з поезії «Родина», що мати скрізь: «і в променях, і в коренях, і в дзвонах»? Розкрийте символіку кожного процитованого слова.

10. Знайдіть ознаки сонету як літературного жанру в поезії Д. Павличка «Родина».

11. Заповніть літературний паспорт поезії Д. Павличка «Погляд у криницю».

12. Розгляньте картину Г Клімта «Дерево життя» (с. 104). Чи можна цю роботу вважати вдалою ілюстрацією до сонету «Родина»? Обґрунтуйте свою відповідь. За потреби скористайтеся матеріалом рубрики «Зауважте!».

Вивчіть напам’ять вірш Д. Павличка «Я народився на землі.».

 

 

Це матеріал з підручника Українська література 8 клас Авраменко (2021, поглиблений рівень)