Інформація про новину
  • Переглядів: 190
  • Дата: 2-03-2021, 13:37
2-03-2021, 13:37

5. Берестейська унія та її наслідки. Реформи Петра Могили

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  4. Криза православної церкви у XVI столі...
Наступна сторінка:   6. Культурно-освітнє життя. Книговидан...

Важливі події минулого можна досліджувати різними способами. Щоб краще зрозуміти причини та наслідки Берестейської унії, скористайтеся інструментом SWOT-аналіз. Прочитайте про Берестейську унію, накресліть у зошиті таблицю і заповніть її.

Передумови та причини Берестейської унії

У Речі Посполитій мешкала однаково велика кількість як католиків, так і православних, ще й швидко поширювалися ідей Реформації. Тож природно, що в державі постало питання міжконфесійної згоди. Водночас Папа Римський сподівався досягти порозуміння з царем Іваном IV Грозним, оскільки Московське царство швидко набирало сил і прагнуло контролювати релігійну сферу на українських територіях, які колись входили до Русі-України. Проте місія папського легата при дворі московського царя виявилася малоефективною. Відтак згодом ідея церковної унії набула більшої популярності, однак українці та поляки уявляли й розуміли її по-різному.

Українське духовенство було переконане, що обидві церкви мали б об’єднатися на рівноправних засадах згідно з домовленостями Флорентійського собору Вселенського собору католицької церкви 1431-1449 рр., рішення якого православні церкви не визнали. Іншу точку зору презентував Петро Скарга — видатний письменник і науковець XVII ст., придворний проповідник Сигізмунда III Вази — короля Речі Посполитої. Він переконував, що «істинною є лише одна церква — Римо-католицька, тож найкраще для руських земель було б відкинути помилки греків і об’єднатися зі столицею істинної віри».

Українці ж сподівалися за допомогою унії досягти єдності свого народу, адже так можна було припинити переслідування православних.

Конфесія особливість віросповідання в межах певного релігійного вчення; об’єднання вірян, послідовників такого релігійного віросповідання.

Папський легат — особистий представник Папи Римського в іншій державі або ж частині Католицької церкви.

Пригадайте, які обмеження щодо православних діяли у Речі Посполитій.

Владні кола Речі Посполитої унію сприймали як шанс припинити зазіхання Московського патріархату на першість на українських та білоруських територіях.

Патріархат — церква, яку очолює патріарх, голова автокефальної, тобто незалежної, церкви.

Вищі православні ієрархи були занепокоєні падінням власного авторитету. Адже завдяки підтримці східних патріархів отримали право контролювати діяльність найвищих церковних діячів братства, які опікувалися оновленням церкви на українських землях. Тож в унії православні єпископи та й сам тогочасний митрополит Київський, Галицький та всієї Русі Михайло Рогоза вбачали можливість позбутися опіки братств. До того ж вище духовенство прагнуло здобути такі ж політичні права, які мали католицькі єпископи у Речі Посполитій.

Пригадайте, чому братства намагалися контролювати православне духовенство.

Розгляньте картину польського художника Яна Матейка «Проповідь Петра Скарги». Поміркуйте, які аргументи міг навести видатний полеміст і палкий прихильник католицизму на захист ідеї унії.

Після тривалих консультацій та узгодження положень розпочався процес об’єднання церков. Наприкінці 1595 р. двоє православних єпископів — активних поборників унії — Іпатій Потій та Кирило Терлецький прибули на аудієнцію до Папи Римського й уклали унію. Однак щоб вона набула чинності, її мав підтримати церковний собор, призначений на 16 жовтня 1596 р. у м. Бересті (нині — м. Брест, Білорусь).

Берестейські собори

І прихильники, і противники унії ретельно готувалися до собору. Позиції перших посилювала присутність єзуїтських богословів на чолі із самим Петром Скаргою, православну ж сторону мали представляти троє авторитетних уповноважених Константинопольського патріархату. Шляхта кожного руського воєводства направила до Берестя світських депутатів, а також міщан із великих міст.

Єзуїти — члени найчисленнішого католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса».

Православні зібралися у господі, де зупинився руський князь, магнат, військовий, політичний і культурний діяч, меценат Костян-тин-Василь Острозький. їхні противники засідали у міській церкві Святого Миколая. Саме у ній було затверджено рішення про об’єднання церков. Так було створено Греко-католицьку (уніатську) церкву.

Главою нової Церкви проголосили Папу Римського. Було визнано деякі догми — основні положення католицького віровчення, зокрема догмат про походження Святого Духа від Бога-Отця й Бога-Сина (православні ж визнають, що Дух Святий походить лише від Бога-Отця). Церковні обряди, свята, таїнства, особливості храмового будівництва, іконопису, церковного співу були як у православній церкві, а мовою богослужінь стала церковнослов’янська. Варто зауважити, що церковнослов’янська мова не була розмовною мовою ні Русі-України, ні інших слов’янських держав. Вона виконувала функції мови літератури (як латина, яку використовували тільки в літературі, науці, офіційній документації тощо у середньовічній Європі).

Король Сигізмунд III Ваза підтримав унію. Відтак у Речі Посполитій греко-католицьке духовенство, як і католицьке, було звільнено

від сплати податків, а уніатська шляхта нарівні з католицькою могла претендувати на державні посади. Проте права брати участь у засіданнях сенату греко-католицькі єпископи так і не отримали.

Наслідки унії

Після укладення Берестейської унії становище греко-католицької церкви залишалося непростим, адже уніатські єпископи не мали рівних прав з католицьким духовенством. З одного боку, влада Речі Посполитої підтримувала їх у боротьбі проти православної церкви. З іншого — православні братства не бажали миритися з передачею православних церков і монастирів новоствореній церковній організації. їх підтримувало козацтво, яке обороняло південно-руські території, що увійшли до складу Великого князівства Литовського, від степових орд.

Очільники греко-католицької церкви докладали значних зусиль, аби поліпшити ситуацію, зокрема наступник Михайла Рогози митрополит Іпатій Потій, якого називають «батьком унії». Цей хариз-матичний проповідник, письменник-полеміст відстоював права своєї конфесії доволі агресивно: закликав силоміць відбирати православні храми й монастирі. Протилежною була політика наступника Іпатія Потія митрополита Йосифа Вельяміна Рутського. Він прагнув досягти взаєморозуміння із православними, намагався упорядкувати церковне життя. Завдяки ініціативі Йосифа Вельяміна Рутського уніатське

чернецтво було об’єднано в один орден — Василіанський. Василіани активно займалися просвітницькою та місіонерською діяльністю.

Чому, на вашу думку, Іпатій Потій та Йо-сиф Вельямін Рутський по-різному ставилися до Православної церкви?

Хоча більшість вірян і залишилася вірною православ’ю, Українська православна церква опинилася поза законом. На її захист стали братства. Проте їхню активність ускладнювало питання збереження вищої православної ієрархії, оскільки після укладення Берестейської унії вірними православ’ю залишилися тільки два єпископи: львівський

Гедеон Балабан та перемишльський Михайло Копистенський. Після їхньої смерті єдиним православним єпископом став Єремія Ти-саровський, і то завдяки хитрощам, бо зміг переконати короля Сигізмунда III Вазу, що належить до Греко-католицької церкви. Після смерті Єремії постала загроза проголошення Православної церкви як такої, що не існує, через відсутність єпископів. Зарадили ситуації члени Київського Богоявленського братства. Серед них було чимало козаків, які уболівали за збереження й оновлення Православної церкви. За підтримки гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного у 1620 р. єрусалимський патріарх Феофан висвятив на митрополита Іова Борецького.

Дізнайтеся більше про Іова Борецького.

Петро Могила

Поміркуйте, чому Іов Борецький докладав значних зусиль для піднесення рівня освіти на українських теренах.

Своїм наступником Іов Борецький бачив талановитого та цілеспрямованого Петра Могилу. Саме Могилі вдалося домогтися підписання польським королем Владиславом IV «Пунктів для заспокоєння руського народу» у 1632 р. Відповідно до цього документа українцям та білорусам було повернуто втрачені після Берестейської унії права: за православними визнавали право мати свого митрополита та єпископів, визначали умови розв’язання суперечок між православними та греко-католиками стосовно церков і земель тощо, надавалося право об’єднуватися в церковні братства.

Розгляньте портрет Петра Могили на с. ЗО, створений, імовірно, у XVIII ст. Який образ митрополита відтворив невідомий художник?

З-поміж досягнень митрополита Петра Могили — важливі реформи церковного життя. Насамперед налагодження суворої дисципліни серед священників і ченців. Тепер священник мав у неділі та свята проголошувати виховні проповіді для парафіян. Також Петро Могила

доклав чимало зусиль, щоб обмежити право магнатів втручатися в церковні справи на територіях їхніх маєтків, оскільки це заважало розвитку Православної церкви.

Не менш вагомим було оновлення церковної літератури. Відтак друкарня Києво-Печерської лаври стала основним осередком книговидання. У 1646 р. тут було видано Требник — одну із найважливіших богослужбових книг, автором якої був сам Петро Могила. Требник містить тексти церковних служб і порядок проведення молитов і таїнств — так званих треб.

Чим декор Требника відрізняється від оздоблення Пересопницького Євангелія?

Після перекладу Святого Письма староукраїнською літературною мовою потрібно було змінити і мову богослужіння. Петро Могила запровадив у богослужінні українську мову замість церковнослов’янської.

Окрім іншого, митрополит опікувався відновленням духовних святинь православ’я: було реставровано Софійський собор, церкву Спаса на Берестові, Михайлівський собор Видубицького монастиря та багато інших.

Перегляньте відео.

Прочитайте уривок із Київського літопису. Визначте причини і наслідки описаної події.

«Року 1620 прибув з Москви святійший патріарх єрусалимський іменем Феофан, і зупинився в монастирі Братському, і був прийнятий з великою честю духовними та світськими людьми. Того ж року, від’їжджаючи з Києва, святійший патріарх... поставив і висвятив на митрополію Київську

чоловіка гідного й чесного. Іменем Йов Борецький, у письмі слов’янськім, і грецькім, і латинськім ученого, і з ним чотирьох єпископів на різні місця: Мелетія Смотрицького на єпископство Полоцьке, Ісайю Копинського, інока монастиря Печерського, на єпископство Перемишльське, Паїсія Іполітовича на єпископство Холмське і Белзьке, Иосифа Курцевича на єпископство Володимирське».

1. Виконайте онлайн-вправу.

2. Охарактеризуйте основні положення Берестейської унії.

3. Назвіть найважливіші події церковного життя, що передували відновленню православної ієрархії.

4. Визначте основні дати, пов'язані з церковним життям на українських територіях у XVI — на початку XVII ст.

Домашнє завдання

D

Об’єднайтеся у групи по 3-4 особи. Порівняйте результати SWOT-аналізу, який ви зробили на початку вивчення теми про Берестейську унію, та спільно створіть загальну таблицю для всієї групи. Презентуйте результати у класі на наступному уроці.

Підготуйте стислий історичний портрет Петра Могили (скористайтеся планом за посиланням у QR-коді).

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 8 клас Дудар, Гук (2021)

 



Попередня сторінка:  4. Криза православної церкви у XVI столі...
Наступна сторінка:   6. Культурно-освітнє життя. Книговидан...



^