Складна політична та релігійна ситуація на українських теренах наприкінці XVI — на початку XVII ст. значно вплинула на розвиток освіти. У цій царині розгорнулася боротьба за розум і серця молодого покоління.

Прочитайте уривок із праці «Московія» видатного дипломата Антоніо Поссевіно.

«Потрібно навчати народ [латинській] мові, писати книги їхньою говіркою і їхніми буквами, видавати їх у світ, особливо якщо наші люди зможуть влаштуватися в Полоцьку або Дерпті (якщо Лівонія відійде від московського князя), щоб мати змогу з безпечного місця впливати на московитів».

Які способи поширення впливу католицької церкви застосовували щодо українських земель?

Після Люблінської унії на українських теренах зросла кількість навчальних закладів, які відкрив саме орден єзуїтів. Його колегії різнилися за навчальними програмами. Так, п’ятикласні колегії, що давали освіту з «семи вільних наук» — граматики, поетики, риторики, арифметики, геометрії, діалектики й музики — були неповними. Основним предметом стала латина, якою викладали всі інші дисципліни. Латиною учні мали спілкуватися між собою та з учителями.

А от до програм повних колегій входили ще дво- або трирічний курс філософії та чотирирічний курс теології. Філософію вивчали світські студенти, курс теології був призначений для майбутніх священників та членів самого ордену.

Поміркуйте, чому навчання в єзуїтських колегіумах відбувалося латиною.

Поширення ідей Реформації на українських теренах зумовило появу протестантських шкіл. їх було небагато, однак поява таких навчальних закладів та розвиток мережі єзуїтських колегіумів стимулювали українців швидше оновлювати власні школи.

Центром освіти і науки стала Острозька слов’яно-греко-латинська школа. Заснував її у 1576 р. князь Василь-Костянтин Острозький. Велику суму на розбудову академії надала його племінниця — княжна Галшка Острозька.

Портрет Галшки Острозької на с. 33 — перший жіночий портрет на сторінках підручника. Чому, на вашу думку, жіноцтво не вельми широко представлене у матеріалах про Україну XVI ст.? Знайдіть додатковий матеріал про видатних жінок того часу.

В основу діяльності Острозької академії було покладено вже згадане нами вивчення «семи вільних наук», а також вищих наук: філософії, теології (богослів’я), медицини. Спу-деї Острозької академії опановували п’ять мов: слов’янську, польську, давньоєврейську,

грецьку, латину. Унікальність цього закладу вищої освіти виявилися у тому, що тут уперше поєдналися два типи культур: візантійська і західноєвропейська.

Спудеї (від грец. а7гоо8аіог — старанний) назва в Україні в XVI XVIII ст. учнів братських шкіл, колегій та середніх і нижчих класів Острозької та Києво-Могилянської академій.

В Острозі одночасно з академією відкрили найпотужніше тогочасне українське видавництво друкарню Івана Федоровича (Федорова). У 1578 р. в ній було видано перший український підручник із читання — греко-слов’янський «Буквар». Тут же вийшов друком і перший український поетичний твір — «Хронологія» поета й перекладача Андрія Римші, який був учнем Острозької академії. Першу слов’янську «Граматику», яку написав ще один колишній учень Острозької академії Мелетій Смотрицький, видали також в Острозькій друкарні. А Острозьку Біблію, яку Іван Федорович видрукував у 1581 р., вважають шедевром давньоукраїнської поліграфії.

Першим ректором академії був Герасим Смотрицький — видатний освітній та культурний діяч, педагог, письменник-полеміст, поет. Серед викладачів були відомі дослідники, як-от астроном, математик, доктор медицини, випускник Краківського і Падуанського університетів Ян Лятош; грецький учений і релігійний діяч Емануїл Мосхопуло; майбутній патріарх Константинопольський, видатний богослов Кирило Лукаріс та інші. Незважаючи на це, першочергово в академії вивчали богослів’я.

На жаль, на початку XVII ст. Острозький освітній осередок починає занепадати у зв’язку зі смертю князя. Костянтин-Василь Острозький не подбав про майбутнє започаткованої ним школи. Дослідники вважають, що причина такої ситуації в характері князя — він надто швидко втратив інтерес до розпочатої справи. У цей самий час розпочала свою діяльність Замойська академія, де могли отримувати освіту і православні студенти.

Процес створення Острозької Біблії відтворив сучасний український художник Артур Орльонов. Визначте, кого зображено на полотні. Обговоріть свої припущення з однокласниками й однокласницями.

Братські школи

Поміркуйте, чому братства мусили організовувати власні школи.

Першу братську школу відкрили у Львові у 1586 р. Тут, як і в Острозькій академії, вивчали слов’янську, грецьку мови та латину, опановували «сім вільних наук». її очільника називали ректором. Викладачі мали гарну педагогічну підготовку і дотримувалися взірцевої поведінки. Визначальним було те, гцо у Львівській братській школі не було станових обмежень — тут могли навчатися всі, незалежно від статків, адже плату за навчання, і то помірну, брали лише «згідно з можливостями кожного», тож діти з незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно.

За зразком Львівської почали з’являтися братські школи по всій Україні. Тож у всіх них однаково панувала сувора дисципліна.

У 1615 р. почала працювати Київська братська школа. Тут викладали видатні вчені XVII ст. Іов Борецький, Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, Захарія Копистенський. В основу її статуту було покладено статут Львівської братської школи.

Статут — зведення правил, що визначають завдання, структуру, функції та порядок діяльності якої-небудь установи, організації тощо.

Прочитайте уривок із грамоти патріарха Йоакима. Про які особливості організації діяльності школи він згадує?

«Хочуть... панове міщани львівські школи заснувати для навчання дітям християнським усіх станів, які би мали вчитися Письма Святого грецького і слов’янського, щоб не був їх християнський рід неначе безсловесним через свою невченість. І також купили друкарню, потрібну для тієї школи...»

У 1615 р. була заснована школа, якою опікувалося Київське Благовіщенське братство. Створення школи матеріально підтримала Галшка Гулевичівна. У київських магістратських книгах записано, що 15 жовтня 1615 р. Галшка подарувала Київському братству свою садибу на Подолі для влаштування монастиря, школи і притулку для прочан.

Розгляньте марку, яку випустила Укрпошта у серії «Видатні жінки України». Як ви вважаєте, чому було вшановано пам'ять фундаторки Київського Братського Богояв-ленського монастиря та Київської братської школи? Які способи популяризації знань про видатних історичних діячів могли б зацікавити ваших однолітків?

Як і решта братських шкіл, Київська приймала всіх охочих навчатися — без огляду на соціальне походження і статки батьків. Тож тут отримували освіту діти міщан, козаків, духовенства та шляхти. Вони вивчали «слов’яно-росску» (очевидно, йдеться про церковнослов’янську мову), грецьку, польську, латинську мови, граматику, піїтику (поетику), арифметику

(математику), риторику (красномовство), музику, основи філософії та, вірогідно, початки богослів’я.

У 1632 р. в результаті злиття Київської та Лаврської шкіл за безпосередньої участі та підтримки митрополита Петра Могили було створено Києво-Могилянський колегіум (сучасна назва — Києво-Мо-гилянська академія), який функціонує й нині. Дослідники вважають, що колегія стала не просто формальним об’єднанням двох шкіл, а фактично новим навчальним закладом, побудованим за моделлю єзуїтських колегіумів. У навчальному процесі викладачі колегії часто застосовували публічні диспути — обговорення важливої проблеми у присутності сторонніх людей. Тож для забезпечення високого рівня викладання Петро Могила своїм коштом скеровував майбутніх викладачів на навчання до західноєвропейських університетів та академій.

Книгодрукування

Пригадайте, з якими подіями розвитку книгодрукування пов'язано ім'я Швайпольта Фіоля.

Із розвитком освіти зростала й потреба у книгах. Коли говорять про виникнення друкарства й мистецтво книжкової гравюри на українських теренах, одразу згадують Івана Федоровича, який відкрив друкарню спочатку в Москві, де вперше видав друковану богослужбову книгу, що містить частини книг Старого й Нового Завіту, «Апостол». Переїхав Іван Федорович до Речі Посполитої наприкінці 1566 р. — за однією з версій, через переслідування з боку вищого московського духовенства та боярства.

У вересні 1572 р. Іван Федорович переїхав до Львова, де на зібрані серед люду кошти заснував друкарню. У 1574 р. вийшла у світ перша надрукована в Україні книга — «Апостол». Цікаво, що замість післямови Іван Федорович розмістив тут стислий автобіографічний матеріал. Першодрукар прагнув підняти соціальний престиж своєї справи, розкрити її важливе значення і так створити сприятливі умови для видавничої діяльності.

Також у 1574 р. він уклав і надрукував перший український «Буквар». До нас дійшов лише один примірник цієї давньої граматики — «Буквар» знайдено в Римі у 1922 р. і зберігається він у бібліотеці Гарвардскього університету в Кембриджі, що у СІЛА.

А у 1577 р. славетний друкар заснував друкарню в Острозі, де видав у 1581 р. згадувану нами вже Острозьку Біблію.

Розгляньте сторінки «Апостола» та «Букваря». Чим малюнки в них відрізняються від книжкових мініатюр?

Перегляньте відео.

1. Визначте основні дати, пов'язані з розвитком освіти на українських теренах у другій половині XVI — на початку XVII ст. Які основні предмети вивчали у школах і колегіумах того часу?

2. Визначте основних діячів освіти та охарактеризуйте їхній вплив на розвиток шкільної системи на українських землях у складі Речі Посполитої.

3. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

Уявіть себе учнем/ученицею одного з українських навчальних закладів Речі Посполитої другої половини XVI початку XVII ст. Опишіть свій навчальний день. Проілюструйте розповідь малюнком чи колажем.

Це матеріал з підручника Історія України за 8 клас Дудар, Гук (2021)