Інформація про новину
  • Переглядів: 122
  • Дата: 2-03-2021, 13:38
2-03-2021, 13:38

7. Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво XVI — першої половини XVII століття

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  6. Культурно-освітнє життя. Книговидан...
Наступна сторінка:   8. Походження українського козацтва. К...

Пригадайте визначні пам'ятки культури часів Русі-України. Культура якої держави мала значний вплив на розвиток її архітектури та живопису?

Принципи розбудови міст на українських теренах зазнавали важливих змін під впливом багатьох факторів. Перший переймання європейської практики, адже до міст з’їжджалися майстри з різних земель, були з-поміж них й іноземці. До того ж у містах формувалося потужне меценатське середовище. Заможні міщани та шляхтичі вкладали кошти в нову культуру. Ці винятково сприятливі умови привели до сплеску творчої активності в архітектурі та образотворчому мистецтві.

Розгляньте зображення Луцького замку XVI ст. Поміркуйте, які нові риси з'явилися у забудові. Що збереглося з попередніх часів? Обговоріть свої припущення з однокласниками й однокласницями.

Магдебурзьке право і традиції європейського містобудування значно змінили вигляд міських вулиць. Нове будівництво відбувалося за чіткими правилами: було визначено конкретні розміри кварталів, споруд, їх типи і місце розташування. Впливав на вигляд вулиць і багатоетнічний склад населення. Відтак квартали відрізнялися передусім об’ємною просторовістю, композицією і стилістикою церков — православних і католицьких храмів, синагог.

На формування ж внутрішнього простору міст вирішальний вплив мав характер масової житлової забудови. Київщина, Переяславщина, волинські землі зберігали традиційний тип планування — з вільно розташованими будівлями, які утворювали розірвані простори, або прозори. Такий спосіб давав змогу вигідно виокремити монументальні споруди. Значно впливав на забудівлю і ландшафт.

Мистецтвознавці й архітектори зауважують, що унікальну забудову тих часів до наших днів зберіг історичний центр Львова — формально головне місто західноукраїнських земель. До речі, історичний центр Львова навколо площі Ринок у 1998 р. включено до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Забудова Львова була доволі щільною. Його оточував подвійний пояс оборонних мурів із двома в’їзними брамами: на півночі Татарською, згодом Краківською, і на півдні Галицькою з винесеними за рів барбаканами — додатковими укріпленнями баштового чи бастіонного типу.

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, скорочено ЮНЕСКО — міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй, яка за співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвитку національної культури, охороні пам’яток культури тощо.

Старе місто — назва історичного центру міста.

Прочитайте текст і віднайдіть на фото старого Львова на с. 40 будівлі, згадані в ньому. Поміркуйте, чому важливо берегти історичні квартали.

«Центром міського життя була площа Ринок з ратушею, численними критими торговельними рядами, міською криницею і житловими будинками. Як свідчать джерела, на той час площа Ринок мала

52 кам’яниці на три вікна кожна, перед якими було облаштовано криті галереї і навіси перед входами, що ставилися на трохи піднесені над рівнем вулиці майданчики, так звані передпоріжжя.

Впродовж XV ст.

у Львові провадилась активна будівельна діяльність, і вже на початку XVI ст. тут постали головні церковні та громадські споруди: костел Святого Духа з міським шпиталем, кафедральний костел, монастирі францисканців і домініканців, вірменська та руська церкви, синагоги, міські лазні. Найбільш наближеним до центральної ринкової дільниці виявився кафедральний католицький собор.

Таке розташування

аж ніяк не випадкове, адже саме та забудова, що забезпечувала діагональні точки огляду головного міського храму, властива для міст із прямокутно-перехресною системою планування. Інші собори зводили всередині кварталів і окреслювали місця розселення різних національностей».

Неповторний архітектурний ансамбль Львова з’явився завдяки праці архітектора італійського походження Павла Римлянина, львівських архітекторів Войцеха Капіноса і Петра Барбона та інших. Низку історичних будівель зведено на замовлення або коштом купця грецького походження та одного з найзаможніших меценатів Львова Костянтина Корнякта.

У XVI ст. зберігалося значення оборонних споруд. Так, вражав масштабністю Острозький замок, розбудова якого припала на кінець XIV XVI ст. Унікальним був Меджибізький замок, що зберігся до наших днів: збудоване на мисі укріплення нагадує видовжений трикутник з гострим кутом у напрямку місця, де зливаються Південний Буг та Бужок.

Підгорецький замок (сучасна Львівщина) — визначна пам’ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко. На думку дослідників, він є одним із найкращих зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.

У церковному будівництві традиційно використовували і камінь, і дерево. Однак все ж переважало дерев’яне будівництво через доступність цього матеріалу. Проте будівлі з дерева не такі довговічні.

Образотворче мистецтво

У XVI ст. набуло популярності мистецтво скульптури, оскільки саме скульптурними композиціями прикрашали кам’яні споруди. Так, львівські будівлі Чорна кам’яниця архітектора Петра Красовського, каплиця Трьох Святителів, Ставропігійна церква Успіння Пресвятої Богородиці (або Успенська церква) та інші прикрашені скульптурними рельєфами і пишним різьбленням. Створювали тоді й розкішні скульптурні портрети.

Протягом XVI ст. активно розвивався іконопис — найпопулярніший і найпоширеніший вид малярства. Від другої половини XVI ст. рами ікон та іконостаси прикрашали декоративним різьбленням, зокрема рослинними орнаментами, обов’язково мальованими та вкритими золотом чи сріблом.

Активним осередком українського релігійного малярства до середини століття був Перемишль. Саме там працював художник Олексій Горошкович автор першої в історії українського мистецтва ікони з підписом «Успіння Богородиці», що у церкві Архангела Михаїла в Смільнику (нині — лемківське село в Польщі).

Творчість іншого видатного іконописця, представника самбірського іконописного осередку (від назви міста Самбір, що у Галичині), ви вже зустрічали на сторінках цього підручника. Мистецтвознавці вважають, що саме Федуско намалював мініатюри до Пе-ресопницького Євангелія.

Федуско відомий передусім власноруч підписаною іконою Благовіщення, виконаною на замовлення землевласників Мотрі й Іларіона Іваницьких для церкви в Іваничах на Волині. Наразі цю ікону зберігають у Харківському художньому музеї.

На жаль, досліджувати розвиток іконопису непросто, бо до наших днів дійшло мало документів, не усі твори релігійного мистецтва мають авторські підписи або було описано в історичних джерелах. Тому, наприклад, досі тривають дискусії щодо автора чи авторів

іконостасу церкви Успіння Пресвятої Богородиці у с, Наконечне Львівської області — найповнішого збереженого українського іконостасного ансамблю XVI ст. До шедеврів українського мистецтва належить також іконостас Успенської церкви у Львові. Ікони для нього малювали видатні львівські художники Федір Сенькович та Микола Петрахнович.

Від першої половини XVI ст. збереглися оригінальні зразки київської школи релігійного малярства. Найвизначнішою її пам’яткою є ікона Святого Миколая з київської церкви Святого Миколая Набережного.

Поміркуйте, чому на українських землях і надалі найактивніше розвивався релігійний живопис.

Активно розвивався у XVI ст. портретний живопис. Щоправда, до нашого часу збереглися лише поодинокі оригінальні зразки.

Портрет був популярним серед вищих верств суспільства. У замках і палацах створювали цілі галереї. Так, галерея замку в Заславі у 1622 р. налічувала майже сто полотен.

Про особливості живопису тієї доби свідчить портрет руського воєводи Івана Даниловича з Жовківського замку. Рідкісною пам’яткою є портрет князя Криштофа Збаразького, на якому його зображено на повний зріст.

Портретні галереї облаштовували і в замках Волині, проте вони майже не збереглися.

Інші світські жанри розвивалися мало й відомі лише з поодиноких фактів та пам’яток. Так, свідченням розвитку історичного малярства є символічна композиція «Рокош під Сандомиром» (інша назва — «Рокош Зе-бжидовського»). Про батальне малярство свідчить «Битва біля Клушино» з костелу у Жовкві. Полотно написане львівським художником вірменського походження Шимо-ном Богушовичем на замовлення коронного гетьмана та канцлера Речі Посполитої Станіслава Жолкевського. Картина зображала переможну битву Жолкевського на чолі польсько-козацького війська поблизу села Клушино під Смоленськом у червні 1610 р.

Львівський митець Войцех Стефанов-ський у 1576 р. на замовлення Львівської ратуші написав портрет короля Речі Посполитої Стефана (Іштвана) Баторія. Ця робота вважається одним із перших портретів світських осіб, виконаних на українських землях. У 1578 р. Стефановський став королівським придворним художником. Він отримав привілейоване становище у наборі помічників, постачанні потрібного товару з-за кордону, підлягав лише королівському суду і не сплачував певних податків та повинностей.

Рокош — повстання проти короля на захист прав шляхти.

Батальний жанр (від франц. bataiUe — битва) — вид образотворчого мистецтва (переважно малярства, меншою мірою різьби та графіки), що відображає воєнні події і життя армії (військові походи, будні обозу).

Гравюри у книгах Івана Федоровича стали взірцем для багатьох поколінь українських

майстрів. В острозьких виданнях з’явилися перші зразки виливних прикрас (виливну орнаментику виготовляли з металу таким самим способом, як і друкарський шрифт).

Подальший розвиток гравюри пов’язаний із виникненням осередку друкарства в Києві. Першою багатоілюстрованою українською книгою став «Анфологіон» — збірка церковних служб, видана друкарнею Києво-Печерського монастиря в 1619 р.

З-поміж тогочасних українських гравюр окремі присвячено світським сюжетам. Перші такі гравюри було вміщено як ілюстрації до збірки ректора Київської братської школи Касіяна Саковича «Вірші на жалісний потреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного», виданої у 1622 р. Тут вміщено портретне зображення гетьмана на коні, сцена здобуття козаками турецької фортеці Кафи і постать козака з рушницею (герб Запорозького війська). Вони мають важливе значення як історичні джерела, адже присвячені подіям з історії українського козацтва.

Імена граверів XVI ст., як і більшості художників, нам не відомі. Збереглися свідчення про такого собі Іллю, який спершу працював у Львові, а згодом — у Києві. Це був майстер, який не втратив зв’язків із народними декоративними традиціями. Уславився гравюрами до Требника Петра Могили та «Києво-Печерського патерика» 1661 р.

Підготуйтеся до узагальнення матеріалу.

1. Визначте основні риси розвитку культури українських земель XVI — першої половини XVII ст.

2. Назвіть імена відомих митців XVI — першої половини XVII ст.

3. Яка з пам'яток архітектури та мистецтва сподобалася вам найбільше? Чому?

4. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

Підготуйте розповідь про оборонні споруди XVI — першої половини XVII ст. Проілюструйте матеріал колажем або створіть на його основі постер.

Практична робота

Повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVI — першої половини XVII ст.

Досліджуємо історичні джерела

Дослідники стверджують, що на основі зображення можна більше дізнатися про жупан — верхній довгополий сукняний одяг. Розгляньте ікону Святих Володимира, Бориса і Гліба з м. Ратного, що на Волині. Опишіть жупани, у які одягнені святі.

Прочитайте уривок із позову поповича Стефана Шолухи Дорогостайського до підляського воєводи князя Януша За-славського 1593 р. Про що можна дізнатися з цього документа про життя тогочасного суспільства?

«Жупан червоний адамашковий, підшитий китайкою, доброго кармазину за 60 золотих польських, жупан адамашковий зелений, увесь китайкою підшитий, за 55 золотих справлений, жупан атласовий білий, увесь китайкою підшитий, за 60 золотих польських, жупан півгранатний, шлюмами лисими підшитий, за 50 золотих польських, жупан фалюн-дишовий бурнатний, бакгазеєю підшитий, за 25 золотих польських, жупан фалюндишо-вий бурнатний, хребтами лисими підшитий, за 35 золотих польських, жупан адамашковий білий за 45 золотих польських...»

Розгляньте зображення селян на малюнку Сергія Шаменкова і прочитайте уривок зі скарги шляхтича. Чи відповідає опис селянського вбрання вашим уявленням?

«У бачманівського селянина Трошки, крім іншого майна, було забрано: два сукмани з лондонського сукна, один зі срібними ґудзиками, кролячу шубу, покриту лондонським сукном синього кольору, лондонську жупицю, італійський жупан зеленого кольору зі срібними ґудзиками, два лондонські вбрання, дві чоловічі шапки, московинську опанчу білого кольору, кафтан, новий баранячий кожух, чотири чоловічі тонкі сорочки, 15 кіп готових грошей, 16 голів великої рогатої худоби, 15 овець».

Чи зміниться ваша думка, якщо дізнаєтеся, що пограбували не простого селянина, а отамана (сільського старосту)?

Отаман — провідник, керівник, начальник, командир, вождь. Староста — адміністративна посада в Україні та сусідніх країнах; представник нижчої адміністрації, місцевого самоврядування; виборна або призначена особа для ведення справ якого-небудь громадського колективу, товариства тощо.

Пригадайте, що ви дізналися про кухню та раціон харчування жителів українських земель у середньовіччі. Чим різнилися страви, які споживали привілейовані верстви від їжі простого люду? Опишіть сніданок або обід шляхти, міщан чи селянства (на вибір).

Чи любите ви вареники? А чи знате ви, що цій чудовій страві навіть присвячені пам'яники? Прочитайте про раціон українців XV-XVII ст.

У XV-XVII ст. пельменоподібна страва турецької кухні дюш-вара перетворилася на українські вареники, а згодом — на вареники з характерними національними наповнювачами: вишнями, сиром, цибулею, шкварками.

У цей період також виникли вже класичні борщі, таратути, розсольники, страви з пісного тіста та сухофруктів. До речі, відомий український кулінар Євген Клопотенко у 2020 р. офіційно запатентував рецепт червоного борщу як української національної страви.

Не практикували в Україні змішування, подрібнення, перемелювання харчових продуктів. Фаршів, паштетів, котлет, запіканок і пудингів, характерних для західних кухонь, в українській кухні XVI-XVII ст. не було. Оселедці були практично єдиною морською рибою, доступною всім прошаркам населення.

Серед солодких страв на той час були відомі кутя з медом, кутя з маком і горіхами, рис із медом і корицею, кутя з ізюмом і горіхами, узвар. З малини й журавлини варили узварець.

Прочитайте уривок з опису Львова купця, згодом ченця ордену домініканців Мартіна Ґруневега. Які висновки про життя міста Львова можна зробити на основі свідчень цього мандрівника?

«Загалом Львів — гарно вимуроване місто, на всіх вулицях багато мурованих кам’яниць, прикрашених різьбленням і малюванням. Проте всі будинки вкриті тільки ґонтом (своєрідна дерев’яна черепиця). Найкраща забудова на Ринку й Вірменській вулиці... Навколо Ринку перед будинками прокладено тротуар, рівно вимощений тесаним камінням. Він такий широкий, що на ньому можуть розійтися чотири особи, або дві пари назустріч одна одній... Посередині Ринку гарна велика ратуша, вкрита жовтою та зеленою полив’яною черепицею.

Я об’їхав пів Європи, побував у найславніших містах світу, але в жодному не бачив стільки хліба, як тут щодня приносять на ринок, і майже кожний чужинець знайде таке печиво, як у своїй країні, — хліб, струцлі, тістечка, чи як ще їх назвати. Тут величезна кількість пива і меду, не тільки місцевого, але й привезеного. А вино їм привозять також з Молдавії, Угорщини, Греції. Інколи на ринку можна побачити в стосах більше тисячі бочок вина — там його склад».

Знайдіть у додаткових джерелах інформацію про життя вашого краю у XV — на початку XVII ст.

Творимо

Створіть постер або колаж на тему «Найважливіші події в історії України другої половини XVI — початку XVII ст.».

Узагальнення і тематичний контроль

D

Розгляньте карту. Запишіть у зошит назви позначених цифрами воєводств Речі Посполитої, які розташовувалися на території сучасної України.

а

Про які події йдеться в уривках з історичних джерел? Які наслідки для українських земель мали зазначені події?

1. «Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі закінчили справу [об’єднання] між князівством Литовським та королівством Польським в братерській любові і за згодою обох народів...»

2. «Згадані два єпископи прийшли в грецькому одязі, що його носять у їхніх країнах, уклякнувши в просторі поміж лавами, вони, за їхнім звичаєм, поцілували землю, а згодом те саме зробили посередині цього вільного простору, а третій раз перед стопами Папи і їх, наприкінці, з пошаною поцілували; а перший з них, що називався Іпатій, дав папі листи... Тоді... вчинили ісповідь віри, і то перший — який знав латинську мову — відчитав її латиною, а другий, Кирило, що не знав латинської мови, вчинив її по-грецьки чи руськи».

ED

Виконайте тестові завдання. Правильні відповіді запишіть у зошит. Обговоріть свої висновки з однокласниками й однокласницями.

1. У якому році було укладено Люблінську унію? А 1529 р. В 1588 р.

Б 1569 р. Г 1596 р.

2. Якою була позиція зображеного на портреті діяча щодо укладання Берестейської унії?

А підтримував унію як письменник-полеміст

Б очолив опозицію унії В був ініціатором унії, домігся аудієнції у Папи Римського

Г після 1596 р. провів важливі церковні реформи

3. Прийняття Третього Литовського статуту призвело до А остаточної заборони православної церкви.

Б остаточного закріпачення українських селян.

В остаточного об’єднання Польщі і Литви.

Г остаточного об’єднання католицької і православної церков.

4. Що було одним із наслідків укладання Люблінської унії?

А ліквідація Великого князівства Литовського

Б гальмування процесів ополячення української шляхти В послаблення протистояння на релігійному підґрунті Г включення українських земель до складу Польського королівства

5. Визначна пам’ятка історії та культури, рукописна книга, один

із перших перекладів Святого Письма України тогочасною українською мовою під впливом подій європейської Реформації, це А Остромирове Євангеліє. В Требник.

Б Острозька Біблія. Г Пересопницьке Євангеліє.

6. Прочитайте уривок з історичного документа. Визначте, про яку подію у ньому йдеться.

«1. Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення свого богослужіння... ремонтувати свої церкви й будувати нові... 2. ...церква Св. Софії київська з підданими, що живуть навколо неї, повинна залишатися за неуніатами й митрополитом, що має посвяту від патріарха константинопольського; він, митрополит, за давніми

правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями Корони [Польської] і Великого князівства Литовського релігії грецької, що не перебувають в унії і мають привілеї з боку короля... 3. Те ж саме треба розуміти й щодо Львівського, Луцького, Перемишльського й Мстиславського владик й архімандритів Печерського й Унівського...»

А укладення Люблінської унії

Б заснування православних братств і здобуття ними прав на ставропігію

В визнання Православної церкви та легалізація вищої ієрархії Г визначення прав різних станів Литовськими статутами

7. Установіть хронологічну послідовність подій.

А об’єднання Лаврської та Київської братських шкіл Б видання Іваном Федоровичем «Апостола» у Львові В Люблінська унія Г Берестейська унія

8. Установіть відповідність між зображеннями історичних пам’яток та їх назвами.

А Підгорецький замок Б Чорна Кам’яниця В Острозький замок.

Кругла (Нова) вежа Г Успенська церква у Львові

 

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 8 клас Дудар, Гук (2021)

 



Попередня сторінка:  6. Культурно-освітнє життя. Книговидан...
Наступна сторінка:   8. Походження українського козацтва. К...



^