Інформація про новину
  • Переглядів: 275
  • Дата: 2-03-2021, 13:38
2-03-2021, 13:38

8. Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення. Дмитро Вишневецький. Перші січі

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  7. Містобудування, архітектура, образо...
Наступна сторінка:   9. Реєстрове козацтво. Становлення коз...

РОЗДІЛ 2

Становлення козацтва

(XVI — перша половина XVII ст.)

 

Пригадайте фільми, мультфільми або художні твори, героями яких є козаки. Який образ козака створили в них митці?

Слово «козак» має тюркське походження. Спочатку козаками називали і вартових, і вільних найманців, і вигнанців, і бездомних людей, волоцюг, авантюристів, і навіть розбійників. До прикладу, в історичних пам’ятках кримських татар XV ст. козаками названо як вартових генуезьких колоній, так і степових розбійників. А у записах 1492 р. вже вперше згадано козаків-християн («кияне» і «черкасці»), які в гирлі Дніпра розбійни-цьки напали на турецький корабель. Прикметно, що про козаків повідомляють і польські джерела того ж періоду — наприклад, у хроніці XVI ст. Марціна Бєльського у статті про події 1489 р. та в актових джерелах (договорах) за 1492 р.

Генуезькі колонії — у Північному Причорномор’ї укріплені торгові центри генуезьких (італійських) купців у XIII-XV ст.

Походження українського козацтва

Хто ж такі козаки і чому дехто з дослідників називає їх «християнськими лицарями у мусульманському вбранні»?

Історик Олександр Бойко називає десять версій походження козацтва. Найпоширеніші з-поміж них шість: хозарська (ототожнює козаків із давніми степовими народами — хозарами, або козарами), чорно-клобуцька (переконує, що козаки пішли від тюркського племені Чорних клобуків, які осіли свого часу в лісостеповій частині Русі-України), татарська (виводить козацький родовід із татарських поселень, що утворилися на Київщині у XIV ст.), захисна (пояснює появу козаків як захисників від татарської загрози) та соціальна (пояснює появу козаків як наслідок посилення економічного, політичного, національного та релігійного гніту, що призвело до масових втеч селян на вільні землі). Та жодна з цих теорій не дає нам цілковитого уявлення про виникнення козацтва, однак чітко визначає чинники, які робили можливими його формування.

Які фактори із зазначених у таблиці, мали найбільший вплив на виникнення і формування козацтва. Аргументуйте свою думку.

Сприятливі фактори виникнення козацтва

Обставини, що сприяли зростанню чисельності козацтва, його ролі у суспільстві

Існування великого масиву вільної землі зі сприятливими для господарювання умовами. Досвід освоєння південних територій уходниками, добични-ками, бровниками (тими, хто займався промислами: рибалив, полював, торгував сіллю)

• Зростання магнатського землеволодіння.

• Поширення фільварків і масове покріпачення селян.

• Наростання релігійних та національних протиріч.

• Нагальна потреба захисту від нападів турків і татар

Козацькі зимівники та поселення

Козаки не лише охороняли порубіжжя, подекуди вони займалися розбійництвом, тож не варто ідеалізувати їх усіх без винятку. Однак згодом в укладі козаків з’явилася промислово-господарська діяльність на степових уходах (тобто угіддях), а невдовзі — і землеробство. Саме у зв’язку із розвитком господарства на початку XVI ст. виникли зимівники — місця для утримання худоби взимку. А ще згодом з’явилися зимові помешкання і для людей. Поступово зимівники

перетворилися на хутори, а ті своєю чергою об’єдналися у значні економічні осередки — козацькі села, де застосовували найману працю.

Обговоріть з однокласниками та однокласницями зображення козацького зимівника із книги українського історика Дмитра Яворницького і визначте, які заняття могли давати значні прибутки його власникам.

Варто зауважувати, що козацтво сформувалося на стику цивілізацій: землеробської та кочової, християнської й ісламської. Відтак до козацького вжитку потрапили не лише тюркські слова (як-от кіш, осавул, булава, бунчук, барабан, табір, майдан) та зброя (до прикладу, крива шабля), а й певні побутові предмети (одяг, люльки) та східні страви. Тому термін «протистояння» не зовсім точно відображає характер умов, за яких відбувалося формування козацтва. Та й самі війни із кримськими татарами часто замінювало військове співробітництво, а обмін полоненими й торгові контакти тривали взагалі безперервно.

Поміркуйте, чи вплинуло сусідство Дикого поля, де розселилися козаки, із Кримським ханством на спосіб життя козацтва.

Дике Поле — це історична назва незаселеної території степу між Дністром на заході і середньою течією Волги на сході. Термін «Дике поле» виник в XV ст., коли розпочалася військово-трудова колонізація цього регіону козацтвом.

Кримське ханство — держава, що утворилася із Кримського улусу Золотої Орди і проіснувала протягом 1440-1783 рр.

Дмитро Вишневецький

Мінливий ритм існування в умовах Дикого Поля, де щомиті спокій міг змінитися війною, вимагав власних правил. Козацька спільнота мусила виживати як суспільство рівних людей. Серед них перевагу мали не найзаможніші чи найродовитіші, а фізично найсильніші,

найвитриваліші та найшвидші. Водночас усі мали виконувати колективну волю козацької спільноти, інакше не можна було врятуватися чи досягти мети через постійну небезпеку.

Такому об’єднанню потрібен був лідер — ним став християнський лицар-герой князь Дмитро Вишневецький, відомий під козацьким псевдо Байда, що з татарської означає «безтурботний чоловік». Розум, освіта і схильність до авантюр дали змогу Байді стати одним із найвидатніших провідників козацтва. Досвідчений полководець і дипломат, князь прагнув налагодити ефективний захист південного порубіжжя. Для здійснення своїх планів Вишневецький звертався і до польського короля і до московського царя, але марно. Саме його вважають засновником першої Січі у 1556 р.

Розгляньте портрет Дмитра Вишневецького. Що у зображенні вказує на високий статус козацького ватажка і його заможність?

Дізнайтеся про князя Вишневецького більше.

Перші січі

Що ж таке Січ? Січ була фортецею, яку зводили за порогами Дніпра (звідси й назва Запорозька Січ) так, щоб природні умови ускладнювали підхід ворога до укріплення. Природні перешкоди (вода, скелі) підсилювали валом і ровом. Вал зміцнювали частоколом з баштами, на яких розміщували бійниці. У середині фортеці був майдан, на якому зводили православну церкву. По периметру майдану стояли великі довгі будинки — курені, де жили січовики. Ближче до частоколу розміщували склади, арсенали, ремісничі майстерні, торгові лавки.

На Січі постійно стояла військова залога із двох-трьох тисяч козаків, а основна маса козаків жила поза її межами в зимівниках.

Залога — військова частина, розташована в певному населеному пункті або районі зі встановленими межами для охорони та оборони його у мирні та воєнні часи.

Розгляньте гравюру з «Літописної оповіді про Малу Росію та її народ і козаків узагалі». Поміркуйте, що на ній зобразив художник.

Протягом XVI XVIII ст. Запорозька Січ зберігала ознаки державності: територію, закони, органи влади, особливий військово-адміністративний устрій, судочинство, дипломатичні відносини з іншими країнами. Частина істориків навіть називає її християнською козацькою республікою. Територія козацької держави — тобто землі Війська Запорозького — простягалася від Південного Бугу на заході до Кальміусу в Надазов’ї на сході, а північний кордон лежав уздовж Орелі на Лівобережжі та верхів’їв Інгулу й Інгульця на Правобережжі.

Найвища влада на Січі належала козацькій раді. На раду козаки збиралися завчасно, зазвичай на Різдво. Саме рада визначала внутрішню і зовнішню політику, вирішувала питання миру чи війни, чинила суд, обирала козацьку військову старшину. Найвищою виборною службовою особою був кошовий отаман (або просто кошовий), якому належала вища військово-адміністративна та судова влада. Друга особа у владній ієрархії Січі — військовий суддя. Була на Січі і своя канцелярія. Очолював її писар, який відповідав за документацію

та дипломатичне листування. Помічником кошового у військових та адміністративних справах був осавул — один із вищих чинів у козацькому війську

Поміркуйте, чому Січ називають християнською республікою.

Кіш Запорозької Січі — назва центрального органу управління січової громади; назва козацького військового табору, коли в ньому перебували запорозькі старшини на чолі з кошовим отаманом, які управляли справами Війська Запорозького.

Курінь — військово-адміністративна одиниця Запорозької Січі, що складалася з кількасот козаків; очолював курінь курінний отаман.

Козацька старшина — верхівка козацтва, військове та адміністративне керівництво Запорозької Січі (кошовий отаман, військовий суддя, військовий осавул, військовий писар та курінні отамани).

Запорозьке козацтво мало свої символи-відзнаки влади, або клей-ноди. Як-от корогву (бойовий прапор), бунчук, булаву та печатку з гербом, пірнач, литаври, значки, палиці тощо.

Булава — символ гетьманської влади. Корогва — бойовий прапор. Бунчук — штандарт полководця. Пірнач — різновид булави, що мала металеву головку з гострими виступами, насаджену на держално; символ старшинської влади. Литаври — ударний музичний інструмент у полковій музиці Війська Запорозького; засіб зв’язку між козацькими загонами (спеціальними умовними сигналами під час бою передавали накази по війську, кошу тощо).

1. Назвіть основні фактори виникнення козацтва.

2. Як було організовано козацьке господарство?

3. Визначте роль Дмитра Вишневецького у згуртуванні козацтва.

4. Чим устрій Січі відрізнявся від державного ладу Речі Посполитої? Який спосіб управління подобається вам більше? Чому?

5. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

Знайдіть додаткову інформацію про життя козаків на Січі, про їхній побут і традиції. Проілюструйте розповідь малюнком або створіть власний тематичний комікс.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 8 клас Дудар, Гук (2021)

 



Попередня сторінка:  7. Містобудування, архітектура, образо...
Наступна сторінка:   9. Реєстрове козацтво. Становлення коз...



^