Інформація про новину
  • Переглядів: 161
  • Дата: 2-03-2021, 13:39
2-03-2021, 13:39

9. Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану. Козацькі повстання кінця XVI століття

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  8. Походження українського козацтва. К...
Наступна сторінка:   10. Походи козаків першої чверті XVII сто...

Прочитайте уривок із праці видатного українського історика XIX ст. Володимира Антоновича «Про козацькі часи на Україні».

«Польське право не знало такого стану селян, як козаки, що мали обов’язкову військову службу, й уряд не тямив тепер, куди козаків приписати. Польське право знало тільки шляхтичів, міщан та се-лян-кріпаків... Тоді стало відомо, що над козаками немає жодного начальства. Через те один із польських королів Степан Баторій при-міркував середню міру, щоб як-небудь уладнати це діло. Він ужив правничої функції... У короля було право наймати для себе на військову службу чужинців. Цього права він і вжив задля козаків, хоч вони й були місцевий стан».

Які причини створення реєстрового козацтва визначає вчений? Порівняйте власні висновки із твердженням у тексті параграфа.

Реєстрові козаки (реєстровці) — частина українського козацтва, прийнята на військову службу владою Речі Посполитої і записана в окремий список — реєстр, звідси й назва — реєстрові козаки.

Нереєстрові козаки — частина українського козацтва, яка не потрапила до реєстру і тому втратила привілеї, визнані за козацтвом урядом Речі Посполитої.

Виникнення реєстрового козацтва, на думку деяких істориків, пов’язане з потребою у зміцненні південного кордону та проведенні воєнних кампаній проти сусідніх держав. За наказом польського короля Сигізмунда II Августа гетьман великий коронний Єжи Язло-вецький у 1572 р. прийняв на державну службу триста козаків. Очолив новостворений загін призначений королем шляхтич Ян Бадовський. Відтоді уряд Речі Посполитої почав офіційно визнавати лише реєстрове козацтво.

Розгляньте малюнок українського художника-реконструктора Сергія Шаменкова. Поміркуйте, чому сучасні дослідники не мають єдиної думки щодо зовнішнього вигляду козаків. Які слід провести дослідження, аби відтворити життя низових та реєстрових козаків кінця XVI ст.?

Військо Запорозьке Низове (низові козаки) — нереєстрове козацтво Запорожжя другої половини XVI — кінця XVIII ст., яке розміщувалося за порогами Дніпра.

Великий гетьман коронний одна із головних посад у Польському королівстві до 1569 р. і Речі Посполитій; командир усієї польської коронної армії.

Реєстровців було звільнено від сплати податків, вони не підкорювалися місцевій адміністрації, встановлювали власне

судочинство й мали право володіти землею. їхню окремішність від інших козацьких загонів визначали козацькі клейноди: корогва, бунчук, булава, печатка та литаври. Мали реєстровці і свій шпиталь у Трахтемирівському Успенському монастирі.

Козацьке реєстрове військо Річ Посполита першочергово формувала задля колонізації Подніпров’я та Лівобережжя. А щоб до реєстровців записувалися шляхтичі, роздавала у власність землі, як було прописано у конституції, прийнятій варшавським сеймом у 1590 р.

Чому уряд Речі Посполитої прагнув колонізувати незаселені південні землі?

«Простори пустих місць на прикордонні за Білою Церквою не приносять ніякої користі, ні державної, ні приватної, необхідно мати з них користь, щоб вони даремно не пустували. А тому за дозволом і повноваженням від усіх чинів сейму ухвалюємо, що ми будемо роздавати ті пустелі у приватну власність особам шляхетського стану за заслуги перед Річчю Посполитою по волі і розумінню нашому».

Престиж козаччини досить швидко зростав, і у 1578 р. реєстр налічував вже шістсот осіб. До королівської служби постійно долучали нових представників — переважно привілейованої верстви українського і польського походження. Тому кількість реєстрових козаків поступово зростала. Козацьку старшину, ймовірно, все ж становили здебільшого шляхтичі.

Що могло спонукати шляхту доєднуватися до козацтва?

Український історик Дмитро Яворницький зауважував, що козацтво мало доволі складну структуру. Так, вільні козаки, які жили у пониззі Дніпра, за порогами, називалися запорозькими козаками, тобто Військом Запорозьким Низовим. Однак до середини XVI ст. називали себе запорозькими і козаки, які жили вище порогів, тобто у містах та селах — так звані городові козаки. Вони відокремилися від Війська Запорозького Низового, осіли в українських містах і селах, відтак не мали жодної підстави називатися запорожцями. Та в офіційних документах вони довго зазначалися як Військо Запорозьке Городове. Низові ж козаки, назавжди відділившись від городових, стали іменуватися по праву запорожцями та січовиками й чітко відрізняли себе від городових козаків.

Козацькі повстання кінця XVI ст.

Після закінчення війни Речі Посполитої проти Московського царства у 1581 р. активізувалися козацькі напади на Молдавське князівство, турецьку фортецю Аккерман (нині — м. Білгород-Дні-стровський, що поблизу Одеси), кримські улуси і навіть на Гезлев (нині — м. Євпаторія у Криму). Це призвело до одного з найбільших татарських набігів на Поділля і Галичину, коли татарська кіннота дійшла до Львова. Лише об’єднавшись зі шляхтою, козакам вдалося спинити наступ. Однак османський султан погрожував новим походом, тому в 1590 р. польський сейм прийняв «Порядок щодо низовиків та України». За цією ухвалою козаки переходили під нагляд коронного гетьмана та призначеного ним старшого, відтепер ротмістрами й сотниками могли бути тільки шляхтичі. Реєстровці ж мали заприсягтися, що вони без дозволу не перетнуть кордону «ні водою, ні сушею з метою грабунку і війни з сусідніми державами, не перейматимуть купців... не прийматимуть нікого до свого товариства поза волею старшини».

На втілення цього рішення потрібні були кошти і серйозна військова сила, яких Річ Посполита не мала. Відтак серед козацтва наростало невдоволення, і у 1591 р. через приватний конфлікт за землю представника старшини Криштофа Косинського та білоцерківського старости князя Януша Острозького розпочалося перше масштабне козацьке повстання. Косинський захопив Білу Церкву, заволодів зброєю і відступив до Трипілля, — мабуть, готувався оборонятися. Але несподівано його виступ підтримало козацтво Київщини (у Переяславі й Києві козаки захопили замки і забрали з них зброю), Брацлавщини та Волині.

Поміркуйте, чому козацтво відгукнулося на приватний конфлікт Криштофа Косинського.

За свідченнями істориків, князі Острозькі намагались отримати допомогу від короля Сигізмунда III Вази, однак той вважав конфлікт особистою справою Косинського та Острозьких. Тож на початку 1593 р. князі Острозькі самотужки зібрали надвірне

(тобто приватне) військо та шляхетське ополчення і пішли наступом на козаків. У лютому 1593 р. під містечком П’ятки (нині — с. П’ятка на Житомирщині) відбулася битва, у якій Криштоф Косинський зазнав поразки і втратив гетьманство, а у травні 1593 р. — загинув. Однак це не спинило козацького повстання, і воєвода руський князь Ярема Вишневецький змушений був визнати традиційні козацькі права. У жовтні того ж року повстанці виступили на Київ і домоглися подібного від київського уряду. Так козаки фактично відновили свій вплив на Придніпров’ї, після чого майже повністю зосередилися на боротьбі проти турків і татар.

Простежте хід повстання за картою. Поясніть, чому козакам вдалося так довго і успішно протистояти польській владі.

Королівська влада не відреагувала на порушення козаками сеймової ухвали щодо низовиків, бо жваво обговорювала ідею антиосман-ської коаліції, що формувалася для участі в австро-турецькій війні. І певну ставку на боротьбу з турками робила саме на козацькі сили, які з кінця XVI ст. привертали чималу увагу Європи.

Восени 1594 р. до України прибув спеціальний посол Папи Римського Алессандро Комулович, аби умовити Костянтина-Василя Острозького вязти участь у війні. Однак переговори були невдалими, і Комулович вирішив зустрітися з одним із козацьких ватажків. Імовірно, ним був Северин Наливайко.

Чому, на вашу думку, прихильники антиосманської коаліції прагнули заручитися підтримкою козацтва?

Северин Наливайко

Про Северина Наливайка нам відомо небагато. Традиційно його вважають сином гу-сятинського ремісника, але вчені схиляються до думки, що це данина тогочасній польській традиції, яка називала козаків хлопством і збунтованою черню, хоча насправді більшість старшини походила зі шляхти.

Северин Наливайко був учасником походів на Молдавське князівство та Королівство Угорське. Його загін здійснив рейд білоруськими землями за маршрутом Луцьк — Слуцьк — Бобруйськ — Могильов — Річиця й установив повний контроль над Волинню, де було введено козацький суд і стягування податків на користь Війська Запорозького.

Покозачення — самовільне набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського соціуму.

Присутність козаків на Волині спричинила стрімке зростання селянських втеч і покозачення населення. Однак більшість козацьких ватажків не мала чіткої мети і розглядала свої дії як підготовку до нових походів проти турків. А от Наливайко планував так звані походи за православну віру проти османів. Однак Річ Посполита не збиралася воювати із султаном, ба більше, заради відновлення миру з Османською імперією козакам заборонено було виступати проти турків. Відтак багатотисячне козацьке військо спрямувало своє невдоволення проти польського уряду і шляхти загалом. У результаті у лютому 1596 р. королівське військо під командуванням коронного гетьмана Станіслава Жолкевського розпочало каральний похід проти козаків, і 28 лютого 1596 р. у с. Мацієвичі (нині — Хмельницька область) відбувся перший в історії бій між козаками й урядовими військами.

Після цього було ще кілька збройних сутичок, найбільшою з яких стала битва під Білою Церквою навесні 1596 р. Незважаючи на втрати, козаки вистояли й відступили за Дніпро до Переяслава, а у середині травня коронне військо перейшло Дніпро, наздогнало та розгромило

обоз повстанців під Лубнами біля річки Солониця. Почалася двотижнева облога козацького укріплення — табору, зміцненого чотирма рядами возів, ровами й насипними валами. Під безперервним гарматним обстрілом козаки погодилися видати провідників повстання полякам. Умовою їхньої капітуляції була обіцянка Жолкевського, що після складення зброї козаків відпустять неушкодженими. Але поляки не дотримали обіцянок.

Так завершилося повстання 1594-1596 рр., або, як пише Наталя Яковенко, «перша справжня війна Корони Польської з козаками». Ватажків повстання було страчено того ж літа у Львові, а Наливайка після майже річного слідства показово скарали на смерть у Варшаві. Описуючи страту Наливайка, хроніст Иоахим Бєльський зазначив: «Була то особа красна, до того ж і воїн не останній...»

1. Визначте найважливіші дати з історії козацтва у XVI ст.

2. Які причини і наслідки утворення реєстрового козацтва?

3. Поміркуйте, чому повстання під проводом Косинського та Наливайка зазнали поразки.

4. Виконайте онлайн-вправу.

Знайдіть на карті місця найбільших сутичок.

Домашнє завдання

Визначте пункти, за якими можна порівняти козацькі повстання під проводом Косинського та Наливайка. Складіть на їх основі таблицю, висновком до якої буде підсумок визначення спільних і відмінних рис.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 8 клас Дудар, Гук (2021)

 



Попередня сторінка:  8. Походження українського козацтва. К...
Наступна сторінка:   10. Походи козаків першої чверті XVII сто...



^