Інформація про новину
  • Переглядів: 1112
  • Дата: 2-03-2021, 13:40
2-03-2021, 13:40

10. Походи козаків першої чверті XVII століття. Петро Конашевич-Сагайдачний. Хотинська війна

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  9. Реєстрове козацтво. Становлення коз...
Наступна сторінка:   11. Козацько-селянські повстання 20-30-х р...

Протягом 1596 1625 рр. найяскравішими постатями з-поміж козацьких ватажків були легендарний Самійло Кішка та уславлений Петро Конашевич-Сагайдачний.

Прочитайте матеріал про Самійла Кішку. Чому, на вашу думку, його позицію з козацького питання називали поміркованою?

Петро Конашевич-Сагайдачний

Значний вплив на історію козацтва початку XVII ст. здійснив Петро Конашевич-Сагайдачний.

Розгляньте портрет Петра Кона-шевича-Сагайдачного. Поміркуйте, якими рисами був наділений козацький ватажок, якщо його сучасник Якуб Собеський, батько майбутнього короля Яна III Собеського, характеризував гетьмана так:

«Цей Петро Конашевич, муж рідкісної мужності й зрілості у судженнях, винахідливий у словах і вчинках... в очах майбутнього потомства гідний стати поряд з найвизначнішими в Польщі людьми свого часу».

Відомості про походження та молоді роки гетьмана дуже обмежені. Учені вважають, що він народився у 1577 або 1578 р. у родині руського шляхтича з-під Перемишля. Протягом 1580 1590 рр. Ко-нашевич-Сагайдачний навчався в Острозькій академії, а у другій половині 1590-х років нібито служив у київського земського судді Яна Аксака. На Запоріжжя прийшов, імовірно, у 1600 р. А от початок його гетьманування припадає на період між 1605 і 1610 рр. Ще більше авторитет Сагайдачного серед козацтва зріс після 1614 р., коли під

його проводом відбулося кілька гучних морських походів: у 1614 р. — на малоазійський порт Синоп; у 1615 р. — до околиць Стамбула; у 1616 р. — на Кафу (нині — м. Феодосія у Криму), Трапезунд (нині — м. Трабзон у Туреччині) та Босфорське узбережжя.

Розгляньте гравюру із книги Насіяна Са-ковича «Вірші на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Са-гайдачного» та сучасну реконструкцію зображеної на гравюрі події Артура Ор-льонова. Які епізоди походу відображені на ілюстраціях?

Прочитайте, як описує події 1616 р. поблизу Кафи та Трапезунда дослідниця українського козацтва Олена Апанович. Визначте найважливіші подробиці описаних подій.

Інформація про козацькі успіхи поширювалася в Європі завдяки європейським дипломатам, що перебували в Стамбулі. Перемоги козацького війська трактували як тріумф християнського духу над начебто непереможною мусульманською імперією. Щодо українських земель, то на них завдяки рішучості і звитязі запорожців стали поширюватися перекази, головним персонажем яких був героїчний лицар-козак.

Розгляньте карту. Покажіть найважливіші походи початку XVII ст.

Із владою Речі Посполитої Сагайдачному вдавалося зберігати відносний спокій. По-перше, гетьман суворо карав запорожців за непослух. По-друге, він провадив компромісну політику, завдяки якій козацтво отримало легальне положення у державі. Сагайдачний вміло

маневрував між противниками козацтва серед урядовців та радикально налаштованими низовиками. Наприклад, спочатку він поступався вимогам королівських комісарів щодо скорочення кількості реєстрових козаків і спалення свого флоту. Але невдовзі Військо Запорозьке знову отримувало раніше здобуті права, оскільки Річ Посполита вже не могла відмовитися від потужного, гарно озброєного козацького війська.

У 1617-1618 рр. король польський і великий князь литовський Вла-дислав IV Ваза, який претендував на московський престол, зробив останню спробу захопити Москву. Однак шляхта, що брала участь у поході, відмовилася воювати, посилаючись на свої привілеї. Тоді король звернувся по допомогу до Сагайдачного. Згоду на участь у поході до Московського царства гетьман обумовив вимогою розширити козацькі права. Додалася, на думку дослідниці Олени Апанович, ще й неприязнь багатьох козаків до царського уряду Михайла І Романовича (Михайла Федоровича). Його дипломати спонукали Османську імперію та Кримське ханство до нападів на Річ Посполиту з півдня, що загрожувало насамперед Україні.

Навесні 1618 р. Сагайдачний із двадцятитисячним військом вирушив з України до Московського царства — і козаки здобули міста Ливни, Єлець, Михайлов, захопили московське посольство, яке їхало до Криму, розбили військовий загін князів Пожарського та Волконського, знищивши біля Донського монастиря рать, що виступила з Москви. Сагайдачний майже без перешкод підійшов до царської столиці й розпочав її облогу. Вже визначено було час наступу — ніч проти свята Покрови. Однак коли козаки кинулися в атаку, Сагайдачний несподівано звелів її припинити.

Поміркуйте, що могло стримати гетьмана.

Існує версія, що два найманці-французи перебігли до московитів і розкрили польський задум підірвати вночі Тверські й Арбатські ворота — входи до Москви. Тож коли підривники прибули на місце, пролунав дружний гарматний залп. Так було провалено план захоплення Московського царства. Та вже у грудні 1618 р. було укладено Деулінське перемир’я, за яким Московія змушена була поступитися Речі Посполитій Смоленськом, Черніговом, Новгород-Сіверським, Стародубом та іншими містами. Сагайдачний же з козаками повернувся в Україну.

Хотинська війна

Важливу роль відіграло козацтво й у Хотинській війні 1620— 1621 рр. У відповідь на зухвалі козацькі походи до Речі Посполитої вирушило стоп’ятдесятитисячне регулярне військо Османської імперії. У липні 1621 р. турки перейшли Дунай. А наприкінці серпня вони зустрілися під Хотином з тридцятип’ятитисячною королівською армією, до якої в останню мить приєдналося близько сорока тисяч козаків на чолі із Сагайдачним. Виснажливі бої, основний удар яких прийняли на себе козацькі формування, тривали протягом усього вересня. І лише на початку жовтня було укладено мир.

Сучасник тих подій вірменський хроніст із Кам’янця-Подільського залишив такі свідчення: «Якби козаків не було [під Хотином], один Бог знає, чи не були б поляки знищені за три-чотири дні».

Проте допомога козаків у важкому протистоянні мало вплинула на їхні відносини із владою Речі Посполитої. Тож після смерті Петра Сагайдачного у 1622 р. від поранення, отриманого у Хотинській кампанії, конфлікт знову загострився.

1. Визначте основні досягнення козаків під час морських походів початку XVII ст.

2. Поміркуйте, чому початок XVII ст. називають «добою героїчних морських походів».

3. Стисло охарактеризуйте діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного.

4. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

Намалюйте ілюстрацію до теми «Героїчні морські походи козаків».

В

Складіть історичний портрет Петра Конашевича-Сагайдачного.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 8 клас Дудар, Гук (2021)

 




Попередня сторінка:  9. Реєстрове козацтво. Становлення коз...
Наступна сторінка:   11. Козацько-селянські повстання 20-30-х р...



^