На початку 1620-х рр. учергове загострилися відносини козацтва з урядом Речі Посполитої, адже за умовами мирного договору 1621 р., укладеного після Хотинської битви, козакам було заборонено судноплавство по Дніпру та вихід у Чорне море. Окрім того, польський уряд не виплатив зароблених грошей, ще й скоротив реєстр. У відповідь козацтво продовжило походи на володіння кримського хана й османського султана, порушуючи умови мирного договору. А коли королівський посол на Запорожжі дорікнув козакам, вони заявили: «Мир укладав король, а не ми!»

Частина учасників Хотинської війни повернулася до шляхетських маєтків, але відмовилася виконувати повинності — особливо у Київському воєводстві, де чимало місцевих жителів покозачилося, тобто самовільно проголосило свою належність до козацького стану.

Марко Жмайло. Михайло Дорошенко

Для придушення козацько-селянського руху на Київщину у 1625 р. було спрямовано тридцятитисячне військо коронного гетьмана Станіслава Конецпольського. Проти шляхти виступили об’єднані сили місцевих повстанців та запорожців (майже двадцятитисячне військо) на чолі з гетьманом Марком Жмайлом.

Найбільша битва відбулася в урочищі Ведмежі Лози поблизу Курукового озера. Жодна сторона не могла перемогти. Тож старшина вирішила усунути від влади Марка Жмайла і передала гетьманську булаву Михайлові Дорошенку, який уклав Куруківський договір. Згідно з цим договором усіх повстанців було амністовано (помилувано), козацький реєстр збільшився удвічі — із трьох до шести тисяч, а щорічна плата реєстровцям виросла до шістдесяти тисяч злотих. Однак козакам було заборонено втручатися в релігійні справи на українських землях, здійснювати морські походи і мати відносини з іноземними державами.

Знайдіть на карті місце укладання козацько-польської угоди 1625 р.

Тарас Трясило

Після закінчення війни зі Швецією 1626 1629 рр. польський уряд значну частину своїх військ розмістив на утримання в Україні, що призвело до невдоволення селянства, адже польські жовніри грабували місцевих, до того ж зростали релігійні утиски.

Жовніри — солдати польської армії.

Так початком нового козацького повстання стала відмова запорожців коритися гетьману реєстровців Григорію Чорному. У березні 1630 р. козаки, обравши ватажком Тараса Федоровича (Трясила), вирушили із Січі. Повстання швидко охопило Полтавщину та значну частину Лівобережжя. Цікавий факт: Тарас Трясило першим серед козацьких ватажків звернувся з універсалами до всіх, хто був коли-небудь козаком і хто хоче ним стати, закликаючи битися за віру і давні вольності. У відповідь до нього приєднувалися випищики (козаки, вилучені з реєтру), міщани й покозачені селяни. Коли Трясило із військом підступив до Корсуня, на його бік перейшла більшість зосереджених там реєстровців.

Невдовзі козаки підійшли до Переяслава. Проти повстанців знову було кинуто війська коронного гетьмана Конецпольського. Майже три тижні тривали кровопролитні бої. Ніч, коли невеликий загін повстанців знищив Золоту роту — добірне шляхетське формування, що охороняло штаб Конецпольського, увійшла під назвою «Тарасова ніч».

Прочитайте уривок з поеми Тараса Шевченка «Тарасова ніч».

Лягло сонце за горою, Зірки засіяли,

А козаки, як та хмара, Ляхів обступали.

Як став місяць серед неба, Ревнула гармата,

Прокинулись ляшки-панки -Нікуди втікати!

Прокинулись ляшки-панки Та й не повставали.

Зійшло сонце — ляшки-панки Покотом лежали.

Який епізод повстання, на вашу думку, поетично описав Кобзар?

Зазнавши значних втрат, коронний гетьман змушений був піти на переговори. Козацько-старшинська верхівка знову усунула ватажка від керівництва, і Тарас Трясило мусив із частиною прибічників повернутися на Запорожжя. Старшина ж уклала компромісну Переяславську угоду 1630 р., за якою зберігалася дія основних пунктів Куруківської угоди, а козацький реєстр виріс до восьми тисяч осіб.

Порівняйте хід повстання 1625 р. з подіями 1630 р., використовуючи карту.

Хоча Тараса Трясила й усунули від керівництва повстанням, він, як стверджують дослідники, і надалі відігравав помітну роль в історії козацтва. Імовірно, у 1631 1632 рр. Тарас Трясило організовував морські походи, а згодом був учасником Смоленської війни. Збереглися уривчасті свідчення про участь Трясила у виступі під проводом Івана Сулими.

Якими рисами характеру, на вашу думку, визначався Тарас Трясило?

Іван Судима

У 1635 році поляки завершили будівництво Кодацької фортеці на Дніпрі, яка заблокувала рух втікачів на Запорожжя та рейди запорожців у верхів’я Дніпра. Того ж року гетьман Іван Судима на чолі загону січовиків знищив кода-цький гарнізон та зруйнував фортечні мури. Але козацького ватажка було підступно схоплено реєстровцями і видано польській владі.

Оскільки інформації про виступ Івана Су-лими в історичних джерелах надзвичайно мало, історики по-різному визначають масштаб і наслідки цього повстання. Однак про його серйозний розмах свідчить залучення майстрів із «козацької дипломатії» — польських комісарів Лукаша Жолкевського та Адама Киселя. Вони швидко «майже цілком розсипаною шкатулкою» із грошима переконали реєстрову старшину залишитися лояльною до уряду.

Розгляньте карту. За підписом визначте, на які етапи історики поділяють повстання. Порівняйте свої висновки з текстом підручника.

Повстання під проводом Остряниці

Новим масштабним виступом стало селянсько-козацьке повстання 1637-1638 рр., яке очолили Павло Бут (Павлюк), Дмитро Гуня та Яків Остряниця (Яків Острянин,

Іскра Яцко). На початковому етапі лідером повстання став гетьман нереєстрового козацтва Павло Бут, який зібрав під свої знамена майже десять тисяч осіб. Повстання поширило свій вплив на все Подніпров’я. Наприкінці 1637 р. під Кумейками поблизу Черкас відбулася вирішальна битва. Козацьке військо зазнало поразки, а невдовзі після невдалого бою біля Боровиці гетьману Миколі Пото-цькому було видано Павла Бута та інших ватажків.

Однак поразка не зупинила повстанців, і вже навесні 1638 р. козаки знову виступили проти польських військ. Спочатку повстання очолив Яків Остряниця, потім — Дмитро Гуня. Та сили були нерівними, особливо коли на допомогу полякам прийшли жовніри магната Яреми Вишневець-кого. Після поразки в бою під с. Жовнин (нині с. Жовнине Черкаської області) повстанці змушені були капітулювати. Яків Остряниця із залишками свого війська перейшов кордон Московського царства та оселився у Слобідській Україні.

Слобідська Україна (Слобожанщина) історико-географічний край у східній частині України та у прикордонні Московії; межувала на заході з Гетьманщиною, на півдні — із Запорожжям і володіннями Кримського ханства, на сході — з Доном, на півночі — з Московією.

«Ординація Війська Запорозького реєстрового»

На козацьких радах 1638 р. у Києві та Масловому Ставі на Ка-нівщині реєстровці під тиском польського уряду визнали ухвалену сеймом постанову «Ординація Війська Запорозького реєстрового»,

за якою було скасовано козацьке самоврядування, число реєстрових козаків зменшилося до шести тисяч. Козаки мали право селитися лише у трьох староствах — Черкаському, Чигиринському та Корсун-ському. Замість обраного гетьмана уряд направляв свого комісара. Нереєстрові козаки переходили до стану посполитих.

Прочитайте текст присяги, яка міститься у положеннях «Ординації Війська Запорозького реєстрового». Які обмеження мали визнати козаки?

«Я, [такий-то], присягаю Господу Богу, в Святій Трійці єдиному, що на цій посаді вірно і віддано буду служити найсвітлішому Вла-диславу IV, королю... сваволю козацьку по моїй можливості буду заспокоювати, заздалегідь запобігати бунтам і про останні гетьмана коронного вчасно повідомляти, чинити справедливість потерпілим від козаків, а козакам кривд і несудових присудів не чинити. Буду додержуватися всіх вказівок і в усьому коритися наказам гетьмана...»

Повстання 1620-1630-х років не досягли бажаного успіху, вони свідчили про великі проблеми в економічному, релігійному та соціальному розвитку на південно-східних теренах Речі Посполитої. Становлення козацтва як окремої суспільної верстви і боротьба за свої права і привілеї, зокрема через повстання, давали унікальний досвід. Саме цей досвід робив неминучим нове велике повстання.

1. Стисло охарактеризуйте причини повстань 1620-1630-х років.

2. Поміркуйте, чому козакам не вдавалося досягти бажаного.

3. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

Складіть хронологічну задачу на основі дат, які зустріли в параграфі, та найважливіших подій історії українських земель другої половини XVII ст.

Заповніть таблицю. Зазначте час повстання, характеристику виступу та його наслідки.

Козацькі повстання 20-30-х років XVII ст.

Практична робота

Опис на основі джерел військового

мистецтва, традицій та побуту козацтва

Досліджуємо історичні джерела

Прочитайте уривки із книги інженера і військового картографа французького походження Гійома Левассера де Боплана «Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн» (1660).

«Вони надзвичайно міцні статурою, легко переносять спеку і холод, голод і спрагу, невтомні на війні, мужні, сміливі, а швидше нерозважливі, бо не дорожать власним життям. Де найбільше вони проявляють спритності та доблесті, так це б’ючись у таборі (табори — це вози, якими козаки прикриваються, коли рухаються по відкритому степу) під прикриттям возів...

Однак правда й те, що сотня цих козаків під прикриттям табору не побоїться і тисячі поляків чи навіть [кількох] тисяч татар. Якби вони були такі ж доблесні верхи, як і на землі, то, гадаю, були б непереможними...»

Які сильні і слабкі сторони козацької військової майстерності визначив Гійом де Боплан? Які риси козаків-воїнів зауважив автор книги?

«Вони вирушають до Військової Скарбниці [Sczabenisza Worskowa], місця свого збору, і будують тут судно близько 60 стіп завдовжки, 10-12 стіп завширшки і 12 — завглибшки. Таке судно не має кіля; його основа — це човен з верби або липи, довжиною до 45 стіп. Збоку він обшивається і вивершується дошками від 10 до 12 стіп завдовжки

і до однієї стопи завширшки, які прибиті [дерев’яними] цвяхами, причому кожен ряд унапуск на наступний, як і в звичайних річкових судах, і так доти, доки [човен] не досягне 12 стіп у висоту і 60 у довжину, розширюючись у міру підвищення. Та це зрозуміліше на рисунку, який я в загальних рисах накидав... Звичайно, з кожного боку від 10 до 15 весел, і швидкість більша, ніж у турецьких веслових галер. Є також і щогла, на якій вони [козаки] напинають досить невправно зроблене вітрило; використовують його лише в тиху погоду, а при сильному вітрі воліють веслувати, їхні човни не мають верхньої палуби, і коли наповнюються водою, очерет, прив’язаний довкола човна, не дає йому затонути».

Поміркуйте, чому козаки споруджували такі прості човни.

Прочитайте опис козака з дослідження професора Володимира Голобуцького.

«Заможні козаки вбиралися в дорогі каптани або жупани з червоного і синього єдвабу чи сукна, що застібались до самого підборіддя, в сукняні кунтуші з відкритими рукавами, оздоблені золотим або срібним позументом і ґудзиками, в широкі шаровари червоного або синього кольору. Жупан підперізувався довгим шовковим паском, що кілька разів обмотувався навколо стану. На голові носили сукняну шапку з довгим звислим верхом із китицею на кінці, пообшивану дорогим хутром, або смушкову шапку, сукняний верх якої був прикрашений золотим або срібним позументом. Взувались заможні козаки в червоні сап’янці, часто підбиті срібними підковами».

Прочитайте уривок з «Думи про Феська Ганжу Андибера». Поміркуйте, чим була зумовлена різниця в описі козацького вбрання у різних джерелах.

На козаку, бідному нетязі,

Три сиром’язі,

Опанчина рогозовая,

Поясина хмельовая.

На козаку, бідному нетязі,

сап’янці —

Видно п’яти й пальці,

Де ступить — босої ноги слід пише.

А ще на козаку, бідному нетязі,

шапка-бирка —

Зверху дірка,

Хутро голе, околиці біг має -Вона дощем покрита,

А вітром на славу козацьку

підбита...

Пригадайте, чи зустрічали ви назви козацьких страв. Прочитайте про козацьке меню, описане Гійомом де Бопланом. Дослідники вважають, що тут автор згадує одну з найвідоміших перших страв — козацьку тетерю. Відомо, що тісто з житнього борошна козаки в морських походах возили із собою в діжках разом із кашею з пшона. Це слугувало їм єдиною поживою на човнах або на чатах, коли не можна було розводити вогню, щоб не відкритися ворогам.

«Мороз не менш пекучий і по-руйнівному всесильний... На них [страждання від морозу] швидше наражаються тоді, коли не п’ють і не їдять ніякої гарячої страви. Вони [тутешні мешканці], як правило, споживають її тричі на день; вона складається з гарячого пива з невеликим додатком масла, перцю та хліба, що заміняє їм суп і оберігає нутрощі від холоду».

Поміркуйте, чим були зумовлені особливості козацької кухні. Знайдіть додаткову інформацію про традиції козаків. Представте результати своєї роботи у вигляді постера чи презентації.

Узагальнення і тематичний контроль

Розгляньте карту. Які події можна охарактеризувати за її допомогою? Визначте наслідки подій, позначених на ній.

Прочитайте уривок зі свідчень хроніста Йоахима Бєльського. Визначте дату і місце описаних подій. Які наслідки мали ці події для козацтва?

«Козаки отаборилися в чотири ряди возів і навколо облаштували рів і вал, аж возів видно не було... Отже, нашим важко було заподіяти штурмом. Вони лише на них звідусіль нападали й звідусіль їм дошкуляли, так що ні худоби, ні коней не могли вони нікуди на випас випустити і через те помирали з голоду... Козаки, неминучу загибель свою бачачи, хотіли видати проводирів своїх Шаулу, Шостака та Наливайка. Але Наливайко, помітивши це, почав із полком своїм чинити їм опір; потім майже на присмерку зчинився серед них великий гамір, аж у нашому обозі було чути. Козаки, схопивши Наливайка в рові при спробі втекти, видали його й самі привели до гетьмана коронного; другого дня хотіли вони видати й інших, а також віддати гармати й хоругви, скласти зброю й принести присягу, аби їх від страти звільнили. Та не схотів гетьман їм обіцяти... Наші одразу кинулись на них, так що не змогли вони ні вишикуватися, ні взятися до зброї...»

Виконайте тестові завдання. Правильні відповіді запишіть у зошит. Обговоріть свої висновки з однокласниками й однокласницями.

1. Першу Запорозьку Січ було засновано

А 1514 р. Б 1556 р. В 1588 р. Г 1590 р.

2. Кому належала найвища влада в Запорозькій Січі?

А кошовому отаману В січовій раді

Б курінному отаману Г військовій старшині

3. Коли було укладено перший реєстр, відповідно до якого Си-гізмунд II Август створив наймане козацьке формування?

А 1556 р. Б 1572 р. В 1578 р. Г 1596 р.

4. Затвердження у 70-х роках XVI ст. урядом Речі Посполитої реєстрового війська стало політичним і правовим

А зрівнянням у правах польської шляхти та козацтва.

Б визнанням козацтва як нового соціального стану.

В припиненням масового покозачення селян і міщан.

Г вирішенням релігійного конфлікту.

5. Укажіть роки повстання під проводом Криштофа Косинського.

А 1588-1590 рр. В 1590-1592 рр.

Б 1589-1591 рр. Г 1591-1593 рр.

6. Яку турецьку фортецю розгромили козаки у 1616 р. та звільнили тисячі бранців з її невільничого ринку?

А Кафу Б Варну В Кілію Г Трапезунд

7. Наслідком яких подій стало прийняття документа, уривок із якого наведено?

«Протягом цих шести тижнів козаки мусять скласти правильні реєстри, які не перевищують 6 тисяч із зазначенням, скільки їх живе в кожному старостві. З числа 6000 козаків 1000 або більше, на розсуд коронного гетьмана і з відома їхнього старшого, залежно від умов часу, мусять перебувати на Низу за порогами і там виконувати свою службу». А походу Петра Конашевича-Сагайдачного до Московії на підтримку королевича Владислава Б козацького повстання 1625 р.

В страти Івана Сулими Г поразки польських військ під Цецорою

8. Установіть відповідність між подією та її наслідками

1 повстання під проводом А зруйнування Кодацької

Марка Жмайла фортеці

2 повстання на чолі з Тарасом Б Куруківська угода Федоровичем (Трясилом) В Переяславська угода

3 виступ Івана Сулими Г Деулінське перемир’я

4 повстання 1637-1638 рр. Д поразка козаків у битві

під Кумейками

9. Чим уславився гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний? (Укажіть три відповіді.)

1 сприяв відновленню вищої ієрархії православної церкви на українських теренах

2 очолював вдалі морські походи козаків проти Османської імперії

3 знищив фортецю Кодак, збудовану поляками для контролю над Запорозькою Січчю

4 збудував першу Запорозьку Січ на о. Мала Хортиця

5 навчався у Краківському університеті

6 відстоював інтереси української шляхти на Люблінському сеймі

7 відіграв вирішальну роль у перемозі польсько-козацького війська в битві під Хотином

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 8 клас Дудар, Гук (2021)