Інформація про новину
  • Переглядів: 145
  • Дата: 2-03-2021, 13:41
2-03-2021, 13:41

12. Причини та початок Національно-визвольної війни. Події 1648-1649 років

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  11. Козацько-селянські повстання 20-30-х р...
Наступна сторінка:   13. Утворення української козацької де...

РОЗДІЛ 3

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Розгляньте схему і накресліть її у зошиті. Прочитайте матеріал параграфа і заповніть пусті поля.

У середині XVII ст. на українських територіях, що входили до складу Речі Посполитої, суттєво ускладнилася соціально-економічна ситуація. Так, під час Тридцятилітньої війни саме Річ Посполита була одним із головних експортерів хліба. До прикладу, найбільший польський порт Ґданськ протягом 1583-1648 рр. у два з половиною раза збільшив відвантаження зерна. Аби експортувати стільки хліба, земельні магнати збільшували і розширювали фільварки, — як наслідок, посилилося кріпацтво, збільшились обсяги панщини. У Східній Галичині та на Волині панщина становила п’ять-шість днів на тиждень. За свідченням очевидця тих подій Гійома де Боплана, багатьом українським селянам жилося «гірше, ніж галерним невільникам».

У непростій ситуації опинилося й міщанство, особливо в тих містах, які перебували в приватній власності феодалів, адже воно виконувало повинності, сплачувало податки, ще й церковну десятину. Призупинився розвиток торгівлі, бо знать користувалася правом безмитного вивезення своїх товарів і монополією на виробництво та перероблення різних видів продукції. Конкурувати зі шляхтою за таких умов було складно.

Козацтво теж було незадоволене своїм становищем. У середині XVII ст. авторитет, вплив, активність та слава козацького війська невпинно зростали, а права дедалі більше обмежувалися.

Перебувала у скрутному становищі й Православна церква, тоді як Католицьку уряд Речі Посполитої всіляко підтримував. Один за одним на українських територіях виростали костели, колегіуми та школи єзуїтів, дедалі більше поширювалося захоплення й передавання католикам, а то і руйнація православних культових споруд, посилювалися утиски православних.

Костел — римо-католицька церква.

Незважаючи на так зване десятиліття золотого спокою, «стоголова козацька гідра, у якої, — за висловом польського магната коронного гетьмана Миколи Потоцького, замість відтятої голови негайно виростає друга, лише завмерла в очікуванні миті, коли найменший випадок стає іскрою, з якої вибухне полум’я». Такою іскрою, а потім і лідером запорожців став Богдан Хмельницький.

Богдан Хмельницький

Народився Богдан (Зіновій) Хмельницький у 1595 р. в Суботові поблизу Чигирина (нині — село у Черкаській області) у родині дрібного українського шляхтича. Освіту здобув, імовірно, в одній із київських шкіл та у Львівській єзуїтській колегії. Хмельницький володів кількома мовами, знався на історії, юриспруденції, військовій справі. З юнацьких років був на військовій службі. Брав участь у походах проти Кримського ханства, під час повстань 1630-х років виступав на боці козаків.

Під час національно-визвольних змагань виявив себе видатним державним діячем, досвідченим полководцем, тонким дипломатом.

Чимало істориків дискутує, що послугувало приводом участі Богдана Хмельницького у Національно-визвольній війні. Можливо, особиста драма? Відомо, що у 1647 р.

чигиринський підстароста Данило Чаплинський наскочив на Суботів, сильно побив канчуками сина Хмельницького — Остапа, від чого хлопчик і помер. Коли ж Хмельницький пішов шукати правди у короля, той, як стверджують перекази, відповів: «Хіба у тебе, дурню, немає шаблі?»

Поміркуйте, як особиста трагедія вплинула на Хмельницького.

Існує припущення, що Хмельницький з однодумцями мав намір восени 1647 р. раптово вдарити по ставці урядового козацького комісара Яцека Шемберка в Трахтемирові, щоб захопити зброю та клей-ноди. Проте їх викрили, Хмельницького арештували, і лише завдяки товаришам майбутній гетьман зміг втекти та дістатися до Січі.

Ставка — орган вищого військового управління.

Битва біля Жовтих Вод

На початку 1648 р. Богдан Хмельницький зібрав перший повстанський загін, налагодив зв’язок із козаками на Січі і лише за два дні — 24-25 січня — захопив січові човни та провіант і заволодів фортецею. Хмельницького одразу ж обрали гетьманом Війська Запорозького. Заручившись підтримкою Османської імперії, у лютому — березні 1648 р. у Бахчисараї козаки домовилися з кримським ханом Іслам-Ґереєм III про надання військової допомоги у боротьбі проти Речі Посполитої. Така

угода була важливою, оскільки козакам бракувало власної кінноти, до того ж убезпечувала тил від раптового нападу.

Як ви вважаєте, чому кримський хан підтримав козацтво?

Розгляньте карту на с. 87. Знайдіть у тексті параграфа описи найважливіших битв 1648 р.

У квітні 1648 р. розпочався козацький похід. Назустріч повстанцям вирушило польське військо на чолі з Миколою Потоцьким. 5-6 травня 1648 р. відбулася перша переможна для козаків

битва в урочищі Жовті Води (нині — Дніпропетровська область). Наприкінці квітня невеликі загони сина Потоцького — Стефана підійшли до верхів’я річки Жовті Води, де вперше зіткнулися з козаками й татарами. Поляки, не приймаючи бою, укріпилися табором і тримали облогу. Хмельницький же залишив частину війська блокувати Потоцького і вирушив навперейми реєстровому козацтву, яке виступало на боці поляків. Реєстровці перейшли на бік Хмельницького. Дізнавшись про це, поляки погодилися на капітуляцію, однак за умови, що зможуть вийти неушкодженими з облоги. Та сталося по-іншому: 14 травня Стефан Потоцький спробував урятувати становище відчайдушним проривом і розпочав штурм козацького табору, однак у ніч на 16 травня козаки оточили й розгромили його загони.

Корсунська битва. Пилявецька битва

У той час, коли одна частина козаків тримала в облозі військо Стефана, друга частина загону разом із приєднаними реєстровцями під проводом Хмельницького виступила до Корсуня, куди відступило двадцятитисячне польське військо на чолі з великим коронним гетьманом Миколою Потоцьким і польним гетьманом Мартином Калиновським. 14 травня загони Хмельницького вже були на місці. Гетьман наказав черкаському полковнику Максиму Кривоносу влаштувати засідку, до якої і потрапило польське військо. Відбувся запеклий бій, який 16 травня закінчився повним розгромом шляхти.

До кінця липня 1648 р. з-під влади поляків було визволено всю територію Лівобережжя, а до кінця літа — Брацлавське, Київське, Подільське воєводства на Правобережжі, а також східні й південні частини Волині.

У вересні 1648 р. польське й козацьке війська вирушили назустріч одне одному Польська армія мала величезний обоз: шляхта, як писав один з очевидців, легковажно ставилася до майбутньої битви, «вибралася на війну, немов на весілля». Військо Хмельницького завчасно укріпилося на річці Іква. Під час Пилявецької битви козаки фактично знищили ворожу піхоту на вузькій дамбі. Урешті спочатку командири, а потім усе польське військо розбіглися. На ранок порожній табір з обозом дістався у здобич козакам.

Зборівський договір

У результаті перемоги козаків було звільнено Волинь і Поділля, активізувався селянський рух у Галичині. Козацьке військо через Збараж і Зборів підійшло до Львова і почало його облогу. Гетьман погодився на виплату великого викупу мешканцями міста та наказав вирушати до Замостя. Ян II Казимир, який щойно став новим королем Речі Посполитої, розпочав із Хмельницьким переговори.

Гетьман погодився на мирні домовленості, зважаючи на наближення зими, епідемію чуми, від якої помер Максим Кривоніс, та закінчення Тридцятилітньої війни між католиками і протестантами, у якій брала участь і Річ Посполита. Тож наприкінці листопада Хмельницький зняв облогу Замостя й повів армію у Придніпров’я, а у грудні 1648 р. увійшов до Києва.

Розгляньте картину Миколи Іваскжа «В'їзд Богдана Хмельницького до Києва у 1649 році». Художник прагнув відобразити урочистий дух того дня. Які деталі полотна вказують на задум митця?

Церемонія передбачала в’їзд гетьмана до міста через Золоті ворота. Спудеї Київської академії вітали його в промовах як «Мойсея, спасителя, освободителя й визволителя народу з лядської неволі, добрим знаком названого Богданом — від Бога даним».

На початку 1649 р. Богдан Хмельницький окреслив свої плани у війні проти Речі Посполитої під час переговорів з королівськими послами в Переяславі. Промову гетьмана у відповідь на запропоновані поляками умови перемир’я історики називають програмою розбудови української державності. Гетьман захищав право українців

на створення власної держави у межах етнічного проживання, вважав козацьку Україну спадкоємицею Русі-України.

Прочитайте уривок із промови Хмельницького. Які слова вказують на зміну політичних планів гетьмана?

«Правда то є, що я — лихий і малий чоловік, але мені то Бог дав, що я є єдиновладцем і самодержцем Руським [Русі-України]... Я вже доказав, про що ніколи не мислив, докажу й далі, що задумав: виб’ю з лядської неволі народ весь руський [український]. А що до цього за шкоду і кривду свою воював, тепер воювати буду за віру православну нашу... Тепер досить достатку в землі і князівстві своїм по Львів, Холм і Галич».

Ні козаки, ні поляки не дотримували умов перемир’я і навесні 1649 р. відновили воєнні дії. Війська Хмельницького оточили містечко Зборів. Оскільки козаки мали значні переваги, поляки провели таємні переговори з кримським ханом і щедрими обіцянками спонукали його натиснути на Хмельницького щодо укладання мирного договору.

Зборівський договір 1649 р. передбачав перехід під владу гетьмана земель Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств. Польський уряд не мав права розміщувати своє військо на цих територіях, державні посади могли обіймати лише православні. До реєстру включали сорок тисяч козаків. Усіх учасників війни амністували. Шляхта отримала назад свої володіння, а селяни мусили повернутися до виконання довоєнних повинностей.

1. Визначте основні наслідки подій 1648—1649 рр.

2. Поміркуйте, які фактори дали змогу Хмельницькому перемогти шляхетське військо у 1648 р.

3. Чому під Зборовом татари примусили гетьмана укласти мирний договір?

4. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

1. Позначте на контурній карті, кому відійшли українські території за умовами Зборівського договору. Поміркуйте, чому Річ Поспо-літа не визнавала влади гетьмана на всіх українських землях.

2. Накресліть схему або створіть постер, які проілюструють найважливіші події 1648-1649 рр.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 8 клас Дудар, Гук (2021)

 



Попередня сторінка:  11. Козацько-селянські повстання 20-30-х р...
Наступна сторінка:   13. Утворення української козацької де...



^