Інформація про новину
  • Переглядів: 114
  • Дата: 2-03-2021, 13:43
2-03-2021, 13:43

16. Міжнародні відносини. Українсько-московський договір 1654 року

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  15. Воєнно-політичні події 1652-1653 років
Наступна сторінка:   17. Воєнно-політичні події 1654-1657 року

Пригадайте матеріал попередніх параграфів і визначте, з якими державами мали дипломатичні відносини козаки.

В умовах війни Богдан Хмельницький та його найближче оточення мали маневрувати між трьома потужними сусідами, які впливали на ситуацію в козацькій державі. Так, Річ Посполита не визнавала окремішності Гетьманщини, а Османська імперія та Московське царство мали свої геополітичні інтереси. Щоб вплинути на ситуацію, гетьман намагався залучити на свій бік менші сусідні держави — Кримське ханство, Молдавське князівство, Волощину і Трансільванію.

Геополітика — використання політичної влади над певною територією.

Найперше склалися союзні відносини з кримськими татарами. Хоча може видатися, що союз між козацтвом і південним сусідом був нелогічним через досвід протистояння і різну релігію, аргументи на підтримку таких домовленостей наводить сам Богдан Хмельницький у розмові з представником грецького духовенства: «Сам він знає, що людям православної християнської віри не годиться мати з бусурманами близькі стосунки і спілку. Тільки ж зараз... настав такий час держати з бусурманами братство і єднання.

Вони, православні християни, держать з ними [татарами] братство для того, щоб святі Божі церкви і православну християнську віру від польських та від єретичних рук визволити». Відтак для успішної війни з Річчю Посполитою потрібно було мати мир із Кримом. Інакше татари могли вдарити в тил козакам з півдня.

Польські дослідники часом характеризували відносини Хмельницького з татарами як підданство ханові. Насправді ж Іслам-Ґерей ставився до гетьмана як до рівного і в листах вітав його з належною пошаною: «Мій вельми милостивий пане Хмельницький, мій милостивий пане і приятелю». Однак такі приязні стосунки між гетьманом і ханом ніяк не впливали на загони татарської кінноти, які за своїм звичаєм грабували українські села і містечка та вивозили людей у полон. Ця обставина суттєво псувала відносини між союзниками.

Пригадайте, як складалася співпраця між Гетьманщиною і Кримським ханством протягом 1648-1653 рр.

Так само прагнув Хмельницький заручитися підтримкою султана Османської імперії Мехмеда IV. Імовірно, перше козацьке посольство відбуло до Стамбула у 1648 р. Однак серед оточення Мехмеда IV були противники протиборства з Річчю Посполитою, які зауважували, що для Османської імперії вигідніше зберегти мирні стосунки з поляками. їхні ж опоненти наголошували на перспективах укладення угоди з українським гетьманом. Прихильників союзу з Україною підтримувала і мати неповнолітнього султана, яка була регентом Мехмеда IV, до того ж русинкою, тобто українкою.

Регент — тимчасовий правитель монархічної держави, якого призначають у разі відсутності, хвороби, неповноліття тощо монарха, а також коли престол лишається незайнятим протягом тривалого часу

Переговори тривали протягом 1651 1653 рр. і були доволі успішними:

Стамбул обіцяв гетьману широкі права; обмежувалися зносини Гетьманщини з ворожими Османській імперії державами; козаки мали сплачувати до скарбниці Османської імперії щорічну данину; султан брав на себе обов’язок захищати Україну від зовнішнього ворога.

Поміркуйте, як поставилася до потенційного союзу з Османською імперією козацька старшина.

Союз з Османською імперією для частини полковників був доволі прийнятною перспективою. Але у боротьбі за молдавський престол козаки підтримали не турецького ставленика Георгія Штефана, а його противника Василя Лупула. Це значно ускладнило відносини між Османською імперією та Гетьманщиною.

Молдавські походи козаків

Господар Молдавського князівства Василь Лупул вів хитру зовнішню політику: одночасно підтримував зв’язки з Гетьманщиною та передавав шпигунську інформацію до Речі Посполитої. Знаючи про це, Богдан Хмельницький як союзник хана підтримав татар у поході на Молдавське князівство, і у вересні 1650 р. загони гетьмана захопили його столицю — Ясси. Козацький ватажок вимагав укладення союзу, підтвердженням якого мав стати шлюб дочки молдавського господаря Розанди із Тимошем Хмельницьким, про що ми вже говорили раніше.

Однак після поразки козаків під Берестечком Василь Лупул відмовився виконувати свої зобов’язання за договором із Гетьманщиною. Тому наприкінці липня 1652 р. козацький загін Тимоша

Хмельницького продовжив похід. Вінчання відбулося в Яссах, а на початку вересня Тиміш з молодою дружиною повернувся на батьківщину Та цей союз обернувся для гетьмана трагедією. У 1653 р. у Молдавському князівстві почалося чергове повстання. Тиміш підтримав Василя Лупула, але не зупинився на звільненні столиці й намагався узяти під контроль частину Волощини. В одному з боїв його було серйозно поранено і Тиміш помер.

Українсько-московський договір 1654 р.

Питання, чому Хмельницький звернувся до Московії і чи передбачав він усі наслідки своїх дій, хвилювало не одне покоління українців. Проте на той час дії гетьмана були логічними: Московське царство набирало могутності, контакти з ним налагодив ще Дмитро Вишне-вецький. Дехто з дослідників стверджує, що у XVI ст. за царським розпорядженням з Московії на Січ постачали порох, зброю та харчові припаси. Плідною була співпраця з донськими козаками, зокрема у 1637 р. відбувся знаменитий спільний похід на турецьку фортецю Азов (нині Ростовська область Росії).

Уперше Богдан Хмельницький звернувся до московського царя у 1648 р. з тактичною метою — відмовити Олексія Михайловича направляти військо для боротьби з татарами — союзниками гетьмана і заохотити напасти на Річ Посполиту, що змусило б польське військо битися на два фронти. До того ж з’являвся шанс відвоювати назад території, які Московія втратила у Смоленській війні 1633-1634 рр. Але московський цар тривалий час пропонував бути лише посередником між Річчю Посполитою і Військом Запорозьким.

Як ви вважаєте, чому Московія не втручалася у перебіг Національно-визвольної війни?

Дослідниця Наталя Яковенко розмірковує, що певний вплив на позицію гетьмана могло здійснити вище православне духовенство, яке брало участь у посольствах. Воно

гостро засуджувало союз козаків з татарами й турками, схиляло старшину до спілки з володарем-одновірцем задля спільної боротьби за православну віру

А що могло змусити московського царя змінити позицію невтручання у справи України? Безумовно, послаблення Речі Посполитої. Окрім того, дуже активізувалися татари, тож не можна було зволікати. І 1 жовтня 1653 р. московський Земський собор вирішив «гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке з містами і землями прийняти» й розпочати війну проти короля Яна II Казимира.

До Гетьманщини попрямувало велике посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним. Зустріч і переговори, вручення царської грамоти і клейнодів мали пройти в Переяславі. 8 січня 1654 р. на майдані Переяслава відбулася військова рада. За підрахунками Михайла Грушевського, на Переяславській соборній площі зібралося близько двохсот представників старшини та козацтва, зокрема дванадцять полковників. Рада винесла ухвалу про укладення договору з Московським царством. Після оголошення царської грамоти старшина й посли пішли до Успенського собору, де мали скласти присягу цареві Олексію. У церкві Богдан Хмельницький вимагав, щоб московські

посли першими присягли від імені царя захищати гетьманську державу від поляків та шанувати козацькі права й привілеї. Свою вимогу гетьман мотивував європейською традицією, згідно з якою присягу складали обидві сторони. Однак Бутурлін категорично відмовився присягати від імені царя, мовляв «царське слово, раз дане, не міняється». А от Богдан Хмельницький після наради зі старшиною та послами вирішив скласти присягу.

Після закінчення переговорів Бутурлін та інші учасники московського посольства роз’їхалися по полках для прийняття присяги. Протягом січня — лютого 1654 р. на території сімнадцяти полків присягло понад ста двадцяти семи тисяч осіб, зокрема шістдесят чотири тисячі козаків. Від присяги відмовилися вище духовенство, посилаючись на те, що не було дозволу Константинопольського патріарха, та Уманський, Брацлавський, Полтавський і Кропив’янський полки. За деякими даними, до травня зволікала з присягою і Запорозька Січ. Проте цей опір був, на думку Наталі Яковенко, несуттєвим, бо люди, виснажені війною, сприймали договір з Московією як порятунок від воєнних злигоднів. Хоча насправді наближалася війна масштабніша, заради якої, власне, і укладали Переяславську угоду.

Які причини, на вашу думку, були основними в укладенні Хмельницьким договору з Московією?

Умови договору

Українсько-московський договір 1654 р. — це пакет документів від кожного з тогочасних станів: окремі угоди від духовенства, міщанства, козаків. Лише міщани загалом порозумілися з московським урядом, козацтво разом з українською православною шляхтою частково, а православні ієрархи всі відмовилися від вимог Москви.

Козацька угода складалася із двадцяти трьох статей від імені гетьмана і Війська Запорозького. Згідно з Березневими статтями (так називають узгоджені сімнадцять статей):

гетьмана й старшину козаки мали обирати на раді; українська адміністрація та суд лишалися самостійними й не підпорядковувалися Москві;

збирання податків було обов’язком українського Військового скарбу;

кількість козацького війська становила шістдесят тисяч осіб; козацька держава погоджувалася виплачувати грошовий податок та не підтримувати самостійних дипломатичних відносини з Річчю Посполитою й Османською імперією.

У разі дотримання договору обома сторонами його умови були взаємовигідними. Водночас ці домовленості чимало дослідників вважає незавершеними, недосконалими, такими, що діяли нетривалий час (кілька років). Незабаром через недотримання умов договору московською стороною Березневі статті 1654 р. фактично втратили чинність. За своїми формально-правовими ознаками договір можна вважати встановленням протекторату.

Протекторат — форма залежності, за якою одна держава (протектор) перебирає здійснення зовнішніх відносин іншої держави (протегованої), здійснює захист її території та ставить під свій контроль її внутрішні справи.

1. Визначте основні напрями зовнішньої політики Богдана Хмельницького.

2. Які наслідки для Гетьманщини мали молдавські походи?

3. Чи можна вважати взаємовигідними умови Березневих статей 1654 р.?

4. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

1. Порівняйте умови Березневих статей та Зборівського і Білоцерківського договорів.

2. Підготуйте додаткову інформацію про дипломатичні відносини Гетьманщини з іншими державами.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 8 клас Дудар, Гук (2021)

 



Попередня сторінка:  15. Воєнно-політичні події 1652-1653 років
Наступна сторінка:   17. Воєнно-політичні події 1654-1657 року



^