Інформація про новину
  • Переглядів: 140
  • Дата: 3-03-2021, 23:17
3-03-2021, 23:17

2. Цивілізації доколумбової Америки. Конкіста

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  1. Великі географічні відкриття. Цивіл...
Наступна сторінка:   3. Економіка ранньомодерної доби

Пригадайте:

1. Який європейський мореплавець вважається першовідкривачем Америки?

2. Назвіть результати подорожей Фернана Магеллана та Васко да Гами.

1. Цивілізації доколумбової Америки

Христофор Колумб відкрив європейцям шлях до землі, заселеної людьми дєсятки тисяч років тому. Проте їх не цікавила культура інших цивілізацій — корінні мешканці Америки зіткнулися з навалою європейських шукачів легкої наживи, для яких єдиною цінністю було золото. У погоні за багатствами завойовники безжалісно руйнували тисячолітні надбання американських цивілізацій, винищували місцеве населення.

Тому зараз точно реконструювати, якою була культура народів доколумбової Америки неможливо. Індіанці вирощували не-

відомі Європі культури — маїс (кукурудзу), картоплю, томати, соняхи, какао та кактуси. Зі свійських тварин розводили альпак, лам та індичок. Вони не знали колісного транспорту, технології виплавки заліза. Зброю та знаряддя праці індіанці виготовляли з каменю та дерева. Зате уміли виплавляли прикраси із золота та нефриту.

Тєхнічно ці цивілізації можуть здаватися менш успішними, ніж європейська. Проте рівень суспільного розвитку був аж ніяк не нижчим. Ці цивілізації були імперіями, тобто завоювали інші народи та створили систему управління ними. Вони мали складну та розгалужену систему релігійних вірувань та наукових знань.

Найбільшими цивілізаціями Америки, з якими зустрілися європейці у XVI ст., були цивілізація ацтеків, що займала простір Мексиканського нагір’я, інків — в горах Андах та Болівійському нагір’ї, та залишки цивілізації майя у гірських районах Гватемали.

Ацтеки були вправними каменярами і грізними воїнами. їх столиця — Тєночтіт-лан — була збудована на острові посеред озера Тескоко. В центрі міста вивищувались кам’яні піраміди, а Більшість його населення жила і вирощувала їжу на плавучих настилах. Вулицями у місті слугували канали.

Майя — один із небагатьох із народів до-колумбової Америки, чию писємність у вигляді малюнків (піктограм) вченим вдалося розшифрувати. Вони теж зводили кам’яні піраміди, на вершинах яких розташовувались храми. Майя розробили власний календар, вміли передбачати сонячні й місячні затемнення. Основним заняттям Більшості населення було землеробство.

інки жили у високогір’ях Анд, на висотах більш ніж 2000 м над рівнем моря. У горах вони без цементу зводили будівлі й тераси з тесаних кам’яних блоків, на яких

вирощували овочі та маїс. інки заснували власну імперію, завоювавши числєнні сусідні племена та народи. Вони не мали писемності у звичному для нас розумінні цього слова, а для запам’ятовування і передачі інформації на мотузках різної довжини та кольору зав’язували вузлики. Таке «вузликове письмо» називалось «кіпу».

Подальший розвиток індіанських цивілізацій було перервано вторгненням європейських загарбників.

Які цивілізації існували в Америці на момент, коли цих земель дісталися європейці?

2. Конкіста — завоювання Нового світу

Ще за часів подорожей Колумба іспанці організовували укріплені поселення на відкритих ним землях. Численні ідальго — найчастіше молодші сини лицарів, які не мали спадку і вміли лише воювати, аби здобути багатство, організовувалися у загони конкістадорів (іспанською «завойовників»), що вирушали у Новий Світ (так європейці називали Америку). Лідери цих загонів укладали угоди із іспанськими королями, за якими частину захоплених у майбутньому багатств вони мали віддавати до королівської скарбниці, зате на завойованих ними територіях вони ставали пожиттєвими губернаторами, а фактично — їхніми володарями.

Спочатку іспанці в Новому Світі захоплювали острови, будували на них укріплені поселення та поселення для переселенців з Іспанії, а пізніше перейняли у португальців практику розбивати плантації цукрової тростини, які обробляли раби. Сам процес завоювання отримав назву Конкіста. Сучасні історики вважають, що Конкіста розпочалася у 1492 р. — з прибуттям до американських берегів Колумба, а завершилася аж у 1898 р., коли припинила своє існування остання іспанська колонія в Америці.

У 1517-1518 рр. загони конкістадорів висадилися на півострові Юкатан. Тут перед ними постали чудові міста, кам’яні піраміди і храми, вкриті дивовижними візерунками. Це була цивілізація майя — найдавніша з доколумбових цивілізацій Америки. Індіанці майя майже не чинили опору, бо їм іспанці ввижалися богами. їх жахали вигляд вершників на до того небачених конях і гуркіт вогнепальної зброї. У храмах іспанці знайшли багато золотих речей і дізналися, що їх майя отримують із країни ацтеків, яка лежала північніше.

У 1519 р. на завоювання держави ацтеків рушив загін іспанців на чолі із Ер-наном Кортесом (1485-1547). Висадившись на берег, останній наказав спалити кораблі, пояснивши, що відступати і повертатися додому не збирається. Діючи рішуче й жорстоко, Кортес підкорив ацтеків.

Конкіста — (від ісп. conquista — завоювання) процес завоювання іспанцями та португальцями земель у Південній та Центральній Америці. Винищення місцевого населення супроводжувалося руйнацією їхньої спадщини.

Загарбання імперії ацтеків

Кортес хитрощами та жорстокістю підкорив ацтеків. Спочатку правитель ацтеків Мон-тесума запросив іспанців до свого палацу як друзів. Там Кортес взяв його у полон. Ацтеки спробували звільнити свого правителя, але іспанці вбили Монтесуму. Кортес наказав відступати. Іспанці забрали з собою золото з палацу. Коли атаковані ацтеками іспанці у великій паніці скупчилися на містку через дамбу, він обвалився. Там загинуло багато членів загону Кортеса, але сам він, прихопивши награбовані коштовності, вибрався по їх тілах. За рік Кортес повернувся, знову пограбувавши і спаливши Теночтітлан. Він став намісником іспанських колоній в Центральній Америці.

У той час, як Кортес завойовував державу ацтеків, іспанські конкістадори рушили до Південної Америки, пересуваючись уздовж її Тихоокеанського узбережжя. Загарбників приваблювали розповіді про казкові багатства країни Перу (або Біру). На цих землях у той час існувала імперія інків.

У 1532 р. завоювання держави інків здійснив конкістадор Франсиско Пісар-ро (1478-1541) із загоном, що налічував 62 вершники і 102 піхотинці.

Пісарро вдалося взяти у полон правителя інків — «верховного інка» Атахуаль-пу. Решта індіанців, утративши вождя, розбіглися. Коли Атахуальпа зрозумів, що іспанців найбільше цікавить золото, він запропонував за свою свободу величезний викуп: наповнити кімнату площею 35 мна висоту піднятої руки золотом, а дещо меншу кімнату — двічі сріблом. Пісарро погодився на це. За приблизними оцінками, викуп становив 6 тонн золота і 12 тонн срібла. Проте це не врятувало життя Ата-хуальпи — Пісарро наказав його стратити.

Після смерті «верховного інка» загони іспанських завойовників розсіялися по всій країні, грабуючи храми й палаци. Все золото вони розплавляли, знищуючи унікальні витвори мистецтва інків.

Колонізація та рабство

Європейці вогнєм і мєчєм підкорили нові зємлі. Жорстокість конкістадорів викликала обурення навіть серед самих іспанців. Така «політика» іспанців щодо індіанців призвела до катастрофічного зменшення кількості місцевого населення. Індіанці масово гинули від завезених європейцями хвороб — віспи, холери, тифу, чуми тощо. Станом на 1630 р. у Центральній Америці залишилось лише 3% населення від того, що жило там у доколумбову еру.

Робота з історичними джерелами

Із «Історії Індій» Бартоломеу де лас Касаса (друга половина XVI ст.).

«Коли іспанці здобували індіанські поселення, жертвами їх ставали старі, діти та жінки... вони зганяли індіанців як баранів в огороджене місце і змагались один з одним, хто краще розрубає індіанця навпіл з одного удару.».

Робота з історичними джерелами Із «Історії Індій» Бартоломеу де лас Касаса (друга половина XVI ст.).

Тих індіанців, які не загинули від меча чи хвороб, європейці намагалися обернути на рабів на золотих та срібних шахтах. Там вони масово помирали від непосильної праці. Для того, щоб їх замінити, до Америки почали завозити рабів з Африки, яких там вони купували на невільничих ринках, і у трюмах кораблів переправляли до Америки. У подорожі через океан виживала заледве половина «живого товару», але навіть це приносило работорговцям величезні прибутки. Від нестерпних умов існування, раби у Америці жили в середньому 5-6 років. Трансатлантична торгівля «живим товаром» тривала до XIX ст., і за підрахунками вчених, за 400 років з Африки було вивезено близько 400 млн людей.

Як склалася доля місцевого населення Америки після завоювання європейцями?

Хосе Еффіо «Заснування Ліми», 1897. Ліма була заснована Франсиско Пісарро

Кого можна побачити на картині?

Якими художник зобразив представниць корінного народу? Чому?

Цікаво знати

У 1992 р. мільйони корінних мешканців Америки відмовились святкувати 500-річ-чя її відкриття Колумбом. «Для нас, індіанців, — кажуть вони, — взагалі немає мови про «зустріч цивілізацій», бо це було вторгнення, відчуження наших територій та колоніальне поневолення».

Висновки

Великі географічні відкриття спричинили важливий і неоднозначний вплив на розвиток як європейських країн, так і відкритих європейцями континентів. В Америці європейці розпочали жорстоке завоювання місцевих народів, яке так і назвали — Конкіста. Внаслідок цього було зруйновано розвинені цивілізації інків, майя та ацтеків, від завезених європейцями хвороб загинуло більш ніж 90% місцевого населення. Внаслідок завоювань іспанців у Новому Світі сформувалася найбільша в тогочасному світі іспанська колоніальна імперія, що простягалася від Вогняної Землі в Південній Америці до верхів’їв річки Ріо-Гранде в Північній Америці.

Запитання та завдання

I

1. Як ви розумієте термін «доколумбова Америка»?

2. Поясніть значення терміну «Конкіста».

3. Хто такі Ернан Кортес та Франсиско Пісарро?

4. Вкажіть, на які території поширювалась цивілізації ацтеків та інків.

5. У який спосіб Ернанові Кортесу вдалося зруйнувати імперію ацтеків? Якою була його подальша доля?

6. Як Франсиско Пісарро зумів завоювати інків?

II

1. Які наслідки мало прибуття конкістадорів для місцевого населення Америки?

2. Поміркуйте та висловіть власні припущення, з якою метою конкістадори вирушали до Америки

3. Поміркуйте, як пов’язані Конкіста та колонізація.

4. Дидактична гра «Дерево пізнання». Учні складають 1-3 запитання до матеріалу параграфу, які вони подають учителю на аркушах паперу. Найзміс-товніші з них учитель прикріплює до дошки, після чого учнівству пропонується дати на них відповіді.

5. Обговоріть у парах. Дайте оцінку діям конкістрадорів під час завоювання Мексики та Перу. Ким, на вашу думку, були конкістадори — поширювачами християнської цивілізації чи жорстокими завойовниками?

6. Обговоріть у групах. З якими народами зустрілися європейці в результаті Великих географічних відкриттів? Чому цю зустріч учені назвали «зустріччю цивілізацій»? Поміркуйте, чому багато представників місцевого населення відмовляються святкувати дату відкриття Колумбом Америки.

Запам’ятайте дати:

1492 р. — відкриття Америки Христофором Колумбом.

1498 р. — відкриття Васко да Гамою морського шляху до Індії вздовж узбережжя Африки.

1519-1522 рр. — перша навколосвітня подорож Фернана Магеллана.

XVI — XVII ст. — доба Великих географічних відкриттів.

1519 р. — зруйнування Ернаном Кортесом держави ацтеків.

1532 р. — завоювання Франсиско Пісарро імперії інків.

А тим часом в Україні...

1489, 1492 рр. — перші писемні згадки про козаків.

1505 р. — закріпачення селян на українських землях у складі Польщі.

1529 р. — ухвалення Першого Литовського статуту.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Сорочинська (2021)

 

 



Попередня сторінка:  1. Великі географічні відкриття. Цивіл...
Наступна сторінка:   3. Економіка ранньомодерної доби



^