uabooks.top

Складна поведінка стала однією з причин еволюційного успіху людини. Вона дозволяє швидко адаптуватися до змін середовища існування. З іншого боку, поведінка є дуже індивідуалізованою, оскільки психіка кожної людини має свої особливості. Навіть у близнюків поведінка може відрізнятися.

Сон — це фізіологічний стан, що періодично настає в людини й тварин і характеризується майже повною відсутністю реакцій на зовнішні подразнення, зменшенням активності низки фізіологічних процесів.

Поведінка людини — це не лише вроджені реакції (наприклад, інстинкти), але й набуті впродовж життя особливості. До типових форм набутої поведінки належать динамічні стереотипи, уміння (навички) та звички.

Сигнальні системи людини

Нервову систему людини пов’язує з навколишнім світом складна система умовно-рефлекторних і безумовно-рефлекторних зв’язків. Ця система отримує сигнали від середовища й зумовлює реакції організму на них. Її називають сигнальною системою.

Рефлекс — це несвідома реакція живого організму на подразнення рецепторів, яка відбувається за участю центральної нервової системи.

Розрізняють рефлекси безумовні (притаманні всім людям і виявляються в усіх однаково) та умовні (виробляються індивідуально).

Робота головного мозку людини ґрунтується на взаємодії двох основних процесів — збудження й гальмування.

У процесі збудження окремі нейрони або групи нейронів генерують сигнали, які поширюються на інші нервові клітини.

Будь-яка сенсорна система людини дієва лише за умови, коли працюють усі три її частини: рецепторна частина, яка сприймає подразнення, провідниковий нерв або нерви та ділянки кори головного мозку, що обробляють відповідну інформацію. 

До складу нюхового аналізатора належать нюхові рецептори носової порожнини, провідникові нерви та структури лімбічної системи головного мозку, які обробляють сигнали нюхових рецепторів.

Сигнали, потрібні для збереження рівноваги, забезпечуються вестибулярним апаратом, який складається з трьох півколових каналів та двох мішечків (мал. 43.1). Канали й мішечки сполучені між собою.

До складу слухового аналізатора належать органи слуху, слухова гілка присінково-завит-кового нерва й ділянка кори, яка обробляє сигнали слухових рецепторів. Ця ділянка (кірковий центр) розташована в скроневій частці кори великих півкуль головного мозку.