uabooks.top

Середина XV — середина XVI ст. — Великі географічні відкриття.

Кінець XV — перші десятиліття XVI ст. — доба

Абсолютизм (абсолютна монархія) — форма державного правління, за якої верховна влада повністю належить монарху, що править без станово-представницьких органів влади та законодавчих обмежень.

Період XVI—XVIII ст. був добою великих змін у житті людей та їхньому світогляді. Завдяки Великим географічним відкриттям кордони відомого європейцям світу значно розширилися. Нові торговельні, політичні, культурні зв’язки пролягли через океани, з’єднуючи континенти.

Делійський султанат, створений у XIII ст., розпався на безліч ворогуючих між собою князівств. Прагнення верховного правителя — делійського султана — приборкати непокірних князів (раджів) супроводжувалися жорстокими війнами. 

У періоді, що розглядається, вчені вирізняють три основні цивілізації Сходу: близькосхідно-мусульманську, індійсько-південноазіатську та китайсько-далекосхідну (використовуються й інші назви).

Англія пізніше за інші європейські держави розпочала колонізацію Америки. Англійські колоністи прагнули знайти вільні землі, придатні для обробітку. Північна Америка стала саме тим місцем, яке вони шукали. 

Перша чверть XVIII ст. відзначилася серією війн, які змінили політичну карту Європи, що склалася після Тридцятилітньої війни. Дві могутні держави Європи — Іспанія і Швеція, які відігравали провідну роль у XVII ст., втратили свій статус.

Одним зі шляхів досягнення свободи й рівності просвітителі вбачали діяльність освічених монархів — мудреців на троні, які, користуючись своєю владою, сприятимуть справі просвіти суспільства та встановленню загальної справедливості. У цей час переважало уявлення про державу як головний інструмент досягнення суспільного блага. 

 У другій половині XVII ст. в середовищі освічених людей утвердилося прагнення знайти розумне, а не релігійне пояснення всіх явищ природи та людського життя.

Останнє десятиліття правління короля Владислава IV Ваза (1632—1648 рр.) було періодом «золотого спокою» для Речі Посполитої. Проте в польському суспільстві наростала тривожність щодо майбутнього, і друга половина XVII ст. стала для держави часом випробувань на міцність.