uabooks.top

Через глобальні наслідки забруднення навколишнього середовища охорона природи Землі потребує залучення всіх мешканців планети та співпраці урядів усіх країн. Першочерговими завданнями, які вилшгають спільних зусиль, є глобальне потепління та надмірна експлуатація природних ресурсів.

Амазонка є найповноводнішою рікою планети, а її басейн (Амазонія) охоплює майже дві третини всього континенті. Тут мешкає понад мільйон різноманітних видів — десята частина всіх видів тварин і рослин Землі. Мандрівник знайде тут дивовижні дерева: гяляктодендрон — «дерено-короиу», сік якого схожий за смаком на молоко: кебрачо, деревина якого тоне у воді й така мідна, що не розрубати сокирою; легке бальсове дерево, з якого видовбували каное й робили плоти дія далеких мандрівок. У водах Амазонки живуть крокодили, велика кількість риб, найвідоміші з яких — небезпечні піраньї та дружелюбні прісноводні дельфіни і лея.

Відважний повітроплавець і винахідник стратостата Огюст Піккар із дитинства цікавився наукою. Він вирішив піднятися у стратосферу, тобто на висоту понад 11 км. Стратостат — це повітряна куля, але до неї прикріплена не відкрита корзина, а сферична герметична гондола з алюмінію, усередині якої нормальний тиск. Дослідник знав, що на висоті 15-17 км не тепліше, ніж в Антарктиді (50-70 градусів нижче нуля). Отже, кулю треба обігрівати. Але кожен зайвий грам перешкоджає підйому. Піккар використав безкоштовне джерело тепла — Сонце, адже у стратосфері небо безхмарне. Він пофарбував гондолу в чорний колір, і в ній виявилося навіть спекотно.

Не лише здібності визначають твій успіху житті, часто буває так, що обдарована й талановита людина має слабку волю і не може втілити в життя своіх планів. Але не буває безвольних дослідників. І в цьому нас переконують історії вчених ти мандрівників, які досліджували Землю. Усі знають про географічні та магнітні полюси Землі -  Північний та Південний. Крім них, є ще полюс відносної недосяжності - це географічна точка, яку найскладніше досягти через її значну  віддаленість від усіх транспортних шляхів.

Кожна людина неповторна і мас від природи певні задатки. Вибір кожного — розвивати їх чи ні. Розвивати — це працювати над собою, застосовувати свої здібності у дії, докладати зусиль, щоб ставати кращим.

Періодичні зміни середовища зумовлюють періодичні зміни явищ у живій природі, що називаються біологічними ритмами. Зо тривалістю періоду ритмічних змін довкілля розрізняють добові, місяцеві, сезонні то багаторічні біоритми. Виникли біоритми як пристосування до природних явищ, які повторюються з певною періодичністю.

Поряд із людиною проживає велика кількість різноманітних організмів. Свійські тварини, культурні рослини, хвороботворні мікроорганізми, риби-паразити — усіх не перелічити. Серед них є й ті, що постійно чи тимчасово співіснують з людиною, але не втрачають зв'язку з природними екосистемами. це синантропи, або організми, які живуть серед людей.

Пустелі — це рівнинні території з надзвичайно посушливим кліматом. Зо особливостями ґрунтового покриву іх поділяють но піїцані, глинисті, кам'яні, солончакові. Окремо виділяють снігові пустелі Арктики й Антарктики. Рослинний покрив пустель дуже розріджений, а пустельна фауна вкрай збіднена.

Ґрунтовий покрив є одним з основних компонентів довкілля. Життєво важливі функції ґрунтів у природі здійснюються за участю різноманітних підземних мешканців, між якиліи існують найрізноманітніші взаємозв'язки. одна з найважливіших функцій ґрунтових мешканців у природі — це утворення гумусу (перегною).

Луки — наземні природні екосистеми, які поширені на рівних територіях з достатньо вологим ґрунтом. Таким чином, провідну роль у їх |юрмувннні відіграє не клімат, а рельєф та ґрунт. Природні луки поширені в річкових долинах (заплавні луки), на межиріччях (суходільні луки) і в горах, вище за межею лісу (альпійські луки).