Пригадайте:

1. Що ви знаєте про історію Свящєнної Римської імперії?

2. Охарактеризуйте роль Церкви у середньовічному суспільстві.

1. Католицька церква напередодні Реформації

У житті Західної Європи Католицька церква відігравала провідну роль, також вона була надзвичайно впливовою політичною організацією. Вона контролювала тогочасну освіту — без дозволу Папи не міг відкритися жоден університет. Церква володіла багатьма землями у різних європейських країнах. Так, у німецьких землях Свящєнної Римської імперії їй належала третина від усіх земельних володінь, копальні та навіть цілі міста.

Як наведена карта характеризує становище Католицької церкви в німецьких землях?

Проте авторитет Католицької церкви і римських Пап підривали корупція та симонія (узаконена купівля церковних посад). Церковна еліта вела надзвичайно розкішне життя. Наприклад, улюбленими розвагами папи Лева X (1513-1521), який походив із заможної італійської родини Мєдічі, були полювання та бенкети. На них він витрачав всі свої доходи та навіть кошти, накопичені попередніми Папами. Для того, щоб наповнити спустошену скарбницю, Лев X наказав розпочати продаж індульгенцій.

Індульгенція — (лат. indulgentia, від indulgeo — дозволяю) у римо-като-лицькій церкві документ, яким Церква «звільняє» вірянина від покарання за гріхи.

Така поведінка церковнослужителів викликала невдоволення і в простого народу, який порівнював власне скромне існування із життям священників та особливо єпи-

скопів, і у видатних людєй, які не бачили у повєдінці духівництва належного християнського смирення.

Найбільше негативні сторони діяльності Католицької церкви були помітними у німецьких землях Священної Римської імперії. Ці території заполонили продавці індульгенцій, «реліквій» та різні збирачі коштів на користь Церкви. Продаж індульгенцій був настільки масовим, що на заздалегідь друкованих бланках просто вписувалось ім’я покупця. Ціна тогочасної індульгенції залежала від важкості гріха. Ця практика викликала величезне обурення серед населення. Що таке індульгенція?

Поміркуйте, що саме у Католицькій церкві початку XVI ст. викликало найбільше невдоволення у вірян.

2. Мартін Лютер і початок Реформації

За переказами, 31 жовтня 1517 р. німецький Богослов Мартін Лютер (1483-1546) опублікував аркуш, що містив 95 тез, які критикували Католицьку церкву та Папу Римського, а також містили власне бачення Лютером християнської віри. Саме з публікації Мартіном Лютером своїх «95 тез» у Європі розпочалося явище Реформації, яке розтягнулося на багато десятиліть і докорінно змінило життя європейців.

Цікаво знати

Вважається, що Мартін Лютер оприлюднив свої «95 тез», прикріпивши їх 31 жовтня 1517 р. до воріт замкової церкви у Віттенберзі. Проте сучасні історики припускають, що цієї події насправді не було. Однією з причин вони вказують те, що така дія з боку Лютера була б великим виявом неповаги до власника замку та місцевого єпископа, а Лютер, навпаки, виступав за мирну перебудову Церкви. Крім того, вчені дослідили, що людина, яка вперше згадує про те, що Лютер нібито прибив «95 тез» до дверей церкви, не була свідком тих подій.

Мартін Лютер стверджував, що людині для відпущення гріхів не потрібно купувати індульгенції, бо вони не гарантують прощення. Очищення людини від гріхів здобувається лише щирим каяттям і Божою милістю. Для християнина головне — не обряди і показовість, а щира віра. Також Лютер проповідував, що єдиним авторитетом у справах віри є Святє Письмо, а всі інші правила і канони, розроблені Церквою, є «людськими вигадками». Він виступав проти вшановування ікон, розкішного прикрашання храмів та пишних відзначень церковних свят, спеціальних коштовних облачень для священників.

Католицька церква засудила позицію Лютера. Його оголосили єретиком і відлучили від Церкви. Проте прості люди в німецьких землях, а також деякі місцеві правителі підтримали Лютера.

Так вчєння Мартіна Лютера (його називають лютеранство) стало підґрунтям для Реформації, яка згодом охопила різні верстви населення та різні країни.

Протиборство між послідовниками ідей Лютера (згодом їх почали називати протестантами) та Церквою і її прихильниками переросло у війну, яку невдало намагався приборкати сам імператор Священної Римської імперії. Зрештою, аж у 1555 р. в місті Аугсбург сторони протистояння уклали Ауг-сбурзькии релігійний мир. За ним визнавалося рівноправ’я католицьких та протестантських володарів у німецьких землях. Він формулювався за принципом: «чия влада, того й віра».

Сформулюйте основні принципи лютеранства.

Реформація — церковно-релігійний і суспільно-політичний рух, що виник у XVI ст. у країнах Західної і Центральної Європи та виступав за оновлення Церкви на євангельських принципах і проти зловживань папської влади.

Протестантизм — один з основних (поряд із католицизмом і православ’ям) напрямів у християнстві, що виник внаслідок Реформації у XVI ст. Його вихідними формами були лютеранство, кальвінізм та англіканство.

Лютеранство — напрям протестантизму, що виник у ході Реформації в Німеччині в XVI ст. У його основі лежить учення Мартіна Лютера.

Поширення Реформації в Європі

3. Жан Кальвін і кальвінізм

Ідеї Реформації поширилися за мєжі німецьких земель, у тому числі до Швейцарії. Тут центром реформаційного руху стала Женева. її мешканці підтримали лютеранських проповідників і змусили католицьке духівництво залишити місто.

У 1541 р. до Женеви переїхав француз Жан Кальвін (1509-1564). Він став релігійним і політичним лідером міста і залишався ним до своєї смерті.

Кальвінізм — напрям протестантизму, що виник у процесі Реформації у Швейцарії в XVI ст. У його основі лежить учення Жана Кальвіна.

Кальвін розробив учення, в основі якого була ідея про божественне призначення. Він уважав, що доля кожної людини заздалегідь визначена Богом, і лише він вирішує, потрапить людина до пекла чи до раю. Але вона все одно має працювати і накопичувати гроші. Якщо є шанс отримати прибуток, то його потрібно використати — стверджував Кільвін. Він уважав багатство й успіх у справах ознакою Божого благословення, і навіть виправдовував лихварство. Погляди Кальвіна прийшлися до смаку в тих країнах, де розвивалось підприємництво.

Вони стали основою для формування свідомості ділової людини цієї та наступних епох.

Вчення Кальвіна поширилося на інші землі. Нідерланди прийняли кальвінізм. Прихильники течії були також у Польщі та Угорщині. Пресвітеріани в Шотландії були кальвіністами так само, як і гугеноти у Франції та пуритани в Англії. Причому пуритани-емігранти в подальшому мали великий вплив і на боротьбу англійських колоній у Північній Америці за незалежність.

У Женеві Кальвіністська церква контролювала всі сфери життя. Там було заборонено танці, пісні, святковий одяг, прикраси. За будь-які провини людей жорстоко карали. Відомо, що за рішенням Кальвіна було страчено семирічного хлопчика за те, що він ударив свою матір. Тих жителів Женеви, які не бажали коритися новим порядкам, позбавляли громадянських прав і виганяли з міста, навіть страчували.

Визначте основні принципи кальвінізму. Де був центр його поширення?

4. Реформація у Франції

У 20-ті рр. XVI ст. у Франції почали поширюватися реформаційні ідеї, які тут з’явилися ще до вчення Лютера, але згодом його вчення сприяло їхньому розвиткові та поширенню. У Південній Франції з’явилося чимало прихильників кальвіністського вчення, яких називали гугенотами. Проте більшість французів кальвінізм не підтримала. У Франції Католицька церква залишалася символом єдності країни.

Релігійні війни — збройний конфлікт між представниками різних релігійних груп.

На зламі 50-60-х рр. XVI ст. Франція програла у виснажливих Італійських війнах.

Розрахунки французьких дворян на те, що у результаті цих війн вони матимуть воєнну здобич, нові землі та посади, не виправдалися. До того ж «революція цін» призвела до різкого зменшення їхніх прибутків. У цій ситуації ідеали Реформації приваблювали дворянство насамперед можливістю захопити церковні землі. Водночас ті, хто залишався вірними королю та Католицькій церкві, розраховували отримати у винагороду за свою вірність володіння противників.

Релігійна ситуація у Франції XVI ст.

За допомогою карти охарактеризуйте поширення різних конфесій у Франції XVI ст.

Так серед французької аристократії утворилося два угруповання: католики на чолі з герцогами Гізами та гугеноти під проводом принців Бурбонів, яким належало королівство Наварра на кордоні Франції та Іспанії. Між цими двома угрупованнями тривали війни 36 років (1562-1598) й отримали назву гугенотських (релігійних) війн.

Як у Франції називали прихильників кальвінізму?

Приводом до початку війн стало вбивство гугенотів у містечку Вассі. 1 березня 1562 р. герцог Гіз, проїжджаючи зі своїм загоном через нього, напав на гугенотів, які зібралися відправляти богослужіння. Було вбито 23 особи та майже 200 поранено. Католицький Париж зустрів Гіза як героя. Францію охопило полум’я релігійної війни.

У ході неї гугеноти розгорнули боротьбу за зміну королівської династії та у 1576 р. на півдні Франції створили справжню гугенотську державу — Конфедерацію з окремими органами правління, податками, військом. Її очолив Анрі Наваррський.

У 1585 р. було створено Лігу — федерацію північно-французьких католицьких міст. Її очолив Анрі Гіз, який висунув претензії на французьку корону. Так країна розкололася на дві частини: гугенотський південь і католицьку північ. Обидва табори вели боротьбу між собою й водночас виступали проти короля.

Закінчилося це тим, що короля Франції Анрі III вбив релігійний фанатик, і в країні запанувало безвладдя. Налякані ситуацією в державі, дворянство та буржуазія погоджувалися визнати королем Анрі Наваррського, але поставали до нього вимогу перейти у католицизм. Анрі відповів на це словами, що відразу

стали крилатими: «Париж вартий мєси!» (меса — католицька церковна відправа) і погодився стати католиком. У 1594 р. він став королем Анрі IV (1594-1610 рр.).

Варфоломіївська ніч

Гугенотські війни завершилися виданням у 1598 р. Нантського едикту. Католицтво визнавалось панівною релігією у Франції, але гугеноти отримали дозвіл вільно сповідувати свою віру та утворювати релігійні громади в усіх містах, окрім Парижа. Вони могли займати будь-які державні посади. Як гарантію здійснення цієї угоди гугеноти зберігали на півдні 200 фортець із гарнізонами та 25-тисячну армію. Значення Нантського едикту полягало в тому, що він поклав край війнам між католиками і гугенотами, надав останнім свободу віросповідання та її гарантії.

Між якими двома таборами точилися релігійні війни у Франції? Назвіть очіль-ників кожного з них.

Висновки

На початку XVI ст. неналежна поведінка католицьких церковнослужителів викликала велике невдоволення у всіх верств суспільства різних країн. Це невдоволення виразив німецький священник Мартін Лютер, який опублікував свої «95 тез», у яких засуджував продаж індульгенцій та висловив своє бачення християнської віри. Так розпочалася Реформація — рух, що відкидав авторитет Католицької церкви та виступав за повернення до Біблії як єдиного джерела віри.

На території німецьких земель і Франції протистояння між протестантами та католиками вилилося у тривалі громадянські війни. У німецьких землях це протистояння припинилося з укладенням Аугсбурзького релігійного миру, що проголошував принцип «чия влада, того й віра», у Франції — Нантського едикту, який запроваджував принцип терпимості стосовно гугенотів.

Запитання та завдання

І

1. Коли в німецьких землях розпочалася Реформація? Яка подія вважається її початком?

2. Хто такий Мартін Лютер? Засновником якого релігійного руху він став?

3. Який принцип можна вважати основним для кальвінізму?

4. Поясніть, як ви розумієте термін «протестантизм».

5. Кого у Франції називали гугенотами?

6. У яких країнах внаслідок поширення Реформації встановилася Лютеранська церква?

ІІ

1. Охарактеризуйте основні положення поглядів Лютера.

2. В яких країнах у ранньомодерну епоху поширився кальвінізм?

3. Поясніть, як твердження протестантів про те, що єдиним джерелом віри є Біблія, пов’язане з тим, що вони перекладали її текст національними мовами, наприклад німецькою, французькою.

4. Поясніть, як ви розумієте вислів Анрі IV (Анрі Наваррський) «Париж вартий меси!».

5. Обговоріть у парах. Як ви розумієте та чи погоджуєтесь із твердженням «Вчення Кальвіна стало основою для формування свідомості ділової людини цієї та наступних епох»?

6. Робота у групах. Порівняйте Аугсбурзький релігійний мир та Нантський едикт. Чи є у них щось спільне?

Запам’ятайте дати:

1517 р. — виступ Мартіна Лютера проти продажу індульгенцій; початок Реформації в Німеччині.

1555 р. — укладення Аугсбурзького релігійного миру.

А тим часом в Україні...

1529 р. — ухвалення І Литовського статуту.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Сорочинська (2021)