ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ

ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ в XVI-XVII ст.

 

Пригадайте:

1. Якими були причини релігійних (гугенотських) війн у Франції?

2. Назвіть головні риси централізованої держави у Франції наприкінці XV ст.

1. Правління Анрі IV Бурбона

Як ви вже знаєте, у XVI ст. Франція пережила протистояння двох великих релігійних спільнот — католиків та гугенотів (протестантів). Ця кривава ворожнеча завершилася тим, що у 1594 р. французький трон посіла нова династія — Бурбонів. Першим її представником став король Анрі IV (1553-1610). Для примирення ворожих таборів він у 1598 р. видав Нантський єдикт.

Анрі IV французи називали «добрим королем». При ньому було дано лад господарству країни, яке занепало за роки релігійних війн, податки для населення було впорядковано і зменшено. Французи запам’ятали вислів короля про те, що добробут у Франції настане тоді, коли в кожного селянина в неділю в горщику варитиметься курка. Попри низку позитивних змін у житті країни, досягти обіцяної курки у кожному горщику монарху не вдалося. Анрі IV загинув від руки релігійного фанатика.

Господарське піднесення країни за правління Анрі IV перш за все було пов’язане з діяльністю першого міністра Франції Максимільяна де Бетюна Сюллі (1560-1641). Він уважав, що джерелом багатства країни має стати сільське господарство. За Сюллі було:

• зменшено розмір земельного податку (талья), скасовано борги за попередні роки;

• збирачам податків заборонено залишати частину із зібраного собі — всі суми мали передаватись до державної скарбниці;

• селянам дозволено вільно користуватись общинними землями;

• запроваджено безмитну торгівлю зерном і вином у межах країни;

• щорічно виділялися державні кошти на осушення боліт, будівництво доріг, мостів, поштових станцій;

• обмежено ввезення іноземних промислових виробів, заборонено вивіз сировини;

• із королівської скарбниці надавалися субсидії власникам мануфактур для розширення виробництва;

• з’явилися королівські мануфактури, що виготовляли шовк, порцелянові вироби, парфуми.

Луї (або Антуан) ле Ньєн «Селянський інтер’єр з флейтистом», 1642р.

Попри обіцянки Анрі IV, життя селян було дуже важким. Смертність була високою від голоду та хвороб. Селяни нерідко повставали проти непомірних податків. Влада жорстоко придушувала такі виступи. Через це населення Франції з 1610 по 1650 р. лишається незмінним

Свою зовнішню політику Анрі IV спрямовував на розвиток заморської торгівлі. Було відкрито Ост-Індійську торговельну компанію. У 1604 р. розпочалася французька колонізація Канади — експедиція Семюеля де Шамплена заснувала тут першу колонію — Нову Францію та місто Квебек.

Як називалася перша французька колонія в Америці?

Яку королівську династію започаткував Анрі IV?

2. Кардинал Рішельє

Продовжувачем справи Анрі IV та Сюллі став перший міністр при дворі короля Луї XIII (1601-1643) герцог Арман Жан дю Плессі Рішельє (1585-1642). Також відомий як кардинал Рішельє. Він вважав, що для зміцнення держави сваволю знаті потрібно обмежити, а королівську владу, навпаки, посилити. Для досягнення цього він припинив скликати Генеральні штати й обмежив права Паризького парламенту. Одним з кроків на шляху зміцнення Франції Рішельє вважав ліквідацію гугенотської республіки на півдні країни. Король обмежив права гугенотів. А коли вони повстали, Рішельє придушив виступ за допомогою королівської армії. Їхні фортеці було зруйновано. У 1629 р. король видав «Едикт

милості», за яким за гугенотами зберігалися їхні релігійні права, але заборонялося мати гарнізони і фортеці.

Кардинал розгорнув рішучу боротьбу проти старої родової аристократії, яка за впливовістю нерідко могла суперничати з королем. Усіх, хто не бажав підкорюва-тися королівській владі, висилали за межі країни або ув’язнювали. Під загрозою смертної кари накладено заборону на дуелі — поєдинки між знатними людьми. Для виконання своїх рішень на місцях кардинал реорганізував систему управління та зробив її залежною від короля, а не місцевих феодалів. У провінції призначалися інтенданти — королівські урядники, які повністю відповідали за надходження податків і стан справ у провінціях. Оскільки інтенданти отримували від короля платню, вони були його вірними слугами.

Шарль ЛуїДело «Відпочинок кардинала», сер. ХІХ ст. Кардинал Рішельє був знаменитий своєю любов’ю до котів. Він утримував близько двадцяти цих тварин

За Рішельє Франція розпочала створювати свою колоніальну імперію, конкуруючи у цьому з Англією та Нідерландами. Але головним зовнішнім ворогом Рішельє вважав Іспанію, тому підтримував її ворогів — німецьких протестантських князів, Нідерланди, Данію, Швецію. У 1635 р. Франція втрутилася в Тридцятилітню війну. Дипломатією кардинал домігся послаблення впливу Іспанії у Європі.

Велику увагу кардинал приділяв також розвитку науки і культури. За Рішельє у Франції з 1631 р. почала виходити перша газета.

Французький мушкетер — солдат, озброєний вогнепальною зброєю — мушкетом

Для проведення своєї політики Рішельє потребував багато коштів. Податки зросли в декілька разів, що наприкінці ЗО — на початку 40-х рр. XVII ст. призвело до численних селянських повстань.

З якою метою Рішельє втрутився у Тридцятилітню війну?

Що таке «Едикт милості»? Поміркуйте, чому йому було дано таку назву.

3. Абсолютизм Луї XIV

Формування абсолютної монархії у Франції завершилося за правління Луї XIV (1643-1715).

У 1648-1653 рр. проти короля і його всевладного першого міністра — Мазаріні — виступили роздратовані зміцненням центральної влади аристократи, а також жителі Парижа, розлючені новими податками. Розгорілася громадянська війна, у якій король став переможцем. Ці події отримали назву Фронда. Після придушення Фронди аристократи не намагалися противитися королівській владі.

Для того, щоб остаточно приборкати аристократів,

Луї XIV розпочав будівництво величезного королівського палацу у містечку Версаль неподалік від Парижа і зобов’язав знатних людей віддати на це будівництво частину своїх коштів. Коли у 1682 р. воно було завершене, король змусив глав аристократичних родів жити у цьому палаці разом із ним. Так вони завжди були під наглядом правителя, а не плели інтриг у власних замках у віддалених куточках Франції.

Джуліо Мазаріні

Луї проголосили королем у п'ятирічному віці. Від його імені правила мати Анна Австрійська, але фактичним правителем був наступник Рішельє на посаді першого міністра кардинал Джуліо Мазаріні (1602-1661). Він займав цю посаду 18 років, продовжуючи спрямовану на посилення королівської влади політику Рішельє. За Мазаріні Франція стала однією з наймогутніших країн Європи. Коли у 1661 р. Мазаріні помер, 22-річний Луї XIV оголосив, що віднині правитиме самостійно.

Абсолютизм — державний лад, що встановився у низці західноєвропейських ранньомодерних держав, за якого верховна влада не обмежувалась станово-представницькими органами.

Абсолютна монархія — різновид монархічної форми правління, за якої вся повнота законодавчої, виконавчої, судової, військової, а іноді й релігійної влади належить монархові.

Протекціонізм — політика держави у сфері торгівлі, яка полягає в захисті власного виробника, через обмеження імпорту (ввезення) іноземних товарів.

Меркантилізм — економічна політика, що характеризувалася активним втручанням держави в господарське життя, стимулюванням зовнішньої торгівлі, колоніальними пограбуваннями і торговельними війнами.

Спираючись на наведену схему, складіть зв’язну усну або письмову характеристику явища абсолютизму.

У 1665 р. Луї XIV призначив міністром фінансів Жана-Батиста Кольбера (1619-1683). Той створив ефективну систему управління країною, впорядкувавши податкові збори та закони. Кольбер приділяв велику увагу створенню флоту, навіть наказав висадити ліси, які у майбутньому мали б стати джерелом деревини для нових кораблів.

Кольбер уважав, що держава має контролювати торгівлю та промисловість. Його головною метою було збільшення вивозу (експорту), зменшення ввезення (імпорту), і в результаті цього — збільшення притоку грошей у країну. Мануфактури, що виробляли подібний товар, були організовані в корпорації зі строгими регламентами.

Також було проведено реформу армії. Усіх офіцерів призначав король (раніше військом керували знатні особи, і не завжди за згоди короля). Військо отримало уніформу й нове озброєння, було збільшено кількість полків і модернізовано артилерію.

У розпорядженні короля була добре озброєна армія, яка налічувала 550 тис. воїнів — найчисленніша в тогочасній Європі.

Війни Луї XIV

Проте не всі задуми Кольбера були втілені в життя: король не схвалив його планів про усунення внутрішніх митних кордонів, поширення податків на аристократів, зменшення кількості монастирів.

З часом Луї XIV ставав усе більш ревним католиком. У 1685 р. він скасував Нантський єдикт і заборонив кальвінізм, а гугенотів почали силою навертати в католицтво. Тому гугеноти емігрували до Нідерландів, Швейцарії, німецьких земель, Нової Франції. Всього країну покинуло

Близько 300 тис. осіб. Оскільки переважна Більшість гугенотів Була підприємцями, вони принесли у ці країни свої капітали, вміння та знання, залишивши власний слід у їхній історії.

Уся вища судова влада належала королю. Луї XIV надав широкі повноваження поліції, у віданні якої перебували також книжкова цензура, нагляд за гугенотами.

Прослідкуйте у політиці Кольбера ознаки протекціонізму та меркантилізму.

З якою метою Луї XIV запросив французьких аристократів жити у Версалі?

Цікаво знати

Частина з тих гугенотів, які емігрували до Нідерландів, з часом виїхали до Кап-ської області — колонії Нідерландів на півдні Африки (сучасна Південноафриканська республіка, ПАР). Тут вони започаткували виноробство. Вина з ПАР відомі у всьому сучасному світі.

Правління Луї XIV називають взірцем абсолютизму — державного ладу, за якого монарх одноосібно керує всіма сферами життя країни.

4. Двір короля-сонця

Друга половина XVII—XVIII ст. — період розквіту королівських дворів у Європі. Але взірцем королівського двору був двір «короля-сонця». Луї XIV наказав побудувати за 18 км від Парижа, у Версалі, розкішну резиденцію. Королівський палац у Версалі, оточєний парками й майданами, мав нагадувати всім і кожному про велич його володаря. Навіть статую античного бога Юпітера було виліплено з обличчям Луї XIV. Сучасники приписували йому вислів «Держава — це я!».

Луї XIV вважав, що все життя монарха має бути публічним — королі мають народжуватися і помирати на очах у підданих. Він запровадив найскладніший на той час у Європі придворний етикет та систему церемоній, які регламентували кожну годину життя у Вер-сальському палаці.

Король прокидався в оточєнні придворних, вони спостерігали за тим, як він одягався, снідав, прогулювався палацовими парками, оБіди та вечері теж проходили за присутності десятків людей.

Церемонії, палаци, бали, утримання великого двору потребували величезних коштів. Оскільки абсолютний монарх уважав себе володарем усієї країни, то він не обмежував себе у витратах, які лягали важким тягарем на тих, хто сплачував податки. Астрономічні витрати королівського двору були однією з причин поразок Луї XIV наприкінці його життя.

Витяг із «Творів» Луї XIV

Згідно із церемоніалом навіть смерть короля мала бути прилюдною. Відповідно до традиції помираючого короля у похідному ліжку поставили в центрі кімнати, щоб придворні та члени королівської родини могли бути присутніми при його смерті. 1 вересня 1715 р. Луї XIV помер. Після цього впродовж тижня 72 священники, змінюючи один одного, молилися біля труни короля.

Яким було життя короля та його почту у Версалі?

Нині Версаль є музеєм, у якому реконструйовано вигляд кімнат таким, яким він був за Луї XIV

Цікаво знати

Версальський палац має безліч кімнат та залів, оздоблених з надзвичайною пишністю. Проте його кімнати були зовсім не пристосовані для життя: взимку там було надзвичайно холодно. Кухня розташовувалась так далеко від їдалень, що вся їжа до столу подавалась холодною. Всюди гуляли протяги. Вбиралень на всіх кілька тисяч мешканців палацу не вистачало, природні потреби нерідко справляли за портьєрами у коридорах; більшість придворних милися надзвичайно рідко, тому у всьому палаці стояв сморід. Двічі на рік у Версальському палаці організовувалось генеральне прибирання, яке тривало більше тижня.

Чому французькі аристократи продовжували жити у Версалі попри всі незручності?

Висновки

У XVI ст. у Франції розпочалося формування абсолютної монархії, яка досягла вершини свого розвитку в другій половині XVII ст.

За правління Луї XIII його перший міністр Рішельє домігся значного зміцнення центральної влади у Франції. У період правління Луї XIV абсолютизм у Франції досяг свого розквіту. Луї XIV навіть ототожнював себе з державою: «Держава — це я!».

Найбільші успіхи політика Луї XIV мала в економічній сфері, але прорахунки в релігійній сфері, поразки на міжнародній арені, непомірні витрати на королівський двір нівелювали ці здобутки.

Запитання та завдання

I

1. На правління якого короля припала діяльність кардинала Рішельє?

2. Порівняйте політику королів Анрі IV, Луї Xiii та Луї XIV щодо гугенотів. Які висновки ви можете зробити?

3. Поясніть різницю між термінами «абсолютизм» та «абсолютна монархія».

4. Які події отримали назву Фронда? Якими були їхні наслідки?

5. Хто такий Жан-Батист Кольбер? Чим він уславився?

II

1. Охарактеризуйте політику міністра Сюллі.

2. Хто такі інтенданти? Поміркуйте, як запровадження інтендантів та призначення офіцерів королем сприяло зміцненню королівської влади.

3. Дидактична гра «Три речення». Трьома нескладними, але змістовними реченнями учень/учениця має розкрити теми на вибір «Правління Анрі IV та Сюллі» , «Політика кардинала Рішельє», «Діяльність першого міністра Кольбера», «Двір короля-сонця».

4. Які факти підтверджують формування у Франції абсолютизму в XVii ст.?

5. Обговоріть у парах. Із якою метою Луї XIV перетворив своє життя на суцільний спектакль, який спостерігали його піддані?

6. Робота у групах. Королю Луї XIV приписують висловлювання: "Держава — це я". Про що, на вашу думку, свідчать ці слова короля?

Запам’ятайте дати:

1629 р. — «Едикт милості».

1643-1715 рр. — правління Луї XIV.

1685 р. — скасування Нантського едикту.

А тим часом в Україні...

1632 р. — відновлення ієрархії Православної церкви.

1648-1657 рр. — Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

1687-1708 рр. — гетьманство Івана Мазепи.

1710 р. — підписання Пилипом Орликом «Пактів і Конституцій...».

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Сорочинська (2021)