Інформація про новину
  • Переглядів: 108
  • Дата: 4-03-2021, 20:01
4-03-2021, 20:01

Українські історичні пісні. "Зажурилась Україна", "Та, ой, як крикнув же козак Сірко", "Пісня про Байду", "Ой, Морозе, Морозенку", "Чи не той то Хміль", "Максим козак Залізняк", "За Сибіром сонце сходить"

Категорія: Українська література





Попередня сторінка:  Література як мистецтво слова. Основн...
Наступна сторінка:   Пісні Марусі Чурай. "Засвіт встали коз...

Усна народна творчість

Опрацьовуючи матеріал розділу, ви маєте змогу:

  • поглибити знання про усну народну творчість;
  • набути знань про українські історичні пісні, пісні легендарної поетеси Марусі Чурай, українські думи;
  • удосконалити навички вдумливого, виразного читання, коментування пісень і дум;
  • навчитися характеризувати образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, визначати та пояснювати художні засоби пісень, дум;
  • висловлювати власні судження, дискутувати про значення історичних пісень та дум у житті українського народу.

Ще до появи книжного слова зародилось найдавніше словесне мистецтво — усна народна творчість, або фольклор. Вона поєднує твори різних жанрів: казки, легенди, перекази, загадки, прислів'я, а ще календарно-обрядові, родинно-обрядові, ліричні та багато інших пісень.

На відміну від літератури, усна народна творчість не знає індивідуального авторства, а є продуктом колективної творчості. Звісно, кожен твір колись мав свого автора. Наприклад, якусь пісню складала людина з яскравим поетичним обдаруванням. Потім цю пісню передавали з уст в уста, від покоління до покоління, часто виконували, а вона змінювалась і зрештою остаточно втрачала зв'язок із конкретним автором. Лише в окремих випадках народна пам'ять зберегла імена талановитих поетів. Наприклад, авторство декількох відомих народних пісень приписують легендарній поетесі Марусі Чурай.

Сьогодні усна народна творчість є важливим джерелом знань про минуле нашого народу, його мораль, культурні стереотипи, обряди, традиції та звичаї. Годі переоцінити пізнавальне та виховне значення фольклору — цієї яскравої сторінки духовної історії українців

Опрацьовуємо прочитане

1. Що таке усна народна творчість?

2. Що є спільного між фольклором і літературою?

3. Чим усна народна творчість відрізняється від літератури? Ділимося читацьким досвідом

4. Які народні пісні ви знаєте?

5. У яких відомих літературних творах ви помічали вплив фольклору?

Виявляємо обізнаність у сфері культури

6. Об'єднайтеся в малі групи або пари, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте однокласникам та однокласницям.

■ Видатний чеський науковець і поет ХІХ ст. Павел Йозеф Шафарик зауважив: «Українці дуже багаті, може, найбагатші поміж усіма слов'янами різнобарвними народними піснями. Вони не мудрують, складаючи свої пісні; у них пісні виростають самі, як квіти на полях зелених, і їх така кількість, якою не може похвалитися жоден народ у світі». Інтерпретуйте наведену цитату й назвіть риси українського пісенного фольклору, які відзначив П. Й. Шафарик.

Готуємо проєкт

7. Зберіть матеріали про найбільш відомих виконавців українських народних пісень. Підготуйте про них мультимедійну презентацію.

УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ

Справжнім поетичним літописом українців є історичні пісні. Вони виникли ще у XV ст. Уперше визначення «історична пісня» щодо українських народних творів ужив відомий письменник Микола Гоголь. Він був переконаний, що коли майстер слова звернеться до цих пісень, то «історія народу розкриється перед ним у ясній величі».

Як правило, в основу окремої історичної пісні покладено драматичну ситуацію, що відбиває загальний характер певної епохи. В історичних піснях подано засновані на засадах народної моралі характеристики відомих особистостей, представлено критичний, оцінний погляд на суспільні події.

У своїй художній організації історичні пісні поєднують епічний, тобто розповідний елемент (наявність сюжету) із ліричним, емоційно забарвленим. Вони мають поділ на строфи, частіше із чотирьох, рідше — із двох рядків, а кожен рядок має однакову кількість складів. Інакше кажучи, історичним пісням властиві строфічна будова й рівноскладовість.

Історичні пісні — це ліро-епічні фольклорні твори про дійсні події або видатних осіб з української минувшини.

Тематично більшість історичних пісень пов'язані з боротьбою українського народу із зовнішніми ворогами (наприклад, «Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко», «Пісня про Байду») та з виступами проти національної й соціальної несправедливості (наприклад, «Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк», «Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце сходить»). За тематикою історичні пісні споріднені з деякими ліричними народними творами, зокрема з козацькими піснями

Історичні пісні відіграли помітну роль у становленні національної самосвідомості українців. Вони передають героїчний досвід, який сприяє утвердженню в колективній пам'яті уявлення про спільну історичну долю. Ці твори впливали та продовжують впливати на розвиток художньої літератури, на-дихаючи письменників на творче осмислення доленосних подій минулого.

Опрацьовуємо прочитане

1. Коли виникли історичні пісні?

2. Про кого або про що розповідається в українських історичних піснях?

3. Чому історичні пісні визначають як ліро-епічні твори?

4. Яка будова властива історичним пісням?

5. Визначте основну тематику історичних пісень.

6. Чому історичні пісні називають поетичним літописом життя українців?

7. Які видатні українці минулого вам відомі? Про яких легендарних українців ви дізналися з літературних творів?

8. Як ви розумієте поняття народна мораль?

9. Видатний український письменник Микола Гоголь писав: «Народні пісні для України — все: і поезія, й історія, і батьківська могила... Історик не повинен шукати в них вказання дня і числа битви або точного пояснення місця... Але коли він захоче пізнати справжній побут, стихії характеру, всі найтонші відтінки почуттів, хвилювань, страждань, радощів описуваного народу, коли захоче випитати дух минулого віку, загальний характер усього цілого й окремо кожного часткового, тоді він буде задоволений цілком.». Інтерпретуйте наведену цитату й назвіть риси українського пісенного фольклору, які відзначив Микола Гоголь.

Боротьба народу з нападниками

Найдавніші історичні пісні розповідають про події XV—XVII ст., коли український народ потерпав від чужоземних загарбників. У ті часи турецькі й татарські загони нападали на українські міста й села, грабували та спустошували їх, а людей полонили й продавали на невільницьких ринках

Українці боронили рідну землю, вели самовіддану героїчну боротьбу, організовували активну протидію.

На захист рідного краю першими піднялися відважні воїни-патріоти — українські козаки. Козацьке військо не тільки захищало мирне

населення від чужинців, а й визволяло полонених співвітчизників. Однак не самі лише козаки протистояли ворогам — усі верстви населення згуртовувалися перед зовнішньою загрозою Не випадково в пісні «Зажурилась Україна» поряд із зображенням картини народних страждань звучить рішучий, сповнений ентузіазму заклик зібрати всі сили задля захисту рідної землі. Незважаючи на горе, спричинене війною, загальний настрій твору піднесений, пов'язаний з усвідомленням шляхетної та справедливої мети — звільнення батьківщини, мети, заради якої варто пожертвувати навіть власним життям.

Прочитайте твір. Виконайте завдання.

Зажурилась Україна

Зажурилась Україна, бо нічим прожити, Витоптала орда кіньми маленькії діти,

Котрі молодії — у полон забрато;

Як заняли, то й погнали до пана до хана.

Годі тобі, пане-брате, ґринджоли1 малювати, Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати!

Ой ти станеш на воротях, а я в закаулку2, Дамо тому стиха лиха та вражому турку!

Ой ти станеш з шабелькою, а я з кулаками, Ой щоб слава не пропала проміж козаками. Ой козак до ружини3, бурлака до дрюка:

Оце ж тобі, вражий турчин, з душею розлука!

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас пісня? Визначте її тему.

2. Що з тексту історичної пісні «Зажурилась Україна» ви дізналися про час і місце подій, зображених у творі?

3. Яким настроєм пройняті перші чотири рядки пісні?

4. Як змінюється настрій у наступних рядках?

5. Які образи втілюють ідею національного єднання в боротьбі з нападниками? Досліджуємо самостійно

6. Доведіть, що твір «Зажурилась Україна» — історична пісня.

7. Визначте, які засоби виразності мови використані в пісні «Зажурилась Україна». У зошитах складіть таблицю.

Читаємо виразно

8. Виразне читання — один із видів інтерпретації тексту. Силою голосу, інтонацією, мімікою, жестами можна передати своє розуміння художнього твору, ставлення до подій, про які в ньому йдеться. У розділі «Корисні поради та пам'ятки» електронного додатка до підручника ознайомтеся зі скрайбінгом «Як навчитися виразно читати віршові твори». Поміркуйте, якими засобами виразного читання можна передати зміни настрою в частинах пісні «Зажурилась Україна». Підготуйте виразне читання пісні, візьміть участь у конкурсі читців.

Пісня про запорожців

Герой пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» — реальна історична особа.

Кошового отамана запорожців Івана Сірка зображено безстрашним ватажком, народним лідером і водночас вірним побратимом для товаришів по зброї. Козацьке військо одностайно

відгукується на заклик свого провідника й виступає єдиною силою, коли йдеться про захист Батьківщини.

У пісні створено загальний емоційний настрій спокійної упевненості, безумовної готовності до рішучих дій

Прочитайте твір. Виконайте завдання.

Та, ой, як крикнув же козак Сірко

Та, ой, як крикнув же козак Сірко,

Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків:

— Та сідлайте ж ви коней,

хлопці-молодці,

Та збирайтеся до хана у гості! —

Та туман поле покриває,

Гей, та Сірко з Січі та виїжджає,

Гей, та ми думали, та ми ж думали,

Що то орли та із Січі вилітали,

Аж то військо та славне Запорізьке Та на Кримський шлях із Січі виїжджало,

Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Та що сизий орел по степу літає, —

Аж то Сірко на конику виїжджає.

Гей, та ми ж думали, ой, та ми ж думали, Та що над степом та сонечко сяє, —

Аж то військо та славне Запорізьке Та на вороних конях у степу виграває.

Та ми думали, ой, та ми ж думали,

Що то місяць в степу, ой, зіходжає, —

Аж то козак Сірко та козак же Сірко На битому шляху та татар оступає.

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас пісня «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»?

2. Які часи з українського минулого зображені в цій пісні? Визначте її тему.

3. Як отаман Сірко ставиться до запорожців? Обґрунтуйте свою думку рядками з пісні.

4. Як невідомий автор пісні ставиться до отамана Сірка та запорожців? Які образи допомагають виявити це ставлення?

5. Знайдіть у тексті пісні повтори. З якою метою вони використані?

6. Визначте художні особливості пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» і запишіть їх у робочий зошит у зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми).

7. Об'єднайтеся в малі групи або пари, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте однокласникам та однокласницям.

■ Чому в пісні зображено початок походу проти ворогів, а не битву й перемогу запорожців?

■ Що переважає в пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» — епічне (розповідь про події) чи ліричне (емоційно-забарвлене ставлення до подій та образів)?

Виявляємо обізнаність у сфері культури

8. Ще за життя Івана Сірка про нього складали легенди. З його образом народна пам'ять пов'язала невідомо коли й ким створений лист-пародію запорозьких козаків султанові Оттоманської Порти. Ілля Рєпін запропонував свою версію образу Івана Сірка та запорожців на всесвітньо відомій картині «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Яким постає Іван Сірко на картині художника?

9. У «Віртуальній картинній галереї» електронного додатка до підручника знайдіть ескізи І. Рєпіна до образу Івана Сірка та репродукцію картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», яка зберігається в Харківському художньому музеї. Яким постає Іван Сірко? Який з образів, створених художником, більше відповідає вашому уявленню про козака Сірка? Як історична народна пісня вплинула на ваше сприйняття образу кошового отамана?

Читаємо виразно

10. У мережі Інтернет знайдіть і послухайте записи виразного читання пісні. Підготуйте виразне читання пісні, візьміть участь у конкурсі читців.

Виявляємо творчі здібності

11. Уявіть себе художником, якому замовили ілюстрації до пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко». Опишіть ілюстрацію, яку ви хотіли б намалювати.

Легендарний народний герой

(«Пісня про Байду»)

В українському фольклорі козаків зображено хоробрими воїнами, оборонцями рідної землі. Їх часто наділено надзвичайними властивостями, наприклад, неймовірними силою, спритністю, та витривалістю. І, звісно, силою духу. А ще вони вірні своєму народові й над усе зневажають зраду. Ось такий і Байда, славний козарлюга, зовні безтурботний — попиває собі «мед-горілочку».

Невідомо, що саме привело його до Туреччини — можливо, мав намір визволити когось зі співвітчизників із полону. А поряд із Байдою його вірний зброєносець (цюра, або джура), який завжди готовий виконати наказ старшого побратима. Уже ж не випадково ці козаки опинилися серед ворогів. Ми так і не довідуємось

про справжню місію Байди, бо невдовзі бачимо його в критичній ситуації складного морального вибору: або зрадити козаків, приставши на спокусливу пропозицію «турецького царя», або ж відмовитись від неї й піти після цього на смерть. Вибір для Байди очевидний, а вірний побратим-джура завжди готовий подати йому лук і стріли.

Ця пісня не лише про героїчну загибель козака, а й про вірність і здатність бути собою навіть у безнадійній ситуації. Пісня хоч і розповідає про смерть, але не залишає по собі гіркого песимізму та зневіри. Будь вірним і відданим і ніколи не здавайся — ось та, хай і проста, але перевірена часом моральна наука, що її пропонує народна пісня про Байду сучасному поколінню українців.

Прочитайте твір. Виконайте завдання.

Пісня про Байду

В Цариграді1 на риночку Та п’є Байда мед-горілочку;

Ой п’є Байда та не день, не два,

Не одну нічку та й не годиночку;

Ой п’є Байда та й кивається2,

Та на свого цюру3 поглядається:

«Ой, цюро ж мій молодесенький,

Та чи будеш мені вірнесенький?»

Цар турецький к ньому присилає, Байду к собі підмовляє:

«Ой ти, Байдо та славнесенький, Будь мені лицар та вірнесенький, Візьми в мене царівночку,

Будеш паном на всю Вкраїночку!» «Твоя, царю, віра проклятая,

Твоя царівночка поганая!»

Ой крикнув цар на свої гайдуки4: «Візьміть Байду добре в руки, Візьміть Байду, ізв’яжіте,

На гак ребром зачепіте!»

Ой висить Байда та й не день, не два, Не одну нічку та й не годиночку;

Ой висить Байда та й гадає,

Та на свого цюру споглядає,

Та на свого цюру молодого І на свого коня вороного:

«Ой, цюро ж мій молодесенький, Подай мені лучок та тугесенький, Подай мені тугий лучок І стрілочок цілий пучок!

Ой бачу я три голубочки —

Хочу я убити для його дочки.

Де я мірю — там я вцілю,

Де я важу — там я вражу!»

Ой як стрілив — царя вцілив,

А царицю в потилицю,

Його доньку в головоньку.

«Ото ж тобі, царю,

За Байдину кару!

Було тобі знати,

Як Байду карати:

Було Байді голову істяти,

Його тіло поховати,

Вороним конем їздити,

Хлопця собі зголубити».

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас «Пісня про Байду»? Про які події в ній розповідається?

2. Схарактеризуйте головного героя пісні — козака Байду. Які традиційні фольклорні образи допомагають створити цей образ?

3. Як ви вважаєте, чому «Пісня про Байду» збереглася в народній пам'яті? Чи є актуальним той моральний урок, який пропонується в пісні?

Досліджуємо самостійно

4. Оберіть і виконайте завдання та презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям.

О Доведіть, що твір «Пісня про Байду» — історична пісня.

З Знайдіть у тексті пісні зменшено-пестливі слова. Поясніть, чому вони вживаються в пісні про героїчну загибель козака.

З Визначте, які зображувально-виражальні засоби мови використано в пісні. Складіть таблицю.

За допомогою пошукової системи знайдіть у мережі Інтернет аудіозаписи виконання «Пісні про Байду». Визначте відмінності в інтерпретації цього твору різними виконавцями.

Народ у прагненні до свобода

Українці повсякчас боролися проти соціального й національного гноблення. Гостро реагуючи на обмеження своїх прав, вони піднімалися на повстання, віддаючи свої життя за особисту і всенародну свободу.

Одне з таких повстань набуло загальноукраїнського масштабу й переросло в національно-визвольну війну 1648—1654 рр. Її очолив

видатний полководець і мудрий державний діяч Богдан Хмельницький. Під його керівництвом українське військо здобуло чимало важливих перемог над ворогами. Діяльність гетьмана мала широку підтримку серед простих людей. Своє ставлення до подій визвольної війни та до самого Хмельницького народ висловив у численних піснях.

Тема самовідданого патріотизму, готовності боротися й загинути за свій народ розкривається в пісні «Ой Морозе, Морозенку». Дослідники припускають, що прототипом героя твору міг бути або один із соратників Богдана Хмельницького Станіслав Морозенко (Морозовиць-кий), або відомий своєю хоробрістю козацький старшина Нестор Морозенко. Хай там як, а в образі Морозенка втілились узагальнені риси хороброго козака-героя, щирого українського патріота. Зійшовшись у нерівній битві з ворогами, Морозенко виявляє майже надлюдську відвагу, а потім у безвихідній ситуації стійко приймає жахливі муки і смерть. Подвиг героя, який демонструє незламність свого духу і жертовність, викликає захоплення й повагу.

Прочитайте твір. Виконайте завдання.

Ой, Морозе, Морозенку

Ой Морозе, Морозенку,

Ти славний козаче,

За тобою, Морозенку,

Вся Вкраїна плаче.

Не так тая Україна,

Як теє горде військо,

Ой заплакала Морозиха,

Ідучи на місто.

«Не плач, не плач, Морозихо,

Об сиру землю не бийся,

Ой ходімо з нами, з нами, козаками, Та меду-вина напийся».

«Ой щось мені, та милі браття,

Та мед-вино не п’ється,

Ой десь мій син та Морозенко Та із турчином б’ється».

Із-за гори, з-за крутої Гордо військо виступає,

Ой попереду Морозенко Сивим коником виграває.

Ой і став Морозенко Та й у полі гуляти.

Ой і стали ж тоді та Морозенка Ляхи і турки обступати.

Морозенко та козаченько,

Як мак, розпускався,

Ой Морозенко та козаченько В неволю попався.

Ой повели та Морозенка На Савур-могилу1:

«Ой подивися, Морозенку,

На свою Вкраїну!»

Вони ж його не били І не в чверті рубали,

Ой тільки з його, з його, молодого, Та живцем серце взяли.

Прощай, прощай ти, Морозенку, Ти славний козаче,

Ой за тобою, Морозенку,

Вся Вкраїна плаче.

Ой вийняли серденько Та й вкинули у воду:

«Тепер дивись, Морозенку,

На свою ти вроду!»

Ой винесли Морозенка На Савур-могилу:

«Тепер дивись ти, Морозенку,

На свою та Україну!»

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас пісня «Ой Морозе, Морозенку»? Про які історичні події розповідає цей твір? Визначте тему пісні.

2. Хто є головним героєм пісні? У чому полягає героїзм Морозенка?

3. Які зорові образи допомагають зрозуміти ставлення невідомого автора пісні до героя твору?

4. Знайдіть у пісні повтори. Поміркуйте, яку роль вони відіграють у творі.

5. Поміркуйте, чому в пісні постає образ матері. Як цей образ збагачує ідейний зміст твору?

Читаємо виразно

6. Підготуйте виразне читання твору. Візьміть участь у конкурсі читців.

Виявляємо обізнаність у сфері культури

7. Розгляньте репродукцію картини Опанаса Сластіона «Проводи на Січ» (с. 20). Яке враження справляє ця картина? До яких думок вона спонукає?

8. Поміркуйте, яким на картині постає образ матері. Порівняйте образ матері в пісні «Ой Морозе, Морозенку» і на картині О. Сластіона «Проводи на Січ».

Образ Богдана Хмельницького

Славетного українського гетьмана Богдана Хмельницького змальовано в історичних піснях у нерозривній єдності з народом. Його зображено не лише як хороброго воїна й мудрого полководця, а передусім як виразника волелюбних прагнень усіх українців.

У відомій пісні «Чи не той то Хміль» уславлюється перемога українського війська над

польськими загарбниками біля урочища Жовті Води навесні 1648 р.

У творі постає образ мужнього народного ватажка, під керівництвом якого українці завдають нищівної поразки своїм ворогам. Поряд зі змалюванням потужної народної сили та її лідера в пісні сатирично зображено супротивників, які «погубили шуби», у паніці втікаючи від козаків.

Прочитайте твір. Виконайте завдання.

Чи не той то Хміль

(Пісня про Богдана Хмельницького)

Чи не той то хміль,

Що коло тичин1 в’ється?

Ой, той то Хмельницький,

Що з ляхами б’ється.

Чи не той то хміль,

Що по пиві грає?..

Ой, той то Хмельницький,

Що ляхів рубає.

Чи не той то хміль,

Що у пиві кисне?

Ой, той то Хмельницький,

Що ляшеньків тисне.

Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, —

Гей, не один лях лежить Головою в воду.

«Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води, —

Їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди».

«А я ляхів не боюся І гадки не маю —

За собою великую Потугу я знаю,

Іще й орду татарськую За собою веду, —

А все тото, вражі ляхи,

На вашу біду».

Ой, втікали вражі ляхи — Погубили шуби...

Гей, не один лях лежить Вищиривши зуби!

Становили собі ляхи Дубовії хати, —

Ой, прийдеться вже ляшенькам В Польщу утікати.

Утікали вражі ляхи,

Деякії повки2, —

Їли ляхів собаки І сірії вовки.

Гей, там поле,

А на полі цвіти —

Не по однім ляшку Заплакали діти.

Ген, там річка,

Через річку глиця3 —

Не по однім ляшку Зосталась вдовиця.

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас пісня «Чи не той то Хміль»? Про які історичні події в ній ідеться?

2. Знайдіть у тексті твору питальні речення. Поміркуйте, з якою метою їх використано в пісні.

3. Знайдіть у тексті твору діалог Прокоментуйте його.

4. Якими рисами народ наділяє Богдана Хмельницького? Схарактеризуйте героя пісні (за потреби скористайтеся пам'яткою «Характеристика образів твору»).

5. Як у пісні передається ставлення до ворогів?

6. Доведіть, що «Чи не той то Хміль» — історична пісня. Запис у зошиті зробіть у зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми).

Досліджуємо самостійно

7. Скористайтеся додатковою літературою або матеріалами мережі Інтернет і знайдіть відомості про битву під Жовтими Водами. Що спільного й що відмінного в пісенній розповіді про битву та матеріалах істориків?

Подвиги гайдамаків

У народних піснях знайшла відображення історія гайдамацьких повстань, які у XVIII ст. ширилися всією Правобережною Україною. Кріпосна залежність, виснажлива праця на панщині, зневажливе ставлення польської шляхти до національних і релігійних цінностей українців — усе це викликало спалахи стихійних повстань. Тих, хто не мирився з приниженням людської й національної гідності та обирав шлях боротьби, називали гайдамаками. Пригноблений народ уважав гайдамаків своїми захисниками, шляхетними воїнами-месниками.

Герой історичної пісні «Максим козак Залізняк» — реальна історична особа. У 1768 році він очолив одне з найбільших гайдамацьких повстань, яке увійшло в історію під назвою Коліївщини. Повстанці здобули немало перемог

у боротьбі з польськими військами, однак не змогли утримати завойовані позиції. На допомогу польській шляхті прибуло російське військо — Максима Залізняка схопили й відправили до Сибіру.

У народній пісні Залізняка зображено авторитетним повстанським лідером, який користується загальнонародною підтримкою у справедливій визвольній боротьбі. Народний погляд на гайдамаків та їхніх ватажків був плідно використаний письменниками. У поемі «Гайдамаки», що належить перу славетного Тараса Шевченка, майстерно відтворено героїчний дух гайдамацького побратимства.

Прочитайте твір. Виконайте завдання.

Максим козак Залізняк

Максим козак Залізняк,

Козак з Запорожжя.

Як поїхав на Вкраїну —

Як пишная рожа1!

Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині,

Обступили город Умань В обідній годині.

Обступили город Умань,

Покопали шанціТа вдарили з семи гармат У середу вранці.

Та вдарили з семи гармат У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці...

Отак Максим Залізняк Із панами бився,

І за те він слави Гарной залучився.

Лине гомін, лине гомін По степу німому, — Вертаються козаченьки Із бою додому.

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас пісня «Максим козак Залізняк»? Які почуття викликала?

2. Яким постає в пісні народний ватажок?

3. У яких рядках пісні виявляється ставлення народу до народного героя та його діяльності? Які засоби художньої виразності мови використано, щоб виявити це ставлення?

4. Доведіть, що «Максим козак Залізняк» — історична пісня. Запис у зошиті зробіть у зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми).

Виявляємо обізнаність у сфері культури

5. Розгляньте ілюстрації. Яким постає М. Залізняк на картині невідомого художника XVIII століття? Які риси народного героя підкреслили скульптори Анатолій Кравченко та Іван Гончар? Яке із цих зображень більше відповідає вашому уявленню про легендарного героя?

Народний месник Кармалюк

Значної популярності набули фольклорні твори про легендарного народного месника Устима Кармалюка — найбільш яскраву постать повстанського руху на Поділлі в першій половині ХІХ століття. У пісні «За Сибіром сонце сходить» Кармалюк зображений як захисник простих людей від свавілля можновладців. Він відбирає неправдою нажиті гроші та роздає їх

бідним та нужденним. В образі Кармалюка втілилися дещо спрощені, але багатьом близькі та зрозумілі уявлення про справедливість. Це герой, який пожертвував власним благополуччям і родинним щастям заради скривджених і пригноблених селян. Він зберіг силу духу, віру у свою справу й відчуття моральної переваги над переслідувачами.

Прочитайте твір. Виконайте завдання.

За Сибіром сонце сходить

(Пісня про Устима Кармалюка)

За Сибіром сонце сходить, Хлопці, не зівайте1,

Ви на мене, Кармалюка,

Всю надію майте!

Повернувся я з Сибіру,

Та не маю долі,

Хоч, здається, не в кайданах,

А все ж не на волі.

Маю жінку, маю діти,

Та я їх не бачу,

Як згадаю про їх муку —

Сам гірко заплачу.

Зібрав собі славних хлопців, — Що ж кому до того?

Засідаєм при дорозі Ждать подорожнього.

Чи хто їде, чи хто йде,

Треба їх спитати,

Як не має він грошей —

Треба йому дати!

Аж тут їде сам владика2:

«А здорові, хлопці!»

«Ой довго ми вас чекали, Благослови, отче!»

Ой вилічив сам владика Сорок тисяч грошей, Подивився кругом себе —

Все хлопці хороші.

Ой чи їде, чи хто йде,

Треба його ждати.

Ой прийдеться Кармалюку Марне пропадати.

Ой прийдеться Кармалюку Марне пропадати,

Бо немає пристанища,

Ані свої хати.

Асесори3, ісправникиЗа мною ганяють,

Більше вони людей б’ють, Як я гріхів маю.

Зовуть мене розбійником, Кажуть — розбиваю.

Ще ж нікого я не вбив,

Бо й сам душу маю.

З багатого хоч я й візьму — Убогому даю.

Отак гроші поділивши,

Я гріхів не маю.

Судять мене вдень і вночі, Повсяку годину,

Ніде мені подітися,

Я од журби гину.

Чи хто їде, чи хто йде, Часто дурно ждати,

Отак треба в лісі жити,

Бо не маю хати.

Пішов би я до дітей —

Красу мою знають:

Аби тільки показався,

То зараз впіймають.

А так треба стерегтися,

Треба в лісі жити.

Хоч, здається, світ великий, Ніде ся подіти!

Нехай гонять, нехай ловлять, Нехай заганяють,

Нехай мене, Кармалюка,

В світі споминають!

Прийшла туга до серденька, Як у світі жити?

Світ великий і розкішний Та ніде ся діти!

У неділю дуже рано У всі дзвони дзвонять,

А мене, Кармалюка,

Як звірюку гонять.

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас пісня «За Сибіром сонце сходить»?

2. Що з тексту пісні «За Сибіром сонце сходить» можна дізнатися про народного героя Устима Кармалюка?

3. Як герой пісні бореться за справедливість?

4. Об'єднайтеся в малі групи або пари, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте однокласникам та однокласницям.

■ Чому розповідь у цій пісні ведеться від першої особи?

■ Знайдіть у тексті повтори. З якою метою вони використовуються?

■ Поміркуйте, чому в пісні виникає образ церковних дзвонів.

■ У яких рядках ви відчуваєте моральну перевагу героя пісні над переслідувачами?

Читаємо виразно

5. Підготуйте виразне читання твору. Які почуття ліричного героя пісні ви хотіли б передати? Який темп для читання ви обрали б? Обґрунтуйте відповідь.

Досліджуємо самостійно

6. Пригадайте балади про Робіна Гуда, які ви вивчали в сьомому класі на уроках зарубіжної літератури. Що спільного й що відмінного в образах Устима Кармалюка та героя народних шотландських балад? Використовуючи пам'ятку «Порівняльна характеристика образів», порівняйте героїв.

Виявляємо обізнаність у сфері культури

7. Розгляньте ілюстрацію на с. 26. Василь Тропінін у 20-х рр. ХІХ ст. перебував на Поділлі в маєтку графа Моркова, кріпаком якого видатний митець був на той час. Учені визнають, що художник мав змогу зустрічатися з Устимом Кармалюком. Можливо, картина «Портрет українця середніх літ» і є портретом народного месника. Якими рисами наділив В. Тропінін людину, зображену на «Портреті українця середніх літ»? Яким ви уявляєте героя пісні «За Сибіром сонце сходить»?

Виявляємо творчі здібності

8. Яка історична пісня вам сподобалася найбільше? Поділіться своїми враженнями від пісні в есе «Герой, оспіваний народом...».

 

 

Це матеріал з підручника Українська література 8 клас Борзенко (2021, поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  Література як мистецтво слова. Основн...
Наступна сторінка:   Пісні Марусі Чурай. "Засвіт встали коз...



^