Інформація про новину
  • Переглядів: 155
  • Дата: 4-03-2021, 20:04
4-03-2021, 20:04

Українські народні думи. "Маруся Богуславка", "Дума про козака Голоту", "Іван Богун"

Категорія: Українська література





Попередня сторінка:  Пісні Марусі Чурай. "Засвіт встали коз...
Наступна сторінка:   Тарас Шевченко

Думи — ліро-епічні твори переважно історичного змісту, які виконуються речитативом під акомпанемент кобзи, бандури або ліри.

Важливу та яскраву сторінку українського фольклору становлять думи. Це твори на історичні та соціально-побутові теми, які виконується речитативом під акомпанемент кобзи, бандури або ліри. Як окреме явище народної поезії дума сформувалась у XV ст. Думу легко відрізнити від історичної пісні саме за способом виконання: вона виконується речитативом — протяжним наспівним промовлянням, близьким і до декламації, і до співу.

Найбільш поширеними є історико-героїчні думи, що розповідають про боротьбу українського народу проти чужоземних завойовників. У цих думах народ уславлює патріотизм, духовну силу та мужність героїв, підкреслює необхідність обстоювати моральні й родинні цінності, погоджувати з ними своє життя («Дума про козака Голоту», «Отаман Матяш старий», «Буря на Чорному морі»).

До окремого тематичного циклу належать твори, що розповідають про перебування полонених у неволі («Маруся Богуславка», «Самійло Кішка», «Втеча трьох братів із города Азова, з турецької неволі»).

Чимало історико-героїчних дум присвячено зображенню національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького («Хмельницький та Барабаш», «Перемога під Корсунем», «Іван Богун»), У них оспівується звитяга українських воїнів, дається висока оцінка діяльності найкращих представників козацької старшини.

Окремо виділяють групу соціально-побутових дум («Удова і три сини», «Брат і сестра»). Герої таких дум є, як правило, безіменними, а картини суспільного життя у цих творах мають узагальнений характер. У соціально-побутових думах розглядаються різні взаємини між людьми.

Опрацьовуємо прочитане

1. Що таке народна дума? Коли з'явилися перші думи?

2. Назвіть основні теми народних дум. Унаочніть здобуту інформацію за допомогою схеми або таблиці.

3. Під акомпанемент яких музичних інструментів виконують думи?

4. Що таке речитатив?

Художні особливості народних дум

Думи мають специфічну, властиву тільки їм художню організацію. Зазвичай у них є зачин (заспів, заплачка) і традиційна кінцівка (славослів'я). Між цими складниками тексту думи й міститься розповідна частина з усіма елементами, властивими епічному сюжету — зав'язкою, розвитком дії, кульмінацією, розв'язкою. Розповідь у думах докладна й повільна, нерідко із повторами, які допомагають краще запам'ятати твір і виділити в ньому найсуттєвіше.

Особливістю дум є нерівноскладовість: рядки, що римуються, можуть бути різними за розміром Рима здебільшого дієслівна, часто

римується по декілька рядків поспіль. На відміну від історичних пісень, думи не поділяються на строфи, натомість складаються з мовних тирад (періодів) із різною кількістю рядків, причому кожна тирада формулює окрему завершену думку або образ.

У поетичній мові народних дум поширені постійні епітети, які майже завжди стоять при тих самих словах. Скажімо, чисте поле, синє море, козак молоденький. У думах часто зустрічаються тавтологічні звороти — повтори, які затримують увагу слухачів з метою посилення емоційного впливу на нього: плаче-ридає, ду-має-гадає, щастя-доля, рано-пораненьку, вовки-сіроманці, турки-яничари тощо.

Опрацьовуємо прочитане

1. З яких основних частин складається дума?

2. Визначте особливості віршування в народних думах. Що таке тирада?

3. Наведіть приклади постійних епітетів.

4. Яку роль у думах відіграють тавтологічні звороти?

5. Складіть план поданого в підручнику тексту «Художні особливості народних дум». За планом підготуйте усну розповідь.

Виконавці народних дум

Виконання думи вимагає від співця високого рівня професійної підготовки. Виконавців народних дум називають кобзарями, бандуристами, лірниками — залежно від обраного співцем музичного інструмента. У давні часи використовували кобзу, пізніше, унаслідок її вдосконалення, виникла бандура — більш складний струнний інструмент

Щоб оволодіти технікою гри, кобзар нерідко проходив досить тривалий період учнівства Існували навіть спеціальні школи кобзарської майстерності. До них брали обдарованих, але частіше незрячих дітей, які впродовж кількох років засвоювали репертуар та особливості його виконання. Як правило, кобзарі провадили мандрівне життя, багато спілкувалися з людьми.

Український народ зберіг пам'ять про видатних виконавців. Найбільш відомим кобзарем ХІХ століття був Остап Вересай, який захоплював слухачів своїм талантом. На знак глибокої пошани геніальний український поет Тарас Шевченко подарував йому свою книжку. Також прославилися кобзарі Іван Стрічка, Андрій Шут, Іван Крюковський, Гнат Гончаренко, Михайло Кравченко.

У наш час кобзарська справа поступово відроджується. Відкриваються школи кобзарів й окремі класи кобзарського мистецтва, де навчають гри на бандурі та інших національних музичних інструментах. Серед сучасних виконавців уславилися майстерністю брати Василь та Микола Литвини, Василь Нечепа. Кобзарське мистецтво ретельно зберігає Національна капела бандуристів України імені Г Майбороди — відомий творчий колектив, який поєднує національну основу з надзвичайно високим рівнем виконавської майстерності.

Опрацьовуємо прочитане

1. Як називають виконавців народних дум?

2. Чому для виконання думи необхідна спеціальна освіта?

3. Хто прославився виконанням дум у ХІХ столітті?

4. Назвіть сучасних виконавців народних дум.

5. У мережі Інтернет знайдіть записи дум у виконанні Національної капели бандуристів. Яке враження справили на вас ці записи?

Готуємо проєкт

6. Чи існують кобзарські школи в області, регіоні, де ви мешкаєте? Чи існували вони в минулому? Підготуйте проєкт «Кобзарі рідного краю».

Полонянка з України

(«Маруся Богуславка»)

Із циклу народних дум про перебування полонених у турецькій неволі особливим драматизмом вирізняється «Маруся Богуславка». Героїня думи — українка, дочка священника з міста Богуслава.

Потрапивши до турецького полону, вона підкорила серце турецького вельможі, стала його дружиною. Прийнявши чужу віру, Маруся сумує за батьками, за рідною землею. Вона щиро співчуває українським козакам, які ось уже «тридцять літ у неволі пробувають». У переддень великого християнського свята — у Великодню суботу — Маруся з особливою гостротою переживає тугу за батьківською домівкою. Можливо, саме тоді за покликом свого серця вона приймає важливе рішення. Саме на Великдень, скориставшись відсутністю чоловіка, Маруся відпускає козаків на волю

Прощаючись із козаками, Маруся Богуслав-ка передає звістку батькам і водночас просить, щоб вони не збирали гроші для її викупу: «Бо вже я потурчилась, побусурменилась...».

Героїня, яка відмовляється повернутися на Батьківщину, не викликає зневаги. Навпаки, ми співчуваємо полонянці, котра, утративши підтримку близьких людей, далеко від рідної землі, була змушена скоритися обставинам Однак при цьому вона не зреклася свого роду та не зачерствіла душею. Звільняючи козаків із темниці, Маруся добре розуміла, чим це їй загрожує. Та, попри небезпеку, вона все ж таки допомогла своїм землякам.

Загальний піднесений настрій думи посилюється кінцівкою твору — щирою молитвою за всіх невільників

Драматична історія про Марусю Богуславку набула значної популярності. Вона підтримувала переконання, що за будь-яких обставин важливо залишатися людиною, співчувати чужим стражданням, допомагати скривдженим.

До художнього осмислення образу Марусі Богуславки зверталися відомі письменники і письменниці: Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Старицький, Іван Багряний, Марія Пригара, Ліна Костенко

Прочитайте твір. Виконайте завдання.

Маруся Богуславка

Що на Чорному морі,

На камені біленькому,

Там стояла темниця кам’яная.

Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,

Бідних невольників.

То вони тридцять літ у неволі пробувають,

Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.

То до їх дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Приходжає,

Словами промовляє:

«Гей, козаки,

Ви, біднії невольники!

Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?»

Що тоді бідні невольники зачували,

Дівку-бранку,

Марусю, попівну Богуславку,

По річах познавали,

Словами промовляли:

«Гей, дівко-бранко,

Марусю, попівно Богуславко!

Почім ми можем знати,

Що в нашій землі християнській за день тепера?

Що тридцять літ у неволі пробуваєм,

Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видаєм,

То ми не можемо знати,

Що в нашій землі християнській за день тепера».

Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Теє зачуває,

До козаків словами промовляє:

«Ой, козаки,

Ви, біднії невольники!

Що сьогодні у нашій землі християнській великодная субота, А завтра святий празник, роковий1 день Великдень».

То тоді ті козаки теє зачували,

Білим лицем до сирої землі припадали,

Дівку бранку,

Марусю, попівну Богуславку,

Кляли-проклинали:

«Та бодай ти, дівко-бранко,

Марусю, попівно Богуславко,

Щастя й долі собі не мала,

Як ти нам святий празник, роковий день Великдень сказала!»

То тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Теє зачувала,

Словами промовляла:

«Ой, козаки,

Ви, біднії невольники,

Та не лайте мене, не проклинайте,

Бо як буде наш пан турецький до мечеті1 від’їжджати, То буде мені, дівці-бранці,

Марусі, попівні Богуславці,

На руки ключі віддавати;

То буду я до темниці приходжати,

Темницю відмикати,

Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати».

То на святий празник, роковий день Великдень,

Став пан турецький до мечеті від’їжджати,

Став дівці-бранці,

Марусі, попівні Богуславці,

На руки ключі віддавати.

Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Добре дбає, —

До темниці приходжає,

Темницю відмикає,

Всіх козаків,

Бідних невольників,

На волю випускає І словами промовляє:

«Ой, козаки,

Ви, біднії невольники!

Кажу я вам, добре дбайте,

В городи християнські утікайте,

Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте, Моєму батьку й матері знати давайте:

Та нехай мій батько добре дбає,

Ґрунтів, великих маєтків нехай не збуває,

Великих скарбів не збирає,

Та нехай мене, дівки-бранки,

Марусі, попівни Богуславки,

З неволі не викупає,

Бо вже я потурчилась, побусурмениласьДля розкоші турецької,

Для лакомства нещасного!»

Ой визволи, Боже, нас, всіх бідних невольників З тяжкої неволі,

З віри бусурменської,

На ясні зорі,

На тихі води,

У край веселий,

У мир хрещений!

Вислухай, Боже, у просьбах щирих, У нещасних молитвах Нас, бідних невольників!

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас дума?

2. Які події в ній знайшли відображення? Що ви знаєте про ці події з історії?

3. Визначте тему думи.

4. Поміркуйте, які слова думи є її зачином («заплачкою»). Що слухачі думи дізнавалися із зачину?

5. Дослідники фольклору вважають, що творці дум майже не використовували фантастику, але часто вдавалися до гіперболи. Поміркуйте, чи використовується цей прийом у зачині думи «Маруся Богуславка». Обґрунтуйте свої міркування.

6. Зробіть висновок, яку роль у думі «Маруся Богуславка» відіграє зачин.

7. Стисло перекажіть основну частину думи. Про які події в ній розповідається?

8. Скільки разів Маруся звертається до невільників? З якою метою вона звертається до них кожного разу? Простежте за текстом, як змінюється емоційне забарвлення звертань. Якими засобами мови відображені ці зміни?

9. Поміркуйте, чому невільники проклинали Марусю? Як вона поставилася до цих прокльонів?

10. Доведіть або спростуйте тезу: Маруся прийняла рішення звільнити бранців під впливом їхніх прокльонів.

11. Чому Маруся звільнила козаків саме на Великдень?

12. Що переживає Маруся, передаючи звістку своїм рідним?

13. Знайдіть у творі постійні епітети й тавтологічні вирази. З якою метою їх використано в думі «Маруся Богуславка»?

14. Поміркуйте, що символізує образ «на ясні зорі, на тихі води».

15. Які слова думи є її кінцівкою? Якого символічного значення набувають ці слова?

16. Створіть «Паспорт твору», визначивши його жанр, тему, особливості поетичної форми, ритму, своєрідність образу головної героїні, засоби художньої виразності.

Запрошуємо до дискусії

17. Маруся Богуславка звільняє бранців, однак сама відмовляється повернутися на батьківщину. Чому народ присвятив думу саме такій героїні?

Читаємо виразно

18. Які художні особливості народних дум можна передати засобами виразного читання? Прочитайте фрагмент думи «Маруся Богуславка», увиразнюючи художні особливості думи.

Виявляємо обізнаність у сфері культури

19. У 1981 році на березі річки Рось у центральній частині міста Богуслава за про-єктом скульптора М. Короткевича та архітектора B. Богдановського звели пам'ятник Марусі Богуславці. За легендами, саме на цьому місці стояла По-кровська церква, де священником був батько Марусі. Які риси народної героїні підкреслили автори пам'ятника (с. 35)?

20. Якою постає Маруся Богуславка в роботах майстрів образотворчого мистецтва?

Про козака та його чесноти

(«Дума про козака Голоту»)

Ця дума чи не найліпше пояснює, якими були і що найбільше цінували українські козаки. Портрет козака Голоти немов навмисне увиразнює його зневагу до всього матеріального. Спершу можна навіть подумати: ну що то за герой такий, коли на ньому «шапка-бирка — зверху дірка»?!

Однак це лише перше враження, і воно хибне. Адже Голота «добре звичай козацький знає» та, як і належить справжньому козакові, «не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота». Хоч і вбраний бідно, а проте має доброго коня і «зброю ясненькую» — хіба не це головне для воїна?

А багатій-татарин усього цього навіть не розуміє, бо бачить у супротивнику лише потенційну здобич, яку можна вигідно продати на невільницькому ринку.

Зрештою, персонажів протиставлено не за ознакою бідності й багатства, а наголошено на розбіжності у їхніх моральних і життєвих цінностях. Козак над усе цінує свободу й завжди

готовий її захищати, а його супротивник торгує людьми й у такий лихий спосіб примножує своє багатство

У зображенні персонажів помітну роль відіграють не лише портрет (передусім одяг), а й діалог і, меншою мірою, — пейзаж. Ще до поєдинку татарин вихваляється тим, яке багатство збирається одержати за бранця: дуже зухвалий нападник, «безпечно за козаком Голотою ганяє». А козакові властива стриманість і водночас упевненість у своїх силах. Спокійно відповідає ворогові, спокійно й рішуче діє, як умілий і досвідчений воїн.

Емоційну виразність думи забезпечують доречно вжиті художні засоби, зокрема постійні епітети (шлях битий, чисте поле, добрий кінь, зброя ясненькая), заперечне порівняння («в чистім полі не орел літає — то козак Голота добрим конем гуляє»), тавтологічні звороти (п'є-гуляє, хвалить-вихваляє).

Прочитайте думу. Виконайте завдання.

Дума про козака Голоту

Ой полем киліїмським1,

То шляхом битим2 гординським,

Ой, там гуляв козак Голота,

Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота. Правда, на козакові шати3 дорогії —

Три семирязі4 лихії:

Одна недобра, друга негожа,

А третя й на хлів незгожа5.

А ще, правда, на козакові Постоли6 в’язові7,

А онучі8 китайчані9 —

Щирі жіноцькі рядняні10;

Волоки11 шовкові —

Удвоє жіноцькі щирі валові1.

Правда, на козакові шапка-бирка2 —

Зверху дірка,

Травою пошита,

Вітром підбита,

Куди віє, туди й провіває,

Козака молодого прохолоджає.

То гуляє козак Голота, погуляє,

Ні города, ні села не займає —

На город Килію поглядає.

У городі Килії татарин сидить бородатий,

По горницях походжає,

До татарки словами промовляє:

«Татарко, татарко!

Ой, чи ти думаєш те, що я думаю?

Ой, чи ти бачиш те, що я бачу?»

Каже: «Татарине, ой, сідий, бородатий!

Я тільки бачу, що ти передо мною по горницях похожаєш, А не знаю, що ти думаєш та гадаєш».

Каже: «Татарко!

Я те бачу: в чистім полі не орел літає —

То козак Голота добрим конем гуляє.

Я його хочу живцем у руки взяти Та в город Килію запродати,

Іще ж ним перед великими панами-башами3 вихваляти,

За його много червоних не лічачи брати,

Дорогії сукна не мірячи пощитати».

То теє промовляє,

Дороге плаття4 надіває,

Чоботи обуває,

Шлик5 бархатний6 на свою голову надіває,

На коня сідає,

Безпечно за козаком Голотою ганяє.

То козак Голота добре козацький звичай знає —

Ой на татарина скрива поглядає,

Каже: «Татарине, татарине!

На віщо ж ти важиш7:

Чи на мою ясненькую зброю,

Чи на мого коня вороного,

Чи на мене, козака молодого?»

«Я, — каже, — важу на твою ясненькую зброю,

А ще лучче8 на твого коня вороного,

А ще лучче на тебе, козака молодого.

Я тебе хочу живцем у руки взяти,

В город Килію запродати,

Перед великими панами-башами вихваляти І много червоних не лічачи набрати,

Дорогії сукна не мірячи пощитати».

То козак Голота добре звичай козацький знає,

Ой на татарина скрива поглядає.

«Ой, — каже, — татарине, ой сідий же ти, бородатий! Либонь же ти на розум небагатий:

Ще ти козака у руки не взяв,

А вже за його й гроші пощитав.

А ще ж ти між козаками не бував,

Козацької каші не їдав І козацьких звичаїв не знаєш».

То теє промовляв,

На присішках1 став.

Без міри пороху підсипає,

Татарину гостинця у груди посилає:

Ой ще козак не примірився,

А татарин ік2 лихій матері з коня покотився!

Він йому віри не донімає,

До його прибуває,

Келепом3 межи плечі гримає,

Коли ж огледиться, аж у його й духу немає.

Він тоді добре дбав,

Чоботи татарські істягав,

На свої козацькі ноги обував;

Одежу істягав,

На свої козацькі плечі надівав;

Бархатний шлик іздіймає,

На свою козацьку голову надіває;

Коня татарського за поводи взяв,

У город Січі припав,

Там собі п’є-гуляє,

Поле киліїмське хвалить-вихваляє:

«Ой поле киліїмське!

Бодай же ти літо й зиму зеленіло,

Як ти мене при нещасливій годині сподобило4!

Дай же, Боже, щоб козаки пили та гуляли,

Хороші мислі мали,

Од мене більшу добичу брали І неприятеля під нозі топтали!»

Слава не вмре, не поляже Од нині до віка!

Даруй, Боже, на многі літа!

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас «Дума про козака Голоту»?

2. Знайдіть у тексті портрет козака Голоти. Про що свідчить цей портрет?

3. Що в думі розповідається про зброю та коня козака Голоти? Які риси особистості козака розкривають ці лаконічні характеристики?

4. Поміркуйте, з якою метою наведено діалог козака Голоти з татарином. Як цей діалог характеризує персонажів?

5. Об'єднайтеся в малі групи або пари, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте однокласникам та однокласницям.

■ Чому героєм народної думи став козак Голота? Яку роль у розкритті ідейного змісту думи відіграє ім'я головного героя?

■ Чому «Дума про козака Голоту» набула популярності?

■ Чи є актуальною дума?

Легендарний козацький лідер

(«Іван Богун»)

Деякі народні думи близькі за своєю тематикою до історичних пісень. Ось і дума «Іван Богун» перегукується з історичними піснями «Ой Морозе, Морозенку» і «Чи не той то Хміль» — вона так само розповідає про один з епізодів визвольної війни 1648—1654 років.

Ідеться про оборону Вінниці в лютому-бе-резні 1651 року: тоді це українське місто потрапило в облогу і трималося під натиском польського війська до прибуття нових козацьких загонів.

Оборону очолив один із вірних соратників Богдана Хмельницького, полковник брацлав-ський і вінницький Іван Богун, якого й уславлено в думі. Якими ж рисами народ наділив цього відомого козацького провідника?

У думі Богун виявляє подиву гідну відвагу — справжній богатир, найкращий із воїнів, якому немає рівних. Це ж він велику силу «ляхів-турків» стріляв, «шабельками рубав», «на аркан забирав». А ще полковник є талановитим керманичем, котрий зміг згуртувати навколо себе оборонців міста й заручився підтримкою Богдана Хмельницького.

Зображуючи окрему історичну подію, дума насправді утверджує дуже важливу ідею загальнонародної єдності перед лицем зовнішньої загрози. Адже підмога, що надійшла від гетьманського війська, та рішуча й одностайна відсіч нападникам дозволили українцям не лише захистити себе, а й здобути переконливу перемогу.

Прочитайте думу. Виконайте завдання.

Іван Богун

У Вінниці на границі,

Під могилою над Бугом-рікою —

Там стояв Іван Богун вільницький Під обителем-монастирем кальницьким. Під кальницькою обителлю Богун стояв,

Із турками-пашами1,

Крулевськими2 ляхами,

Калмицькими князями Богун воював!

Силу він ляхів-турків стріляв І шабельками рубав,

На аркан3 забирав,

В річку Буг їх утопляв.

А лядський крульІ турецький коноїд-паша,

Нехрещена душа,

Силу війська збирали,

Івана Богуна і його військо Хмарою бусурманською обступали.

Веселились ляхи-турки,

Круль і князь раділи,

Що обложили Богуна На довгі неділі.

Обступили ляхи-турки,

Кругом обложили,

Козаченьків Богунових голодом морили.

Три тяжкі неділі Богун з військом У тяжкій облозі бував...

Од свого ума білими руками Хмельницькому листа писав,

Богун у Хмельницького батьківської поради питав Та собі підмоги з Чигирина прохав:

«Просю Бога й тебе,

Дай помочі, порадь і повесели нас!..

Бо вже нас ляхи й турки обступають,

Кругом знаменами своїми обкидають І кругом нас облягають,

І дуже сильно побіждають1».

Як Хмельницький цеє зачуває,

До Вінниці за штири2 доби прибуває,

Його військо гетьманськеє морем нахлинає, Турецько-польське крульське військо зничтожає, Богуна з козаками з неволі визволяє,

А сам Хмельницький До Богуна під’їжджає І словами промовляє:

«Не сам Бог вас спасав —

І я не менше помогав!»

Іван Богун відмовляє:

«Слава Богу і хвала гетьману,

Що не дав нас у неволю, ляхам на поталу!»

Все козацтво І вояцтво У ряди ставало,

На всі голоси кричало,

Промовляло,

А кобзарі грали,

В струни дотинали Та Богдана із Богуном Піснями хваляли!

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас дума?

2. Які історичні події лягли в її основу?

3. Яким постає в думі головний герой — Іван Богун?

4. Оберіть і виконайте завдання та презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям.

■ Доведіть, що дума «Іван Богун» близька до історичних пісень.

■ Доведіть, що «Іван Богун» — дума.

■ Доведіть, що дума — це ліро-епічний твір.

■ Доведіть, що герої дум є відображенням народної моралі.

5. Поет Максим Рильський зазначав: «Основна провідна риса українського історичного епосу — це патріотизм, безмежна, дійова любов до батьківщини, що виявляється насамперед у воєнному опорі загарбникам і поневолювачам». Доведіть або спростуйте цю тезу на прикладах українських дум.

ПОВТОРЮЄМО ТА УЗАГАЛЬНЮЄМО

Визначити рівень засвоєння теми ви також можете за допомогою онлайн-тестів в електронному додатку до підручника.

Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання. 2 3

1. Установіть відповідність між уривком і зображувальними засобами. Уривок із твору

1 Ой, той то Хмельницький,

Що ляшеньків тисне

2 Бери шаблю гостру, довгу Та йди воювати

3 Та туман поле покриває,

Гей, та Сірко з Січі виїжджає

4 За тобою, Морозенку,

Вся Вкраїна плаче

Зображувальний засіб А паралелізм Б епітет В гіпербола Г пестливі слова Д анафора

2. Твір, у якому герой стверджує:

А я ляхів не боюся І гадки не маю — За собою великую Потугу я знаю

належить до

А епосу Б ліро-епосу В лірики Г драми

3. Дівкою-бранкою названо героїню А історичної пісні

Б козацької пісні В думи

Г соціально-побутової пісні Д балади

4. Визначте, у яких творах є названі образи.

Назва твору

1 «Зажурилась Україна»

2 «Ой Морозе, Морозенку»

3 «Чи не той то хміль...»

4 «Дума про Марусю Богуславку»

Образ

А ґринджоли Б погублені шуби В мати Г невільники Д тополя

5. Установіть відповідність між творами й місцями подій у них.

Назва твору

1 «Ой Морозе, Морозенку»

2 «Та, ой, як крикнув же козак Сірко.»

3 «Дума про Марусю Богуславку»

4 «Чи не той то хміль.»

Місце подій А Золотий Брід Б Савур-могила В Кримський шлях Г удовине поле Д темниця над Чорним морем

6. У чому полягає колективний характер народної творчості?

7. Як можна пояснити належність пісень літературного походження до фольклору?

8. Назвіть відмінності між історичними піснями та думами.

9. Назвіть історичні пісні, які, на вашу думку, сприяють вихованню патріотиму. Доведіть свою думку.

Запрошуємодо бібліотеки

Щоб більше дізнатися про історію українського народу, відображену в усній народній творчості, прочитайте думи «Самарські брати», «Хмельницький та Барабаш», «Втеча трьох братів з города Азова», «Самійло Кішка», «Буря на Чорному морі», твори Наталени Королевої «Легенди старокиївські», Юрія Винничука «Легенди Львова».

Світ української поезії

Опрацьовуючи матеріал розділу, ви маєте змогу:

поглибити знання про творчу долю Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Володимира Сосюри;

набути знань про вільний вірш, філософську, пейзажну, інтимну лірику, творчість поетів, які створили зразки таких поезій у ХХ—ХХІ століттях;

розвинути навички вдумливого та виразного читання поезії, аналізу поетичного тексту.

Людей, які висловлюються занадто образно й піднесено, ми зазвичай називаємо поетами або поетками. Тоді поезію впізнаємо за важливою ознакою — небуденністю мовлення. Її протиставлено прозі як чомусь звичайному й більш приземленому. Англійський письменник Джон Вейн запропонував дуже влучне порівняння: «Поезія так відрізняється від прози, як танець від пішої прогулянки».

У прозі на передній план висувається логічно організована розповідь. Поети змальовують більш умовну й узагальнену картину дійсності, ніж прозаїки. Поетичні твори вирізняються й особливою організацією. Вони мають віршову форму з римуванням та строфічною будовою. Хоча існує й вільний, тобто неримований, вірш, ритміка якого забезпечується інтонаційною подібністю рядків

У цьому розділі ви ознайомитеся зі зразками української поезії різних часів. Почнемо ми з творчості геніального Тараса Шевченка, що стала взірцем громадянської мужності та патріотизму для багатьох поколінь українців. Як і колись, поезія Івана Франка надихає наш народ на нові звершення, додає життєвого оптимізму. Глибокий ліризм, неповторність душевних переживань,

органічне відчуття справедливості відкриє вам поезія Лесі Українки. Вірші Володимира Сосюри стануть уроком патріотизму: ви матимете змогу поринути в щирий світ емоцій обдарованої особистості, захопленої красою рідної землі. Окрім того, на вас чекають цікаві й самобутні твори сучасних поетів Василя Голобородька, Івана Малковича, Василя Герасим'юка, Ігоря Павлюка, Анатолія Мойсієнка, поетки Галини Кирпи, у яких вірність національним духовним традиціям поєднується з високим рівнем майстерності та новаторством художніх пошуків.

Опрацьовуємо прочитане

1. За якими ознаками ви зазвичай розрізняєте прозу та поезію?

2. Як ви зрозуміли образи поезії та прози, які запропонував англійський письменник Джон Вейн? Спробуйте знайти власне образне визначення поезії та прози.

3. В електронному додатку до підручника перегляньте презентацію «Лірика». Що нового ви дізналися з неї про ліричні твори? Скористайтеся інформацією зі статті підручника до розділу «Світ української поезії» та презентації й визначте особливості організації поетичного тексту. Запис у робочий зошит зробіть у зручній для вас формі (тексту, таблиці, схеми).

Ділимося читацьким досвідом

4. Назвіть відомих вам українських поетів.

5. Якій поезії ви віддаєте перевагу: класичній чи сучасній? Чому?

6. Розкажіть про свого улюбленого поета.

7. Об'єднайтеся в малі групи або пари і розгляньте схему «Види лірики за тематикою». Пригадайте вивчені в попередніх класах поетичні твори і наведіть приклади різних видів лірики.

Запрошуємо до дискусії

8. Яку роль у формуванні поета відіграють читачі? Чи повинен поет дослухатися до суджень читачів і враховувати їхню критику?

Виявляємо обізнаність у сфері культури

9. Розгляньте ілюстрації на с. 45, 46. Якою постає Україна у творах митців різних часів? Який образ вас привабив найбільше? Чому? Які поетичні рядки зринають у вашій пам'яті, коли дивитеся на ці картини?

Готуємо проєкт

10. Підготуйте проєкт «Україна у творчості поетів», візьміть участь у конкурсі проєктів.

 

 

Це матеріал з підручника Українська література 8 клас Борзенко (2021, поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  Пісні Марусі Чурай. "Засвіт встали коз...
Наступна сторінка:   Тарас Шевченко



^