Тарас Шевченко

(1814—1861)

У житті геніального поета Тараса Шевченка особливу роль відіграла доля. Вона не раз змінювала його наміри, вела за собою, обдаровувала й змушувала страждати. Іван Франко писав про це так: «Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей у ненависть і погорду...».

Дитинство та юність поета

Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині в сім'ї селян-кріпаків. Невдовзі родина Шевченків перебралась до сусіднього села Кирилівки, де й минуло дитинство поета. Початкову освіту хлопець здобув у сільській школі. В одинадцятирічному віці Тарас залишився сиротою. Змалку він усвідомлював і відчував нерозривний зв'язок із селянським світом. Однак доля змусила хлопця попрощатися з думками про хліборобське майбутнє, запропонувала інший шлях та інше життєве покликання.

Таким покликанням для Т Шевченка стало мистецтво. Ще з дитячих літ він захопився малюванням, однак після смерті батьків мусив працювати в селянському господарстві свого дядька, бути за служника при школі, пасти громадську череду. Мрії про малярську науку позбавляли Тараса спокою, довго й наполегливо він шукав учителя. Нарешті один із сільських малярів погодився взяти хлопця до себе в навчання з умовою, що той добуде дозвіл від свого поміщика. Окрилений успіхом, Тарас звернувся по дозвіл до панських управителів. Саме тоді за дорученням власника Кирилівки Павла Енгельгард-та управителі шукали служників для панського двору. Так доля змусила молодого обдарованого сироту залишити рідні краї й повела до великого міста. Відправляючи дворових слуг до Вільна, де служив Енгельгардт, управителі в загальному списку навпроти прізвища Т. Шевченка зробили запис: «Годиться як кімнатний живописець».

Так несподівано розпочалась далека й довготривала життєва мандрівка поза межами батьківщини. Тарас прибув до Вільна (тепер Вільнюс — столиця Литовської держави). Енгельгардт, ознайомившись із наданою Тарасові управителями характеристикою, вирішив виховати для своїх потреб кріпосного художника. Уже у Вільні Т. Шевченко одержав перші професійні уроки малювання.

Однак невдовзі пан Енгельгардт дістав службове призначення до Петербурга, куди й переїхав з усіма слугами. Так Тарас потрапив до столиці Російської імперії.

Опрацьовуємо прочитане

1. Коли й де народився Тарас Шевченко?

2. Ким були його батьки?

3. Де минуло дитинство поета?

4. Скільки років було Тарасові, коли він став сиротою?

5. Яким було перше творче захоплення Тараса? Що робив майбутній поет, аби реалізувати свої творчі здібності?

Ділимося читацьким досвідом

6. Пригадайте твори Тараса Шевченка, які ви вивчали в попередніх класах. Які з цих творів могли б стати поетичними ілюстраціями до дитячих років поета?

Виявляємо творчі здібності

7. Підготуйте цікаву розповідь про дитинство Тараса Шевченка, у якій використайте цитати з його творів. Презентуйте свою розповідь однокласникам і однокласницям.

Шлях до волі

Перебування в Петербурзі відкривало перед талановитою людиною широкі обрії для мистецького вдосконалення. Можливо, уже в той час Тарас передчував, що доля недаремно привела його до російської столиці. Прагнучи малювати, хлопець домігся від пана дозволу на продовження навчання. Вступивши до малярської артілі Василя Ширяєва, Т. Шевченко наполегливо працював, займався самоосвітою, вибудовував нові життєві плани. Та хоч би якими сміливими були ці плани, на заваді стояла принизлива кріпосна залежність.

І тут доля прийшла на допомогу Шевченкові. Спочатку була зустріч з Іваном Сошенком, українцем, учнем Петербурзької академії мистецтв. І. Сошен-ко познайомив земляка зі своїми приятелями письменником Євгеном Гребінкою та художником Аполлоном Мокрицьким, а згодом — із відомими митцями Карлом Брюлловим, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Василем Григоровичем, Михайлом Вієльгорським. Саме в колі цих людей зародилась ідея звільнення Т. Шевченка від кріпосної залежності. Було вирішено, що К. Брюллов намалює для благодійної лотереї портрет відомого поета В. Жуковського. Ця лотерея відбулася 22 квітня 1838 р., а вже 25 квітня В. Жуковський вручив Тарасові відпускні папери. На двадцять п'ятому році свого життя молодий художник пориває з обтяжливим кріпосним становищем. «Велике щастя буть вольним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить», — пише він тоді в листі до брата Микити.

Доля завжди зводила поета з людьми щедрої душі, готовими надати безкорисливу допомогу. Його прийняли до Академії мистецтв, а він із головою занурився в навчання. Здавалося б, здійснилося заповітне бажання Т. Шевченка присвятити себе живопису. Однак уже тоді поетичне покликання

поступово опановувало особистість митця. Працюючи в майстерні К. Брюл-лова, він повсякчас подумки переноситься на батьківщину. «У його розкішній майстерні, — згадував поет, — як у палаючім дикім степу над Дніпром, переді мною мигали мученицькі тіні наших бідних гетьманів... Переді мною стелився степ, засіяний могилами. Переді мною пишалась моя бідна Україна у своїй непорочній меланхолійній красі. І я задумувався, я не міг відвести своїх духовних очей від цієї рідної чарівної краси».

Опрацьовуємо прочитане

1. За статтею підручника «Шлях до волі» складіть план розповіді про визволення Тараса Шевченка з кріпацтва.

2. Які наведені в статті факти вас зацікавили? Про яких діячів мистецтва культури ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

3. В електронному додатку до підручника знайдіть і перегляньте відео-фільм «Добрий ангел Тараса Шевченка». Що нового ви дізналися з цього фільму про петербурзький період життя Тараса Шевченка? Яких нових рис набув створений вашою уявою образ поета?

Поезія як життєве покликання

Поет по-справжньому стає поетом, коли в нього з'являються читачі. Складати вірші Т Шевченко почав іще кріпаком, але його талант привернув увагу широкого кола читачів лише після виходу друком дебютної книжки. Тут теж не обійшлося без втручання долі, випадку. Приятель Євгена Гребінки, полтавський поміщик Петро Мартос, перебуваючи в Петербурзі, вирішив замовити комусь із художників свій портрет. Є. Гребінка порекомендував Т. Шевченка як гарного портретиста, учня славетного К. Брюллова. На сеансах малювання П. Мартос випадково дізнався про Шевченкову поезію й запропонував оплатити видання книжки. Так, за підтримки Є. Гребінки й П. Мартоса, 1840 року побачив світ Шевченків «Кобзар»

Вихід «Кобзаря» змінив життя митця. Кількість захоплених читацьких відгуків перевершила найсміливіші очікування автора. Іще навчаючись в Академії мистецтв, він усвідомив, що поезія виступає в його думках на передній план і стає життєвим покликанням.

Завершивши навчання й здобувши звання художника, Тарас Шевченко повернувся в Україну. На той час вимогливому до себе поетові власне життя здається застиглим і бездіяльним, а він прагнув активності й боротьби. Своєрідна душевна криза вилилася в бажання порвати зі станом напівсонного існування й повернути незриму, але відчутну присутність долі:

Доле, де ти, доле, де ти?

Нема ніякої!

Коли доброї жаль, Боже,

То дай злої! злої!

І доля не забарилася нагадати про себе. Поет, можливо, й не передбачав, що справді накликає «злу долю». У 1847 році його було заарештовано за причетність до Кирило-Мефодіївського братства — таємної організації, учасники якої ставили за мету звільнити український народ від національного й соціального гноблення

Опрацьовуємо прочитане

1. Складіть запитання за змістом прочитаного тексту «Поезія як життєве покликання» і запишіть їх. Перевірте, чи охоплять відповіді на запитання всю інформацію тексту. За потреби допишіть запитання.

Виявляємо творчі здібності

2. Розгляньте автопортрети Тараса Шевченка (с. 47, 50—51). Коли їх було створено? Який період у житті поета вони відображають? Опишіть ваші враження в короткому есе «Автопортрет Тараса Шевченка».

Знову неволя

Після арешту поет близько двох місяців провів в одиночній камері. Доки тривало слідство, він записав кілька творів, які вдалося вивезти на заслання і які згодом стали основою циклу «В казематі».

Слідство завершилося, і поетові було винесено вирок: безстрокове заслання до війська. За особистим наказом російського імператора Миколи І до цього жорстокого присуду було додано заборону писати й малювати

Тараса Шевченка покарали не за злочини, а за поетичне слово, пронизане любов'ю до України та ненавистю до її гнобителів.

Понад десять років поет провів в ув'язненні й на засланні в Орській фортеці (тепер — місто Орськ в Оренбурзькій області Росії) та Новопетров-ському укріпленні (нині — місто в Казахстані) Незважаючи на заборону, він продовжував писати, багато малював. У несприятливих умовах за перші три роки заслання митець написав більше творів, аніж за решту періодів своєї поетичної діяльності

У поезіях того часу Т Шевченко прагнув по-новому осмислити своє покликання, болісно відгукувався на втрату зв'язків зі звичним середовищем, виливав тугу за рідним краєм, звертався до дитячих спогадів, із сумом переживав самотність. Поет, який покладав занадто великі надії на силу поетичного слова, опинився в майже повній ізоляції, далеко від своїх читачів. Очевидно, цим зумовлене переважання в його ліричних творах сумних, мінорних інтонацій. У цей період не припинився його поетичний діалог із долею:

І золотої й дорогої Мені, щоб знали ви, не жаль Моєї долі молодої;

А іноді така печаль Оступить душу...

Треба було мати неймовірну силу духу, щоб у непростих умовах заслання зберегти свою особистість і не піддатися зневірі й розчаруванню. І досі вражають Шевченків філософський спокій і готовність прийняти свою долю як неминучу життєву школу — з усіма її добрими й не дуже пропозиціями.

Опрацьовуємо прочитане

1. Назвіть поетичний цикл, написаний поетом в ув'язненні.

2. Який вирок винесли Т. Шевченкові?

3. Доведіть, що навіть на засланні Тарас Шевченко не припиняв творчої діяльності.

4. Визначте, які наведені в статті «Знову неволя» факти й дати можуть знадобитися вам для розповіді про творчий шлях поета. Запишіть ці факти, на їх основі складіть усну розповідь «Шевченко на засланні» та презентуйте її однокласникам і однокласницям.

Виявляємо обізнаність у сфері культури

5. Розгляньте репродукції картин та малюнків, які Т. Шевченко створив під час заслання (с. 51, 58, 59). Поміркуйте, що цікавило Шев-ченка-художника? Які теми, сюжети він обирав для своїх робіт? Яким настроєм вони пройняті? Які риси Шевченкової особистості відобразилися в цих творах образотворчого мистецтва?

Останні роки життя

Шевченкові довелося десять років свого життя провести на засланні. Багато вистраждавши й переживши, поет не зламався. Як кульмінація його довготривалого діалогу з долею звучать рядки:

Ми не лукавили з тобою,

Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою.

Ходімо ж, доленько моя!

Мій друже вбогий, нелукавий! Ходімо дальше, дальше слава, А слава — заповідь моя.

Ця довгоочікувана слава ще за життя прийшла до Тараса Шевченка: надзвичайна популярність серед читачів, звання академіка Петербурзької академії мистецтв, загальне визнання його високого морального авторитету. Однак, за словами І. Франка, «найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори».

Решту життя після заслання Т Шевченко провів у російській столиці. Лише ненадовго йому вдалося відвідати рідний край. Влада Російської імперії робила все, щоб не допустити геніального поета-пророка в Україну.

Помер Тарас Шевченко 26 лютого (10 березня) 1861 року в Петербурзі. Того ж року відбулось перепоховання поета в Україні на Чернечій горі поблизу Канева.

Значення творчості Тараса Шевченка

Творчість Т Шевченка має світове значення. Учені не раз порівнювали його з такими визначними митцями, як А. Міцкевич, О. Пушкін, Дж. Байрон, Г Гейне, В. Гюґо. Сьогодні поезія Тараса Шевченка перекладена багатьма мовами світу

Для багатьох поколінь українців поет був і залишається національним пророком, символом нескореності народу. Його тернистий життєвий шлях та самовіддана літературна праця уособлюють духовні можливості людини, здатної долати життєві перешкоди, захищаючи ідеали правди, свободи, любові до ближнього

Визначаючи роль Шевченкової поезії, український письменник Олесь Гончар писав: «З-поміж безлічі книг, з якими має справу історія світовоїлітера-тури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне. До таких належить «Кобзар», книга, яку народ український поставив на першому місці серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів».

Опрацьовуємо прочитане

1. Як довго Тарас Шевченко перебував на засланні?

2. Де минули останні роки життя поета?

3. Яке звання здобув Тарас Шевченко від Петербурзької академії мистецтв?

4. Коли помер поет? Де він похований?

5. Визначте, які факти, наведені у статтях «Останні роки життя», «Значення Тараса Шевченка», можуть знадобитися вам для розповіді про значення Т. Шевченка в українській та світовій культурі. Запишіть ці факти, на їх основі складіть усну розповідь та презентуйте її однокласникам і однокласницям.

Виявляємо обізнаність у сфері культури

6. Розгляньте ілюстрації на с. 52. Яку, на вашу думку, ідею втілили в пам'ятнику поетові скульптор М. Манізер й архітектор Й. Ланг-бард?

Готуємо проєкт

7. На основі біографічних матеріалів і творчості Т. Шевченка підготуйте проєкт за темою «Поет і доля». Візьміть участь у конкурсі проектів.

Ліричні роздуми про людину і світ

У житті Тараса Шевченка був складний і драматичний період випробувань, пов'язаний з арештом і тривалим засланням. Головною підставою для покарання поета стали художні твори. Але навіть переслідування не зломили бунтівного духу митця. Не бажаючи підкорятися забороні, поет продовжував творчу працю. Більшість його творів, написаних в ув'язненні й на засланні, складає лірика.

Художні твори, у яких зображуються почуття, настрої, роздуми, називають ліричними. Уся система художніх засобів у ліричному творі служить розкриттю цілісного руху людської душі. Залежно від змісту виділяють лірику громадянську, психологічну, інтимну, пейзажну, філософську.

Філософська лірика спрямована на творче осягнення стосунків людини і світу. Ліричний герой філософської поезії переймається складними проблемами світоглядного характеру: він прагне визначити життєві пріоритети, розібратися в самому собі, у своїх стосунках зі світом та власною долею.

У пошуках відповідей на складні питання буття Т Шевченко завжди розглядав свою індивідуальну долю та поетичну місію в нерозривному зв'язку з долею рідної України. Тому й не дивно, що в багатьох його творах філософський зміст виражено завдяки майстерному поєднанню патріотичних, громадянських та особистісних мотивів.

Опрацьовуємо прочитане

1. Які твори переважають серед написаного поетом на засланні?

2. У чому полягає особливість ліричної поезії?

3. Назвіть основні тематичні групи ліричних творів.

4. Якими є ознаки філософської лірики?

5. У чому полягає своєрідність філософської лірики Тараса Шевченка?

6. Відомо, що на засланні Т. Шевченка як художника залучили до експедиції з дослідження Аральського моря. Під час цієї експедиції й були виконані акварельні малюнки «Форт Кара-Бутак» «Місячна ніч на Кос-Аралі» (с. 51). Яке враження справляють ці малюнки? Яким настроєм вони пройняті? До яких роздумів спонукають?

Запрошуємо до дискусії

7. Поет і його творчість. Чи можна ув'язнювати поета за його творчість?

Уболівання за долю України

(«Мені однаково, чи буду...»)

Вірш «Мені однаково, чи буду...» був написаний Т. Шевченком невдовзі після арешту, коли поет осмислював своє становище людини, переслідуваної за патріотичні переконання У цій поезії немає навіть сліду страху й зневіри, усі хвилинні емоції, пов'язані з арештом, опановано й підпорядковано вищому служінню. На уявні терези покладено особисте існування, з одного боку, та любов до батьківщини, турботу за її майбуття — із другого. Поет не вагається у власному виборі, він готовий до тривалого

заслання й навіть до загибелі в повному забутті, оскільки прийняти мученицьку смерть за Україну не є для нього марною жертвою.

У своєму монолозі ліричний герой наближається до пророка, який не лише вболіває за рідний народ, а й володіє особливою здатністю бачити прояви зла у світі та попереджати про майбутні загрози й випробування. Відповідними є й художні засоби, які добре узгоджуються з образом поета-пророка. Це передусім символізація, тенденція до ускладнення звичних

образів та надання їм вагомого узагальненого значення. Скажімо, згаданий ліричним героєм «сніг на чужині» асоціюється з холодом і посилює передчуття довготривалої неволі.

За допомогою влучних висловів автор створює образ загрозливої смерті — такої, коли людина зникає, не лишивши по собі навіть «малого сліду». Поет використовує символіку фольклорного походження, запозичивши з народної словесності узагальнений образ «злихлюдей» як якоїсь чи не містичної загрози, що нависла над Україною. Цей образ-символ асоціюється з такими характеристиками, як лукавство, хитрість, підступність.

Також символічним є образ вогню — він використовується, коли поет згадує про приспану лукавими людьми Україну, тобто безборонну, слабку, що може незчутися, як опиниться у вогні боротьби за своє виживання. Але вогонь — це не лише та стихія, яка несе загрозу й знищує. Вогонь — це також символ очищення, загартовування, набуття нової сили.

Чим може завершитися боротьба народу за своє майбутнє? Це важливе питання непокоїть автора, бо йому насправді «не однаково». Поетове проникливе слово має надзвичайну силу, бо воно правдиве, підтверджене всім його життям.

Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

Мені однаково, чи буду...

(В казематі ПІ)

Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені.

В неволі виріс меж чужими, І, не оплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру І все з собою заберу,

Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі.

І не пом’яне батько з сином,

Не скаже синові: «Молись, Молися, сину: за Вкраїну Його замучили колись».

Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні...

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять.

Ох, не однаково мені.

1847

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справив на вас вірш «Мені однаково, чи буду...»?

2. Розкажіть, коли був створений цей твір.

3. Об'єднайтеся в малі групи або пари, підготуйте обґрунтовані відповіді на запитання, презентуйте їх однокласникам та однокласницям.

■ Доберіть до слова однаково синоніми, які, на вашу думку, найбільш точно відповідають значенню, у якому вживає це слово поет. Які образи допомагають зрозуміти, що поетове «однаково» стосується передусім його власної долі?

■ Поміркуйте, чому в поезії виникають образи батька й сина.

■ У рядках «Меніоднаково, чи буде/Той син молитися, чи ні...» виявляється ставлення ліричного героя до своєї долі людини чи долі поета? Обґрунтуйте власну позицію.

■ В останніх рядках твору поет двічі вживає слово однаково із часткою не. Які синоніми до поетового «не однаково» ви дібрали б?

4. Оберіть і виконайте завдання та презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям.

Які символічні образи поезії «Мені однаково, чи буду...» допомагають поетові передати своє занепокоєння долею України.

Якою постає Україна в поезії Т. Шевченка «Мені однаково, чи буду.»? Доведіть, що автор поезії «Мені однаково, чи буду.» не зневірився у своєму покликанні.

Лірика, що має характер розмірковування, авторських роздумів, називають медитативною. Чи належить поезія «Мені однаково, чи буду.» до медитативної? Наведіть аргументи на захист своєї думки.

Читаємо виразно

5. Знайдіть у мережі Інтернет записи вірша Тараса Шевченка «Мені однаково, чи буду.» у виконанні різних читців. Чиє виконання вам сподобалося найбільше? Чому?

6. Вивчіть вірш «Мені однаково, чи буду.» напам'ять, підготуйте виразне читання твору, візьміть участь у конкурсі читців.

Запрошуємо до дискусії

7. У чому сила Шевченкового слова?

Особливості віршування

Поетичному слову зазвичай властива ритміка, основу якої становить чергування мовленнєвих одиниць. Важливу роль у творенні поетичного ритму виконує рима — співзвучне закінчення рядків. Римування надає поезії легкості й милозвучності, а римовані вірші значно легше запам'ятати.

За місцем наголосів у суголосних словах рими поділяють на чоловічі (наголос на останньому складі) і жіночі (наголос на передостанньому складі). За частинами мови вони бувають іменними й дієслівними, а також неграматичними (коли римуються слова, що не належать до однієї частини мови). Рими можуть бути точними і приблизними.

Організація поетичного мовлення від давнини до сучасності зазнавала змін. За цей час утворилося декілька різних систем віршування.

Приміром, у давній українській літературі панувало силабічне віршування, засноване на рівній кількості складів у рядку при довільному розташуванні наголосів. А згодом набула поширення силабо-тонічна система, що ґрунтується на чергуванні наголошених і ненаголошених складів. Для визначення віршового розміру в цій системі поетичний рядок ділять на склади. Далі виокремлюють повторювані групи складів (їх називають стопами). Зазвичай стопи бувають двоскладові і трискладові, основні й допоміжні.

До основних двоскладових стоп належать хорей і ямб. Їх дуже легко розпізнати: хорей має наголос на першому складі, а ямб — на другому. Є також допоміжні двоскладові стопи — піри-хій і спондей. Вони в окремих випадках можуть заміняти основні стопи — стопою з двох ненаголошених складів (пірихій) або стопою з двох наголошених складів (спондей)

Для схематичного зображення двоскладових віршових розмірів зазвичай використовують спеціальні позначки.

Основні двоскладові стопи:

Для прикладу, визначимо віршовий розмір Шевченкового «Заповіту», який ви вивчили в 7-му класі. Поділ на склади засвідчує, що основною віршовою одиницею цього твору є стопа з наголосом на першому складі, тобто хорей (із пірихієм)

Деякі поети у своїй творчості використовували досвід народнопісенного віршування. Тарас Шевченко часто звертався до народного вірша з рядком із 14 складів та паузою після восьмого складу. При цьому він ділив один 14-складовий рядок на два (по вісім та шість складів у кожному). Цим розміром написано ліричний вірш «Думи мої, думи мої...», балади «Ой три шляхи широкії.», «Лілея», «Русалка».

Досліджуємо самостійно

■ Визначте віршовий розмір поезії «Мені однаково, чи буду.».

Традиції народної пісенності

(«Ой три шляхи широкії...»)

Майстерним засвоєнням фольклорної образності відзначається поезія Тараса Шевченка «Ой три шляхи широкії...». Вона, як і вірш «Мені однаково, чи буду.», належить до циклу «В казематі»

Однак це не ліричний, а ліро-епічний твір, що має жанрові ознаки балади — поезії з напруженим сюжетом, основою якого є незвичайна подія

У баладі «Ой три шляхи широкії.» поєдналися народнопісенні мотиви про розлуку з рідними, смерть дівчини від туги за коханим, горе матері, яка втрачає синів. Символіка твору теж має фольклорне походження, наприклад, образ шляхів, що поросли тернами, символізує неможливість повернення додому. Однак Т Шевченко не є сліпим наслідувачем зразків народної пісенності.

Фольклорний матеріал у поетичній обробці талановитого майстра слова ускладнюється й набуває філософського звучання. За картиною загибелі героїв твору на чужині та за похмурим образом нещастя, яке спіткало родичів загиблих, вимальовується загальна тема непоправної, трагічної утрати, яку спричиняє розлука людини з батьківщиною.

Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

Ой три шляхи широкії...

(В казематі VI)

Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися.

На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару матір.

Той жінку покинув,

А той сестру. А найменший Молоду дівчину.

Посадила стара мати Три ясени в полі.

А невістка посадила Високу тополю.

Три явори посадила Сестра при долині...

А дівчина заручена — Червону калину.

Не прийнялись три ясени, Тополя всихала,

Повсихали три явори, Калина зов’яла.

Не вертаються три брати.

Плаче стара мати,

Плаче жінка з діточками В нетопленій хаті.

Сестра плаче, йде шукати Братів на чужину.

А дівчину заручену Кладуть в домовину.

Не вертаються три брати,

По світу блукають,

А три шляхи широкії Терном заростають.

1847

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справив на вас твір «Ой три шляхи широкії...»? До якого циклу він належить? У чому полягають жанрові особливості твору?

2. Які фольклорні мотиви використав поет у своєму творі?

3. Які авторські емоції та роздуми переважають у цій поезії?

Досліджуємо самостійно

4. Знайдіть у тексті образи, які часто використовуються в усній народній творчості. Що символізують ці образи в народній творчості та у вірші Т. Шевченка?

5. Який образ твору Тараса Шевченка «Ой три шляхи широкії.» вразив вас найбільше? Чому?

6. Визначте, яким віршовим розміром написана балада «Ой три шляхи широкії.».

7. Доведіть, що в баладі «Ой три шляхи широкії...» поет використав досвід народнопісенного віршування.

8. У яких рядках поруч із ямбічними стопами вжито спондей?

А На чужину з України // Брати розійшлися Б Посадила стара мати // Три ясени в полі В Три явори посадила // Сестра при долині Г А три шляхи широкії // Терном заростають

9. Об'єднайтеся в малі групи або пари, дайте обґрунтовану відповідь на запитання, презентуйте її однокласникам та однокласницям.

Чи впливає на ритмічний малюнок вірша заміна ямбічної стопи на спондей або пірихій? Поміркуйте, чому поети вдаються до таких замін.

Звучання вірша залежить не тільки від віршового розміру, а й від того, який вид римування застосовує поет:

■ суміжне, або парне, римування (римуються перший рядок із другим, третій з четвертим і так далі: АА ББ ВВ ГГ);

■ перехресне римування (римуються перший і третій рядки, другий і четвертий: АБАБ);

■ кільцеве, або оповите, римування (перший рядок римується з четвертим, а другий з третім: АББА).

Вчені вважають, що у баладі «Ой три шляхи широкії...» Т. Шевченко використав форму народного вірша з рядком із 14 складів і поділив один 14-скла-довий рядок на два. Поміркуйте, на чому ґрунтується таке твердження. Проаналізуйте спосіб римування в баладі й доведіть або спростуйте твердження.

Запрошуємо до дискусії

10. Чому поет у часи важких життєвих випробувань звернувся до осмислення народної пісенності?

Виявляємо творчі здібності

11. Уявіть себе художником, якому замовили ілюстрації до циклу «В казематі». Яку ілюстрацію до вірша «Ой три шляхи широкії.» ви запропонували б? Опишіть її, презентуйте однокласникам та однокласницям.

Ліричні роздуми на засланні

(«Думи мої, думи мої...»)

Ув'язнений поет гостро переживав розлуку з Україною, не знаючи напевне, чи побачить ще колись рідний край.

Його ліричний вірш «Думи мої, думи мої...» відображає настрої часів заслання.

Самотність, відсутність звичного спілкування пригнічували Тараса Шевченка. Сам поет своє тодішнє становище визначив простим і водночас досить містким висловом «лиха година». Щоб зберегти себе в часи випробувань, не зневіритись і не піддатися відчаю, Т Шевченко звернувся до творчості — вічного джерела духовної наснаги.

Вірш «Думи мої, думи мої.» побудований як уявний діалог митця зі своїм поетичним покликанням, що представлене в персоніфікованому образі «дум». Образ цей виник ще в ранніх віршах поета і став традиційним у його творчості.

Це думи про рідний край, з якими ліричний герой веде свою щиру розмову: «Не кидайте хоч

ви мене / При лихій годині». Бо вірші, немов тонка нитка, єднають його з рідною Україною. Так тема мистецтва поєдналася в цій поезії з темою

патріотизму: ліричний герой болюче й водночас майже з філософською стриманістю осмислює своє перебування на чужині.

Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

Думи мої, думи мої...

Думи мої, думи мої,

Ви мої єдині,

Не кидайте хоч ви мене При лихій годині. Прилітайте, сизокрилі Мої голуб’ята,

Із-за Дніпра широкого У степ погуляти

З киргизами убогими.

Вони вже убогі,

Уже голі... Та на волі Ще моляться богу. Прилітайте ж, мої любі, Тихими речами Привітаю вас, як діток,

І заплачу з вами.

1840

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справив на вас твір «Думи мої, думи мої...»?

2. Коли Тарас Шевченко написав цю поезію? Які настрої відобразились у цьому творі?

3. Об'єднайтеся в малі групи або пари, оберіть завдання, виконайте його і презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям.

■ Що означає у творі Т. Шевченка образ дум?

■ Які засоби художньої виразності використовує поет у вірші «Думи мої, думи мої.»? Поясніть їхнє значення.

■ Доведіть, що вірш «Думи мої, думи мої.» має ознаки філософської лірики.

Виявляємо обізнаність у сфері культури

4. Розгляньте ілюстрації на с. 58, 59. Як ці малюнки допомагають зрозуміти настрій, переживання поета, відображені у вірші «Думи мої, думи мої.»?

5. У мережі Інтернет знайдіть запис пісні «Думи мої, думи мої.» у виконанні Волинського народного хору. Поміркуйте, чи відповідає музика композитора О. Стадника загальному настрою вірша Тараса Шевченка.

Запрошуємо до дискусії

6. Як поет ставиться до своєї поетичної творчості? Чому саме поезія стала для Тараса Шевченка чимось більшим за мистецтво?

Людина і звичаєве право

Т Шевченка приваблювали драматичні конфлікти, загадкові народні вірування. Усе це він знаходив у народних баладах. Його ранні балади «Причинна», «Тополя», «Утоплена», засновані на творчому осмисленні фольклорних образів і мотивів, одразу полюбилися читачам.

Балада — ліро-епічний твір з напруженим сюжетом, часто з фантастичними епізодами та трагічною розв'язкою. Літературна балада постала на основі народних баладних творів. До жанру балади зверталися П. Гулак-Артемовський, М. Костомаров, Т Шевченко, Ю. Федько-вич, С Руданський, І. Франко та ін.

Улітку 1846 року він завершив роботу ще над двома баладами: написав «Лілею» і «Русалку».

У них використав народнопісенний мотив метаморфози — перетворення героїні на рослину або надприродну істоту. Цей мотив поет пов'язав з актуальними соціальними проблемами.

Життя сільської громади в часи Т. Шевченка відчутно залежало від звичаєвого права. Це неписані соціальні норми і правила поведінки, закріплені в народній традиції.

Суворим було ставлення сільської громади до жінок, які народжували дітей поза шлюбом. За українським звичаєм, їм обрізали коси й покривали голову хусткою. Звідси й походить слово покритка. Нешлюбних матерів та їхніх дітей (байстрюків) зазвичай засуджували, вважали їх людьми другого сорту. Поет завжди виступав проти жорстокого ставлення до скривджених і зневажених, глибоко і щиро співчував їхній страдницькій долі

Дівчина-квітка

(«Лілея»)

У баладі мотив зваблення паном сільської дівчини Т. Шевченко доповнює мотивом поневіряння і смерті її позашлюбної дитини. Розкриваючи ці мотиви, поет поставив важливе для нього питання: чим завинила перед людьми дитина, яка народилась поза законним шлюбом?

Зобразивши негідну поведінку сільської громади, автор виступив проти несправедливих проявів звичаєвого права. Сам він оцінював долю героїні з позиції християнського милосердя й любові до ближнього — того почуття, якого нещасна не дочекалась ані від батька-поміщика, ані від односельців

Поет розкрив драму невинної дівочої душі, яка зіткнулася з жорстокістю і нерозумінням громади. А ще він надав цій драмі філософського звучання, відзначивши парадоксальне поєднання черствості та здатності відчувати красу. Адже не хто інший, як ті самі люди, котрі колись висміювали і зневажали беззахисну героїню в її людській іпостасі (взимку навіть «в хату не пустили»), невдовзі по тому вже щиро милувались нею в подобі «лілеї-снігоцвіту».

Баладу організовано як сповідь самої дів-чини-лілеї, яка звіряється своєму «братику» Королевому Цвіту Лілея гірко нарікає на страдницьку долю, намагаючись збагнути, чим саме завинила. Її розповідь емоційна, сповнена драматизму. Головною рисою героїні є душевна чистота — не випадково білий колір квітки-лілеї символізує невинність.

Прочитайте баладу. Виконайте завдання.

Лілея

«За що мене, як росла я, Люде не любили?

За що мене, як виросла, Молодую вбили?

За що вони тепер мене В палатах вітають, Царівною називають, Очей не спускають З мого цвіту? Дивуються, Не знають, де діти!

Скажи мені, мій братику, Королевий Цвіте!»

«Я не знаю, моя сестро».

І Цвіт Королевий Схилив свою головоньку Червоно-рожеву До білого пониклого Личенька Лілеї.

І заплакала Лілея Росою-сльозою... Заплакала і сказала: «Брате мій, з тобою Ми давно вже кохаємось, А я й не сказала,

Як була я людиною,

Як я мордувалась.

Моя мати. чого вона, Вона все журилась І на мене, на дитину, Дивилась, дивилась І плакала. Я не знаю,

Мій брате єдиний!

Хто їй лихо заподіяв?

Я була дитина,

Я гралася, забавлялась,

А вона все в’яла Та нашого злого пана Кляла-проклинала.

Та й умерла. А мене пан Взяв догодувати.

Я виросла, викохалась У білих палатах.

Я не знала, що байстря я, Що його дитина.

Пан поїхав десь далеко,

А мене покинув.

І прокляли його люде, Будинок спалили.

А мене, не знаю за що,

Убити — не вбили,

Тілько мої довгі коси Остригли, накрили Острижену ганчіркою.

Та ще й реготались.

Жиди¹ навіть нечистії На мене плювали.

Отаке-то, мій братику,

Було мені в світі.

Молодого, короткого Не дали дожити Люде віку. Я умерла Зимою під тином,

А весною процвіла я Цвітом при долині,

Цвітом білим, як сніг, білим! Аж гай звеселила.

Зимою люде. Боже мій!

В хату не пустили.

А весною, мов на диво,

На мене дивились.

А дівчата заквітчались І почали звати Лілеєю-снігоцвітом;

І я процвітати

Стала в гаї, і в теплиці,

І в білих палатах.

Скажи ж мені, мій братику, Королевий Цвіте:

Нащо мене Бог поставив Цвітом на сім світі?

Щоб людей я веселила,

Тих самих, що вбили Мене й матір?.. Милосердий, Святий Боже, милий!»

І заплакала Лілея,

А Цвіт Королевий Схилив свою головоньку Червоно-рожеву На білеє пониклеє Личенько Лілеї.

1846

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас балада «Лілея»?

2. Що читачі балади дізнаються про Лілею, історію її земного та потойбічного життя?

3. Хто або що стало причиною страждань Лілеї?

4. Об'єднайтеся в малі групи або пари, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте однокласникам та однокласницям.

■ Пригадайте, що таке метаморфоза. Наведіть приклади використання мотиву метаморфози в античних міфах, усній народній творчості. Як ви вважаєте, метаморфоза в античних міфах — це елемент зав'язки сюжету, кульмінації чи розв'язки? У баладі «Лілея» мотив метаморфози є елементом певної частини сюжету чи наскрізним? Обґрунтуйте свої міркування. Зробіть висновок: з якою метою використано мотив метаморфози в баладі Т. Шевченка?

■ Чому баладу побудовано у формі діалогу між Лілеєю та Цвітом Королевим?

■ Чому в тексті балади Цвіту Королевому належить тільки одна репліка? Який підтекст вона може містити?

■ У який спосіб у баладі виявляється авторське ставлення до подій і героїв?

5. Оберіть і виконайте завдання та презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям.

Наведіть приклади використання в баладі «Лілея» художніх прийомів усної народної творчості.

Визначте, які художні прийоми усної народної творчості застосував Т. Шевченко в баладі «Лілея».

Поясніть, з якою метою в баладі «Лілея» Т. Шевченко використовує прийоми усної народної творчості.

Доведіть, що «Лілея» — це ліро-епічний твір, у якому порушено важливі морально-етичні проблеми.

Заручниці долі

(«Русалка»)

Не менш гострим, аніж у «Лілеї», драматизмом позначено історію про матір-дітовбивцю з балади «Русалка». Це розповідь про дві змарновані

долі: жінки, котра поза шлюбом народила дочку від пана, і дитини, яка пішла з життя, щойно народившись. Важлива моральна проблема захопила автора твору. Це проблема страшного, хай і вимушеного гріха, вчиненого через душевне потьмарення, та відплати за цей гріх.

У ході роботи над твором автор використав народні легенди про русалок і русальні пісні, що додали його баладі похмурого і загадкового колориту, а ще дали змогу відобразити народну віру в наявність світового морального балансу, якогось вищого суду, що врівноважує все на своїх магічних терезах. Мати-дітовбивця, яка втопила свою дитину, дістає неминучу відплату за вчинене зло, ставши жертвою русалок.

Першу частину твору організовано як емоційний монолог-сповідь, що належить «русалоньці» та містить спогади про останні хвилини її людського існування. Вона, зокрема, пригадує

й моральні страждання своєї матері в момент скоєння злочину. У другій частині твору подано

менш емоційну розповідь про обставини відплати, якої зазнала дітовбивця.

Прочитайте баладу. Виконайте завдання.

Русалка

«Породила мене мати В високих палатах Та й понесла серед ночі У Дніпрі скупати.

Купаючи, розмовляла Зо мною, малою:

“Пливи, пливи, моя доню, Дніпром за водою.

Та випливи русалкою Завтра серед ночі,

А я вийду гуляти з ним,

А ти й залоскочеш. Залоскочи, моє серце:

Нехай не сміється Надо мною, молодою,

Нехай п’є-уп’ється Не моїми кров-сльозами — Синьою водою Дніпровою... Нехай собі Гуляє з дочкою.

Пливи ж, моя єдиная.

Хвилі! Мої хвилі!

Привітайте русалоньку.” — Та й заголосила,

Та й побігла. А я собі Плила за водою,

Поки сестри не зустріли,

Не взяли з собою.

Уже з тиждень, як росту я.

З сестрами гуляю Опівночі. Та з будинку Батька виглядаю.

А може, вже поєдналась З паном у палатах?

Може, знову розкошує Моя грішна мати?»

Та й замовкла русалочка,

В Дніпро поринула,

Мов пліточка¹. А лозина Тихо похитнулась.

Вийшла мати погуляти —

Не спиться в палатах.

Пана Яна нема дома,

Ні з ким розмовляти.

А як прийшла до берега,

То й дочку згадала.

І згадала, як купала І як примовляла.

Та й байдуже. Пішла собі У палати спати.

Та не дійшла, — довелося В Дніпрі ночувати.

І незчулась, як зуспіли Дніпрові дівчата —

Та до неї, ухопили Та й ну з нею гратись, Радісінькі, що піймали.

Грались, лоскотали,

Поки в вершу не запхали.

Та й зареготались.

Одна тілько русалонька Не зареготалась.

1847

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справив на вас твір Т. Шевченка «Русалка»?

2. Доведіть, що «Русалці» властиві ознаки жанру балади.

3. Які впливи фольклорних творів ви помітили в сюжеті, поетичній мові цього твору?

4. Визначте особливості композиції балади «Русалка».

5. Як ви зрозуміли два останні рядки балади?

Виявляємо творчі здібності

6. Розгляньте ілюстрації на с. 62—64. Яка з цих картин, на вашу думку, відповідає настрою балади Т. Шевченка? Обґрунтуйте відповідь.

7. Яку ілюстрацію до балади запропонували б ви? Опишіть її.

Ділимося читацьким досвідом

8. Яка з прочитаних поезій, балад Т. Шевченка сподобалася вам найбільше?

9. Яку поезію, баладу ви хотіли б вивчити напам'ять?

10. 150-річчя та 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка стали знаменними датами Календаря пам'ятних дат ЮНЕСКО¹. У засобах масової інформації цієї поважної міжнародної організації широко висвітлювалося значення Тараса Шевченка для української та світової культури. Ліндон Джонсон, президент США у 1963—1969 роках, писав: «Шевченко цілком заслуговує на почесті, якими оточений. Він був більше, ніж українець — він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше, ніж поет — він був хоробрим войовни-ком за права і волю людей».

Що, на вашу думку, привабило колишнього президента США в постаті Тараса Шевченка?

Виявляємо творчі здібності

11. Чого поет навчив вас? Напишіть есе «Уроки Тараса Шевченка».

 

 

 

Це матеріал з підручника Українська література 8 клас Борзенко (2021, поглиблений рівень)