Інформація про новину
  • Переглядів: 229
  • Дата: 4-03-2021, 20:15
4-03-2021, 20:15

Василь Голобородько - "З дитинства: дощ", "Наша мова", "Теплі слова", "Золота птаха", "Лис" читати, аналіз твору, критика

Категорія: Українська література





Попередня сторінка:  Володимир Підпалий - "Бачиш: між трав з...
Наступна сторінка:   Дмитро Павличко - "Я народився на земл...

Василь Голобородько

(нар. 1945 р.)

Василь Іванович Голобородько народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі на Луганщині. Ще змалку хлопець захопився красою народних звичаїв і традицій. Через роки він проніс теплі спогади зі свого дитинства: «Зовсім малим, у віці посівальника, будила мене мати зимовим ранком і посилала посівати до сусідів, це недалечко, через дорогу лише перейти. Заходив я до хати вісником свята, мені раділи, підводили до покуті, я сипав із жмені пшеничне зерно і промовляв поздоровлення з Новим роком, як мене навчила мати...».

Здобувши середню освіту, молодий поет-початківець став студентом філологічного факультету Київського університету, пізніше продовжив навчання в Донецькому педагогічному інституті, побував на військовій службі, зрештою повернувся на Луганщину.

Твори Василя Голобородька побачили світ у 60-х роках минулого століття, однак дебютна книжка, уже підготовлена до видання, була заборонена радянською цензурою. Збірку «Летюче віконце» вдалося видати лише за кордоном. Митець, поезії якого добре знали й високо цінували поза межами України, тривалий час не міг видавати свої книжки на батьківщині. І лише 1988 року, коли в Києві вийшла друком збірка Голобородька «Зелен день», українські читачі змогли відкрити для себе яскравий поетичний світ талановитого майстра

За книжки «Ікар на метеликових крилах» та «Калина об Різдві» поета було відзначено Національною премією України імені Тараса Шевченка. У поетичному доробку Голобородька є збірка творів для дітей «Віршів повна рукавичка»

Улітку 2014 року Василь Голобородько був змушений залишити Луганськ і переселитися на Київщину.

Збірка Василя Голобородька «Віршів повна рукавичка» внесена до міжнародного каталогу найкращих у світі книжок для дітей.

Опрацьовуємо прочитане

1. Складіть усну розповідь про поета, висвітливши такі питання:

■ Де й коли народився Василь Голобородько?

■ Коли він розпочав свою творчу діяльність?

■ Чому поезії Василя Голобородька довго не публікували в Україні?

■ Де нині живе та працює поет?

■ За які збірки він одержав Національну премію України імені Тараса Шевченка?

2. У зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми) запишіть у зошит відомості про поета.

Минуле й сьогодення у творчості

Творчість Василя Голобородька по-справжньому особлива: вона ніби переносить давній, народний тип світовідчуття в наші дні. Поет не просто захоплюється фольклором як чимось привабливим, але давно минулим — він намагається творити сьогодні так, немовби словом відновлює утрачений органічний контакт зі стихією прадавнього буття нашого народу, прокладаючи поетичний місток між минувшиною й сьогоденням.

Таке ставлення до творчого слова виробилось у В. Голобородька не випадково, а внаслідок тривалих роздумів — як щось глибоко вистраждане, продумане й пережите. Ось як про це писав сам поет: «Коли усе це є: і звичаї, і традиції, і пісні, то сприймаєш їх як щось цілком природне, як бути чорнявим чи білявим, а коли це зникає, чи від власного недбальства, чи з примусу, то починаєш докопуватися до причин зникнення того, що раніше тобі здавалося незникненним, хочеш зв'язати ту перервану нитку, яка тягнеться із глибини віків, хочеш, щоб і далі ткався той рушник із неповторними узорами...».

Відроджуючи народне світосприйняття, В. Голобородь-ко обирає для себе вільний вірш, або верлібр, як найменш унормований, а отже, найбільш придатний для словесного вираження складних, мінливих і парадоксальних явищ буття. Верлібр — це неримований вірш, рядки якого можуть мати різне число складів. Твори, написані в такій формі, не мають поділу на строфи. Витоки верлібру сягають фольклору, передусім народних замовлянь. Як і в замовляннях, у верлібрі важливу роль у створенні ритміки відіграє інтонація, що визначає неповторну поетичну «мелодію». Не випадково В. Голо-бородько зізнавався, що саме ця властивість зацікавила його найбільше: «Одним із мотивів, які спонукали мене звернутися до верлібру, був намір писати так, щоб кожен вірш мав неповторний малюнок, неповторний ритм. Це зближує вірші з музикою».

Опрацьовуємо прочитане

1. У чому полягають особливості творчості Василя Голобородька? Як поет ставиться до народної традиції?

2. Що таке верлібр? Як він пов'язаний із фольклором?

3. У чому полягають особливості верлібру?

4. Яку роль у верлібрі відіграє інтонація?

5. Чому В. Голобородько у своїй творчості звернувся до верлібру?

Під дощем дитинства

Дитячі спогади найчастіше зберігають усе світле й радісне, відсіюючи натомість біль і страждання. Так уже влаштована наша пам'ять: враження дитинства і юності, позначені оптимізмом та відчуттям душевного комфорту, надають

вагому духовну підтримку в непростому дорослому житті, стають для багатьох людей своєрідним психологічним оберегом. Можливо, саме про це пише Василь Голобородько у своїй загадковій поезії «З дитинства: дощ»?

Навіть якщо перше прочитання не дозволяє скласти чіткого враження, нас однаково заворожує загальний позитивний настрій, захоплюють незвичні зорові образи та яскрава кольорова палітра твору. Дивним здається цей дощ із зеленим волоссям, у яке вплітається все навкруги — неначе в казці, немов у чарівному світі дитинства...

Це вірш про щастя, яке переживає людина лише в дитячих літах і згадує згодом про нього як про щось найдорожче. Про щастя єднання з рідним довкіллям, із батьківським домом, який для дітей завжди наповнений теплом любові, немов гніздо для пташенят

Шлях до батьківської домівки, дерево над дорогою, череду корів, річку на видноколі — усі ці зорові образи поєднує чарівний дощ

у цілісну панорамну картину комфортного простору, у якому людина по-справжньому почувається собою. Ліричний герой цього твору простує уявною дорогою, «що веде до батьківської хати», відновлює у своїй пам'яті казкові простоту й гармонію дитинства.

Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

З дитинства: дощ

Я уплетений весь до нитки у зелене волосся дощу,

уплетена дорога, що веде до батьківської хати, уплетена хата, що видніється на горі, як зелений птах,

уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою, уплетена річка, наче блакитна стрічка в дівочу косу,

уплетена череда корів, що спочивають на тирлі1. А хмара плете і плете

зелене волосся дощу, холодне волосся дощу.

Але усім тепло,

усі знають: дощ перестане,

і хто напасеться, хто набігається,

хто нахитається,

хто насидиться на горі,

хто належиться,

а хто прийде додому

у хату, наповнену теплом, як гніздо.

1963

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас поезія В. Голобородька «З дитинства: дощ»?

2. Що символізує дощ у вірші Василя Голобородька?

3. Опишіть зорові образи твору. Який цілісний малюнок вони утворюють?

4. Визначте роль спогадів у вірші.

5. Яку роль у творі відіграє образ батьківського дому?

6. Що нового ви дізналися про тему дитинства в українській поезії?

Магія поетичного слова

Творчість Василя Голобородька повертає первісне значення звичним словам. Його поезії чимось нагадують давні замовляння, що наділяють слово магічним змістом. Сьогодні вислів «магія слова» ми сприймаємо як ефектний художній образ. А в давні часи наші предки вірили, що слово має священне значення та магічну силу, за допомогою якої можна впливати на світ і змінювати його.

Схожу віру в слово сповідує поет Василь Голобородько, що й засвідчують вірші «Наша мова» й «Теплі слова». Для нього рідна

мова — це не лише засіб спілкування. Єднаючи українців, мова з покоління в покоління зберігає й відтворює духовну неповторність нашого народу, надає кожному з нас усвідомлення спільної історичної долі. Немов у велику родину, українці «вплетені» своєю мовою до втаємниченого кола, у якому кожне слово «проспіване» й записане в духовному Літописі. І в товаристві, і на самоті це слово завжди залишається з нами як життєдайна сила, без якої люди стають слабкими та вразливими перед будь-якими загрозами

Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

Наша мова

кожне слово нашої мови проспіване у Пісні тож пісенними словами з побратимами у товаристві розмовляємо кожне слово нашої мови записане у Літописі тож хай знають вороги якими словами на самоті мовчимо

1990

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас поезія Василя Голобородька «Наша мова»? Як ви розумієте вислів магія слова?

2. Які образи створює поет у вірші «Наша мова»? Що означають ці образи?

3. Чому рідна мова допомагає духовному зростанню людини?

Досліджуємо самостійно

4. Подивіться уважно на текст твору «Наша мова». Які особливості в записі цього вірша ви помітили?

5. Які слова поет пише з великої літери? Поміркуйте, чому поет виділив саме ці слова й чому саме так.

6. Які правила пунктуації порушив поет у вірші «Наша мова»? Поміркуйте, чому поет знехтував правилами пунктуації.

7. Коли критики та науковці характеризують творчу манеру Василя Голобородька, то найчастіше вживають слова «оригінальність і простота висловлення». Доведіть або спростуйте думку науковців і критиків.

Теплі слова нашої батьківщини

У вірші Голобородька «Теплі слова» передається щире патріотичне почуття. Що ж може означати образ «теплих слів»?

Ми завжди радіємо, коли чуємо тепле слово підтримки від рідних, друзів. Також теплі слова зміцнюють мир та злагоду в родині. Але виявляється, існують і такі «теплі слова», які сприяють духовному єднанню всього народу.

Назва річки нагадає комусь зворушливу сцену прощання з відомої пісні «Їхав козак за Дунай». Слово «коровай» збудить в уяві образи золотої ниви, весільного обряду, а «Змій» навіє спогади про почуті в затишку рідної оселі казки. Саме ці «теплі слова» нашої мови, зігріваючи холодний світ навколо нас, творять у душі кожного українця привабливий образ Батьківщини.

Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

Теплі слова

Співаймо пісні про кохання, щоб не вмерло слово «Дунай», гуляймо весілля своїм дітям, щоб не вмерло слово «коровай», розповідаймо казки своїм онукам, щоб не вмерло слово «Змій» —

наповнюймо

цей холодний всесвіт

теплими словами нашої мови,

які народжуються разом із диханням.

1995

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Поясніть вислів теплі слова.

2. Які теплі слова згадує Василь Голобородько у своєму вірші?

3. Якого значення надає цим словам ліричний герой поезії? Якого значення надаєте цим словам ви?

4. Поміркуйте, чому сучасні поети використовують верлібри. Що сприймається легше: римовані вірші чи верлібри? Обґрунтуйте відповідь.

Виявляємо творчі здібності

5. Уявіть себе режисером культурно-мистецького заходу «Теплі слова нашої мови». Поміркуйте, яку форму для такого заходу слід обрати, щоб він зацікавив вас і ваших однолітків. Обґрунтуйте свої міркування.

Весняна казка

(«Золота птаха»)

Існує такий творчий прийом — очуднен-ня, або одивнення. Це коли автор або авторка прагнуть вразити читачів і пропонують їм дуже несподіваний погляд на світ. Можна назвати цей погляд казковим. Адже він виводить нас поза межі буденності, змушує дивуватися

Ось і ліричний герой вірша «Золота птаха» здатний помічати казкове у весняному білому небі «вишневого молока». Хто ж ця казкова золота птаха? Та, яка прилетіла з білого неба й забрала в героя руки, серце, очі, спокій... А сам

він перетворився на шукача і, знайшовши зрештою ту дивну птаху, просив її все повернути. Одержав колись утрачене від маленької дівчинки з-під крил чарівної птахи

Звісно, таку поезію не годиться трактувати буквально: вона асоціативна, заснована на поєднанні дуже різних, часто незвичних образів, що сприймаються нами за допомогою творчої інтуїції, а не логіки. А найперше з образом золотої птахи асоціюється міфологічна жар-птиця — із пір'ям сліпучо-золотим, немов жар. У казках

такий птах має незвичайні властивості, зокрема здатний змінювати життя людей.

Можливо, цей твір так само про зміни (внутрішні, душевні метаморфози), а можливо,

про втрату й повернення героєм «самого себе». І конкретика в такій поезії не надто важлива. Головне, що вона змушує замислитись про місце людини у світі, сповненому див і загадок.

Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

Золота птаха

У квітні

білим небом вишневого молока літають золоті птахи: золоті птахи дахів.

Вони політають-політають

і, як голуби, знову сідають на хати.

Аж якось одна золота птаха прилетіла із білого неба до мене і забрала мої руки, моє серце, мої очі і мій спокій.

І потім зникла у білому небі.

Довго я ходив, довго ходив —

аж поки знайшов ту птаху золоту.

«Віддай, птахо золота, мої руки, моє серце, мої очі і мій спокій...»

А з-під крил птахи золотої випурхнуло дівча: маленьке-маленьке —

у чашечці вишневої квітки умістилося б! — І на її малесеньких білих долоньках лежали мої руки, моє серце, мої очі і мій спокій...

1964

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас поезія «Золота птаха»?

2. Які образи поезії особливо вразили?

3. Об'єднайтеся в малі групи або пари, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте однокласникам та однокласницям.

■ Які зорові образи постають у творі? Поміркуйте, вони фантастичні чи реальні.

■ Чи має реальне підґрунтя образ «біле небо вишневого молока»? Поміркуйте, де, коли цей образ міг постати в уяві поета.

■ Чому в поезії виникає образ золотої птахи? Яке смислове, символічне навантаження може мати цей образ?

■ Які літературні асоціації викликає образ маленької дівчинки, що випурхує з-під крил чарівної птахи, може вмістися «у чашечці вишневої квітки»? Як ці асоціації збагачують ваші переживання, емоції?

■ Чому в поезії виникає мотив мандрів?

■ Як ви зрозуміли образи «мої руки, моє серце, мої очі і мій спокій», які втратив і повернув собі ліричний герой?

4. Чи збагатилися ваші уявлення про поезію під впливом вірша Василя Голо-бородька «Золота птаха»?

Свідок осінніх днів

(«Лис»)

Це дивний і трохи кумедний образ — лис із зошитом під пахвою та олівцем за вухом. А чи не тому лис, що лисяча шубка має колір осені?

А може, це все-таки звичайний хлопчина, зачарований красою осіннього лісу? Він спостерігає за пташиним гніздом, гріє змерзлі пальці

та щось пише у шкільному зошиті. Цей, на перший погляд, дуже простий вірш залишає по собі слід легкого смутку та водночас доброти й дива від доторку до магічного світу природи в пору її осіннього згасання.

Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

Лис

Жив один лис, який умів писати, і він писав у шкільному зошиті про осінь: носив під пахвою зошит і олівець за вухом і сідав на пні, коли бачив, що ще один лист упав.

Коли бачив гніздо без птахів.

Коли мерзли пальці і груди, грівся над багаттями глиняних круч.

Коли лягав спати, зошита клав під голову і згадував, що він побачив за увесь день.

А того ранку прокинувся і побачив сніг, і заховав він зошита до наступної осені.

1967

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас поезія «Лис»? Які літературні (або мистецькі) асоціації виникли під її впливом? Можливо, ви асоціювали щось із реальним життям і власним досвідом?

2. Об'єднайтеся в малі групи або пари, оберіть завдання, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте однокласникам та однокласницям.

■ Навіщо людині казка? Пригадайте найвідоміші літературні казки. Поміркуйте, чому до цього жанру зверталися люди різних професій — мовознавці брати Ґрімм, математик Льюїс Керролл, льотчик Антуан де Сент Екзюпері та багато інших.

■ Яким постає казковий світ поета Василя Голобородька? Які фантастичні елементи йому властиві? Які риси реального світу вимальовуються в його поезії «Лис»?

3. Чи збагатилися ваші уявлення про поезію під впливом вірша Василя Голобородька «Лис»?

Запрошуємо до дискусії

4. Казка допомагає нам дорослішати чи заважає?

 

 

Це матеріал з підручника Українська література 8 клас Борзенко (2021, поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  Володимир Підпалий - "Бачиш: між трав з...
Наступна сторінка:   Дмитро Павличко - "Я народився на земл...



^