Дмитро Павличко

(нар. 1929 р.)

Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 року в селі Стопчатові на Івано-Франківщині. Закінчив філологічний факультет Львівського університету, був журналістом, завідував відділом поезії журналу «Жовтень». У 1953 році видав першу збірку «Любов і ненависть», згодом вийшли друком його книжки «Моя земля» та «Чорна нитка».

У 1964 році Д. Павличко переїхав до Києва, працював сценаристом на кіностудії ім. О. Довженка, написав сценарії до кінофільмів «Сон» (у співавторстві з В. Денисенком) та «Захар Беркут». Важливою віхою у його творчому житті стала збірка «Гранослов». У ній поет осмислив проблеми людяності, патріотизму, національної культури.

Декілька років Д. Павличко був редактором журналу «Всесвіт». Видав поетичні книжки «Сонети подільської осені», «Таємниця твого обличчя». Поет писав також твори для дітей — визнання в маленьких читачів здобули казки «Золоторогий Олень», «Дядько Дощ», «Де найкраще місце на землі».

Дмитро Павличко завжди мав активну громадянську позицію. Він був одним з організаторів Народного Руху України, першим головою Товариства української мови імені Т Г. Шевченка, а також народним депутатом Верховної Ради України кількох скликань

Поет-патріот

(«Я народився на землі...»)

Дмитро Павличко запозичує найкраще з української поетичної традиції, надихається класичними мистецькими зразками Ось і його вірш «Я народився на землі...» перегукується з відомою поезією Івана Франка «Земле моя, всеплодющая мати...». Обидва твори споріднює глибокий патріотизм, а ще їх єднає звернення до образу матері-землі, яка надає сили й підтримує людину в її життєвому зростанні

Не випадково автор згадав у вірші про власне хліборобське походження й порівняв себе з «колоском зернистим», який зріс на життєдайному ґрунті народної культури.

Автобіографічний і патріотичний мотиви автор поєднав із мотивом поетичного служіння: ліричний герой мріє, що настане день, коли його «слова-зернинки» стануть «хлібом для народу».

Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

Я народився на землі...

Я народився на землі Від батька, що орав ту землю. Ніколи я не відокремлю Себе від хлопської¹ ріллі.

Із неї виріс я, немов Пшеничний колосок зернистий.

Я тілом — дужий, духом — чистий: В мені землі моєї кров.

Мої зернини — то слова.

Як відберуть їх на насіння — Мене чекає воскресіння,

І сонце, і весна нова,

І слави жнива золоті.

Та мав би вищу нагороду,

Як стали б хлібом для народу Хоч на єдиний день в житті.

1957

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас поезія? До яких роздумів спонукала?

2. Яким постає ліричний герой цього твору?

3. Які образи увиразнюють образ ліричного героя?

4. Який образ поет винаходить для свого поетичного слова?

5. Як ви зрозуміли рядки:

Як відберуть їх на насіння —

Мене чекає воскресіння...

Поміркуйте, про яке воскресіння йдеться?

6. Що ліричний цінує більше, ніж «слави жнива золоті»?

7. Яке емоційне й культурне навантаження має образ хліба, який виникає в останніх рядках поезії? Які асоціації (літературні, мистецькі, загальнокультурні) зринають у пам'яті під впливом цього образу?

8. Об'єднайтеся в малі групи або пари, оберіть завдання та виконайте його. Презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям.

■ З'ясуйте, яка з наведених схем відповідає принципу римування в поезії «Я народився на землі...»:

■ Випишіть третій і четвертий рядки поезії й за алгоритмом визначення віршового розміру з'ясуйте, яким є віршовий розмір твору «Я народився на землі.». Пам'ятайте, що існують допоміжні стопи (пірихій, спондей), які можуть вживатися замість стоп хорея або ямба. Схарактеризуйте ритм, що його створює цей віршовий розмір (розмірений, одноманітний, бадьорий, енергійний, чіткий, переривчастий тощо).

■ Як ви вважаєте, які рими — чоловічі чи жіночі — переважають у цій поезії? Перевірте себе: запишіть схему римування і позначте різними кольорами чоловічі та жіночі рими. Поміркуйте, якого ефекту досяг поет, використавши таке римування.

■ Знайдіть у тексті поезії рядки, які порушують загальну будову: чотири рядки з кільцевим римуванням — речення. Поміркуйте, свідомо чи випадково поет вдається до такого порушення?

■ Поезію «Я народився на землі.» не поділено на строфи, але кожен читач відчуває чітку організацію цього поетичного тексту. Як поет досягає такого ефекту?

Зв'язок із «деревом роду»

(«Родина»)

У творчому доробку Дмитра Павличка чимало сонетів: «Львівські сонети», «Білі сонети», «Київські сонети», «Сонети подільської осені». Поет добре опанував цей ліричний жанр, який вимагає від автора високого рівня майстерності. Водночас він виступив і новатором, дещо порушивши чіткі правила побудови сонету.

Класичний сонет римований, а Д. Павлич-ко запропонував мистецькі зразки білих, тобто неримованих сонетів. Ось що у зв'язку з цим

зауважив сам автор: «Я дозволив собі у "Білих сонетах"зберегти все, крім римування. Чи вплинуло на зміст віршів те, що я відмовився римувати? Безперечно. Білий вірш мусить бути образніший. Вся його принада в метафорі і мислі».

«Білі сонети» Д. Павличка тяжіють до узагальненого, філософського осмислення життя. Їхня художня організація спирається на доволі складну метафорику. У поезії «Родина» автор узяв за основу міфологічний образ світового

дерева. У давнину так описували світобудову: коріння позначало потойбічний світ, стовбур — світ людський, а крона — володіння богів. В українській міфології близьким до світового було дерево родове. Ось про нього й пише поет у сонеті «Родина». Ліричний герой усвідомлює

себе частиною великого «рідного дерева», яке наповнює сенсом його буття

Мотив єдності людини з її родом автор поєднав із мотивом материнства, надавши образу матері символічного значення берегині — тієї духовної сили, що єднає разом увесь рід.

Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

Родина

Є в кожної людини рідне древо —

Як зірка чи як мати. Доки грім, Захекана сокира чи пила Не вб’ють його, душа росте і квітне.

Залежність незбагненна і сувора Від неба і землі. А як знайти Свою зорю і дерево своє,

Свою небесну і земну родину?

Ні, не одразу розгадаєш дух Спорідненого світла, таємницю Руки своєї в жилавім листку.

Шукаєш деревини і світила,

Але знаходиш матір. Скрізь вона —

І в променях, і в коренях, і в дзвонах.

1979

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас поезія?

2. Пригадайте, що таке сонет, яку будову він має. Які ознаки сонета має поезія Д. Павличка «Родина»? Які відмінності від класичного сонета ви помітили?

3. Якою є провідна думка першої строфи? Як ви зрозуміли образ рідне дерево?

4. Як ви вважаєте, грім, захекана сокира чи пила — це конкретні образи чи метафори? Обґрунтуйте свої міркування.

5. Якою є провідна думка другої строфи? У яких образах ця думка розкривається?

6. У першій терцині поет розвиває думку попередньої строфи чи суперечить їй?

7. Поміркуйте, чому в останній строфі виникає образ матері. Яке емоційне, філософське навантаження має цей образ?

Світло й темрява

(«Погляд у криницю»)

У сонеті «Погляд у криницю» автор звернувся до питання парадоксальної взаємозалежності світла й темряви — цих прадавніх універсальних символів. До кожного з них він дібрав відповідний образний ряд. Зі світлом пов'язав

позитивно марковані душу, любов, «блиск розуму», мир, «палання рук», «веселощі трави». До темних сторін людського буття зарахував не лише морально неприйнятні «жало злоби», «заздрість ненаситну», а й відому майже всім

«самотності печаль». Згадавши «дух каменя» й «липкі пов'язки мумій», очевидно, прагнув не лише алегорично описати «темряву», а ще й хотів вплинути на читацьке сприйняття, збудити несвідому відразу до неї.

Дві перші строфи сприймаються нами як теза й антитеза. Ліричний герой чітко й однозначно виявляє свою позицію: «Я розумію

світло». Однак уже третя строфа змушує сумніватися («Потрібна ніч знесиленим очам»). А в останній строфі подано філософський, позбавлений емоційної категоричності погляд на співіснування протилежностей.

Поет нічого не нав'язує своїм читачам, а скоріше запрошує їх до роздумів над парадоксальністю людини і створеного нею світу.

Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

Погляд у криницю

Я розумію світло. Це — душа.

Любові й космосу глибини. Жертва. Блиск розуму. Благословіння миру. Палання рук. Веселощі трави.

А що таке темноти? Я не знаю. Можливо, це — самотності печаль.

Дух каменя. Жало злоби. Липкі Пов’язки мумій. Заздрість ненаситна.

Але без темряви свою снагу Не може сяйво людям об’явити; Потрібна ніч знесиленим очам.

Тьма смерті очищає джерело Людського зору, як пісок підземний — Ті води, що прозріють у криниці.

1979

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас поезія?

2. Доведіть, що поезія має ознаки сонета.

3. До якого виду лірики — інтимної, патріотичної, громадянської, філософської — належить поезія «Погляд у криницю»? Обґрунтуйте свою відповідь.

4. У яких образах постає світло? Які з цих образів вас здивували, зацікавили? Поміркуйте, чи можна визначити, які це образи за способом творення й сприйняття — зорові, звукові, дотикові тощо. Відповідь обґрунтуйте.

5. Які образи темноти постають у творі? Який із цих образів найбільше збурив ваші почуття, емоції? До якого виду образів за способом творення й сприйняття він належить? Поміркуйте, чому поет створив саме такий вид образу?

6. Якою є провідна думка першої терцини? Провідна думка другої терцини, останньої строфи сонета, заперечує чи утверджує її?

7. Поміркуйте, чому поезію названо «Погляд у криницю».

 

 

Це матеріал з підручника Українська література 8 клас Борзенко (2021, поглиблений рівень)