Інформація про новину
  • Переглядів: 457
  • Дата: 4-03-2021, 20:49
4-03-2021, 20:49

Українська національна драма

Категорія: Українська література





Попередня сторінка:  Галина Кирпа - "Мій ангел такий малень...
Наступна сторінка:   Іван Карпенко-Карий - "Сто тисяч", анал...

Опрацьовуючи матеріал розділу, ви маєте змогу:

■ набути знань про комедію, трагікомедію, життя і творчість І. Карпенка-Карого, основні засоби змалювання образів у драматичному творі;

■ розвинути навички вдумливого, виразного читання драматичного твору, характеристики дійових осіб п'єси;

■ висловлювати власні судження щодо проблем, порушених у комедії І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», про її актуальність у наш час, дискутувати про сенс людського життя.

Драма і театральне мистецтво

Щоб скласти уявлення про драму, найкраще відвідати театральну виставу й побачити все на власні очі.

Драма призначена для постановки на сцені, тому не слід забувати, що драматичний твір належить одночасно театру й літературі. Актори грають ролі, написані драматургом та пристосовані до сценічного втілення театральним режисером. Окрім акторів і режисера, у підготовці вистави беруть участь представники різних професій: художники малюють декорації, костюмери шиють одяг для виконавців, оркестр відповідає за музичний супровід. Опинившись у театральній залі та спостерігаючи за подіями на сцені, ми самі стаємо глядачами

Тісний зв'язок із театром визначає особливості драматичного твору. Текст драми складається з мовлення персонажів та ремарок. Мовлення персонажів представлене у вигляді монологів та діалогів, які відтворюють актори. Ремарки виконують допоміжну роль: у них подано інформацію про дійових осіб, особливості декорацій, дії, жести та міміку акторів тощо.

Працюючи над п'єсою, драматург закладає літературну основу майбутнього сценічного дійства, тому дуже важливо, щоб він був обізнаний у тонкощах театрального життя. Зокрема, не слід забувати, що між частинами вистави мають бути перерви — хоча б для того, щоб глядачі та актори змогли перепочити. Відповідно до цього драматичний матеріал поділяють на частини, які називають діями. Між діями влаштовують перерви — антракти. Іноді виникає необхідність замінити декорації посеред дії, через це дію поділяють на частини, що називаються сценами. Поділ усередині дії може відбуватися також за виходами персонажів. Ті частини дії, коли дійові особи на сцені не змінюються, називають явами.

Не забуваймо, що, читаючи драматичний твір, ми знайомимося з його літературною основою, але вповні розкривається він лише в театральній виставі.

Етапи розвитку українського театру

Український театр має давню історію. Ще в XVII—XVIII століттях по школах було заведено проводити вистави, які мали навчальне та виховне призначення. Найбільш відомий шкільний театр діяв при Київській академії.

Авторами п'єс зазвичай були викладачі, акторами — студенти. Організатори й учасники дійства самостійно майстрували театральну сцену, виготовляли декорації. Вистави, як правило, відбувалися під час великих релігійних свят, їх присвячували поважним особам

Засновником нової української драми на початку ХІХ століття став Іван Котляревський, автор п'єс «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». Традиції І. Котляревського продовжив відомий письменник Григорій Квітка-Основ'яненко. Його п'єса «Сватання на Гончарівці» й досі користується неабиякою популярністю.

Справжній розквіт українського театрального мистецтва припав на останню чверть ХІХ століття. У 1882 році в українському культурному житті сталася знаменна подія — було засновано перший професійний український театр. Щоб по-справжньому оцінити цей факт, слід урахувати, що тривалий час українці в Російській імперії через заборони й обмеження не мали можливостей для повноцінного розвитку театрального мистецтва. Не дивно, що заснування власне українського професійного театру стало визначним явищем нашого культурного життя.

Новий колектив дістав назву театру корифеїв. У давньогрецькому сценічному мистецтві корифей — це керівник хору, заспівувач, творчий лідер. Хоча театр, як відомо, є справою колективною, однак у ньому, як і в будь-якому колективі, мають бути лідери, які ведуть інших за собою. Український театр очолили надзвичайно яскраві, усебічно обдаровані особистості — тому їх і стали називати корифеями.

Засновником, організатором і незаперечним лідером нового театру став Марко Кропивницький — актор, драматург, режисер, композитор і художник. Він об'єднав найбільш талановитих українських митців, серед яких були видатні театральні діячі Михайло Старицький та Марія Заньковецька.

Четверо визнаних «корифеїв» походили з родини Тобілевичів: Іван Кар-пенко-Карий, його брати Микола Садовський і Панас Саксаганський, сестра Марія Садовська-Барілотті.

Свій творчий шлях вони розпочали в аматорських театральних колективах, але вповні реалізували себе на професійній сцені. Обдарування І. Кар-пенка-Карого найповніше розкрилося в акторській діяльності та драматургії. М. Садовський керував окремим акторським колективом, а згодом заснував постійний український театр у Києві. П. Саксаганський був визначним актором із неперевершеним обдаруванням коміка. Чудові вокальні дані М. Садовської-Барілотті забезпечили їй успіх у найкращих оперних виставах.

Розквіт національного театрального мистецтва виявив гостру потребу в нових драматичних творах, які б відображали актуальні життєві проблеми та суперечності й могли завоювати прихильність глядачів. Відгуком на цю потребу стала творча діяльність Івана Карпенка-Карого, що почала нову яскраву сторінку української драматургії.

Опрацьовуємо прочитане

1. Хто став засновником нової української драматургії?

2. Коли був заснований перший український професійний театр?

3. Чому його назвали «театром корифеїв»?

4. Хто вважається засновником цього театру?

5. Назвіть найвидатніших представників театру корифеїв.

Досліджуємо самостійно

6. Скористайтеся посиланнями в електронному додатку до підручника й підготуйте усну розповідь про засновника й лідера нового українського театру Марка Кропивницького. Презентуйте її однокласникам і однокласницям.

Готуємо проєкт

7. Підготуйте проєкт за темою «Діяльність театру корифеїв».

 

 

Це матеріал з підручника Українська література 8 клас Борзенко (2021, поглиблений рівень)

 




Попередня сторінка:  Галина Кирпа - "Мій ангел такий малень...
Наступна сторінка:   Іван Карпенко-Карий - "Сто тисяч", анал...



^