Інформація про новину
  • Переглядів: 133
  • Дата: 7-03-2021, 21:59
7-03-2021, 21:59

14. Становлення козацького стану. Козацькі повстання кінця XVI століття

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  13. Військове мистецтво, традиції та по...
Наступна сторінка:   15. Походи козаків першої чверті XVII ст. ...

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Які повноваження у відносинах із запорожцями сеймова ухвала надала коронному гетьманові (командирові польської армії)? 2. Навіщо польській владі потрібно було вдаватися до подібних заходів?

«Відносно тих людей, які перебувають на Низу в Запорожжі: нехай коронний гетьман, зібравши сам особисто або через уповноважених відомості про військо в тих місцях і на тому пограниччі, так впорядкує територію, на якій мешкають ці люди, щоб вони (ті самі або якісь інші, туди приведені) підлягали владі призначеного їм начальника - осілого шляхтича, а також ротмістрів чи сотників з числа шляхти... Усі згадані начальники, старшина і сотники, і, нарешті, кожний рядовий, повинні скласти присягу нам і Речі Посполитій, обіцяючи, зокрема, що вони: ніколи поза волею гетьмана та його уповноважених не переходитимуть кордонів Корони ні водою, ні сушею з метою грабунку і війни із сусідніми державами... не прийматимуть нікого до свого товариства поза волею старшин, а старшина - без дозволу гетьмана. А якщо б якомусь козакові, що перебуває в послушенстві нашого старшого, за порогами будучи виникне потреба повернутися до волості, міста чи маєт-ностей наших шляхетських, тоді він має отримати від старшого листа, в якому повинна бути відмітка адреси поїздки і час повернення».

Сеймова ухвала 1590 р.

1. Зростання ролі козацтва в житті України

Наприкінці XVI ст. козацтво збільшувалося кількісно, розширювало межі впливу, домагалося визнання з боку польської влади. Зазнало воно й розшарування всередині стану - з’явилася козацька верхівка, заможний прошарок. Багатшав військовий досвід козаків, удосконалювалася їхня організаційна структура. Цьому сприяла постійна участь у воєнних діях, зокрема у складі європейських армій. Наприклад, українські козаки разом із польськими військами брали участь у Лівонській війні проти Московії, ходили походами до Молдови. Унаслідок такого походу 1577 р. запорожець Іван Підкова захопив престол у Яссах і став молдовським господарем. Такий перебіг подій занепоко

їв уряд Речі Посполитої. Ні польський король Стефан Баторій, ні уряд Османської імперії не підтримали І. Підкову в боротьбі з іншими претендентами на молдовський престол. Тому, незважаючи на перемогу, він залишив Молдову. Коли І. Підкова повертався в Україну, польські можновладці схопили й стратили його.

Роздивіться ілюстрації, прочитайте підписи до них і дайте відповіді на запитання. 1. Поміркуйте, чому на Січі великого значення надавали військовій підготовці козаків. 2. Яку зброю використовували козаки? Чому саме така зброя могла прислужитися їм під час захисту та нападу? 3. Чому свої бойові човни козаки назвали чайками? Чим вони відрізнялися від турецьких галер?

Розвивалась і військова вправність козаків. Вони віддавали перевагу легким гарматам, які давали змогу вільно маневрувати під час бою. Гармата була незамінною під час козацького наступу.

Особливо майстерно козаки володіли рушницею, списом і шаблею. Венеціанський посол Альберто Віміна, який побував в Україні 1650 р., записав: «Мені доводилося бачити, як козаки кулею гасили свічку, відсікаючи нагар так, наче це зроблено за допомогою щипців».

Військова майстерність козаків повною мірою виявлялася й у морських походах. На Січі взагалі вважалося, що справжнім козаком є той, хто випробував себе в морському бою. Козацький флот складався з легких, надзвичайно манев-рених човнів - чайок. Вони рухалися за допомогою або весел, або вітрил, що давало змогу якнайкраще використовувати погодні умови. Перевагою чайок було й те, що вони могли пристати до будь-якого берега, на відміну від громіздких і неповоротких турецьких галер.

Козаки здобувають Кафу. Художник А. Орльонов

Козацький сигнальний маяк - фігура, що мала вигляд піраміди з просмолених бочок (складова системи димової сигналізації). Вона була обов’язковою на кожному сторожовому посту. У разі небезпеки фігури підпалювали, і в небо здіймалася чорна смоляна кіптява, сповіщаючи про наближення нападників.

2. Створення реєстрового козацького війська

Військова майстерність козаків була знана у світі. Джерела наводять чимало фактів, коли європейські володарі залучали козацтво для допомоги у війнах. Військову потугу козацтва прагнув використати й польський уряд, залучивши козаків на державну службу для захисту південно-східних кордонів. У 1572 р. польський король Сигізмунд ІІ Август видав універсал, за яким на службу було взято 300 козаків. Відбулися переговори про надання цим козакам-найманцям «прав і вольностей», та згоди досягти не вдалося.

Залучення запорожців на державну службу передбачало встановлення над ними контролю, який мав би обмежити вплив козацтва на українське суспільство й уникнути загострення відносин Речі Посполитої з Османською імперією та Кримським ханством. Реєстрові козаки були зобов’язані охороняти південні кордони та брати участь у каральних походах польських військ проти повсталого українського населення.

Плани польського уряду щодо козацтва почали втілюватися в життя за часів короля Стефана Баторія. Не останню роль у цьому відіграв молдовський похід козаків на чолі з І. Підковою. Аби не допустити антипольських повстань, король 1578 р. здійснив так звану козацьку реформу. 500 козаків, найнятих на службу, було внесено до спеціального списку - реєстру. Саме тому їх почали називати реєстровцями. Реєстровим козакам було передано у володіння м. Трахтемирів поблизу Канева, а також Зарубський монастир. У ньому розмістили арсенал та шпиталь для поранених і літніх козаків. Реєстровці одержали кілька гармат, корогву (прапор), литаври, печатку з гербом. Уряд Речі Посполитої надав реєстровцям право на незалежність від місцевої адміністрації, звільнив їх від державних податків і повинностей, окрім військової. Вони підпорядковувалися власній старшині, мали окремий суд, право на земельні володіння та дозвіл на промисли й торгівлю, а також одержували платню грішми.

Важливо, що надання реєстровим козакам певних прав і привілеїв означало визнання польською владою українського козацтва як стану. Відтоді Річ Посполита офіційно визнавала лише реєстрових козаків, або реєстровців, а не вписаних до реєстру оголошувала бунтівниками й вела проти них боротьбу.

Реєстрове козацтво - українські козаки, що перебували на державній службі Речі Посполитої у другій половині XVI -першій половині XVII ст. і чиї прізвища було внесено у спеціальні реєстри (списки).

 

3. Повстання під проводом Криштофа Косинського

Постійні обмеження реєстру обурювали тих козаків, які опинялися поза ним. Несвоєчасне надання платні й порушення майнових прав реєстровців спричинювали невдоволення останніх, а утиски нереєстровців - протести запорожців. До загострення відносин між урядом Речі Посполитої та Запорожжям призвела ухвала польського сейму 1590 р., за якою король отримував право роздавати шляхті й магнатам «українські пустки» за Білою Церквою, зокрема й землі, якими здавна користувалися козаки. Внутрішньополітична напруженість в Україні була зумовлена й поширенням фільваркової системи господарювання. Узаконення Литовським статутом 1588 р. кріпосного права на території Брацлавського й Київського воєводств зумовило посилення виступів селян і містян, масові втечі населення на Запорожжя.

Наприкінці XVI ст. українське козацтво усвідомило свою окремішність від інших станів і розпочало активну боротьбу за власні права.

Потужне козацьке повстання спалахнуло 1591 р. Очолив збройний виступ Криштоф Косинський. Приводом до повстання стало невиконання обіцянок, даних козакам під час їхнього перебування на державній службі 1590 р. на Поділлі. Сам К. Косинський мав суперечку за землю з В.-К. Острозьким та його сином, білоцерківським старостою Янушем. До активних наступальних дій загони К. Косинського вдалися на початку осені 1591 р. Першим містом, яке зайняли козаки, був Пиків (нині село Вінницької обл.). Незабаром козаки захопили Білогородку, Чуднів, Білу Церкву, Переяслав. Коли до Білої Церкви підійшов 5-тисячний загін на чолі з К. Косинським, білоцерківці присягнули

йому як гетьманові. Тоді ж склали присягу мешканці Канева, Черкас, Богуслава, Корсу-ня й Переяслава. Територія козацької воль-ності швидко сягнула прикордонних волинських міст - Костянтинова та Острополя. Київщина та Брацлавщина опинилися в руках повстанців.

Слово «гетьман» прийшло в українську мову з польської, куди потрапило з німецької, у перекладі означало «головний».

Прагнучи придушити повстання, польський уряд скерував у бунтівні райони свої загони. Проте воєнних дій проти повстанців вони так і не розпочали, адже король вважав дії козаків особистою суперечкою К. Косинського та князя Я. Острозького. Наприкінці січня 1593 р. шляхетське військо, очолене В.-К. Острозьким, прибуло до містечка П’ятки на Житомирщині, де стояв табором К. Косинський. В окремих дрібних сутичках перемагали козаки, проте у вирішальній битві К. Косинський зазнав поразки. Морози, нестача харчів і зброї змусили козацьке військо відступити за мури міста. К. Косинський погодився на переговори. Вони тривали тиждень і завершилися укладенням угоди, за якою повстання припинялося, козаки були зобов’язані визнати владу короля та утримуватися від конфліктів із князями Острозькими, а К. Косинського зняти з гетьманства. Підкоряючись досягнутій угоді, козаки склали присягу й повернулися на Запорожжя. Проте у травні К. Косинський разом із запорожцями взяв в облогу Черкаси, під час якої і загинув. Повстанці рушили далі, взяли в облогу Київ, проте звістка про зруйнування татарським ханом Томаківської Січі змусила їх зняти облогу й повернутися на Низ. Там вони взялися будувати Базавлуцьку Січ. Так завершилося перше збройне повстання козаків проти Речі Посполитої.

Перебіг повстання свідчив як про військову потужність та організованість козацьких виступів, так і про великий вплив козацтва на тогочасне українське життя, особливо в Наддніпрянщині. Успішний похід повстанців спричинив масове покозачення селян і містян. На захоплених територіях запроваджували козацький лад - установлювали нову владу за законами Запорозької Січі. Скликали ради, на яких обирали отаманів і суддів, розподіляли землі, скасовували повинності, приймали до війська. Повстання збагатило досвід місцевого населення у боротьбі за власні права, указало тисячам українських селян і міщан способи втілення в життя мрії про вільну працю й самоврядування. Поширення козацьких звичаїв «на волості» сприяло утвердженню у свідомості українців нового соціального ідеалу - козацтва.

Покозачення - соціальний процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського суспільства, що наприкінці XVI - у XVIII ст. набув масового характеру.

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Про які кривди, завдані козаками, йдеться у джерелі? 2. У чому автори джерела вбачають найбільшу небезпеку козацького повстання? 3. Кого, на вашу думку, автори джерела називають «ворогом Корони»? 4. Чи було втілено в життя рішення про покарання повсталих козаків? Знайдіть підтвердження у тексті параграфа.

«Про погамування низових козаків. Комісари донесли нам, що згадані козаки, по-ворожому захопивши наші і Речі Посполитої володіння, тобто замки й міста Богус-лав і Білу Церкву, побрали рушниці, гармати, гаківниці, порох, кулі і майно у нашого тамтешнього підстарости й підданих, пограбували і по-тиранському, мов якийсь неприятель, побили невинних людей, а, до того, ще й усе спалили. А коли наші комісари, за нашими листами й мандатами, неодноразово оповістивши, позвали їх як наших слуг до права й суду, вони не лише не з'явилися на судовий термін, але й, зібравши чимале військо, виступили проти них з вогнепальною зброєю і погрожували силою. [...]

А тому ми, вбачаючи велику небезпеку для Речі Посполитої в тому, що порушуються мирні угоди з сусідніми державами, а також зважаючи на неоплатні шкоди, насильництва, вбивства невинних людей, спустошення наших і шляхетських володінь, з чого може втішатися ворог Корони, нарешті, приймаючи до уваги зневагу до нашої влади й непокору посполитому праву, владою цього сейму за згодою усіх станів і земських послів затверджуємо на вічні часи і направляємо на екзекуцію декрет.

Отже, проголошуємо позбавленими честі на батьківщині, з королівства і власних маєтків Криштофа Косинського і все його товариство. У зв'язку з їхніми аж надто явними провинами оголошуємо їх навічно бунтівниками і ворогами батьківщини і наказуємо публічно розголосити про це через загальне оповіщення. Крім того, силою рішення цього сейму за згодою усіх станів королівства і земських послів ми конфіскуємо на користь держави усі їхні нерухомі маєтки, надані на вічність або будь-яким іншим правом сеймовими ухвалами від нас і Речі Посполитої як усьому низовому війську, так і декому з козаків особисто; також віднині відміняємо і касуємо на вічні часи усі їх права і привілеї, затверджені конституціями».

З конституції вального сейму про заходи для придушення козацького повстання під проводом К. Косинського.

Вересень-жовтень. 1592 р.

Розгляньте карту на с. 139 й дайте відповіді на запитання. 1. Яке місто повстанці захопили першим? Які міста зайняли інші загони К. Косинського? 2. Терени яких воєводств охопило повстання? 3. Поблизу якого міста відбулася вирішальна битва козацьких загонів та війська, очоленого В.-К. Острозьким? Коли вона відбулася?

4. Козацьке повстання під проводом Северина Наливайка

Взяття Луцького замку С. Наливайком. Художник Б. Карабулін. 1968 р.

Приводом до нового повстання стала заборона урядом Речі Посполитої самостійних походів козаків на молдовську територію. Таке рішення уряду козаки сприймали як обмеження своїх прав. Навесні 1595 р. повстання охопило Брацлавщину, а згодом

Волинь. На початку 1596 р. повстання, визначну роль у керівництві яким відіграв Северин (Семерій) Наливайко, поширилося на більшу частину України, а також на Білорусь. Наприкінці лютого 1596 р. польська армія на чолі з польним коронним гетьманом (заступником командувача польською армією) Станіславом Жолкевським розпочала бойові операції проти козаків. Загони запорозьких отаманів С. Наливайка, М. Шаули, Г. Лободи об’єдналися під Білою Церквою, після чого відбулася битва біля урочища Гострий Камінь, поблизу Трипілля. Перемогу не здобула жодна зі сторін.

Северин Наливайко. Невідомий художник. XVII ст.

Северин (Семерій) Наливайко (? - 1597) - козацький ватажок, провідник козацького повстання 1595-1596 рр. Родом із Галичини. Змолоду козакував на Запорожжі, потім вступив на службу до князя К. Острозького. У 1594 - першій половині 1595 р. узяв участь в антитурецьких походах. Повернувшись з Угорщини, узяв під козацький контроль більшу частину Волині, що стало початком великого повстання. Після капітуляції повстанців С. Наливайко потрапив у полон, був відвезений до Варшави і страчений.

В урочищі Солониця поблизу Лубен (тепер - Полтавська обл.) повстанці спорудили потужний табір. 25 травня 1596 р. почалася оборона табору. Становище повстанців ускладнювалося тим, що разом із ними перебували чимало поранених, жінок, дітей, які приєдналися до козаків, рятуючись від переслідувань з боку влади. Багато також було коней, худоби. Гостро відчувалася нестача води й харчів.

Облога тривала два тижні. Боєздатна частина табору мала змогу вийти з оточення, але відповідальність за тих, хто «до бою не годен», тримала козаків на місці. Частина козацької старшини на чолі з Г. Лободою наполягала на припиненні опору. Таємні перемовини останнього з поляками коштували йому життя. Та після неперервного дводенного обстрілу з важких гармат кількість слабкодухих побільшала. Змовники схопили С. Наливайка, М. Шаулу та інших ватажків і передали їх ворогові. 8 червня оборона табору на Солониці закінчилася розправою над повстанцями.

П’ятирічне господарювання козаків «на волості» сприяло масовому покоза-ченню селян і міщан, а отже, різкому зростанню кількості й посиленню козацтва. Воно перетворилося на велику суспільну силу. Невдача козацьких повстань, спричинена здебільшого браком єдності поміж козаками, нечіткістю мети й відсутністю конкретного плану воєнних дій, означала лише одне: боротьба за здобуття станових прав козаків триватиме.

Прочитайте текст джерела, роздивіться малюнок-реконструкцію табору на р. Солониці та дайте відповіді на запитання. 1. Про які деталі облоги табору розповідає хроніст? 2. Чи немає суперечностей між текстом джерела та зображенням табору на р. Солониці? 3. Що, на вашу думку, дало змогу повстанцям два тижні боронити табір? Що спричинило поразку повстанців? 4. Чи співчуває польський хроніст повстанцям? Свою думку доведіть рядками з тексту.

«Козаки отаборилися в чотири ряди возів і навколо облаштували рів і вал, аж возів видно не було; у брамах насипали високі горби, на яких мали гармати, а потім посеред табору збудували високі зруби й між ними землю насипали, щоб із них далі влучали гармати. Отже, нашим важко було заподіяти штурмом. Вони лише на них звідусіль нападали й звідусіль їм дошкуляли, так що ні худоби, ні коней не могли вони нікуди на випас випустити і через те помирали з голоду.

...Козаки, неминучу загибель свою бачачи, хотіли видати проводирів своїх - Шау-лу, Шостака та Наливайка. Але Наливайко, помітивши це, почав із полком своїм чинити їм опір; потім майже на присмерку зчинився серед них великий гамір, аж у нашому обозі було чути. Козаки, схопивши Наливайка в рові при спробі втекти, видали його й самі привели до гетьмана коронного; другого дня хотіли вони видати й інших, а також віддати гармати й хоругви, скласти зброю й принести присягу, аби їх від страти звільнили. Та не схотів гетьман їм обіцяти... Наші одразу кинулись на них, так що не змогли вони ні вишикуватися, ні взятися до зброї...»

Й. Бєльський. «Хроніка Польська». 1586 р.

ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНИХ ТВЕРДЖЕНЬ

У другій половині XVI ст. козацтво було відоме далеко за межами Дикого Поля та встигло послужити іноземним володарям у боротьбі зі спільним ворогом. Це змушувало владні кола Речі Посполитої шукати способи встановити контроль над козацтвом.

Уряд Речі Посполитої залучав козаків до державної служби, сподіваючись скористатися їхнім досвідом та обмежити їхній вплив на українське суспільство.

Козацькі повстання кінця XVI ст. стали першим масовим виступом проти уряду Речі Посполитої, що розпочав захоплення вільних українських земель, які контролювали козаки.

Повстання ще не мали гасел національно-визвольної боротьби, вони стали етапом формування козацтва як суспільного стану, що боровся за свої права.

Унаслідок козацьких постань розпочалися процеси масового покозачення, а козацький устрій багатьма сприймався як альтернатива існуючому в Речі Посполитій ладу.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Про яку подію йдеться в універсалі польського короля Сигізмунда ІІІ від 16 січня 1593 р.?

«Дійшло до вух наших, що в українських воєводствах - Волинському, Київському, Брацлав-ському - чиняться нечувані шкоди, кривди й грабунки. Зовсім не зважають там ні на право посполите, ні на зверхність нашу».

2. Установіть хронологічну послідовність подій.

► Зруйнування Томасівської Січі та спорудження Базавлуцької ► заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця Січі-фортеці ► козацьке повстання під проводом

С. Наливайка ► козацьке повстання під проводом К. Косинського.

3. Дайте визначення поняттям.

Реєстрове козацтво; козацький табір; козацька чайка; покозачення.

4. На які території поширилися повстання К. Косинського, С. Наливайка? Де відбулися визначальні битви повстань?

5. Із наведеного переліку виберіть терміни, доречні в розповіді про військову майстерність козацтва.

Панщина; легкі гармати; фільварки; рушниця; цехмайстри; спис; шабля; магдебурзьке право; табір; чайка; кріпацтво.

6. Дайте відповіді на запитання.

► З якою метою було створено реєстрове козацтво? Які воно мало права? ► Якими були причини повстань кінця XVI ст.? У чому полягає їхнє історичне значення? ► Доведіть, що наприкінці XVI ст. козацтво перетворилося на провідну суспільну силу.

7. Про які події оповідає народна дума (у записі П. Куліша)? Про що свідчить той факт, що згадані події знайшли відображення у фольклорі?

 

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Власов, Панарін, Топольницька (2021)

 



Попередня сторінка:  13. Військове мистецтво, традиції та по...
Наступна сторінка:   15. Походи козаків першої чверті XVII ст. ...



^