Інформація про новину
  • Переглядів: 91
  • Дата: 7-03-2021, 22:03
7-03-2021, 22:03

20. Утворення Української козацької держави - Війська Запорозького

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  19. Воєнно-політичні події Національно-...
Наступна сторінка:   1. Вступ. Ранній Новий час в історії Укр...

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Чому венеційський посол порівнює Українську козацьку державу з античною Спартою? Чи правильне таке порівняння? 2. Як оцінив посол діяльність старшинської ради? Чому?

«З вигляду і за манерами козаки видаються простими, але вони недурні й не позбавлені жвавості розуму. Про це можна судити з їхньої бесіди та способу врядуван-ня. Бо обмірковування політичних справ є ареною, де пізнаєш людей, які вони на громадських зборах, але в самому врядуванні виявляється і їхня грубість... З цієї юрби неосвіченого народу складається суворий сенат, у якому бере участь гетьман. У сенаті (рада) козаки обмірковують справи, обстоюють свою думку без чванства та з метою сприяння загальному добробуту. Якщо визнають кращою думку інших, то не соромляться цього, без упертості відмовляються від власного погляду і пристають до правильнішого. Тому я сказав би, що цю республіку можна уподібнити до Спартанської... проте вони (козаки) можуть змагатися зі спартанцями щодо суворості свого виховання».

А. Віміна. «Реляція про походження та звичаї козаків». 1650 р.

1. Державна влада Війська Запорозького

Унаслідок національно-визвольних змагань і підписання Зборівського мирного договору частина українських земель була звільнення від польського панування. Тут відбувалося формування Української козацької держави з особливим політичним та соціально-економічним устроєм.

Найвищим законодавчим органом Війська Запорозького стала Генеральна рада. Велелюдні генеральні (військові) ради зазвичай відбувалися надто бурхливо, обговорювати справи на них було важко. Тому збирали їх лише для схвалення заздалегідь підготовлених рішень.

Генеральна рада - вищий законодавчий орган влади в Українській козацькій державі, який складався з представників усіх суспільних верств і розглядав питання державного характеру.

Генеральна старшина - члени уряду Української козацької держави.

Гетьман - голова і очільник виконавчої гілки влади в Українській козацькій державі, головнокомандувач війська і представник держави на міжнародній арені.

З часом значення Генеральної ради настільки зменшилося, що її взагалі перестали скликати, натомість головну роль у законодавчому житті держави почала відігравати старшинська рада. Вона складалася з полковників і генеральної старшини. Поступово склад ради розширився за рахунок представників міст, шляхти, духовенства. Відтак, старшинська рада перебрала на себе надзвичайно широкі повноваження. Вона розглядала всі питання міжнародної

політики, зокрема миру й війни, затверджувала міські привілеї та смертні вироки тощо.

Виконавча влада зосереджувалася в руках гетьмана. Він, зокрема, скликав генеральну і старшинську ради, видавав універсали, брав участь у судочинстві (саме при гетьманові діяв Генеральний військовий суд), опікувався фінансовою системою, провадив мирні переговори, керував дипломатичними зносинами з іншими державами та розвідувальною службою, був головнокомандувачем збройних сил.

Керувати всіма справами внутрішнього врядування й зовнішньої політики гетьманові допомагав уряд - генеральна старшина, що фактично виконувала функції кабінету міністрів і водночас - військового штабу. Генеральну старшину спочатку обирали, а з часом її став призначати гетьман. До її складу входили: генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів, наказний гетьман (тимчасовий виконувач обов’язків гетьмана у разі його відсутності), також хорунжий і бунчужний. Генеральному урядові були підпорядковані полкові й сотенні (місцеві) уряди.

Роздивіться зображення ікони й дайте відповіді на запитання. 1. Де на іконі зображено Б. Хмельницького? 2. Пригадайте з попередніх уроків, яку ще ікону Покрову Богородиці із зображенням козацької старшини ви вже знаєте? Порівняйте ці два зображення. Знайдіть спільні та відмінні риси. 3. Поміркуйте, чому на іконі немає інших світських осіб крім Б. Хмельницького.

Ікона Покрову Пресвятої Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького. Кінець XVII ст.

У віданні генерального писаря перебувала Генеральна військова канцелярія -найвища адміністративна установа Гетьманщини. У ній розглядали й вирішували важливі адміністративні, військові, фінансові питання. Звідси відряджали численні посольства до іноземних держав. Тут складали гетьманські універсали, провадили дипломатичне листування, переписували й копіювали документи тощо. Генеральний писар був також охоронцем державної печатки.

Генеральний обозний керував збройним постачанням армії і суто військовими питаннями, маючи власний допоміжний штат із хорунжих, осавулів та писарів.

Генеральні осавул, хорунжий та бунчужний не мали чітко окреслених функцій - вони виконували безпосередні доручення гетьмана та зберігали гетьманські клейноди.

Прочитайте текст джерела, дайте відповіді на запитання та виконайте завдання. 1. Про які особливості влади гетьмана свідчить наведений уривок? 2. Порівняйте текст джерела з висловлюванням А. Ждановича, що «всі супроти гетьмана говорити не сміли; а хто б і промовив - той би живим не був».

«Як тільки цей універсал потрапить до ваших рук, зараз же з одного міста до іншого його відсилайте, бо застерігаю кожного, хто затримає його хоч на годину і не пошле, я публічно заявляю, що такий буде визнаний неслухняним, а також, згідно з військовими артикулами, для прикладу нагадування іншим, щоб не наважувалися в подібних випадках грішити, буде покараний на горло...».

З наказу гетьмана Б. Хмельницького білоцерківському полковнику. Серпень 1650 р.

2. Фінанси і суд

Фінансами Війська Запорозького відав генеральний підскарбій. Він відповідав за прибутки і видатки державної скарбниці. Однак офіційно за часів Б. Хмельницького уряду генерального підскарбія ще не було, й усю фінансову справу гетьман контролював особисто. Джерелами грошових надходжень до державної скарбниці були прикордонне торгове мито з привозних і вивізних товарів, натуральна данина на військо, поземельний чинш і податки на шинку-вання (продаж алкоголю), користування млинами, оренду і улаштування рудників, продаж тютюну тощо.

Державну грошову одиницю у Війську Запорозькому запровадити не вдалося. У грошовому обігу тоді ходили польські, австрійські, венеційські, московські й турецькі золоті та срібні монети, втім - як і в будь-якій тогочасній державі, адже переміщення грошових мас не обмежувалося.

Після утворення Гетьманщини судова система Речі Посполитої була ліквідована. Натомість постала система козацьких судів: сільських, сотенних та полкових з головним апеляційним трибуналом - Генеральним судом. Вони захищали інтереси української шляхти й козацької старшини. Разом із козацькими судами функціонували міські суди, передбачені магдебурзьким правом. Через постійні воєнні дії та брак підготовлених фахівців власних законів у Війську Запорозькому не було укладено, і козацькі суди користувалися старими литовсько-польськими нормами. Було скасовано усі види покарань за завдання шкоди польській шляхті, натомість встановлено покарання за зраду українському народові, за відмову надати допомогу в битвах, непокору й шкоду, заподіяну козацькій старшині.

Розгляньте карту на с. 175 і дайте відповіді на запитання. 1. На яких історико-географічних теренах України було утворено козацьку державу - Військо Запорозьке? 2. Які українські землі залишалися під владою Польщі? 3. У складі яких держав перебувала решта українських земель? 4. Яке місто було столицею Гетьманщини? Де воно розташовувалося? 5. Які міста - центри полків - знаходилися на Лівобережній, а які - на Правобережній Україні?

3. Адміністративно-територіальний устрій Війська Запорозького

За умовами Зборівського договору Українська козацька держава складалася із земель Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств та обіймала 200 тис. км2 - від р. Случ на заході до московського кордону на сході та від басейну р. Прип’ять на півночі до степової смуги на півдні. За Києвом і надалі залишався особливий статус столиці України-Русі, однак столицею Української

козацької держави за Богдана Хмельницького й кількох його наступників був Чигирин. У мирний час там зберігалися гетьманські клейноди: булава, хоругви, бунчук і печатка Війська Запорозького (під час походів як гетьманська канцелярія, так і клейноди перебували при гетьманові).

Роздивіться гетьманський прапор, дайте відповіді на запитання й виконайте завдання. 1. Спробуйте розшифрувати написи на полотнищі. 2. Поміркуйте, як прапор міг потрапити до Швеції.

Гетьманський прапор Богдана Хмельницького із колекції трофеїв Військового музею в Стокгольмі (Швеція)

У Б. Хмельницького були різні загальновійськові стяги. 3 малиновим, червоним, порфірним ішли у бій, у поході за гетьманом хорунжий ніс блакитний, при гетьманськім наметі стояв білий, у таборі, під час ради, генеральний хорунжий із помічниками виносили всі прапори. Червоною китайкою (прапором із червоного шовку) покривали тіло козацького старшини, коли той гинув у бою або помирав, і військо прощалося з ним. Із червоною китайкою опускали в землю й домовину, бо червоний колір в Україні вважався уособленням жалю і безмірного смутку.

На визволених землях було скасовано польський адміністративний устрій: ліквідовано воєводства й повіти, створено полки. У 1649 р. усю територію Української козацької держави було поділено на 16 полків (на Правобережжі - 9, на Лівобережжі - 7).

Центром полку було одне з великих міст полкової території.

Кожен полк очолював полковник, якого здебільшого призначав гетьман. Він зосереджував у своїх руках військову, судову та адміністративну владу на

території полку. Містами, що мали магдебурзьке право (Київ, Ніжин, Чернігів, Переяслав, Стародуб, Глухів, Полтава, Батурин та ін.), керували традиційні органи міського самоврядування (магістрати). Розміщення в таких містах полкової канцелярії створювало ситуацію двовладдя, адже гетьман затверджував «городового отамана».

Територія полку поділялася на 10-20 і навіть більше сотень. Сотні, як і полки, різнилися за площею та чисельністю. Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села. Військово-адміністративну владу на території сотень здійснювали призначені полковником сотники, а цивільну - городовий отаман разом з органами самоврядування. У селах справами відали старости, яких обирала селянська громада, а справами козаків - сільські отамани.

Запорозька Січ (територія Вольностей Війська Запорозького низового) була окремою військово-адміністративною одиницею, яка не входила до жодного з полків. Січ підпорядковувалася гетьманському правлінню та самостійно обирала собі кошового отамана.

Полковник - воєначальник, що здійснював адміністративну, військову і судову владу на території адміністративно-військової одиниці - полку. Сотник - особа, яка очолювала сотню - військово-адміністративну одиницю Війська Запорозького.

Отаман - голова городового/ сільського козацького самоврядування, який, на відміну від сотників, виконував лише адміністративні функції.

Роздивіться зображення, прочитайте текст до нього, дайте відповіді на запитання до джерела. 1. Про що, на вашу думку, свідчить зображення значно більшої кількості булав, аніж було полків у державі? 2. Під групою людей ліворуч від Хмельницького біля його ніг є підпис: «А Ляхам так страшно, что где либо повеют ветри, вси яко Хмель-ницкий идет разумеют». Висловіть припущення, кого зображено над підписом. 3. Нині відома не одна географічна карта із фіксацією українських земель часів Б. Хмельницького, проте на зображеній на портреті карті не позначено жодних меж. Як гадаєте, що це може означати?

У центрі картини - постать Б. Хмельницького. Під нею - схематичне зображення території України (з річками Дніпром, Дністром та Бугом), переділеної на полки, позначені булавами. Під кожною булавою виписано назву полку. Ліворуч від гетьмана

під розгорнутими корогвами зображено групу козацької старшини, що відповідає кількості полків. Вона символізує все козацьке військо. Праворуч - гетьманське шатро з прапорами, над ним - емблема Війська Запорозького.

Скориставшись схемою, поясніть, як у козацькій державі здійснювалася державна влада. Прочитайте в Конституції України, як відбувається розподіл влади в сучасній Україні. Кому належить законодавча, виконавча та судова влада? Порівняйте державний устрій Війська Запорозького і сучасної України. Виділіть спільні й відмінні риси у формуванні органів державної влади.

Система органів влади Війська Запорозького

4. Військо Української козацької держави

Гарантом успішної розбудови Української держави стала національна армія. Вона сформувалася на засадах побудови запорозького війська. Її ядро становило реєстрове та запорозьке козацтво, навколо якого об’єдналося покозаче-не селянство й міське населення. Основу війська становили козацькі полки.

Підрахувати чисельність армії за часів Б. Хмельницького складно, адже кількість вояків постійно змінювалася через міждержавні угоди, що передбачали зміни у реєстрі, а також через активніше чи пасивніше залучення мирного населення на військову службу. На думку вчених, у вирішальні моменти Національно-визвольної війни армія могла становити 100-150 тис. осіб. Змінювалася й кількість козацьких полків, залежно від території, яку охоплювала держава. Кількість козаків у полках не була чітко встановлена. За часів Б. Хмельницького вона коливалася від 5 до 20 тис. Чисельність у сотнях, із яких складалися полки, також перевищувала сто осіб.

До козацького полку зазвичай входили кінні й піші козаки. У воєнні походи здебільшого ходили кінні, а піші залишалися для сторожової служби. До війська козак мав з’являтися з рушницею, шаблею, списом, порохом, кулями, провіантом, а також на гарному коні. За часів Національно-визвольної війни у козацьких полках уже була артилерія, якою відав обозний.

Під час походів гармати перевозили волами або кіньми на великих возах, що їх називали «палубами». Значну частину гармат становили польські військові трофеї, але з часом гармати та ядра почали відливати в Україні. Центром відливання гармат було місто Глухів. Штаб-квартирою й головним арсеналом визначався Чигиринський замок. Тут перебувало артилерійське відомство, штат якого складався з обозного, осавула, хорунжого, писаря, префекта (мав контролювати процес начинення порохом гранат і бомб), пушкарів (заряджали гармату, націлювати її, а також споряджали різні види артилерійських боєприпасів - картеч, бомби, гранати тощо), гармашів (викочували гармати на позиції, встановлювали та розвертали їх, охолоджували, прочищали стволи після пострілів, доглядали гарматні фури та ящики). При артилерії традиційно перебували музики.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Власов, Панарін, Топольницька (2021)

 



Попередня сторінка:  19. Воєнно-політичні події Національно-...
Наступна сторінка:   1. Вступ. Ранній Новий час в історії Укр...



^