Інформація про новину
  • Переглядів: 153
  • Дата: 10-03-2021, 14:24
10-03-2021, 14:24

2. Великі географічні відкриття XV-XVI століття

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  1. Повторення курсу всесвітньої історі...
Наступна сторінка:   3. Цивілізація доколумбової Америки. З...

Розділ 1

ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН

Розділ 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН

 

Чи знаєте ви, що...

.....у 1492 р. в листі кримського хана Менглі І Гірея до великого князя

литовського Олександра йшлося про захоплення свавільними русами турецької галери, і той факт уважається однією із перших писемних згадок про українських козаків;

.....першим українцем у Північній Америці, найімовірніше, був уродженець міста

Коломия Іван Богдан (Лаврентій Богун), який у 1608 р. разом з англійським мандрівником і письменником Джоном Смітом засновував форт Джеймстаун, що в сучасному штаті Вірджинія.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Великі географічні відкриття — історичний процес упродовж XV-XVI ст., коли європейці здійснювали дослідницько-колонізаційні експедиції просторами Африки, Америки, Азії та Океанії.

https://is.qd/GeHwp5

QR2.1. Уривки із записів невідомого учасника експедиції Васко даГами. QR2.2. Найвідоміші мапи епохи Великих географічних відкриттів.

2.1. Які були передумови й причини

Великих географічних відкриттів XV-XVI ст.?

Великі географічні відкриття XV-XVI ст. — надважливий цивілізаційний «вибух», що докорінно вплинув на перебіг історії. Вони змусили вчених, теологів, правителів, підданих Старого світу переглянути погляди щодо форми Землі. По суті, уявлення про кулястість нашої планети тільки утверджувалися, тому саме під час далеких мандрівок вдавалося більше пізнавати світ. Як відомо, географія зародилася в добу Античності. У Середньовіччі землеописові надбання греків і римлян удосконалили араби. Вони дізналися багато про мореплавство на Сході, але породили кілька певною мірою «шкідливих» легенд про земну поверхню. Наприклад, що Атлантичний океан перепливти неможливо, бо він — велике «зелене море» без краю та обрію. Таку «картинку» сприйняли європейці, які додали в наявні мапи свої бачення на основі народних і біблійних переказів. Як наслідок, витворилася й побутувала химерна «суміш» різних спотворених

географічних свідчень. Якщо Середземноморські та Чорноморські території більш-менш розвідали ті ж торговці, то про віддалені краї відомостей неабияк бракувало. Для їх отримання потрібен був поштовх, і наприкінці XV ст. склалися сприятливі умови для нього.

Великі географічні відкриття відбулися завдяки досягненням астрономії та військової справи, передусім кораблебудування. Європейці навчилися обчислювати географічні координати за Полярною зорею. Коли це було неможливо, використовували компаси й астролябії — пристрої для визначення розташування небесних тіл. Відтоді моряки могли відпливати далеко від берега та вільно орієнтуватися у водному просторі. На глибокій воді вони почувалися впевнено на каравелах — швидких і маневрених кораблях, здатних долати чималі відстані. Уперше згадані близько 1440р., ці невеликі вітрильники тривалий час символізували військову могутність Європи. І от настала слушна нагода для застосування їх в інших цілях. Як бачите, європейці мимоволі ретельно «готувалися» пізнавати далекі світи.

До відкриттів мандрівників спонукали й життєві потреби. Панування Османської імперії майже припинило постачання прянощів (чорного перцю, кориці, мускату тощо) зі Сходу. Доступ туди мали венеційські купці, але поменшало охочих платити їм за це шалені гроші. Європейські володарі все частіше замислювалися про пошуки обхідних шляхів до багатющої Індії. До того ж, для задоволення своїх примх і фінансування військ їм не вистачало золота та дорогоцінних металів, тому воднораз із нестачею прянощів постало питання освоєння незвіданих золотих і срібних копалень. Середньовічні бувальщини про казкові розкоші східних країн отримали продовження!

Після завершення Реконкісти дворянство Іспанії та Португалії залишилося без військової здобичі, тож вирушало в далекі подорожі, сподіваючись розбагатіти та прославитися. Католицька церква теж підтримувала думки про освоєння нових земель і навернення поганських народів у християнство. Вона навіть погодилася із кулястістю Землі, хоча раніше всіляко заперечувала таку теорію.

1. Згадайте, якою європейці уявляли Землю в добу Античності та в Середньовіччі.

2. Випишіть (окремо) в зошит передумови й причини Великих географічних відкриттів. Чи були спільні причини для хрестових походів і для Великих географічних відкриттів? 3. Використовуючи інтернет, з’ясуйте походження слова «каравела». Чому після винайдення саме таких вітрильників стали можливими далекі плавання?

2.2. Чим уславився Христофор Колумб?

За право розвідувати шляхи на Схід змагалися, як ви вже здогадалися, щойно об’єднана Іспанія та Португальське королівство. Спочатку перевага була на боці португальців. Зокрема, упродовж другої половини XV ст. вони побували на островах Атлантичного океану і значно просунулися углиб Африки. У 1488 р. Бартоломеу Діаш досягнув крайньої південної точки цього материка — мису Доброї Надії (через жахливий шторм португалець назвав його Грозовим мисом). Прохід до Індійського океану віднайшли, але через дорожнечу та чималі відстані продовжували шукати інші шляхи.

Одним із таких пошукувачів виявився Христофор Колумб (*1451-fl506). Генуезець за походженням, він із дитинства знався на морській справі. Відтоді й мріяв відшукати казково багату Індію, пливучи не на південь, як інші, а на захід. Його інтерес підігрівали неправильні розрахунки венеційських картографів, які «розташовували» Азію недалеко від Португалії. Співвітчизники-італійці,

та й, зрештою, усі, до кого звертався мореплавець, не схвалювали цього авантюрного замислу. Однак при дворі Ізабелі І Кастильської та Фернандо II Арагонського Христофора Колумба прийняли прихильно. Отримавши потрібне спорядження, три кораблі та обіцянки титулу віце-короля нових земель, 3 серпня 1492 р. Колумб вирушив через Атлантичний океан на захід. На початку жовтня, після виснажливого плавання, невелика флотилія із трьох кораблів «Санта Марія», «Пінта», «Нінья» досягла Багамських островів. Її капітан вірив, що прибув до Індії. Навіть місцеве населення він назвав індіанцямиї То був неймовірний успіх, який належало закріпити! Через два тижні його кораблі досягли Куби, пізніше — Гаїті. Своєю радістю першовідкривач поспішив поділитися з правителями-«благодійниками». Зворотний вояж виявився не менш небезпечним — один корабель затонув (частину команди довелося залишити в «Індії» — у новозбудованому форті «Різдво»). Іспанці ж зустріли мандрівника із захопленням, він удостоївся аудієнції з королевою та королем. Це стало великим визнанням, чи не так? Пізніше Христофор Колумб ще тричі вирушав через Атлантику, але дивовижні багатства так і не знайшов. Іспанський уряд позбавив його звань, піддав гонінням, незважаючи на здобуту славу. Згодом про нього забули. На письмовому столі мореплавця багато років лежали кайдани, нагадуючи про зрадливість долі.

«Помилка» Христофора Колумба з’ясувалася після його упокоєння. Іспанці не припиняли споряджати «західні» морські експедиції. Один із учасників, флорентієць Амеріго Веспуччі, яскраво описав колумбову «Індію» та впевнено заявив, що тільки-но відкриті землі — це не Азія. Його опис неабияк зацікавив і вразив тодішніх інтелектуалів. Вони нарекли заокеанські території Америкою та надовго забули про роль «будівельника» мосту між двома цивілізаціями. До слова, назва «Америка» утвердилася завдяки картографу Мартіну Вальдземюллеру, який зафіксував її на мапі в книжці «Вступ до космографії».

Уривки з листів Мартіра (сучасника Христофора Колумба) про багатства Америки, 1493-1494 рр.: «...Іспанія панує, поширює свою зверхність... Із 18 кораблів, посланих моїми государями з адміралом [Христофором] Колумбом під час другої його подорожі в західну півкулю, повернулося тепер 12 і привезли із собою бавовну, величезні шматки красильного дерева і багато інших коштовних у Європі речей... Кажуть, що в тих країнах знаходять на поверхні землі шматки самородного золота надзвичайної величини...»

І.Чому саме Португалія та Іспанія ініціювали Великі географічні відкриття?

2. Покажіть на мапі (див. форзац) маршрут першої подорожі Христофора Колумба. Чи справдилися очікування іспанців після відкриття Америки? 3. Як ви розумієте твердження: «Велике відкриття через велику помилку»? Обґрунтуйте судження.

2.3. Які відкриття здійснили

Баско да Гама та Фернан Магеллан?

Як Іспанія, так і Португалія, прагнули винятково володіти заокеанськими територіями. Та задля уникнення воєн доводилося домовлятися. У 1494 р. обидві країни уклали Тордесільяську угоду, за якою лінією поділу обрали меридіан, що пролягав Атлантикою. Простори на схід від нього належали португальцям, тоді як іспанці отримували «дозвіл» «досліджувати» західний напрямок. Насправді ж усе вирішувало правило першості: хто швидше допливав до незнаних земель, той оголошував їх своїми. У 1497 р. в океан «вийшли» кораблі португальського вельможі Баско (Вашку) даГами (*1469-fl524). Обігнувши мис Доброї Надії, вони дісталися Індії аж 20 травня 1498 року. Зворотний шлях зайняв майже рік, два кораблі затонули, але відомості, здобуті «мандрівниками», виявилися безцінними. Уперше європейці встановили безпосередні контакти з віддаленою країною, про скарби якої складали фантастичні розповіді. Один із учасників експедиції Васко даГами згадував, що араби привітали прибульців словами: «Який чорт вас сюди приніс?», а потім промовили: «Дякуйте Богові навколішки, що він привів вас у країну таких великих багатств». Згодом португальці витіснили конкурентів з Індійського океану та безконтрольно запанували на його водах.

У жовтні 1519 р. з міста Севілья свою кампанію розпочав Фернан (Фернандо) Магеллан (*1480-fl521). Цей португалець не знайшов підтримки на батьківщині, однак здобув її в Іспанії. І справді, мета подорожі видавалася неможливою — обплисти довкола світу! Ризиковано і претензійно, чи не так? Його п’ять вітрильників повільно просувалися уздовж узбережжя Південної Америки. їх рух ускладнювали шторми та морози. На одному з кораблів учинили заколот. Досвідчений капітан не здався — бунтівників покарав, запаси їжі поповнив. Урешті фортуна усміхнулася відважному першопрохідцеві, і він оминув Південну Америку через протоку, іменовану пізніше на його честь. У листопаді 1520 р. пошарпана флотилія увійшла до невідомого раніше океану. За весь час подорожі була ідеальна погода. Тому Магеллан назвав океан Тихим. Поволі добралися до Філіппінських островів. Тут Фернан Магеллан вирішив навернути місцевих людей до християнства. За це його вбили. Та моряки, очолювані Себастіаном ельКано, набравши достатньо припасів, а також прянощів і золота, продовжили експедицію. На початку вересня 1521 р. єдиний корабель «Вікторія» повернувся до рідного міста Севілья. За перше навколосвітнє плавання Себастіан ель Кано отримав від іспанського короля дворянський титул та герб, серед елементів якого було зображення земної кулі й напис: «Ти перший мене обігнув!».

Новий світ, як його йменував Амеріго Веспуччі, щораз нестримніше вабив європейців. Уже в середині XVI ст. вони масово ринули на заокеанські терени в пошуках слави, земель та багатств. А з другого боку, Великі географічні відкриття зіштовхнули мешканців Старого світу з невідомими раніше народами, і це знайомство обернулося трагедією для обох сторін.

І.Чому Португалія та Іспанія погодились укласти Тордесільяську угоду?

2. Покажіть на мапі (див. форзац) маршрути подорожей Васко да Гами та Фернана Магеллана. 3. Як змінювалися політичні впливи Португалії й Іспанії після відкриттів їхніми мореплавцями Індії та навколосвітнього шляху?

2. У чому, на вашу думку, причини масових міграцій європейців у XVI-XVI ст., Великих географічних відкриттів? Якими були їхні наслідки для країн Європи?

3. Позначте на л і н ії/стр і ч ці/ш кал і часу роки: першої подорожі Христофора Колумба, подорожей Васко даГами та Фернана Магеллана та покажіть на глобусі їх напрямки. Складіть і запишіть в зошит 2-3 хронологічні рівняння.

4. У першу навколосвітню подорож Фернан Магеллан вирушив із п’ятьма суднами й 270-ма моряками. Повернувся лише єдиний вітрильник із 18-ма моряками. Розкажіть про складність експедиції, користуючись фізичною мапою світу.

5. Оцініть, використовуючи мапу, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ унаслідок Великих географічних відкриттів.

6. Розв’яжіть задачі. А. Відстань від Канарських до Багамських островів становить приблизно 6 000 км. У 1492 р. три вітрильники Христофора Колумба подолали її впродовж 35-ти діб. Обчисліть середню швидкість (км/год.) тогочасної каравели. Б. У 1873 р. французький письменник Жуль Берн написав роман «Навколо світу за вісімдесят днів». Чи можливо було здійснити таку подорож каравелою на початку XVI ст.? Відповідь доведіть обчисленнями.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський (2021)

 



Попередня сторінка:  1. Повторення курсу всесвітньої історі...
Наступна сторінка:   3. Цивілізація доколумбової Америки. З...



^