Інформація про новину
  • Переглядів: 2341
  • Дата: 10-03-2021, 14:25
10-03-2021, 14:25

3. Цивілізація доколумбової Америки. Завоювання Нового світу

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  2. Великі географічні відкриття XV-XVI ст...
Наступна сторінка:   4. Становлення капіталістичних віднос...

Чи знаєте ви, що...

.....першим у світі розшифрував писемність народу майя уродженець

Харківщини Юрій Кнорозов, який склав каталог та дослідив переклад деяких ієрогліфів;

.....наш сучасник із Рівненщини Юрій Полюхович у двадцятирічному

віці вперше витлумачив важливий «майський» ієрогліф «алай», а також науковець знає мову майя та є одним із найавторитетніших дослідників їхньої цивілізації.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

«Зустріч цивілізацій» — образний вислів для пояснення особливостей взаємодії цивілізацій Європи, Азії та Америки внаслідок Великих географічних відкриттів.

Колоніальна імперія — від поєднання слів «колонія» та «імперія»; держава, яка володіє внутрішніми або зовнішніми колоніями та використовує їхні природні й людські ресурси.

Конкіста — від однойменного іспанського слова, що означає «завоювання»; завоювання європейцями народів Центральної та Північної Америки (Нового світу) впродовж кінця XV — першої половини XVI ст.

h

https://is.qd/hz120Р

QR 3.1. Малінче — перекладачка і дружина Фернандо Кортеса. QR 3.2. Шоколад при дворі ацтеків. QR 3.3. Відкриття майя.

3.1. Що науковці знають про

цивілізації доколумбової Америки?

До початку Великих географічних відкриттів європейці нічого не відали про населення Нового світу. Терени півострова Юкатан (у сучасній Мексиці та кількох центральноамериканських країнах) належали державі майя. їх очолював цар (ахав), походження та владу якого обожнювали. Із родини володаря вибирали впливових жерців і знать. (Крім заможності їх вирізняли особливі татуювання та модна тоді, набута спеціально, косоокість.) Впливом у суспільстві користувалися також чиновники (ахкухуноб), які стежили за порядком, та військові, звання яких не передавалися в спадок. Землю ділили між землеробами. Майстри (ахнуен) виготовляли ремісничі вироби. Майя добре розумілися на вирощуванні

томатів, червоного перцю, кукурудзи, картоплі, тютюну тощо. Вони вправно полювали та рибалили. Послуговувалися особливим ієрогліфічним письмом, яке вдалося розшифрувати лише в XX ст., а також, як і індійці, ввели поняття «нуль» у математику. Вони зводили стадіони для гри в м’яч та величні, прикрашені барельєфами храми. Наприклад, легендарний «Палац масок» оздобили сотнями зображень бога Чака, начебто здатного карати віровідступників.

Імперія ацтеків у сучасній Мексиці зростала поступово. Спочатку нею керували окремі роди, які обирали наступників із-поміж кращих. Однак згодом особиста влада правителів так зміцніла, що це навіть відобразилося на придворному церемоніалі. Наприклад, до володаря заборонялося повертатися спиною, тому після завершення зустрічі вельможі «задкували» до виходу. Більшість населення становили землероби, які займалися вирощуванням їжі, полюванням, війнами. Вони ж «сплачували» основні податки. Ремісники виготовляли кераміку, обробляли метали, ткали. Столиця ацтекської імперії — місто Теночтитлан — постала за чітким планом. Її перетинали канали, увінчували піраміди на честь бога Кетцалькоатля. Для розваг звели стадіон. Невід’ємним елементом обрядів і церемоній слугувала музика. Діяли державні школи.

Цивілізація інків у сучасному Перу також відома науковими досягненнями. Інки вірили, що зірки заселені розумними істотами, подібними до людей. Вони склали точний календар на 12 місяців. Також зналися на цілющих травах та хірургії. Для записів і обрахунків використовували вузликове письмо кіпу. Особливими вміннями відзначалися в ювелірній справі. Золото вважали священним сонцесяйним металом. Зокрема, на початку XVI ст. багатство столичного міста Куско досягло вінця краси. Двері усіх споруд позолотили, палац правителя оздобили численними золотими фігурами — зміями, черепахами, ящірками. Водночас, вагомі культурні здобутки доколумбової Америки поєднувалися з рабством, людожерством, кривавими жертвоприношеннями. Поруч із майя, ацтеками та інками жили численні підлеглі народності, між якими не було єдності. Цим уміло скористалися європейці під час завоювань.

І.Яким був рівень розвитку майя, ацтеків, інків? 2. Що новочасні європейці запозичили в тубільців доколумбової Америки? 3. За однією із версій, назва міста Теночтитлан у перекладі з мови ацтеків начебто означала «місто колючих кактусів». Як ви його назвали б, розглянувши зображення макета та прочитавши підписи будівель?

3.2. Що таке «конкіста» і хто такі конкістадори?

Після відкриття Америки іспанці одразу взялися її

колонізувати. Збіднілі рицарі помчали до невідомих земель у гонитві за золотом, купці

цікавилися новими товарами, монахи ж рушили навертати язичників у католицтво. Кожен переслідував свої цілі. Оскільки іспанською мовою завоювання звучало як «конкіста», то її учасників звали конкістадорами. Упродовж 1517-1518 рр. невеликий загін Франсіско Ернандеса де Кордоби, нишпорячи за скарбами, висадився на півострові Юкатан. Прибульців чекала приємна

несподіванка: величні міста з кам’яними будівлями, палацами, пірамідами, храмами. Це європейці зіткнулися з цивілізацією майя. Господарі зустріли гостинно, але обережно. їх жахав вигляд вершників на конях, а залп вогнепальної зброї нагадував небесний грім. У тубільців вважалося за честь запропонувати мир. Та конкістадори його не потребували. Вони відверто зневажили місцеві порядки і підкорили майя. Від них дізналися про інші багаті краї. Остаточно підкорили майя в середині XVII ст.

Чималими покладами золота володіли ацтеки. Довідавшись про це, в 1519 р. озброєна ватага Фернандо Кортеса, що налічувала 600 вояків, 16 вершників, 13 гармат та кількасот місцевих носіїв і провідників, вирушила на підкорення «ацтецької» імперії. Щоправда, під час походу до нападників долучилися племена, які ворогували з правителем Монтесумою II. Його підступно полонили, однак піддані повстали й вирішили дати рішучий бій конкістадорам. Наступного року в долині Отумба, подейкують, майже 100 тис. ацтеків зазнали поразки від кількасот європейців та їхніх місцевих союзників. В атаку ринула іспанська кіннота, проти якої індіанці воювати геть не вміли. Згодом здалася і була знищена столиця Теночтитлан. Держава ацтеків перестала існувати, Фернандо Кортес управляв завойованими в Мексиці територіями, а на місці Теночтілтану започаткував будівництво міста Мехіко.

Одночасно конкістадори розправлялися з інками в Південній Америці. Похід у 1532 р. очолив Франсіско Пісарро. Його «армія» — це лише 62 вершники та 102 піхотинці. Мізерно, чи не так? Проте іспанці розбили придворну сторожу й захопили інкського правителя Атахуальпу неймовірно швидко. Він помилився, не сприйнявши противника як серйозну небезпеку. Підкорювачі зажадали викупу — понад 5 тонн золота і 12 тонн срібла. Коли ж інки зібрали коштовності, Франсіско Пісарро все-таки звелів стратити полоненого, опісля призначивши нового, покірного, володаря. Це полегшило підкорення й пограбування заможної держави. Її жителів тисячами зганяли в копальні та на плантації, де вони гинули від важкої праці і голоду. Інфекційні хвороби, завезені з Європи остаточно знищили індіанців. До 1572 р. безмежні простори південноамериканського материка опинилися під іспанським правлінням. Конкістадори переплавляли унікальні золоті витвори інкських умільців. Місіонери навертали «поган» у католицизм, при цьому теж знищуючи давні пам’ятки та місцеву самобутню культуру.

Опис ринку ацтеків із книжки Берналя Діаса дель Кастільйо «Правдива історія завоювання Нової Іспанії», 1576 р.: «...І ось у передусім ми потрапили до ювелірів, майстрів золотих виробів, продавців дорогих тканин, а також рабів і рабинь. Рабський ринок був нітрохи не менший за португальський ринок гвінейських бранців; невільники мали на собі ошийники, які були прикріплені до довгих гнучких жердин; мало хто з невільників міг вільно пересуватися... Варто сказати ще, що в окремому місці продавали «аматл», тобто папір, а в іншому — штучні вироби для особливого куріння, «тютюни», далі — пахощі різні, запашні мазі і притирання, далі — велику кількість насіння. Було окреме місце для продажу солі, окремий ряд для виробників кремінних інструментів, для інструментів музичних...»

І.Чому невеликі іспанські загони легко здобували перемоги над чисельними військами індіанців? 2. Чому конкістадори жорстоко поводилися з тубільцями та безжально нищили їхні пам’ятки? 3. Після висадки на американському узбережжі Фернандо Кортес наказав затопити власні кораблі. Чому він так учинив? Що нині означає усталений вислів «спалити кораблі»?

3.3. Які європейські країни долучилися до освоєння Нового світу? Як формувалися колоніальні імперії?

У завойованому Новому світі іспанці встановили своє панування. У набутих колоніях проголосили віцекоролівства Нова Іспанія (1535 р.), куди включили північно- й центральноамериканські володіння, та Перу (1542 р.) на південноамериканських територіях, окрім частини португальської Бразилії. Тамтешні землі роздавали колоністам. Вони змушували аборигенів (корінних мешканців) платити податки та виконувати повинності. Усі протести жорстоко придушували. Однак, як мовилося вище, індіанці масово гинули не стільки від рук конкістадорів, скільки від захворювань, принесених ними. Місцеві жителі не мали імунітету від віспи, тифу, кору, грипу та інших заразних недуг, що миттєво поширювалися континентом, немов біологічна зброя. Надто висока смертність спонукала до пошуку замінної дармової робочої сили. Тому вже від 1518 р. до Америки завозили рабів з Африки. їхня виснажлива праця забезпечувала іспанцям сталий

достаток, хоча, з другого боку, афроамериканці опинилися перед загрозою винищення.

Могутність Іспанії зростала, що непокоїло інші європейські держави. Вони теж прагнули стати колоніальними імперіями. У 1497 р., коли слава про Христофора Колумба досягла Англії, купці з міста Брістоль організували свою експедицію через Атлантику. Генуезець Джованні Каботто, зібравши команду, на одному-єдиному кораблі досяг півострова Ньюфаундленд і оголосив його власністю англійської корони. Однак ані золота, ані срібла там не знайшов. Хоча довкільні води виявилися плідними для вилову тріски й оселедцю, англійці все ж заселяли узбережжя значно пізніше. Француз Жак Картьє доплив до північноамериканських берегів у 1534 р. Зустрівши тубільців, які полювали на хутряних звірів, він запитав, як зветься їхня країна. Один із них відповів: «Канада!» (що у перекладі означало: «Я вас не розумію»!). Ця назва згодом усталилася звичною для великої країни. Її землі оголосили власністю Франції.

На відміну від іспанців, наступні колонізатори Північної Америки спочатку поводилися миролюбно. Тамтешні індіанці не володіли дорогоцінностями, тож грабувати їх не було сенсу. Тому перші прибульці-переселенці самостійно працювали на землі, доглядали за худобою, полювали. Вони нерідко купували землі чи обмінювали їх на привезені товари. І лише в XVII ст., коли вихідців із Європи побільшало, їм стало тісно. Проти аборигенів застосували зброю. їх заганяли з обжитих місць і селили в резерваціях — особливих територіях, які не дозволяли покидати.

1. Доведіть, що Іспанія ставала колоніальною імперією. 2. Через скільки років після відкриття Христофором Колумбом Америки розпочали досліджувати й освоювати Новий світ англійські та французькі колонізатори? Складіть і запишіть у зошит дві хронологічні задачі. 3. Поясніть значення словосполучення «зустріч цивілізацій» на прикладах іспанської конкісти та англійсько-французького мирного проникнення.

2. А. Як пов’язані між собою поняття «конкіста», «конкістадор», «індіанець», «колоніальна імперія», «зустріч цивілізацій»? Поясніть двома-трьома реченнями. Розташуйте їх у логічній послідовності. Б. Як Великі географічні відкриття розширили вплив європейської цивілізації на світ?

3. А. Укладіть і накресліть у зошиті хронологічну таблицю іспанської конкісти та англійсько-французького освоєння Америки. Б. Покажіть на мапі (див. форзац) об’єкти, що відображають просторове розширення впливу європейської цивілізації.

4. А. Чому сьогодні громадяни країн Центральної, більшої частини Південної Америки розмовляють іспанською мовою, у Сполучених Штатах Америки — переважно англійською, в Канаді — англійською та французькою мовами? Б. Чим відрізнялася англійсько-французька колонізація Америки від тієї, що її здійснювали іспанці?

5. Визначте передумови та причини піднесення і панування європейської цивілізації в світі після Великих географічних відкриттів.

6. А. Об’єднайтеся в три пари або групи. Використовуючи Microsoft Office PowerPoint або Microsoft Office Publisher створіть презентацію чи буклет «Цивілізації доколумбової Америки (майя, ацтеки, інки)». Продемонструйте свої витвори в класі. Б. Розгляньте систему числення майя. Запишіть «по-майськи» числа 20, 35, 47, 59.

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський (2021)

 




Попередня сторінка:  2. Великі географічні відкриття XV-XVI ст...
Наступна сторінка:   4. Становлення капіталістичних віднос...



^