Інформація про новину
  • Переглядів: 2213
  • Дата: 10-03-2021, 14:27
10-03-2021, 14:27

7. Контрреформація в Європі

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  6. Реформація
Наступна сторінка:   8. Культура бароко і нова європейська н...

Чи знаєте ви, що...

.....під впливом Реформації європейці перекладали священні тексти

рідними мовами, а тому в 1561 р. у монастирі в селі Пересопниця (нині Рівненської області) вручну переписали і виготовили повно-колірне Євангеліє староукраїнською літературною мовою;

.....у середині XVII ст. в Речі Посполитій діяло 32 єзуїтські колегіуми, з яких 13 —

на українських землях, а одні з перших відкрилися в містах Луцьк і Львів у 1608 р.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти: Контрреформація — від латинських слів «контра» — «проти»,

«всупереч» та «реформаціо» — «виправлення», «перетворення»; рух за оновлення і вдосконалення католицької церкви впродовж другої половини XVI — першої половини XVII ст.

Релігійні війни — збройні конфлікти між прихильниками різних релігійних напрямів, течій, груп.

Орден єзуїтів («Товариство Ісуса») — від поєднання латинських слів «ордо» — «ряд», «порядок» та «Ієсус» — «Ісус»; найчисленніший католицький чернечий орден, заснований Ігнатієм Лойолою в 1534 р.

https://is.qd/XaYfHI

QR 7.1. Сумніви у віровченні (на прикладі Доменіко Сканделли).

7.1. Як розгорталася Контрреформація в Європі?

Які рішення ухвалили на Тридентському соборі?

Служителі католицької церкви розуміли неминучість і необхідність перетворень. Так, архієпископ іспанського міста Толедо Франциско Хіменес підтримував ченців жебручих орденів, звичайних монахів, виганяв із монастирів сумнівних осіб, дбав про освіченість сільських священників. Власними коштами він підтримував університети, залучав до викладання гуманістів. В Італії осередками руху за церковне вдосконалення стали молитовні спільноти, що діяли у великих містах країни. їх учасники дотримувалися християнських заповідей, щоденно відвідували меси, дбали про бідних і хворих, опікувалися вдовами й сиротами. Ідеї Мартіна Лютера ставали популярними, і це змушувало Рим діяти. Тож у 1536 р. Папа Павло III взявся за оновлення церкви та розпочав протистояння з

протестантами — Контрреформацію. Для захисту католицької віри створили «Товариство Ісуса» (орден єзуїтів), посилили інквізицію. Вищі ієрархи вирішили контролювати світські друкарні, що публікували Біблію та священні тексти народними мовами. Для цього уклали «Індекс заборонених книг» — перелік літератури, зберігання, друк і поширення якої вважалося протизаконним. Із другої половини XVI ст. «Індекс...» поповнювали й корегували. Скасували його лише в 1966 р. А ще контрреформатори мали на меті подолати зловживання церковників.

Докладний план ухвалили на Тридентському соборі, що відбувався в італійському місті Тренто. Він розтягнувся в часі і діяв від 1545 аж до 1563 рр. Усі зацікавлені давно мріяли про таке зібрання. Але кінцеві рішення ухвалювали повільно, бо перешкоджали суперечки зі світськими володарями та виступи протестантів. У підсумку: обґрунтували безумовний авторитет пап римських у справах віри, священнослужителям не дозволили одружуватись, залишили єдиним і правильним латинський переклад Біблії, відомий під назвою «Вульгата» (загальноприйнята). Натомість інші, підготовлені лютеранами, заборонили. Водночас скасували торгівлю індульгенціями, посилили нагляд за поведінкою духівників. Ба більше, у кожній єпархії засновували семінарії, де навчалися б майбутні католицькі «посадовці».

Вирок суду інквізиції, місто Севілья, 1576 р.: «...Орбріан, фламандець... Він спалив деякі картини разом із зображенням Господа нашого Ісуса Христа та інших святих і взагалі додержувався лютерового віровчення... Він, крім того, насмілився вчити інших. Він показав себе упертим, а тому був проклятий і переданий представникам світського суду для спалення живим із конфіскацією майна рухомого та нерухомого...»

1. Чому католицька церква розпочала Контрреформацію? 2. Як інквізиція боролася з протестантами? Доведіть фактом з історичного джерела. 3. Які рішення Тридентського собору сприяли оновленню католицької церкви, а які перешкоджали зближенню із вірянами?

7.2. Як Ігнатій Лойола вдосконалював католицьку церкву?

Католицька церква покладала велику надію на орден єзуїтів, дозволений Папою Римським у 1540 р. Очолив «Товариство Ісуса» Ігнатій Лойола (*1491-f1556), іспанський дворянин та офіцер. У молодості він вів розгульне життя, але після важкого поранення зробився ревним католиком. Часто подорожував, пізнаючи Європу, викладав у багатьох університетах і, врешті, знайшов однодумців. Разом із ними заприсягнувся вирушити до Святої землі, щоб проповідувати поміж мусульман. Однак із тієї мандрівки нічого не вийшло, і «компанія» перейшла на службу до Папи Павла III.

Ченці вважали, що вони — «армія Христова» або «папські солдати». Тож їх очолював генерал (першим став Ігнатій Лойола), який призначав управителів у провінціях. А ті — ректорів, що відповідали за роботу осередків та шкіл. Так зібралася грізна сила, що слугувала обороні католицизму. Єзуїти не завжди видавали свою належність до організації. Це дозволяло знаходити спільні теми зі співбесідниками, входити в довіру. Маючи ґрунтовні знання, єзуїтські проповідники ненав’язливо впливали на погляди протестантів, навертаючи їх у католицизм.

Освіта стала ефективною зброєю «папських солдатів». У школах і колегіумах вони навчали безкоштовно, народною мовою, що вабило спраглих до знань підлітків. Утім, учителі та викладачі трактували факти

і події у вигідному для себе світлі. Сам Ігнатій Лойола говорив: «Якщо мета— порятунок душі, то вона виправдовує засоби». Про цей вислів йшлося раніше і приписували його Маккіавеллі. Навіть вірні Римові духівники іноді звинувачували «слуг Ісуса» у нехтуванні моральними принципами задля досягнення цілей. До слова, на українських землях, що входили до складу Польщі, єзуїти зійшлися в протистоянні з православними.

1. Навіщо Папа Римський дозволив діяльність «Товариства Ісуса»? 2. Чим відрізнялися інквізитори від єзуїтів у служінні Богові та католицькій церкві?

3. Розгляньте картину «Святий Ігнатій Лойола». Чому Ігнатія Лойолу оточують ангели? Що символізують книжки, які він тримає?

7.3. Чому розгорілися релігійні війни у Священній

Римській імперії та у Франції? Як вони закінчилися?

У Священній Римській імперії протистояння між лютеранами й католиками настільки загострилося, що збройний конфлікт став неминучим. У 1524-1525 рр. на німецьких землях розгорнулася релігійна і воднораз антифеодальна (селянська) війна, позаяк участь у ній, окрім дворян та містян, узяли селяни. Очолив їх Томас Мюнцер (*1489—f1525). І хоча вони програли, Реформація набирала обертів. Імператор закликав розправитися з протестантами. Однак чимало місцевих князів уподобали ідеї Мартіна Лютера і бажали керувати церквою у власних володіннях. Отож у 1555 р. між цими князями та імператором Карлом V Габсбургом укладено Аугсбурзький договір, що визнав лютеранство офіційною «вірою» поряд із католицькою. Недруги верховного правителя досягли великої перемоги — втілили заклик «Чия влада, того й віра!». Деякі німецькі землі, до прикладу, Пруссія, Саксонія, стали цілком лютеранськими. Чи об’єднало це народи Священної Римської імперії? Ні. Країна й надалі залишалася роздробленою.

До Франції ідеї Реформації потрапляли із сусідньої Швейцарії. Як бачите, слово легко долає кордони. Королівська влада всіляко опікувалася католицькою церквою. На противагу їй кальвінізм прийняли не лише аристократи Півдня, а й містяни по всій країні, загалом 10 % від загальної кількості населення. Французьких кальвіністів зневажливо обзивали гугенотами. Між ними й католиками усталилося більш-менш толерантне співіснування: такий собі «хиткий мир». Однак він тривав недовго. У 1562 р.

в провінції Шампань латиняни жорстоко розправилися з «відступниками», що розпалило релігійні війни 1562-1598 рр.

Ватажком гугенотів став Генріх Наваррський із роду Бурбонів. Король, Карл IX, запропонував йому шлюб зі своєю сестрою Маргаритою Валуа, що мало б угомонити ворожі сторони. Задум Карла IX, щоправда, передбачав смертельну пастку. До міста Париж, де планували весілля, запросили багатьох дворян-гугенотів, з’їхалося й чимало католиків. У ніч проти 24 серпня 1572р., напередодні дня Святого Варфоломія, католики вчинили криваву різанину гугенотів. У церквах били на сполох, і натовпи убивць атакували тих, хто не приготувався боронитися. їхні будинки заздалегідь позначили білими хрестиками. В ту ніч Париж потопав у крові, і вона лилася «заради» церкви. Схожі розправи відбувалися й в інших містах Франції. Наступний король, Генріх III Валуа, теж підтримував католиків. Він навіть позбувся Генріха де Гіза, гугенота, який заявив свої претензії на трон. У релігійній колотнечі монарха убили. Останній із «трьох Генріхів», Наваррський увійшов у столицю з потужним військом. Проте парижани не бажали мати правителя-гугенота. Тож Генріх Наваррський заявив, що «Париж вартий меси!», і відмовився від кальвінізму. Ставши Генріхом IVБурбоном, у 1598 р. він видав Нантський едикт, за яким католики зберегли наявні привілеї, а кальвіністам відкрили доступ до державних посад та дозволили проводити богослужіння по всій країні (крім столиці й кількох великих міст).

Статті з Нантського едикту, 1598 р.:

«...III. Воліємо, щоб католицька апостольська римська релігія була відновлена в усіх місцях нашого королівства і підлеглих нам країнах...

VI. Ми дозволяємо тим, хто сповідує так звану реформовану релігію, жити в усіх містах і місцях нашого королівства без переслідувань і утисків...

XXII. Воліємо, щоб не було ніякої різниці щодо названої релігії при зарахуванні учнів в університети, колегії, школи, а хворих і убогих — у шпиталі...»

1. Обчисліть тривалість релігійних війн у Німеччині та Франції. Складіть і запишіть у зошит відповідні хронологічні задачі. 2. Зіставте і порівняйте умови Аугсбурзького

миру і Нантського едикту. Які права отримали католики, а які — протестанти? 3. Використовуючи пошукову систему «Гугл», дізнайтеся цікаві факти з біографій Томаса Мюнцера та Генріха Наваррського.

2. А. У зошит випишіть парами і позначте стрілками «взаємини» «^» (підпорядкування) чи «^^» (протистояння) між поняттями: «Реформація», «протестантизм», «Контрреформація», «орден єзуїтів», «католицизм», «лютеранство», «кальвінізм», «релігійні війни». Б. Поясніть походження і значення усталених висловів: «Мета виправдовує засоби», «Чия влада, того й віра», «Париж вартий меси!».

3. А. Розташуйте в хронологічній послідовності та запишіть у зошит дати релігійних воєн у Німеччині та Франції, укладення Аугсбурзького миру, ухвалення Нантського едикту. Б. Покажіть на мапі місця подій, пов’язаних із Контрреформацією і релігійними війнами в Європі.

4. Назвіть причини Контрреформації. Згрупуйте їх згідно із галузями суспільної діяльності: політика, господарство (економіка), релігія, культура.

5. Оцініть наслідки Контрреформації для суспільства, церкви, людини.

6. Використовуючи підручник з історії України та/або інтернет, дізнайтеся про створення православних братств на українських теренах. Що спільного в діяльності українських братств і «Товариства Ісуса»?

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський (2021)

 




Попередня сторінка:  6. Реформація
Наступна сторінка:   8. Культура бароко і нова європейська н...



^