§ 13. Річ Посполита: шляхетська демократія

Чи знаєте ви, що...

.....за деякими версіями, князя Василя Костянтиновича Острозького,

«некоронованого короля Русі», двічі висували як претендента на польський престол: у 1573 р. (після смерті Сигізмунда II Августа) та в 1586 р. (після впокоєння Стефана Баторія);

.....у Ранньомодерний час вважалися цілком прийнятними зміни віросповідання та

належності до церкви. Для прикладу, український мовознавець, письменник-полеміст, церковний діяч Мелетій Смотрицький замолоду обстоював православ’я, згодом навернувся в унійство, а наприкінці життя агітував за єднання з Римом.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Магнат — (від латинського слова «магнус» — «великий»); вельможа, можновладець, людина високого суспільного стану, шляхетського походження, великий власник, багатій, олігарх.

Шляхетська (аристократична) республіка — (від поєднання слів «аристократія», «шляхта», «республіка»); у Речі Посполитій — правління, за якого влада монарха спиралася на станово-представницький орган, своєрідний парламент, куди входили «депутати» від духівництва і привілейованої верстви (шляхти). Шляхтич — (від німецького слова «шляхте» — «рід», «плем’я»); представник привілейованої верстви у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемай-тійському та королівстві Польському; повноправний громадянин держави.

13.1. Як утворилася Річ Посполита?

У Ранньомодерний час у Центрально-Східній, Південній Європі відбувалися важливі територіальні зміни. З історичної сцени сходили держави німецьких хрестоносців. Міцніли Польща, Московія та Османська імперія. Розпросторене між ними Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське, куди належали русько-українські землі, докладало надзусиль. щоб уникнути завоювання чи поглинання настирливими сусідами. На Півдні набирали сили турки, що прагнули розширити кордони в європейському напрямку. На початку XVI ст. московити. приєднавши русько-українську Чернігово-Сіверщину, повели наступальні дії проти литовців. У 1514 р. біля міста Орша

литовсько-польсько-руське військо, очолюване князем Костянтином Острозьким, розгромило московитську армію. Проте перемога лише розпалила боротьбу. У 1561 р. Литва втягнулась у виснажливу Лівонську війну (1558-1583), для успішної участі в якій потребувала надійного союзника.

Її зближення з Польщею розпочалося ще в Середні віки. Пригадуєте Кревську унію? В цьому й наступному союзах польські королі відігравали ключові ролі, а великі князі литовські всіляко опиралися. Та обставини штовхали до об’єднання обидві сторони. Польських власників фільварків приваблювала можливість розширення угідь за рахунок українських просторів. Литовська знать бажала урівнятись із польськими шляхтичами, які почувалися надто впевнено на суспільній драбині. Отож у 1569 р. в хисті Люблін після тривалих перемовин погодили унію королівства Польського та Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського.

Нова держава отримала назву Річ Посполита, що в перекладі означає «справа народу», тобто «республіка». Вона як федерація складалася з двох доволі самостійних країн зі спільними виборними монархом, сеймом (нижньою палатою парламенту) і сенатом (верхньою палатою парламенту). Адміністрація, закони, суди, війська, мови були окремими. Єдину (польську) грошову одиницю кожна зі сторін також «складала» до окремої скарбниці.

Щоправда, у зовнішніх відносинах головні позиції все-таки зайняла Польща. Вона ж поширювала католицизм. Власне, під польською короною, додавши їй розкішності, опинилася переважна більшість русько-українських посі-лостей: до Белзького, Руського, Подільського воєводств долучилися ще Волинське. Брацлавське та Київське.

1. Назвіть внутрішні та зовнішні причини об’єднання Великого князівства Литовського з королівством Польським. 2. Розгляньте картину «Люблінська унія». Який з етапів переговорів відтворив Ян Матейко? У чому сутність двосторонньої угоди? 3. Як Люблінська унія вплинула на становище русько-українського народу?

13.2. Яким був внутрішній устрій Речі Посполитої?

У 1569 р. постала велика, багатонаціональна (в сучасному розумінні) держава. Територіально її випереджали лише Московське царство й Османська імперія. Якщо брати до уваги етнічну' належність громадян, Річ Посполита вважалась однією з найстрокатіших, значилася в п’ятірці найзаселеніших. Спільний кордон поєднав людей різних походжень, віросповідань, мов. Польськомовні становили близько 50 %, що майже збігалося з кількістю католиків, руськомовні (православні, згодом і унійні) — понад 25 %, решту — іншомовні.

У Речі Посполитій утвердилась унікальна форма правління — шляхетська республіка, хоча вона радше скидалася на олігархічно-аристократичну, аніж на демократичну'. Як так сталося? Вам уже відомо, що абсолютизм упевнено почувався в багатьох країнах Європи. Але польська королівська влада не вирізнялася беззаперечним виливом. Натомість незалежно поводилася шляхта. Вона становила 10 % суспільства, що приблизно дорівнювало частці дворян в Іспанії, тоді як в інших країнах ця привілейована верства ледве сягала 1 %. Магнати накопичували казкові статки з фільварків, що в умовах «революції цін» приносили надприбутки. Не всі королі могли рівнятися з ними. Ба більше, шляхтичі обирали собі правителів! У такий спосіб трон посіли француз Генріх III Валуа, семи-городський князь Стефан Баторій і виходець зі шведсько-польської сім’ї СигізмундІП Ваза. Заради справедливості варто зазначити, що до шляхетської верстви втрапляли представники різних (і підлеглих) народів.

Отже, шляхта — панівні, привілейовані, повноправні громадяни Речі Посполитої. А ж же селяни (70 %) — підлеглі й непривілейовані? Чи повноправними були? Певною мірою їхнє становище визначали Великі географічні відкриття. І от чому... Заокеанська картопля, яка «посмакувала» конкістадорам, у Старому світі стала «царицею» полів аж у XYIII ст. Тим часом зерна та похідних від нього продуктів, як-от круп чи борошна, європейці потребували чимало. На ці товари зростав попит, відповідно й ціни. Саме тоді польські землевласники збагнули, який зиск можуть мати з фільварків на українських родючих чорноземах. Так Річ Посполита стала найбільшим постачальником зерна для європейського ринку. На безкраїх полях і в численних маєтках кріпаки (залежні від власника селяни) працювали майже задарма, тобто відробляли панщину. Тому розвідування Христофором Колумбом далеких країв на іншому боці планети зумовило закріпачення селян, які проживали в межах польсько-литовської федерації.

1. Розгляньте 15 дукатів Сигізмунда III Вази. Що символізують елементи герба Речі Посполитої? 2. Чому форму її правління називають шляхетською (аристократичною) республікою? 3. Поясніть, як відкриття Америки зумовили піднесення фільваркового господарювання та вплинули на становище селян Речі Посполитої.

13.3. Як відбувалися Реформація і Контрреформація в Речі Посполитій?

Реформаційний рух XVI ст. не оминув Річ Посполиту. Сюди стікалися втікачі-протестанта з Центральної Європи, особливо з Чехії. Найжвавіше поширювався кальвінізм. Власникам фільварків, як і європейським мануфактурникам, імпонувала ідея про виправдання підприємництва та не-гріховність збагачення. Шляхтичі, яких дратували надмірності католицької церкви, намагались обмежити її всюдисущість. Зважали й на потреби народу. У 1561 р. надрукували Біблію Леополіти — першу книжку Святого Письма тодішньою польською мовою. (Із латинської її переклав професор теології Ягеллонського університету Ян Ніч Молодший (Ян Леополіта) з міста Львів.) До нематеріальної всесвітньої спадщини ЮНЕСКО належить Акт варшавської конфедерації 1573 р., що ним проголосили віротерпимість у межах держави. Таким чином, уперше в Європі саме польсько-литовська влада довела можливість мирного співіснування різних напрямів християнства.

Католицизм зберіг свої позиції в Речі Посполитій. Його оновлення сталося дуже вчасно. Інквізиція не сягнула такого розмаху, як в Іспанії. Та особливого визнання набули єзуїти. Свої погляди вони пропагували через катехизацію, літературу та мистецтва. Також створювали колегії, які вабили якістю освіти, а разом із тим виховували молодь у католицькому дусі.

Тоді, коли в Речі Посполитій католицька церква зміцнювалася, православна перебувала в кризі. Вийти з неї та водночас зупинити полонізацію намагались об’єднанням християн західного й східного обрядів. Як вам відомо, у 1596р. в місті Берестя започаткували унійну церкву з римським підпорядкуванням, але з константинопольським віровченням і руськими традиціями. Поява (Української) греко-като-лицької церкви (так її назвали через два століття) мала суперечливі наслідки. З одного боку, суспільство розкололося на три про-тиборчі табори. Але пізніше (у ХІХ-ХХ ст.) саме унійні священники помітно впливатимуть на відродження і національно-визвольний рух українського народу.

Мовою історичного джерела

Таблиця із книжки «Польща — нарис історії / за ред.: Вл. Менджецького, Є. Брацисевича; пер. з пол. І. Сварника. — Варшава, 2015».

Релігійний поділ у місті Львів, близько 1785 р.

1. Згадайте перебіг Реформації і Контрреформації в Європі. Чому в той час набували популярності переклади Біблії національними мовами? Розгляньте титульну сторінку Біблії 1561 р. Чому книжку так назвали? Дізнайтеся про автора перекладу, послуговуючись інтернетом. 2. Чим процеси Реформації і Контрреформації в Речі Посполитій відрізнялися від тих, що відбувалися в країнах

Західної Європи? 3. Розгляньте таблицю релігійного поділу в місті Львів. Сповідники яких релігій переважали? Яке місце займали руси-українці? Якими були б написи в такій таблиці станом, скажімо, на 1585 р?

2. А. Поясніть, чим відрізняються поняття «абсолютна монархія», «парламентська монархія», «шляхетська (аристократична) республіка». Увідповідніть указані форми правління та назви держав: Франція, Іспанія, Священна Римська імперія, Нідерланди, Англія, Річ Посполита. Б. Хто такі магнати? Чи належали вони до шляхетської верстви? Чим відрізнялися від пересічних шляхтичів? В. Чому Річ Посполиту називали державою «двох народів»? Обміркуйте в групах.

3. А. Назвіть події історії країн Західної Європи, що відбулися приблизно одночасно з укладенням Люблінської унії. Б. Покажіть на мапі: а) території королівства Польського, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтій-ського до середини XVI ст.; б) територію Речі Посполитої після 1569 р.

4. Накресліть у зошиті й заповніть таблицю «Причини та наслідки Люблінської унії». Доберіть факти для підтвердження. Додайте рядки за потреби.

5. Використовуючи підручник з історії України, розкажіть про ставлення Василя Костянтиновича Острозького до ідеї об’єднання Литви і Польщі в єдину державу. Яке значення справила Люблінська унія на становище русько-українського народу? Обговоріть у групах.

6. А. Укладіть схему «Політичний устрій Речі Посполитої». Відповідну інформацію дізнайтеся в підручниках з історії України та всесвітньої. Б. Послуговуючись пошуковою системою «Ґуґл», створіть уявну фейсбук-сторінку Сигізмунда II Августа. Укажіть його рішення, що стосувалися русів-українців.

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський (2021)