Інформація про новину
  • Переглядів: 220
  • Дата: 15-03-2021, 19:35
15-03-2021, 19:35

2. Українські землі у складі держав Європи й Азії в першій половині XVI століття

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  1. Вступ. Ранній Новий час в історії Укр...
Наступна сторінка:   3. Люблінська унія та її вплив на украї...

Розділ 1

Землі України у складі Речі Посполитої

(XVI - перша половина XVII ст.)

 

Покажіть на карті «Українські землі в XVI ст.» кордони Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Священної Римської і Османської імперій, Московського царства в першій половині XV! ст. Назвіть і покажіть, які саме історико-етнографічні регіони України увійшли до складу кожної з держав.

Українські землі в XVi ст.

1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПЕРЕДОДНІ ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ 1569 р.

1.1. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ

Пригадайте основні етапи й важливі обставини приєднання руських земель до Великого князівства Литовського.

У першій половині XVI ст. саме у складі Великого князівства Литовського перебувала більша частина руських земель. Вони були приєднані поступово, переважно дипломатичним шляхом — через династичні шлюби і політичні угоди, лише інколи через завоювання литовських князів. Майже 90 % населення князівства Литовського становили русини.

Великі князі широко послуговувались правилом: «Старовини не рушимо, новини не вводимо». На практиці це означало збереження спадковості зі старовинними порядками Русі-України, залишаючи майже незмінними права і повсякденні традиції русинів.

Завдяки таким умовам деякі історики називають Велике князівство Литовське «українською державою». Звісно, у цьому є певне перебільшення. Натомість коректніше говорити, що руські православні князі створили «державу в державі»; з їхнім авторитетом змушені були рахуватися навіть великі князі з династії Гедиміновичів.

Проте існували й певні проблеми. По-перше, на цих землях православна церква була залежною від князів. Вони утримували її власним коштом і були патронами.

По-друге, зближення Великого князівства Литовського з Польським Королівстом (Кревська 1385 р. та Го-родельська унії 1413 р.) призвело до поширення католицтва серед Гедимі-новичів і литовської знаті. Бояри, які приймали католицьку віру, отримали значно ширші права, аніж православні. Лише католики могли отримати вищі посади в державі. Це перекрило для руської еліти доступ до участі у політичному житті держави.

Підготуйте історичну довідку про походження герба та його символіку.

Великі князі хоч і м’яко, але послідовно проводили централізаторську політику. Вони ліквідовували удільні князівства, призначаючи туди своїх намісників. Так Київське князівство перетворилося у 1471 р. на воєводство (за польським зразком), а у 1566 р. на українських землях з’явилися Волинське і Брацлавське воєводства.

Отож центральна влада перебувала переважно в руках литовської католицької еліти. Натомість українські землі продовжували жити своїм життям, формуючи у цьому не завжди видимому протистоянні уявлення про себе як окрему спільноту. Ця спільнота мала своїх хай і неофіційних, але потенційних володарів — князів, які мешкали на Волині. Тож можна сказати, що на українських землях під символічною владою князів постала «держава в державі».

Доведіть або спростуйте думку історика Ярослава Грицака: «Литовське князівство певний час було просто іншою формою Русі».

1.2. королівство польське

У Польському Королівстві (чи Короні) від 1382 р. трон не був спадковим. Шляхта обирала собі володаря та укладала з ним договір, що набирав вигляду королівських привілеїв. Поступово формувалося уявлення про державу

як спільноту громадян — шляхтичів, об’єднаних походженням і правовим статусом.

До Польського королівства входили Галичина і Західне Поділля, з яких були сформовані три воєводства: Руське із центром у м. Львові (1434 р.), Подільське з центром у м. Кам’янці (1434 р.) та Белзьке у м. Белзі (1462 р.). Статус цих земель мав свої особливості:

• Були впроваджені польська адміністративна і правова системи.

• Бояри були зрівняні в правах зі шляхтою, а руська шляхта — з польською.

• Поступово поширювалося кріпацтво — частина селян стала залежною.

• Поширювалося католицтво — католицька церква та чернечі ордени збільшували свій вплив. Православні парафії формально мали рівний з католицькими парафіями статус.

• Міста користувалися магдебурзьким правом і мали європейські порядки в самоврядуванні, організації цехів, ремесла й торгівлі. Міста стали багатомовними й бага-токультурними.

• Розвивалися культурні контакти із Західною Європою, відчувався вплив ідей Відродження.

Таким чином, Галичина і Західне Поділля опинилися в досить розвиненій на той час європейській державі. Водночас населення руських земель не втратило своєї ідентичності. За Руським, Белзьким і Подільським воєводствами закріпилася збірна назва «Русь».

Михайло Грушевський, український історик

З середини XIV століття почавши, український народ уже входить в склад інших, чужих держав, то становлячи пасивний об’єкт чужої управи..., то стоячи в більше або менше. гострій опозиції до сієї чужої управи і сього чужого права.

Анджей Сулима-Камінський, американський історик

Жоден з народів Речі Посполитої не втратив своєї історичної та національної ідентичності на користь Польщі. На європейському тлі заслуговують на повагу величезні здобутки народів Речі Посполитої у розвитку парламентаризму, самоврядування, громадянських прав і релігійної віротерпимості.

Як ставляться історики до впливу Королівства Польського на українські землі? Що для них е важливим, та чому так різняться їхні оцінки?

Польський хроніст Ян Длугош про приєднання Галицької Русі до Королівства Польського (1340 р.)

А король польський Казимир... веде військо на Русь та здобуває... там своє панування — тим паче, що деякі добровільно піддавалися — замки і міста в Перемишлі, Галичі, Луцьку, Володимирі, Сяноку... та інші фортеці. А оскільки багато хто із шляхти і бояр руських бажав собі його панування, то в один рік. поширює панування своє на цілу Руську землю. І від того часу ніколи не відмовила вона в підданстві і послушенстві Королівству Польському.

Із Хроніки Київського Михайлівського монастиря (1362 р.)

Народ же цей (литовці) даниною руським князям служив. Коли ж він відчув, що його господарі (руські князі) розтрощені татарами, він змужнів. почав залишкам руським чинити насильство і. спустошені землі заселяв своїми людьми і на знесилених русів владу свою поширив.

Визначте протиріччя в наведених історичних джерелах. Чим ви можете їх пояснити?

1. Панорама м. Львова (гравюра роботи художника Абрагама Гоґенберґа, початок XVII ст.)

2. Міські вежі, як мотиви панорами, використані в сучасному логотипі Львова

3. Чорно-біла копія Панорами Гоґенберґа у 2006 р. була зображена на блоці марок Укрпошти «750 років з часу заснування міста Львова»

Розгляньте зображення та зіставте зовнішній вигляд Львова XVII ст. з будь-яким великим європейським містом того часу. Зробіть висновки.

2. СТАТУС УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ

ОСМАНСЬКОЇ ТА СВЯЩЕННОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЙ

і московської держави

2.1. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. СВЯЩЕННА РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

Пригадайте, коли і за яких обставин були утворені Османська та Священна Римська імперії. Які землі входили до їх складу?

Частина земель Русі-України опинилась у складі Османської імперії. Закарпаття ще з XI ст. перебувало під владою королів Угорщини, і тільки за часів князя Льва Даниловича (1280-1320 рр.) на нетривалий час поверталося до Галицько-Волинської держави. У 1526 р. османи завдали поразки угорським військам у битві під Могачем. Відтоді південна частина Угорського королівства потрапила під владу Османської імперії, а Закарпаття було поділено. Східна частина увійшла до складу Трансильванії — васального князівства Османської імперії, а західна — до Священної Римської імперії, де правили імператори з австрійської династії Габсбургів.

Буковина із занепадом Галицько-Волинської держави з XIV ст. входила до Молдавського князівства. Проте в 1538 р. Буковина також визнала васальну залежність від османів.

Ще однією територією османів був Крим. Кримський хан Менглі-Гірей у 1478 р. визнав себе васалом Османської імперії, зберігаючи особливий статус «союзника».

Уявіть, що ви потрапили на онлайн-екскурсію до однієї із зображених пам’яток. Сформулюйте два-три запитання до екскурсовода. Спробуйте разом з однокласниками/однокласницями знайти на них відповіді.

2.2. МОСКОВСЬКА ДЕРЖАВА

Пригадайте, коли і за яких обставин було утворено Велике князівство Московське.

На початку XVI ст. на кордонах Великого князівства Литовського виникла нова загроза — Московське князівство. Воно перетворилося на досить велику централізовану деспотичну державу, яка успадкувала самодержавні традиції Золотої Орди. Після падіння під ударами османів Константинополя в 1453 р. Московія залишилася єдиною православною державою у світі.

Обставини, що склалися, дали можливість правителям Московії розпочати боротьбу з Великим князівством Ли-товськом за спадщину Давньоруської держави. Великий князь московський Іван ІІІ почав титулувати себе «Государем і великим князем усієї Русі». Це означало висування претензій на панування над усіма руськими землями, зокрема й над частиною території Великого князівства Литовського, яка до Московії ніколи не входила.

Подумайте, що намагалися підкреслити у своєму титулі московські володарі, називаючи себе «Великими князями усієї Русі».

Такі претензії московського правителя загострили відносини між державами та спричинили майже неперервні війни початку XVI ст. У результаті до 1503 р. Московія збільшила свої володіння завдяки Чернігово-Стародубсько-му й Новгород-Сіверському князівствам. Землі, які приєднала Московія, були розділені на повіти (очолювали воєводи). Частина удільних князів стала на службу до великого московського князя та отримувала від нього земельні наділи. У 1523 р. Новгород-Сіверське князівство було ліквідоване.

Здійснюючи загарбницьку політику, Москва у 1507 р. розв’язала нову війну. У 1514 р. московське військо захопило Смоленськ і рушило під Оршу — стратегічно важливе місто на перетині торговельних шляхів. Назустріч моско-витам вийшло русинсько-литовське військо на чолі з князем Костянтином Острозьким. Незважаючи на чисельну перевагу московського війська, 8 вересня 1514 р. війська Костянтина Острозького здобули перемогу. Завдяки цьому було збережено цілісність Литовського князівства.

Руські мешканці стали на захист своєї Вітчизни, незважаючи на спільну з московитами православну віру. Так вони чинитимуть і надалі, виступаючи «мечем і щитом» для Великого князівства Литовського. Православні владики благословлятимуть їх на цю боротьбу. Адже перемога Москви означала для духовенства кінець окремої Київської митрополії, для русинів — нищення їхніх традицій, а для еліти — поразку їхньої Вітчизни.

Здобута перемога не ліквідувала протиріччя між Великим князівством Литовським та Московією. Війни між ними призвели до того, що до 1573 р. князівство Литовське втратило майже третину своїх територій.

На думку американського історика Едварда Кінана, «московити ледве чи пам’ятали київський досвід,...вкрай неймовірно, щоб Іван ІІІ чи його дорадники керувалися хоч скількись усвідомленим почуттям відновлення єдності, коли вони на схилку XV століття починали експансію в бік білоруських чи українських територій».

Якими ж міркуваннями, на вашу думку, керувалися московські князі, починаючи це захоплення?

Отже, у першій половині XVI ст. і в наступні часи статус і розвиток українських земель визначався особливостями держав, у складі яких вони перебували.

За допомогою додаткових джерел інформації виконайте творчий проєкт. Розділіться на групи й оберіть одну з держав: а) Королівство Польське; б) Велике князівство Литовське; в) Османська імперія; г) Священна Римська імперія; д) Московське царство. Підготуйте доповідь про становище населення українських земель в обраній державі за планом:

1. Суспільне й економічне становище.

2. Мова й культурні особливості.

3. Віросповідання, становище церкви.

4. Міста і їхні особливості.

5. Повсякденне життя (їжа, одяг, заняття людей тощо).

Представте доповідь у класі й обговоріть її.

Онлайн-вправа «Статус українських земель у складі Османської імперії та Московської держави»

http://surl.li/ldsa

Допоможіть історикам відновити текст документа, виконавши онлайн-вправу.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Утворіть логічні пари між назвами держав і переліками українських земель, які до них входили.

2. Поясніть принцип литовської держави, якого вона дотримувалася в XV ст.: «Старовини не рушимо, новини не вводимо».

3. Що зумовило відносно мирне підпорядкування руських князівств владі Литви?

4. Коли Московська держава захопила Чернігово-Сіверщину? Що цьому сприяло?

1. Чому історики часто називають Велике князівство Литовське «Литовсько-Руською державою»?

2. Зіставте політичний устрій Великого князівства Литовського в XIV-XV ст. та Русі в XI-XIII ст. Визначте, що між ними спільного, а що — відмінного.

3. Складіть розгорнутий план за темою: «Українські землі у складі Великого князівства Литовського і Королівства Польського».

4. Визначте за картою (с. 13) територіальне розселення українців у XV-XVI ст. Зіставте його із сучасними кордонами України.

1. Доведіть або спростуйте твердження: суть політики Королівства Польського в Галичині у XIV-XV ст. полягала в перетворенні її на невід’ємну частину Польщі.

2. Чим були обумовлені претензії Москви на спадщину Русі-України?

3. Як вплинули на розвиток українських земель Велике князівство Литовське та Королівство Польське?

4. Під керівництвом вчителя підготуйте історичне есе на тему: «Велике князівство Литовське — руський спадок, польська тінь чи місцевий феномен?».

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Щупак, Бурлака

 



Попередня сторінка:  1. Вступ. Ранній Новий час в історії Укр...
Наступна сторінка:   3. Люблінська унія та її вплив на украї...



^