Інформація про новину
  • Переглядів: 141
  • Дата: 15-03-2021, 19:36
15-03-2021, 19:36

3. Люблінська унія та її вплив на українське суспільство. Об’єднання більшості українських земель у складі Речі Посполитої

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  2. Українські землі у складі держав Євр...
Наступна сторінка:   4. Соціально-економічне становище укра...

Пригадайте, коли вперше виникла ідея об’єднання Великого князівства Литовського та Польського королівства. Що таке унія? Коли було підписано Крев-ську унію і якими були її наслідки для українських земель?

1. ПЕРЕДУМОВИ ПІДПИСАННЯ ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНії 1569 р.

Передумови для об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського були закладені ще в XIV ст., коли посилилася військова загроза з боку Тевтонського ордену. Укладена між цими державами Крев-ська унія поклала початок соціально-політичному та культурному впливу Королівства Польського на Велике князівство Литовське. Городельська унія (1413 р.) посилила цей процес, зрівнявши в правах польську й литовську знать, за умови прийняття останньою католицтва. Крім цього, у Великому князівстві Литовському було здійснено низку внутрішніх реформ за польським зразком: утворено воєводства, повітові шляхетські сеймики (представницькі зібрання шляхти, яка обирала депутатів на сейм і вирішувала важливі справи свого регіону), нову мережу судів.

У другій половині ХУІ ст. відновилася експансія Московського царства на захід. Московські претензії на українські та білоруські землі посилилися під час Лівонської війни 1558-1583 рр., яку Московія вела зі Швецією, Данією, Литвою і Польщею.

Втрачаючи території у війні з Московським царством, Велике князівство Литовське шукало союзників. Королівство Польське, зі свого боку, прагнуло до розширення території, а головне — мало інтерес до родючих земель України.

Від часів Кревської унії 1385 р. Велике князівство Литовське та Польське королівство мали спільного монарха, тож у 1568 р. відновилися переговори щодо майбутнього союзу.

Роздивіться монету, присвячену 450-річчю Люблінської унії, і дайте відповіді на запитання.

1. Кого зображено на аверсі монети?

2. Як ви розумієте цитату на монеті: «Вільний з вільним, рівний з рівним»?

2. СТАВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА ДО ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ

Підготуйтеся до дискусії «Люблінська унія: за і проти». Об’єднайтеся в групи за назвами верств українського суспільства та доберіть аргументи на користь кожної з позицій.

Ідею об’єднання Польського Королівства та Великого князівства Литовського по-різному сприймали в тогочасному суспільстві.

Литовські магнати погоджувалися на союз лише за умови збереження самостійності Литви. Михайло Грушев-ський зазначав, що в Литві було панство, налаштоване навіть на воєнний супротив Польщі, проте «...литовські пани не відважилися зривати з королем... супроти неприхильного настрою шляхти, що... перла до унії». Українські князі, поєднані шлюбами з литовською елітою, а водночас і з польським панством, схоже, вичікували. Очевидно, вони побоювалися за свій статус «некоронованих королів» в українських воєводствах.

Середня та дрібна українська шляхта виступала за унію, сподіваючись здобути військову підтримку. Адже Велике князівство Литовське не впоралося із складним завданням захисту своїх південно-східних рубежів. Водночас активна частина української шляхти очікувала отримати широкі права, якими користувався політичний народ — шляхта у Польському королівстві.

Серед польських магнатів і шляхти противників унії майже не було, адже вони бажали отримати нові землі та залежних селян.

3. люблінський СЕЙМ і його НАСЛІДКИ

У 1568 р. король Сигізмунд ІІ Август скликав сейм у м. Люблін для завершення справи унії. Через розбіжності литовська делегація спробувала зірвати сейм і покинула Люблін. Сигізмунд ІІ Август, скориставшись відсутністю невдоволених, прийняв рішення про входження Волині, Підляшшя, Київщини та Брацлавщини до складу Польського королівства. «Вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими частинами до Польської корони», — відзначив король під час сейму.

На звістку про приєднання до Корони волиняни на своєму зібранні 29 березня підготували лист до Сигизмунда Ав-густа. Вони писали, що загалом не заперечують унію, однак ніхто не має права приєднати їх силою. А тому учасники зібрання пропонували скликати окремий сейм й обговорити там умови унії. Князі і шляхта з’явилися лише наприкінці травня, однак і тут заявили, що присягнуть лише тоді, коли їм у відповідь присягнуть король і польська шляхта. А це значить, що волиняни уважали себе рівноправними партнерами поляків. І хоч після тривалих словесних баталій волиняни погодилися на приєднання, однак за те отримали можливість самим написати привілей, «як найкраще і найкорисніше [для себе] розуміють».

Із промови князя Костянтина Вишневецького

Приєднуємося як люди вільні й свобідні, аби не були в почтивості своїй шляхетській принижені, бо ми є народ такий почтивий, що жодному народові не поступимося, і чуємося в тому шляхетстві рівними кожному народові.

1. Поміркуйте, про який народ говорить князь?

2. Подумайте, які важливі для себе речі українська шляхта внесла до Люблінських привілеїв?

Очевидно, що ані поляки, ані литвини не очікували, що українська шляхта заявить про себе як окремий народ зі своєю власною позицією. Волиняни досить швидко зорієнтувалися на сеймі. Вони домоглися приєднання до Коро-

лівства ще й Київського воєводства і стали авторами привілеїв для трьох українських воєводств.

Наталя Старченко, українська історикиня

Волиняни витиснули в безнадійній ситуації право самим написати привілей — договір, який регулював умови приєднання Волинського і Брацлавського воєводств до Польського Королівства. До привілею впишуть і гарантії непорушності кордонів, і збереження власного права, і уживання руської мови як офіційної на цих теренах, і рівність прав православних і католиків, і ще багато чого, на що посилатимуться надалі, відстоюючи свою суб’єктність у новопосталій Речі Посполитій.

ГенрікЛітвін, польський історик Волиняни трактували зв’язок із Короною як двосторонню угоду, де кожна сторона — рівноцінний суб’єкт.

Яку роль відводять історики волинянам у підписанні унії?

Литвини, тяжко переживаючи втрату майже половини територій Великого князівства Литовського та побоючись за свої землі й посади, повернулися до Любліна.

Розгляньте картину відомого польського художника ХІХ ст. Яна Матейка «Люблінська унія». Як ви вважаєте, чому автор полотна зобразив головного противника унії — Миколая Радзивілла — на колінах перед королем і з оголеним мечем?

4. РІШЕННЯ ЛЮБЛІНСЬКОГО СЕЙМУ.

УТВОРЕННЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

1 липня 1596 р. Люблінський сейм ухвалив унію між Великим князівством Литовським і Польським королівством. У результаті дві держави об’єднувалися в одну — Річ Посполиту (у перекладі — Республіка), яка була федеративною державою. Нова держава мала спільного короля, який обирався на сеймі та титулувався як Король польський і Великий князь Литовський. Польща і Литва зберігали власне законодавство, судову систему, військо та фінанси. Крім цього, литовсько-руська шляхта зрівнювалася в правах і привілеях з польською. Спільними ставали скарбниця і грошова одиниця.

Федеративна держава (федерація) (від лат. federatio — об’єднання, союз) — союзна держава, частинами якої є державні утворення, що мають суверенні права.

Князі і магнати домоглися збереження свободи віросповідання, традицій і звичаїв. Тому зміна підпорядкування українських земель відбулася майже непомітно для населення — справжньою владою все одно залишалися князі.

Пам’ятник Люблінській унії (1) та барельєф на ньому (2) у м. Люблін, Польща (сучасне фото)

1. Розгляньте зображення пам’ятника Люблінській унії. Поміркуйте, що означає барельєф на ньому.

2. Як ви вважаєте, чому цей пам’ятник визнано одним із символів об’єднаної Європи?

Яку позицію обстоювали на Люблінському унійному сеймі князі-посли Литви та шляхта від українських земель?

5. НАСЛІДКИ ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

Київське, Волинське та Брацлавське воєводства за умовами унії отримали автономний статус в межах Польського королівства. Позитивним наслідком стало об’єднання українських земель у складі однієї держави.

Чому, на вашу думку, українська дослідниця Наталя Яковенко назвала одним з наслідків Люблінської унії «зустріч Русі з Руссю»?

Роздивіться герб Речі Посполитої і поясніть, як він символічно відображає результати Люблінського сейму.

Люблінські привілеї закріпили дію правового кодексу — ІІ Литовського статуту (1566 р.) — в межах трьох воєводств. Цей статут згодом дістав назву Волинського. Збереглася судова система й ведення діловодства місцевою (руською) мовою. Посади в межах трьох воєводств мала отримувати лише місцева шляхта.

Українські землі у складі Королівства Польського стали значно ближчими до західноєвропейських впливів. А головне — остаточно зруйнувалося відчуття єдності колишніх руських земель: від Моско-вії Русь-Україна вже здавна була відділена державним і церковним кордоном, а тепер виник і кордон з «литвинами» — білорусами. Так складалася окрема українська ідентичність.

Сергій Плохій, український і американський історик

Модерні українські, білоруські та російські історики здебільшого вважали, що Люблінська унія відкрила шлюзи для польської культурної і релігійної експансії на схід... Мало хто помітив, однак, тривалий вплив унії на проекти творення української та білоруської ідентичностей.

Використовуючи історичні факти, доведіть або спростуйте думку історика.

Доведіть або спростуйте думку історика Ярослава Грицака: «Україна є результатом розширення Заходу на Схід». Свою відповідь аргументуйте.

Наслідки Люблінської унії 1569 р. для українських земель

Михайло Грушевський, український історик

Литовські представники, що прибули на сейм, не мали енергії протестувати проти територіальних захоплень: вони відчували, що в них «обрізано крила», як вони висловились.

Наталя Старченко, українська історикиня

Рішучість, упевненість і тверезий розрахунок, які вчуваються за діями волинян упродовж березня-червня 1569 року, засвідчують існування спільноти з власною ідентичністю, яка може й викристалізувалася під тиском обставин, однак, поза сумнівом, сформувалася значно раніше. Ця спільнота маркувала себе народом із власною територією, власною мовою та власним правом, які були їй гарантовані люблінськими привілеями.

Наталя Яковенко, українська історикиня

Люблінська унія вивела суспільство зі стану двохсотлітньої сплячки, розбудила для опору й боротьби за виживання усі прояви суспільної активності: релігійної, етнічної, економічної, культурної, збройної.

1. З якою оцінкою українських істориків щодо наслідків Люблінського сейму ви погоджуєтесь? Відповідь аргументуйте.

2. Як ви розумієте вислів Михайла Грушевського, що литвинам було «обрізано крила»? Чи були, на вашу думку, інші варіанти дій у литовської делегації?

Отже, Люблінська унія призвела до виникнення сприятливих умов для розвитку українських земель. Більшість українських земель, за винятком Берестейщини, Пінщини та Чернігівщини, опинилися у складі Польщі. Люблінські привілеї забезпечували широку автономію українських воєводств у Речі Посполитій. Вони мали пришвидшити творення власної ідентичності. Однак унія таїла й низку небезпек. Польська шляхта була політично зрілішою і домінувала в публічному просторі. Всі ці обставини несли з собою ризик асиміляції та полонізації.

Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої

1. Визначте за картою території, які відійшли до складу Польщі за умовами Люблінської унії.

2. Визначте кордони Речі Посполитої.

3. Вкажіть назви й центри воєводств Речі Посполитої на українських землях.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Утворіть логічні пари між назвами документів і датами їхнього прийняття.

2. Виконайте тренувальну онлайн-вправу: розгадайте історичний кросворд і знайдіть ключове слово-відгадку.

Онлайн-кросворд «Люблінська унія»

https://cutt.ly/yhCSMSY

Обговорюємо в групі

1. Чи можна вважати Річ Посполиту федерацією рівноправних держав?

2. Чи вважаєте ви, що підписання Люблінської унії стало результатом тривалого історичного процесу?

Мислю творчо

1. Доведіть або спростуйте твердження:

а) Литва мала другорядне значення у складі Речі Посполитої;

б) союз Литви та Польщі не враховував інтереси жодної верстви українського суспільства;

в) унаслідок укладення Люблінської унії українська шляхта перетворювалася на польську.

2. Під керівництвом учителя, долучивши додаткові джерела, підготуйте історичне есе на тему: «Люблінська унія: втрата надій на волю чи відкриття нових можливостей?».

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Щупак, Бурлака

 



Попередня сторінка:  2. Українські землі у складі держав Євр...
Наступна сторінка:   4. Соціально-економічне становище укра...



^