Інформація про новину
  • Переглядів: 168
  • Дата: 15-03-2021, 19:38
15-03-2021, 19:38

7. Берестейська церковна унія 1596 року і її наслідки

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  5-6. Церковні та релігійні проблеми в У...
Наступна сторінка:   8. Церковне життя в Україні першої поло...

Пригадайте, чому виникла ідея необхідності церковної унії. Які аргументи «за» і «проти» висловлювали письменники-полемісти з обох боків?

1. ПЕРЕДУМОВИ УКЛАДЕННЯ БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ ЦЕРКОВНОЇ УНІЇ

У 90-ті роки XVI ст. ідея необхідності церковної унії здобула багато прибічників. У 1590 р. більшість православного духівництва на чолі з луцьким єпископом Кирилом Терлецьким і володимирським єпископом Іпатієм Потієм висловила готовність до об’єднання церков. Ієрархи православної церкви бачили в ній засіб вирішення низки питань:

• позбавитися залежності від світських володарів;

• установити контроль над братствами і монастирями;

• підвищити статус православної церкви в державі;

• забезпечити для православних владик місця в сенаті нарівні з католицькими ієрархами.

Зацікавленим в унії був і Рим, який прагнув поширення свого впливу на схід, послаблення протестантизму та зміцнення антиосманського союзу.

Підтримував ідею і польський король (ревний католик), якого найбільше непокоїли претензії новопроголошеного Московського патріархату на керування православними «всєя Русі».

Роботу з утілення планів унії взяв на себе єпископ Іпатій Потій, якого часто називали «батьком унії».

іпатій потій (1541-1613 рр.) — походив зі шляхетської родини. У Вільні, де він виховувався, були сильні кальвіністські настрої. Молодий Потій став протестантом і лише у віці 33 років повернувся у православ’я. Був одним з ініціаторів укладення Берестейської унії. Від 1599 р. і до смерті був Київським митрополитом греко-католицької церкви, проте змушений був переїхати до Литви через конфлікт з православними.

Поміркуйте, які передумови унії можна додати до цієї схеми.

У 1595 р. православні єпископи, до яких долучився і Київський митрополит Михайло Рогоза, зібралися в містечку Торчин, де ухвалили «Торчинські артикули». Цей документ визначив зміст церковної унії:

• Форми обрядів, таїнства і свята православної церкви залишалися незмінними.

• Церковні ієрархи призначалися лише з людей «руської і грецької нації».

• Митрополит Київський обирався єпископами, але його кандидатура мала бути затверджена Папою.

• Уніатські ієрархи отримували місця в сенаті Речі Посполитої нарівні з католицькими єпископами.

• Усі монастирі, церкви і церковні братства мали перебувати під контролем єпископів без втручання світських осіб.

• Заборонялося вихрещувати православних у католицтво.

• Церква може засновувати школи, семінарії та друкарні.

• Ліквідувалася юрисдикція Константинопольського патріархату «на території Русі».

Таким чином, у документі йшлося про умови «об’єднання» церков, але жодним чином не про їхнє «злиття». Православні погоджувалися на прийняття католицької редакції Символу Віри і юрисдикцію папського престолу, а це для них було менш важливим, ніж збереження звичного «візантійського обряду».

1. Чому, на вашу думку, збереження обрядовості було для багатьох вірян важливішим за зміни в релігійних догматах?

2. Висловіть припущення, яким буде ставлення до унії у представників різних верств і груп українського суспільства.

З «Артикулів, що належать до з’єднання з Римською церквою», 1595 р.

Якби згодом, по Божій волі, й інші брати нашого народу й релігії грецької приступили до цієї ж святої єдності, то щоб вони не дорікали нам за те, що ми випередили їх у цій єдності. Бо ми повинні були так поступити з певних і поважних причин, заради згоди в християнській Речі Посполитій і щоб уникнути подальшого розладу й незгоди.

Які поважні причини для підписання церковної унії мали на увазі православні митрополити? Чи були ці причини особистими?

Сергій Плохій, український і американський історик

Умови унії, що їх підписали в червні 1595 р. митрополит Михаїл Рогоза та більшість єпископів, мали на меті урівняти права православних із правами католиків і посилити владу єпископів коштом зменшення прав світських патронів і істотного обмеження впливу братств. У статтях не було практично нічого про підвищення морального і освітнього рівня духівництва... Ієрархія, взявши курс на церковну унію з Римом, практично цілковито відкинула програму реформування православ’я зсередини, яку висунули та втілювали братства. Єпископи. боялися реформаторів з братського середовища та намагалися запобігти їхньому союзу зі східними патріархами.

Наталія Яковенко, українська історикиня

Цей крок навряд чи можна розцінити як разюче несподіваний. Необхідність кардинальних реформ була очевидною для кожного, хто критично дивився на деморалізацію церковних верхів. та на разючу неосвіченість і принижене становище нижчого кліру, залежного від примх світських землевласників. Пожвавлення релігійного життя в католицькій церковній спільноті, започатковане Тридентським собором, ставило Східну церкву в особливо програшне становище.

У чому, на вашу думку, збігаються і у чому різняться наведені оцінки істориків? Спробуйте узагальнити їх і зробити власний висновок щодо причин унії.

Із проголошеними умовами згодні були не всі. Князі й шляхта не хотіли втрачати контроль над церквою, ставропігійні монастирі воліли зберегти свою незалежність, землі і власність, православні братства прагнули церковних реформ, а не посилення влади єпископів. Головним противником унії був князь Василь-Костянтин Острозький, який спершу був її палким прибічником. Од-

нак він бачив унію як рівноправне об’єднання двох гілок християнства. Під його тиском львівський єпископ Геде-он Балабан і перемишльський єпископ Михайло Копис-тенський висловили протест проти унії. Князь звернувся за допомогою до протестантів і погрожував виставити 20-тисячне військо для захисту «грецької віри». Відбувся розкол серед православних.

Водночас, за підтримки короля Сигізмунда ІІІ, Іпатій Потій і Кирило Терлецький здійснили подорож до Риму, де в грудні 1595 р. отримали папську буллу про згоду на унію.

2. ЦЕРКОВНІ СОБОРИ У БЕРЕСТІ в 1596 р.:

РОЗКОЛ ПРАВОСЛАВНОЇ і УТВОРЕННЯ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ церкви

Пригадайте обставини й основні умови прийняття Флорентійської унії в 1493 р. Чому вона не відбулася?

Церковний собор для проголошення унії був скликаний 8 жовтня 1596 р. у Бересті. Він розглядався як урочиста процедура — усі питання змісту унії були вже вирішені.

Але противники унії на чолі з Острозьким відмовилися брати участь у соборі та проголосили свій окремий собор. Відбулися фактично два собори.

На боці прибічників унії були майже всі єпископи, підтримка короля і Папи. Острозький, зі свого боку, залучив до участі в соборі представників східних патріархів, православної шляхти і братств. Підтримали православний собор також 12 із 15 монастирів, найпотужнішим з яких був Києво-Печерський. Собори проголосили взаємне відлучення своїх противників від церкви.

Прочитайте документи та визначте, які факти з історії Берестейської унії вони повідомляють. Назвіть відповідні фрагменти в документі.

Офіційне проголошення унії Руської церкви з Апостольським престолом, укладене на Берестейськім соборі

Року Божого 1596-го, восьмого дня місяця жовтня за старим календарем, Ми, в Бозі зібрані на черговім соборі в Бересті... митрополит і єпископи грецького обряду. на вічну пам’ять проголошуємо:...проси-мо, щоб як найвищий пастир вселенської католицької церкви прийняв нас під свій послух та визволив від зверхності царгородських патріархів і розрішив нас, зберігаючи за нами обряди і звичаї східних церков, грецьких і руських, не роблячи жодних змін у наших церквах; але щоб залишив їх за переданням святих грецьких отців навіки. Що він і вчинив...

Осудження Берестейської унії на православному соборі

А зневажена ними свята Божа Східна церква дозволяє на те і через нас обов’язково наказує на нинішньому соборі, щоб вищезгаданий митрополит Михайло був скинутий, а також і згадані єпископи і вже... відсуджені від усякого управління і порядкування, навіть від самого імені свого єпископського, і постановити на тому соборі церковному, щоб були геть викинуті і виписані.

Проаналізуйте документи й оцініть ступінь гостроти протиріч між авторами документів. Чим, на вашу думку, вони були зумовлені?

Греко-католицька церква:

• зберігала православні обряди;

• богослужіння відправлялися церковнослов’янською мовою;

• право на власну митрополію;

• нижче духівництво могло вступати в шлюб;

• визнавалася зверхність Папи Римського;

• приймалися догмати (вчення) католицької церкви.

Православний собор ці рішення не визнав.

унійна (греко-католицька) церква — помісна католицька церква, яка використовує у церковному житті православний обряд і порядок богослужіння.

1. За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте та проведіть у класі дискусію на тему: «Берестейська унія 1596 р.: компроміс еліт чи зрада духівництва?».

2. За допомогою слів хмаринок аргументуйте унію з точки зору її прибічни-ка/прибічниці або противника/противниці.

3. вплив БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ УНІЇ НА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ

Дмитро Дорошенко, український історик

Тут, у Галичині, унія... зреформувала церковне життя, піднесла освітній рівень духівництва і. зробила головним захисником української народності проти полонізації та зросійщення. Це вона, властиво, врятувала Галичину від національної смерті.

Чим можна пояснити таку оцінку історика саме щодо Галичини?

Наталія Яковенко, українська історикиня

Починалося велике протистояння., що перетворило Берестейську унію, задуману як інструмент порозуміння, на символ розбрату, ворожнечі і насильства. Розмірковуючи над витоками цього феномена, мусимо визнати, що православний загал України-Русі на унії нічого не втрачав,. логіка владик-уніатів, які. шукали опіки могутнього Риму і тим самим зміцнювали позиції православних у католицькій державі, була. слушною. Тож в основі ворожого ставлення до унії лежав. опір новині, неприйняття всякого нововведення, яке сприймалося як замах на усталену, а відтак — справедливу і добру старовину.

Чи погоджуєтесь ви з оцінкою дослідниці? Думку аргументуйте.

Унію визнали шість з восьми єпископів Київської митрополії, першим унійним митрополитом став Михайло Рогоза (1596-1599 рр.). 15 грудня 1596 р. польський король Сигізмунд III видав універсал про обов’язковість переходу на унію. Православна церква в Речі Посполитій стала юридично невизнаною. Замість того, щоб сприяти порозумінню і єдності християн, унія перетворилася на інструмент розколу суспільства.

Зміну церковної належності почали розглядати як зраду свого наро-

Вітраж «Берестейська унія» (робота вітражиста Лео Мола в Митрополичому кафедральному храмі Святих Володимира і Ольги УГКЦ у м. Вінніпег, Канада)

Поміркуйте й поясніть, чи підтримує автор вітража унію. Які її ідеї він втілив у своєму мистецькому творі?

ду — нібито «руський народ» становили тільки православні, а уніатів вважали частиною польсько-литовської спільноти. Одинокий голос Мелетія Смотрицького, який намагався розірвати цей хибний зв’язок, майже ніхто не почув.

Мелетій Смотрицький «Виправдання невинності», 1621 р.

Не вироджується зі своєї крові той, хто міняє віру. Хто з руського народу римську віру приймає, не стає одразу ж іспанцем чи італійцем. Не віра русина русином, поляка поляком, литвина литвином робить, а уродження і кров руська, польська, литовська.

1. Чому, на вашу думку, ця позиція Мелетія Смотрицького не була сприйнята сучасниками?

2. Чому можна стверджувати, що погляди Смотрицького «випередили свій час»?

3. Що саме, на вашу думку, в поглядах М. Смотрицького було прогресивним?

Таким чином, Берестейська унія стала відповіддю на кризу православної церкви та проявом процесу Контрреформації в Речі Посполитій. Водночас вона поглибила розкол у суспільстві та загострила релігійні протиріччя. Намагання створити єдину церкву замість двох призвели до виникнення третьої.

Завдяки релігійній полеміці викристалізувалася й ідея «руського народу» як третього учасника федеративної Речі Посполитої. Цю ідею озвучить у 1641 р. на сеймі православний сенатор Адам Кисіль, майбутній київський воєвода: «Ми приєдналися до нашої спільної Вітчизни не як до країни, але з країною, не до релігії, але з релігією...».

Інтерактивна карта УГКЦ в сучасному світі

https://map.ugcc.ua/

«Символ Віри» — короткий і точний виклад системи догматів християнського віровчення, прийнятий в 325 р. на Нікейському Вселенському соборі. Католицький варіант відрізняє те, що у згадуванні про походження Святого Духа «від Отця» додані слова «і Сина» («Filioque»), щоб підкреслити рівність Бога Отця і Бога Сина у Святій Трійці.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Скориставшись довідкою, заповніть таблицю.

Д о в і д к а: король Сигізмунд ІІІ, князь В.-К. Острозький, митрополит М. Рогоза, єпископи І. Потій та К. Терлецький, єпископи Г. Балабан та М. Копистен-ський, братства, монастирі, Папа Римський.

2. Чим закінчилися церковні собори в Бересті 1596 р.?

3. На яких засадах була утворена унійна церква?

4. Що змінилось у становищі православної церкви після Берестейської унії?

5. Схарактеризуйте Берестейську церковну унію за планом: 1. Передумови укладення. 2. Причини укладення. 3. Зміст унії. 4. Результати і наслідки.

Обговорюємо в групі

1. Поясніть, чому можновладці й вище духівництво прихильно ставилися до ідеї церковної унії.

2. Чому ідея унії не здобула широкої підтримки серед міщан і селян?

Мислю творчо

1. Уявіть себе українським, польським або російським істориком. Використовуючи додаткові джерела інформації, підготуйте доповідь про Берестейську унію з відповідної точки зору.

2. Роздивіться світлину Пам’ятного Хреста на честь Берестейської унії, встановленого в Чернівцях. Запропонуйте власний проєкт такого пам’ятника.

Пам’ятний хрест з нагоди 400-ліття Берестейської Унії в м. Чернівці (вставлено на подвір’ї собору Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ, 1996 р.)

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Щупак, Бурлака

 



Попередня сторінка:  5-6. Церковні та релігійні проблеми в У...
Наступна сторінка:   8. Церковне життя в Україні першої поло...



^