Інформація про новину
  • Переглядів: 131
  • Дата: 15-03-2021, 19:39
15-03-2021, 19:39

8. Церковне життя в Україні першої половини XVII століття

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  7. Берестейська церковна унія 1596 року і...
Наступна сторінка:   9-10. Культурне життя на українських зе...

Чому, на вашу думку, більшість населення на українських землях не підтримала унію? Як можна прокоментувати вислів: «На початку XVII ст. ієрархи залишилися без вірян, а віряни — без ієрархів»?

1. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ІЄРАРХІЇ ПРАВОСЛАВНОЇЦЕРКВИ

Перші два десятиліття після укладення Берестейської унії були для православної церкви періодом виживання. Київська митрополія фактично розділилася на «з’єднану» — визнану королем правонаступницею православної церкви, і «нез’єднану», яка після королівського універсала 1596 р. формально перестала існувати. Її наступницею ставала унійна церква, до якої переходило й усе майно попередниці. Те духовенство, яке відмовилося прийняти унію, було оголошене відступниками, особами, що втрачали свій сан. Адже король надавав землі соборам і монастирям, а також затверджував церковних ієрархів. На захист церкви стали братства — вони складали колективні протести проти дій греко-католиків й ініціювали судові процеси за церковне майно. Унія зблизила православних із протестантами. У 1599 р. між ними був укладений союз для спільних дій. Не залишилися осторонь і давні протектори церкви — шляхта, які перетворили сейм на поле боротьби за відновлення її статусу.

Король і частина прибічників унії були змушені йти на поступки. До них активно долучалися на сеймах католицькі депутати від різних воєводств. Адже для шляхти унія, проведена в такий спосіб, означала порушення королем свого обов’язку — зберігати релігійний мир. Королю вказували, що він порушив свою присягу, дану на коронації. Адже її частиною якраз і був пункт про релігійний мир. Захисники православної церкви у своїх виступах і текстах також активно посилалися на Люблінські привілеї, які містили параграф про рівні права католиків і православних. У 1603 р. Сигизмунд ІІІ дав дозвіл на обрання православного архімандрита Києво-Печерського монастиря. У 1607 р. було поновлено право «правити службу Божу» та дарувати маєтності православним церквам і монастирям.

Але головна загроза для православної церкви полягала в тому, що після смерті Гедеона Балабана (1607 р.) і Михайла

Копистенського (1609 р.) церква залишилася без єпископів. Це означало, що висвячувати священників більше нікому, тож втрата ієрархів загрожувала покласти край існуванню церкви. На допомогу прийшов новий соціальний стан українського суспільства — козаки. Змагаючись за власні права і привілеї, вони вбачали природного союзника у скривдженій православній церкві. У 1616 р. гетьман реєстрового козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний демонстративно вступив до Київського Богоявленського братства «зо всім військом Запорозьким». Це істотно змінило ситуацію — козаки були потужною військовою силою, тож тепер зброєю православної церкви були не тільки голоси шляхти на сеймах, а й козацькі шаблі.

У 1620 р., скориставшись проїздом через Україну єрусалимського патріарха Феофана, який повертався з Москви після висвячення на патріарший стіл Філарета Романова, Сагайдачний організував висвячення на Київського митрополита Йова Борецького, а також чотирьох єпископів. Православну ієрархію було відновлено. Однак король вбачав у цьому акті порушення своїх прав. Адже затверджувати єпископів на їхніх кафедрах мав саме він. Отож висвячення він не визнав.

За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся про сучасну українську греко-католицьку церкву. Чи існують греко-католицькі храми у місцевості, де ви живете?

Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ в м. Київ (споруджено в 2002-2013 рр. за проектом архітектора Миколи Левчука)

Онлайн-вправа «Відновлення православної ієрархії»

http://surl.li/legh

Виконайте онлайн-вправу: встановіть послідовність подій боротьби за відновлення православної ієрархії.

Київський літопис про висвячення на Київського митрополита Йова Борецького та інших єпископів

Року 1620 прибув з Москви святійший патріарх єрусалимський іменем Феофан і зупинився в монастирі Братському і був прийнятий з великою честю духовними та світськими людьми. Того ж року... святійший патріарх... поставив і висвятив на митрополію Київську чоловіка гідного і чесного. Іменем Йов Борецький, у письмі слов’янськім, і грецькім, і латинськім ученого, і з ним чотирьох єпископів на різні місця: Мелетія Смотрицького на єпископство Полоцьке, Ісайю Копинського на.Пере-мишльське, Паісія Іполітовича на. Холмське і Белзьке, Йосифа Курце-вича на. Володимирське.

Знайдіть на карті «Церковне життя в українських землях у складі Речі Посполитої в XVI — першій половині XVII ст.» (с. 43) центри і межі нових єпископств православної церкви.

Тільки в 1632 р. після обрання нового короля Влади-слава IV були ухвалені «Пункти для заспокоєння народу руського», якими визнавалося право православних на власну ієрархію і поновлювалося юридичне визнання православної церкви.

«Пункти для заспокоєння народу руського»

1. Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення свого богослужіння,. ремонтувати свої церкви й будувати нові.

2. .церква Св. Софії київська з підданими, що живуть навколо неї, повинна залишатися за неуніатами й митрополитом, що має посвяту від патріарха константинопольського; він, митрополит, за давніми правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями Корони [Польської] і Великого князівства Литовського релігії грецької, що не перебувають в унії і мають привілеї з боку короля.

3. Те ж саме треба розуміти й щодо Львівського, Луцького, Перемишльського й Мстиславського владик й архімандритів Печерсько-го й Унівського.

1. З якою метою було ухвалено документ?

2. Які права православним надавав документ?

3. Поміркуйте, чому саме церква Св. Софії київська залишалася за православними?

4. Чи могло його підписання зняти гострі міжконфесійні проблеми в суспільстві?

5. Дізнайтеся за допомогою додаткових джерел інформації, як зазначений документ вплинув на стан християнських храмів.

З листа Йова Борецького

Упродовж останніх 25 літ нам не вдається забезпечити мир релігії нашій від тих великих насильств, утисків і правопорушень, які над нами чиняться. Що далі, то гірші й тяжчі переслідування, зловмисні звинувачення та обмови доводиться нам зносити від противників наших... Не є гріхом, не є зневажанням прав, не є образою королівської гідності., не є бунтом, не є криміналом, не є шпигунством, ані зрадою, ані змовою з ворогами корони, що ми, за поміччю Духа Святого, маємо посвячених митрополита та єпископів.

1. Спираючись на документ, схарактеризуйте становище православної церкви в Речі Посполитій після Берестейської унії.

2. Подумайте, чому Йова Борецького називали «козацьким митрополитом».

2. СТАНОВИЩЕ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

Український і американський історик Сергій Плохій про митрополита Іпатія Потія

Людина кмітливого розуму, він добре усвідомлював недоліки передунійного православ’я та прагнув їх виправити через унію з Римом. Однак він не бачив інших способів ствердити власну правду, крім насильства, яке спиралося на підтримку королівської адміністрації та породжувало нове насильство.

Чому, на вашу думку, не вдавалося залагодити конфлікт між православними і уніатами?

Після смерті Іпатія Потія греко-католицьким митрополитом став Йосиф (Велямін-Рутський) (1613—1637 рр.).

Завдяки його діяльності греко-католицькі та єзуїтські школи були зрівняні у правах, а українське духівництво отримало можливість навчатися у семінаріях Західної Європи. Він здійснив реорганізацію унійного чернецтва за зразком ордену єзуїтів. Об’єднав його у Василіянський орден, при монастирях якого також засновувалися шко-

ли. Усвідомлюючи згубність протистояння двох руських церков в ситуації посилення католицької церкви, у 1621 р. Рутський розпочав перемовини з вищими православними ієрархами про примирення «Русі з Руссю» — створення об’єднаного Київського патріархату, підпорядкованого Риму. Однак проти цього виступала православна шляхта й козаки. З іншого боку, виник конфлікт із католицьким духівництвом, невдоволеним зміцненням уніатів і збільшенням його популярності серед вірян. Домовитися про примирення не вдалося.

Список настанов київського унійного митрополита Йосифа (Веляміна-Рутського)

Великою перешкодою унії в Києві є нове братство, засноване схизматиками три роки тому в Києві без привілею, де вони збираються і радяться. Наслідком цього з самого початку було те, що втопили митрополичого офіціала, а потім викрали слугу з грошима, який збирав подвійний побір, вивели його в дике поле й прикули до гармати; також тепер викрали і невідомо куди діли попа-уніата, який був один на Київ. Якщо те братство не буде зліквідоване, то важко думати про щось добре: зліквідувати його можна як владою воєводи, так і судовим шляхом.

Не меншою перешкодою святій єдності і славі Божій в цьому королівстві є чужоземні владики — греки і серби, які, нікого не повідомивши, коли хочуть, приїжджають..., нікому не показують своїх охоронних листів, висвячують попів і в наших дієцезіях виконують всі єпископські обов’язки.

Про що свідчить цей документ? Чи було насильство у цьому конфлікті однобічним?

За змістом опрацьованого матеріалу про Йосифа Веляміна-Рутського та наступного матеріалу про діяльність Петра Могили створіть карту пам’яті «Заходи зі зміцнення унійної та православної церков». Основними гілками в карті будуть «Діяльність Й. Веляміна-Рутського» та «Діяльність П. Могили». Після завершення роботи зіставте діяльність обох митрополитів. Що в ній було спільного?

3. РЕФОРМИ МИТРОПОЛИТА ПЕТРА МОГИЛИ ТА ЗМІЦНЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Після смерті Йова Борецького, митрополитом Київським став нащадок молдавського аристократичного роду Петро Могила (1632—1647 рр.). П. Могила вжив заходів для упорядкування церковного управління. Єпископи були поставлені під суворий контроль. Контролювався процес призначення священства і впроваджувалися іспити для них. До монастирів і єпархій були направлені спеціальні «митрополичі намісники». Під контроль митрополита потрапили братства. П. Могила домігся послаблення патронату, домовившись зі світськими володарями про чітке визначення їхніх прав і обов’язків. Для розв’язання поточних проблем скликалися єпархіальні собори, а конфлікти між духівництвом вирішував церковний суд — митрополича консисторія.

У 1646 р. було видано «Требник», що визначав порядок проведення православних обрядів. У 1645 р. митрополит особисто написав «Катехізис» та «Православне сповідання віри» із викладом основ християнського віровчення.

Сергій Плохій, український і американський історик

Москва надалі провадила політику самоізоляції, тоді як Константинополь зазнавав впливу протестантизму. Виклик прийняв найздібніший серед православних провідників того часу митрополит Петро Могила, який перетворив Київ на потужний інтелектуальний та церковний центр східного християнства.

У чому історик бачить значення діяльності Петра Могили? Наведіть аргументи, що підтверджують вашу думку.

У 1632 р. завдяки діяльності Петра Могили стало можливим об’єднання братської та лаврської шкіл монастиря і створення Києво-Братського (а після його смерті Києво-Могилянського) колегіуму. Цей заклад був побудований за кращими зразками єзуїтських колегіумів та з урахуванням досвіду європейських університетів. Колегіум мав філії, крім того, митрополит опікувався монастирськими та братськими школами.

На основі поданих зображень, інформації підручника та додаткових джерел складіть історичний портрет Петра Могили.

Із записок мандрівника Павла Алепського (1654 р.)

По всій козацькій землі ми помітили прекрасну рису, що нас дуже здивувала: всі вони (мешканці), крім небагатьох, навіть більшість їхніх жінок і дочок, уміють читати і знають порядок церковних служб та церковні співи, крім того, священники навчають сиріт та не дозволяють, щоб вони тинялися неуками по вулицях.

Наслідком чого, на вашу думку, був такий стан освіти?

П. Могила був прихильником поліпшення взаємин з уніатами. Він особисто підтримував проєкт спільного патріархату та залагодження відносин між церквами. Могилі була набагато ближча думка про спільну церкву європейського зразка, а не протистояння та плекання православного консерватизму. Але смерть митрополита в 1647 р. та вибух Хмельниччини за рік по тому зробили ці плани неможливими.

Сергій Плохій, український і американський історик

Хоча розрив між двома гілками київської церкви був незагоюваною раною, розділена церква досягла деяких цілей, що були недосяжні для неї, як цілого. У першій половині XVII ст. і православна, і уніятська церкви зазнали доконечної церковної реформи та пристосувалися до нових обставин... Церкви спромоглися підсилити церковну дисципліну та впровадити обов’язкові для всіх вірян норми віри і моралі. Обидві церкви перейнялися проблемами освіти духівництва і кожна у власний спосіб змогла їх розв’язати. У 1610-х і 1620-х роках попереду були уніяти, але на середину 1640-х років православна частина колись єдиної церкви і сама досягла істотних результатів і стала провідною силою у православному світі.

Аргументовано доведіть або спростуйте думку історика щодо подолання церковної кризи першої половини XVII ст.

Як Берестейська церковна унія пов’язана з Люблінською 1569 р.? Заповніть накреслену в зошитах порівняльну таблицю.

Таким чином, у першій половині XVII ст. православна і унійна церкви, якщо і не подолали кризу, то зробили великий крок до цього. Примирення «Русі з Руссю» — поєднання розколотого народу України, здавалося цілком можливим. Воно так і не відбулося, вже не із церковно-релігійних, а з соціально-політичних причин.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Які чинники визначали становище православної церкви після Берестейської унії?

2. Коли і за яких обставин в Україні була відновлена вища православна ієрархія?

3. Які події сприяли узаконенню існування православної церкви в Речі Посполитій?

4. Чим становище греко-католицької церкви відрізнялося від православної?

5. Які реформи провів Петро Могила для оновлення церковного життя?

Обговорюємо в групі

1. Схарактеризуйте місце православної та греко-католицької церков у суспільно-політичному житті Речі Посполитої.

2. На прикладі постаті Петра Могили зробіть висновки про роль особистості в історії.

3. У протистоянні, яке виникло між православними та греко-католиками після укладення Берестейської унії, протестантські громади одразу почали допомагати православній церкві. Чим, на вашу думку, це було зумовлене? Яким засобам боротьби з католицькою церквою протестанти могли навчити православних?

Мислю творчо

На думку історика Сергія Плохія: «Офіційне визнання православної ієрархії означало кінець тісної співпраці між бунтівним козацтвом і православною церквою». Поясніть, чому так сталося.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Щупак, Бурлака

 



Попередня сторінка:  7. Берестейська церковна унія 1596 року і...
Наступна сторінка:   9-10. Культурне життя на українських зе...



^