Яким було становище українських земель у складі різних держав? Як вплинули Люблінська та Берестейська унії на життя українського суспільства? Які суспільні стани сформувалися на українських землях у XVI ст.?

1. установлюємо відповідність

Ознайомтеся з ілюстраціями та характеристиками суспільних станів. Установіть між ними відповідність.

А «Шляхта дуже небагаточисленна, наслідує польській і, схоже, соромиться того, що належить до іншої, аніж римська, віри, щоденно переходячи до неї, хоча вся знать і всі ті, що титулуються князями, вийшли з грецької віри.»

Б «Тутешні селяни мусять працювати власноручно і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому залежно від наділу, який тримають, зерно, курей, гусей і курчат перед святами.»

В «Римські католики мають у місті чотири костьоли, а саме: кафедральний собор, храм домініканців на ринку, бернардини — попід горою, а з недавнього часу — єзуїти, які розмістилися між бернардинами і річкою; греко-русини мають близько десяти храмів, які вони називають церквами.»

Г «У місті є лише три гарні вулиці, всі ж інші, не будучи ні прямими, ні правильно дугоподібними, звивисті на зразок лабіринту. Місто наче розділене на два: єпископське, а друге — городян. Там торгівля жвава.»

2. ЗАПОВНЮЄМО ТАБЛИЦЮ

Використовуючи текст підручника та додаткові джерела інформації, заповніть накреслену в зошиті таблицю.

3. ЗАЛИЦЯННЯ і ОДРУЖЕННЯ УКРАЇНЦІВ

Уявіть себе журналістом/журналісткою. Використовуючи подані історичні джерела, напишіть коротке есе на тему «Залицяння і одруження українців».

Відмова від угоди міщан, які попередньо домовилися про весілля малолітніх дітей

Міщанин з Торчина Євхим, ставши до суду зі своїм сином Гаврилом, визнав: «Вже кілька років тому... змовив був за свого сина, літ недорослого і такого, що не мав повного розуму через молодість, дочку підданого воло-димирської єпископії в селі Городку під Луцьком Ілька Шабунчича Одарку, і шлюб їм священник давав. Але тепер, коли син мій до кращого розуму і літ більших... так син мій, як і вказана дівка, себе незлюбили, і згідно з тими домовленостями мешкати не хочуть. Тож ми, батьки з обох сторін, між собою через добрих людей добре поміркували й погодили, і з тих домовленостей дітей наших визволили». Тут же той Гаврило, «особисто визнав, що дочку Ількову із зашлюбин визволив і вільною вчинив, дозволяючи піти заміж за кого схоче, у чому він шкодити не має. Так же Ілько Шабунчич того Гаврила іменем дочки своєї з тих зашлюбин визволив, дозволяючи йому взяти за дружину кого захоче».

Відмова вже під час вінчання шляхтянки, яку брат домовився видати заміж без її на те згоди 14 лютого 1599 у домі Яна Мервинського розігралася драма. Саме цього дня прибув Войтех Лонський з багатьма родичами, аби взяти шлюб із сестрою господаря дому Катериною, на той час сиротою. Однак коли наречені вже стояли на весільному килимі, а священник запитав наречену, чи є на те воля Божа і її власна піти заміж за Лонського, дівчина відповіла відмовою: «Пан брат мій з паном Лонським без волі моєї і відомості, також без приятелів моїх і брата молодшого, не при мені, не в домі своєму, а в домі пана Соломи заочно якусь обіцянку Лонському дав. Однак я так розумію, що на те волі Божої і моєї в стан святий подружній за пана Лонського піти немає, і я на те не погоджуюсь. Не тільки брат мій, але батько і мати змусити на те мене не могли б».

Із Волинської судової книги

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Щупак, Бурлака