Інформація про новину
  • Переглядів: 133
  • Дата: 15-03-2021, 19:42
15-03-2021, 19:42

13. Походження українського козацтва. Дмитро Вишневецький. Запорозька Січ

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  12. Узагальнення з розділу 1 «Землі Укра...
Наступна сторінка:   14. Реєстрове козацтво. Козацькі повста...

Пригадайте, коли і за яких обставин уперше в історичних документах було вжито назву «Україна». Як називався цей документ?

1. ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

Споконвіку Україна була кордоном з Великим Степом, який простягався від земель Угорщини на тисячі кілометрів на схід, аж до Китаю. В усі часи тут тривало протистояння різних племен і народів. За Русі цей кордон в народі почали називати Вкраїною.

Пізніше історики дали назву цим територіям — Великий Кордон. Руські князі міцно тримали українське прикордоння.

Похвала прикордонним воякам з Руських літописів за різні століття

«Підпер гори Угорські своїми залізними полками,...зачинив ворота Дунаєві...», «а мої ті Куряни свідомі кмети, под трубами повиті, под ше-ломи взлеліяні, конець копія вскормлені, путі їм відоми, яруги їм зна-єми, луки в них напряжені, тулі отворені, саблі ізострені, самі скачють як сіриї волки в поле.» (XII ст.)

«Він бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, губив (їх), як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур.» (XM—XIII ст.)

«Князь київський Семен чесно боронив отчину свою, град Київ, від сильніших за себе ординських царів і від татар.» (XV ст.)

1. Які терени згадуються в документі?

2. Уявіть себе істориками — дослідниками історичних літописів, і за змістом тексту спробуйте пояснити значення староруських слів «кмети», «шеломи», «яруги» та ін.

Задля зміцнення кордону князі намагалися тримати на ньому спеціальне прикордонне військо, яке складалося з місцевого населення, яке тут оселилося (його називали «осаджене» населення).

На цьому прикордонні існували анклави (відокремлені землі) Русі уздовж так званих Змієвих валів. Переселенці засновували тут і поселення, відомі як Бродники, Галицькі вигонці, Берладники.

У XIV-XV ст. на прикордонні дедалі більше «осаджувалося» (оселялося) військове населення. У десятках сіл по річках Рось і Дніпро мешкали військові люди, які на чолі з отаманами виступали на війну. Це було вільне населення, яке підпорядковувалось винятково князю. Як наслідок, «народна колонізація» посунулася далеко на південь.

З курсу історії Середніх віків, пригадайте, що означає «колонізація». До якого виду колонізації — внутрішньої чи зовнішньої — належало переселення людей до поселень на півдні?

Але в другій половині XV ст. усередині Великого князівства Литовського посилювалися централізація держави і перетворення шляхетського стану на більш закриту спільноту. Було ліквідовано князівства, їхні території перетворили на області («воєводства»). А головне — розпочався перерозподіл земельної власності на користь шляхти: князів і панів. Унаслідок цього було зруйновано стару систему відносин, а за нею і всю систему оборони півдня.

Це швидко далось взнаки, і вже у 1482 р. Київ було захоплено і спалено військами Кримського ханства. Під час наступних нападів степовиків кордон відсунувся на північ. Як наслідок, Київ, Черкаси, Канів, Вінниця, Брацлав знову стали прикордонними містами, навколо яких теплилося життя. Центральний уряд Великого князівства Литовського виявився цілком безпорадним. Створити надійний захист українських земель на півдні коштом держави не вдавалося. За таких умов з народної ініціативи виникла нова військова сила, яка мала взяти на себе захист кордону.

Уперше в писемних джерелах українські козаки згадуються в 1489 р. у «Хроніці польській» Марціна та Йоахима Бєльських. А з початку 1490-х років про козаків уже постійно писали в тогочасних документах.

Джерела кінця XV ст. про укра їнських козаків

«1492 р. на дніпровській переправі захоплено кримський корабель і пограбовано ханських послів.»

«1493 р. пограбовано московського посла Суботу.»

«1500 р. черкаські і київські козаки влаштували засідку московському послу.»

«1502/1503 рр. козаки на човнах перекрили дніпровські переправи і розбили кримське посольство.»

Схарактеризуйте воєнну тактику козаків за фрагментами з історичних джерел.

Козак (з тюркських мов) буквально — вільна військова людина на прикордонні. Козаками звали степових вояків, які не визнавали владу хана.

1. Зіставте образ козака на обох зображеннях. Чи змінився зовнішній вигляд козака за період часу, що минув між створенням зображень?

2. Опишіть зовнішність українського козака, використовуючи ілюстрації.

У документах (Абдулгаффар Кирими «Умдет Ал-Ахбар») тих часів збереглися згадки про козаків: «Кадир-Берди став козаком, і відправився в сторону Криму...». У XVI ст. Буджаксько-Білгородськау орду в джерелах називали «білгородськими козаками». Подібна категорія військового населення існувала й у осілих, християнських народів, наприклад — граничари у хорватів і сербів, козаки у росіян.

З кінця XV ст. українські козаки фігурують у джерелах спільно з шляхтою і найманцями як реальна військово-соціальна сила.

2. КОЗАЦЬКІ ЗИМІВНИКИ ТА ПОСЕЛЕННЯ

Господарська діяльність і спосіб повсякденного життя козаків, окрім військової служби, повторювали тогочасні традиції. Основним заняттям козаків було сільське господарство.

В історичних джерелах подібно описується і господарська діяльність військового люду, який мешкав на кордоні і був ядром формування українського козацтва.

Із Люстрації Київського воєводства 1471 р.

На [річці] Росі.

Село Водотиїн. А в тому селі дев’ять слуг кіньми служать, на війну ходили, сіно косили, став сипали. Але те князь Семен на них новину ввів. А один слуга дев’ятий службу служить з давнини за великого князя Вітовта...

Село Скочищев. А в тому селі сім чоловік і отаман, а всі слуги, на війну ходять, і лови ходять.

1. За фрагментами документа опишіть спосіб життя козаків.

2. Якими були заняття козаків, окрім військової справи?

3. Визначте за допомогою географічних назв, згаданих у документі, та карти (с. 101), у яких регіонах України формувалося козацтво.

В історичних документах згадуються «козаки Черкаські, Канівські, Київські». Іноді місця проживання козаків узагальнюють, і їх називають «Подніпровські».

Важливим джерелом доходів козацтва і механізмом, який скріплював їхню єдину силу, було уходництво — господарські справи поза межами поселень: полювання, мисливство, бортництво та особливо видобування солі на півдні. Так, під час транспортування солі та риби з Хаджибейського лиману козаки збиралися валками в 200-300 возів.

Такий тип господарства та небезпека з боку кочовиків спонукали засновувати у віддалених місцях не постійні поселення, а тимчасові — так звані зимівники.

Зимівник — вид відокремленого тимчасового поселення, утвореного для уходницького господарства.

Перегляньте відео та за ілюстрацією проведіть словесну екскурсію козацьким зимівником. Поміркуйте про призначення його будівель. Зверніть увагу на кількість входів на територію зимівника. Як ви думаєте, чим вона зумовлена?

Поступово кількість козацтва, його активність у степах і відповідно концентрація зимівників зростала, що створювало умови для заснування на віддалених рубежах постійних укріплених поселень. На другу половину XVI ст. вся південна Київщина покрилася десятками укріплених містечок.

З деяких із таких укріплених містечок виросли міста, які існують в Україні й сьогодні.

Дізнайтеся, які сучасні населені пункти виросли з козацьких поселень. Підготуйте коротку історичну довідку про ці населені пункти.

3. ПЕРШІ СіЧі

Ще у 90-х роках XV ст. згадуються люди, які «на Дніпрі стояли» і повідомляли в Черкаси про наближення татар. Як наслідок, вже у 1524 р. володар Великого князівства Литовського і Польщі Сигізмунд І Старий запропонував поселити на Дніпровських островах одну-дві тисячі козаків.

Остафій Дашкович

(картина художника Яна Матейка, 1874 р.)

Остафій Дашкович (1470-1536 рр.) — староста черкаський і канівський, організатор перших козацьких загонів.

1. Зіставте зображення Остафія Дашковича із попередніми зображеннями козаків (с. 90). Що між ними спільного, а що — відмінного?

2. Який з образів козаків видається вам достовірнішим? Чому?

За десять років по тому, у 1533 р., Черкаський староста Остафій Дашкович висунув план щодо оселення на дніпровських островах двох тисяч козаків і кількох сотень вершників.

Приблизно в 1540-50-х роках литовський дипломат Ми-халон Литвин згадував, що островами користуються українські вояки для нападів на татар, і він пропонував тримати там постійне військо з човнами.

Отже, плани щодо оселення козацтва на дніпровських островах були популярними й базувалися на місцевих реаліях.

Достеменно відомою є фортеця, яка стала прообразом Січі. Першою Січчю в історії вважають укріплення, збудоване на Малій Хортиці князем Дмитром Вишневецьким у 1556 р.

Проведіть віртуальну екскурсію Запорозькою Січчю. Користуючись додатковими джерелами, опишіть призначення структурних елементів укріплення.

У 1557 р. цю Січ на Малій Хортиці було зруйновано. Проте саме козацтво не розійшлося, а за короткий час самостійно заснувало новий укріплений центр — Томаків-ську Січ.

Запорозька Січ — назва укріпленого поселення на Дніпровському острові. Була місцем зберігання козацьких клейнодів, канцелярії та артилерії. На Січі відбувалися великі ради козаків. Із Січі козаки йшли у похід і сюди поверталися назад.

Кіш у козаків — укріплена стоянка. Із часом кошем почали називати органи управління Запорозької Січі й полків.

4. князь ДМИТРО ВИШНЕВЕЦЬКИЙ

Опрацюйте пункт параграфа або відео про Дмитра Вишневецького та виконайте дослідницький проєкт (карта пам’яті, тези до історичного портрета, опорна схема тощо) про життя і діяльність історичного діяча.

Відео «Байда Вишневецький» (тривалість 05 хв 22 с)

https://cutt.ly/VkC5yAV

Князь Дмитро Вишневецький належав до старовинного українського князівського роду з Волині. Родина була славетна не лише своїми статками, а й активною участю у воєнних баталіях на кордоні. Відповідно і Дмитро, за прикладом пращурів, став воїном.

Як керівник військових походів князь згадується з 1540-х років. Так, у 1548 р. він є серед учасників нападу на м. Очаків. 1551 р. Дмитро Вишневецький став старостою Черкас і Канева — найпівденнішого форпосту Великого князівства Литовського.

Проте цього князеві було замало. Він, як і його попередник Остафій Дашкович, розумів необхідність створення укріпленої бази південніше, за порогами на островах в районі Хортиці.

Спочатку князь спробував діяти через дипломатію. Він намагався домовитися з Османською імперією. Проте перемовини були безрезультатними.

Не було знайдено підтримки і з боку уряду Великого князівства Литовського та Королівства Польського.

Спроба самостійно закріпитися на Малій Хортиці, незважаючи на початковий успіх, закінчилася невдало. В січні 1557 р. хортицьку фортецю взяло в облогу кримське військо. Вишневецький спромігся захистити замок і протягом 24 днів відбивав ворожі атаки і приступи.

Улітку того самого року хан Девлет Гі-рей І повторив свою спробу. Цього разу кримців посилювали загони з Молдавії та османський флот. Тому Дмитро залишив фортецю і відступив.

У 1558-1561 р. Вишневецький перебував на московській службі. Як визнаний

і здібний воєначальник, він взяв участь в організації походів на Крим. Проте московський правитель Іван Грозний не довіряв князю. Зрештою, з початком чергової литовсько-московської війни, відомої як Лівонська, князь повернувся на батьківщину.

У 1563 р. Дмитро Вишневецький втрутився у війну за молдавський престол, проте був зрадницьки захоплений місцевими боярами. Князя відправили до Стамбула, де його було покарано на горло.

Історія життя та діяльності князя Дмитра Вишневецького уособлювала діяльність української шляхти в XVI ст., коли українські князівства вже не існували, проте пам’ять про самостійність ще була жива.

Крім того, серед українських можновладців було поширеним шукати своєї долі в закордонних походах, не зупиняючись винятково на обороні краю. І козацтво в цих акціях часто виступало головною військовою силою. Недарма в народі складали поетичні твори про Байду (Дмитра Вишневецького).

Опрацюйте український історичний твір «Пісня про Байду». Визначте, якими рисами наділив народ Дмитра Вишневецького. Зачитайте в класі фрагменти, які підтверджують вашу думку.

5. ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - КОЗАЦЬКА РЕСПУБЛІКА

Запорозька Січ — унікальне явище в історії. Адже ця структура існувала без підтримки держави, а нерідко і проти волі держави, до якої вона належала. Більше того, під час повстання під проводом Богдана Хмельницького, саме Січ стала основою для відродження української державності.

Сучасні історики зазначають сьогодні місця існування восьми Січей. Протягом двох століть місця, де розташовувалися січі, постійно змінювалися. Відбувалися зміни у внутрішньому устрої, а також в особливостях економічної та господарчої діяльності.

Сучасник про місце Січей в 1580-90-х роках

А якщо хочемо знати, де перебувають козаки в певні часи і де спочивають — у Шабельниковій Вітці, або на Зборовського або на Ружин-ського станах зимують. Навесні, оскільки ж бо швидко води великі встають, тоді до Чортомлика звідти втікають або до Базавлука. А здобич свою і коні на Томаківці мають, бо там бої не бувають. Звідти ж, коли робацтво встає — відходять на літо у свої звичайні краї — до Хортиці, на скелю велику. А як скоро осінь прийде, натомість відходить чимало до Червоних гір. І так як місця свої знають, так теж на них у певний час переносяться....

Поміркуйте: які обставини спонукали козаків змінювати місце свого перебування? Як це позначалося на їхньому житті?

За допомогою карти на с. 101 простежте переміщення перших Січей поздовж течії Дніпра.

Згадана нами Томаківська Січ існувала з 1570-х років. Але тоді для козаків особливу роль мав сам острів. Про це в історичних джерелах сказано: «...здобич свою і коні на Томаківці мають, бо там бої не бувають». Річ у тім, що козацтво на початковому етапі своєї історії сприймало Січ лише як сезонне місце збору козаків. Тому, зважаючи на чисельність козаків і природні умови (наприклад, повінь чи посуха), козаки й обирали для свого таборювання той чи інший острів нижче порогів.

Поступово, в міру збільшення чисельності, сили козацтва та формування його організації, Січі перетворилися на стале укріплене поселення.

Поміркуйте і висловте припущення, хто і з яких причин подавався до козацтва? Чи всіх охочих приймали на Січі?

Козацьке військо поділялося на курені, які відповідали тому чи іншому регіону України. Тому існували київський, черкаський, канівський, чернігівський курені тощо. На чолі куреня стояв отаман.

Над ним і на чолі всієї Січі стояв головний, або кошовий отаман. Отаман керував не сам, а за допомогою відповідного штабу, який складався з писаря, судді, осавула та інших.

Усі посади були виборні. Вибори відбувалися на раді раз на рік. Як правило, велику раду збирали на Покрову (у жовтні). Проте зібрати раду і провести вибори могли й позачергово, у разі війни чи інших особливих подій.

1. Про що свідчить наявність виборних посад на Січі?

2. Чи правильним є твердження істориків, що Запорозька Січ була демократичною республікою?

Козацька рада — узагальнена назва зібрання козаків для вирішеннях певних питань. Також існувала старшинська рада.

Кошовий отаман — старшина, який керував кошем. Зазвичай цим терміном позначали керівника Запорозької Січі.

Гетьман — воєначальник, командувач козацького війська в поході.

Козацькі клейноди — символи влади на Січі. До головних клейно-дів належали бунчук, булава-пернач, хоругва, печатка, литаври й інші музичні інструменти.

Особливу роль у житті козацтва відігравали козацькі клейноди — відзнаки й атрибути влади козацької старшини. Клейноди зберігалися на Січі в Покровській церкві або в скарбниці. Їх урочисто виносили перед козацькими радами чи походами. До клейнодів традиційно належали корогва (прапор), булава, бунчук, пірначі, каламар, гербова печатка, литаври, духові труби, значки, палиці, гармати, тощо. Згідно з устроєм українського козацтва клейноди були різних рівнів: гетьманські, полковницькі, сотенні, курінні.

Перегляньте відео та виконайте завдання:

1. З’ясуйте, якими були на вигляд і як називалися козацькі клейноди.

2. Визначте, чому клейноди були особливою цінністю козацтва.

3. Дослідіть, як склалася доля козацьких клейнодів після завершення історії козацтва.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Назвіть дати історичних подій цієї послідовності.

2. Утворіть логічні пари між поняттями і їхніми визначеннями.

Обговорюємо в групі

1. Визначте, у чому полягало значення козацтва як військової сили на прикордонні Великого князівства Литовського і Степу.

2. Поміркуйте, чому на Запорозькій Січі сформувалася саме республіка — демократична організація влади.

Мислю творчо

Уявіть, що козаки користувалися соціальними мережами, і на основі здобутих знань створіть ілюстровані інстаграм-історії про життя козаків.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Щупак, Бурлака

 



Попередня сторінка:  12. Узагальнення з розділу 1 «Землі Укра...
Наступна сторінка:   14. Реєстрове козацтво. Козацькі повста...



^