Покажіть на карті (с. 101) Запорозьку Січ, збудовану князем Дмитром Ви-шневецьким. Поясніть, чому козаки обрали саме цей район для створення Січі.

1. РЕЄСТРОВЕ КОЗАЦТВО

Побудуйте в зошиті шкалу часу та позначте на ній етапи формування реєстрового козацтва.

Велике князівство Литовське, а з 1569 р. — Річ Посполита, гостро потребувало військової сили для захисту кордонів та воєн із сусідами. Тому доволі швидко владні кола цих держав звернули увагу на козацтво і намагалися його залучити до своєї військової системи.

Уже перша згадка козаків у 1489 р. вказує на їхню участь у складі польсько-литовського війська під час походу проти ординців. Те саме належить до їхньої участі в збройних виправах намісників-старостів з українських міст — Б. Глинського, О. Дашковича, С. Полозовича та ін.

Перший достеменно відомий факт вербування козацького підрозділу на довготривалу службу поза українськими землями мав місце під час литовсько-московської війни 1534-1537 рр. Тоді козацтво було зібрано в Чорнобилі, й далі на чолі зі своїми ватажками вирушило до Полоцька, де й несло службу, яка вразила урядовців і короля Сигіз-мунда Старого своєї ефективністю.

У 1560 р., під час чергової литовсько-московської війни, знову було навербовано козацькі підрозділи.

У Литовській державі військо складалось із шляхетського ополчення та найманців. На той час статус козацьких підрозділів не відрізнявся від таких найманих військових структур.

Після Люблінської унії на всіх українських землях постала військова система Речі Посполитої. Було створене постійне Кварцяне військо, яке формувалося із найманих вояків, і фінансувалося з четвертої частини королівських прибутків («кварта» — четверта частина). Саме тоді і почалося формування війська козаків на державній службі та в мирний час.

Козацтво в XVI — першій половині XVII ст.

У 1572 р. за короля Сигізмунда ІІ Августа на постійну службу було наймано 300 осіб. Загальне керівництво здійснював коронний гетьман; на той момент — Юрій (Єжи) Язловецький. Козаки мали бути вписані у певний реєстр. Відповідно від цього вони і дістали назву «реєстрові».

Тих, хто не потрапив до реєстру, називали нереєстровими, або випищиками. Офіційно вони титулувалися як Військо Запорозьке, або Військо Низове.

До кінця століття чисельність реєстру збільшилася до 1000 осіб. Король Стефан Баторій 1578 р. до оплати додав реєстровим козакам ще й дозвіл на перебування на певній території, яка охоплювала південну Київщину.

Офіційним керівником козацтва було призначено черкаського старосту князя Михайла Вишневецького, а безпосереднім керманичем шляхтича Яна Оришевсько-го — героїв прикордонної війни.

Проте козацтво вважало, що реєстр — це лише офіційне визнання їх як стану та їхніх прав. Щодо чисельності, то на Січі намагалися не виписувати певного реєстру козаків, а лише приймати гроші на утримання всього Війська Запорозького. Цей аспект, а також намагання закріпити за собою управління певною територією одразу заклало низку проблем у відносинах як усередині козацької спільноти, так і з урядом Речі Посполитої.

1. Поміркуйте, чому січовики уникали складання реєстру. У чому полягала хитрість?

2. Як, на вашу думку, будуть складатися відносини між реєстровим і низовим козацтвом?

3. Як випищики реагуватимуть на невключення їх до козацького реєстру?

4. Що впливатиме на чисельність реєстрових козаків?

У XVII ст. чисельність реєстру поступово збільшилася до трьох-чотирьох тисяч. За Куруківською угодою реєстр встановлювався вже в шість тисяч.

Тоді ж остаточно було утворено шість козацьких полків: Чигиринський, Черкаський, Корсунський, Канівський, Білоцерківський, Переяславський.

У 1630 р. реєстр було збільшено до восьми тисяч. Проте після поразки козацького повстання у 1638 р. реєстр знову зменшили до шести тисяч.

Покажіть на карті «Козацтво в XVI — першій половині XVII ст.» (с. 101):

• територію надану козакам у користування королем Стефаном Баторієм;

• осередки полків реєстрових козаків, згаданих у тексті.

2. ФОРМУВАННЯ КОЗАЦЬКОГО СТАНУ

Для більшості козаків потрапити до складу шляхетського стану було неможливо (оскільки шляхтою могли бути лише спадкові землевласники). Відповідно козацтво почало обстоювати себе і свої права як окремого стану, який по своєму статусу дорівнював шляхті.

Висловіть припущення, чому козацтво прагнуло визнання себе як окремий соціальний стан. Звірте свою версію з версією авторів підручника.

Українське козацтво сформувалося на основі військового населення Київської землі. Безпосереднім ядром козацтва були так звані слуги-бояри (панцерні, путні, посольські, ординські, єсачні). Ці вояки не мали шляхетського походження і своїми правами (за які виконували ще й низку додаткових повинностей) були повністю зобов’язані великим князям. Після ліквідації Великого князівства Київського розпочався перерозподіл земельної власності і ця категорія населення виявилася найвразливішою. Слід пам’ятати, що в часи Середньовіччя і Раннього Нового часу власність на землі була найважливішим питанням. Водночас постійні війни на кордоні та брак постійних військ змушували місцевих урядовців заохочувати це населення до військової служби, отже — продовжувати виступати захисниками держави. Головною особливістю слуг-бояр, і ця специфіка перейшла у спадок до козацтва, була пам’ять про свої права від великих князів. І ці права сприймалися не як приватні, надані кожному вояку окремо, а як спільна символічна власність усієї верстви слуг-бояр. Відповідно цей соціальний прошарок сприймав себе як князівських вояків. Отже, в XVI ст. склалася така ситуація на землях Центральної України, коли існує певне населення, яке не є селянами, несе військову повинність, має пам’ять про

старі привілеї від великих князів, проте не має фактичних прав і гарантій з боку держави. Тому перед козацтвом, як нащадком слуг-бояр великих князів, постала необхідність зафіксувати себе в соціальній структурі держави як певний привілейований стан, єдиним обов’язком якого була військова служба. Доволі швидко до лав козацької старшини почали вливатися представники деяких шляхетських або навіть князівських родин, це ще більше сприяло росту їхньої «шляхетської» чи «лицарської» свідомості та само-сприйняття.

Від виникнення козацтва треба говорити про існування окремої групи населення, об’єднаної способом життя та інтересами. А з появою реєстрового війська фактично козацтво оформилося як певний стан. Хоча офіційно уряд Речі Посполитої не визнавав за козаками такого статусу.

Чому Річ Посполита не хотіла визнавати козацтво окремим станом?

Тому козацтво, відстоюючи свої права, продовжувало посилатися на привілеї, отримані від великих князів Литви і королів Польщі.

Крім цього, у другій половині XVI ст. почастішали випадки входження до козацької спільноти представників шляхти, особливо з території Руського воєводства (Галичини). Яскравими прикладами можуть слугувати історії гетьманів Криштофа Косинського та Петра Конашевича-Сагайдачного.

Кордони Війська Запорозького та діяльність російсько-турецької межової комісії

«...Вольності Війська Запорозького, згідно з правами і привілеями великих княжат литовських від ГЕДИМІНА, ОЛЬГЕРДА, ВІТОЛЬДА, СВИ-ДРИГАЙЛА і інших, а королів їх милості Польських КАЗИМИРА, Яна Оль-брахта, Олександра, Жигмунта Першого, Жигмунта Августа, Стефана (Баторія), Жигмунта Третього, Владислава і недавнього короля його милості Яна Казимира, в скарбцю військовому які були.» або «від короля Витулта туркам граница по Буг, старий Очаков, а водою — конем, поки копитом дістає».

Прокоментуйте, як встановлювалися кордони Війська Запорозького за згаданим документом?

3. КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ кінця XVi ст.

1. Працюючи з текстом підручника або переглядаючи відео, заповніть у зошиті таблицю «Козацькі повстання кінця XVI ст.»

2. Покажіть на карті (с. 101) райони поширення повстання під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка, місця головних битв.

Боротьба козацтва за відстоювання своїх прав протягом XVI ст. вилилася у збройне протистояння.

3.1. козацьке повстання НА ЧОЛІ З КРИШТОФОМ КОСИНСЬКИМ (1591-1593 рр.)

Першим повстанням був виступ козаків на чолі з Кри-штофом Косинським у лютому 1591 р. Причиною повстання послужило затримання платні реєстровцям, а також обмеження польською владою права козаків на економічну діяльність.

Це було єдине повстання козаків, коли проти них діяли не державні війська, а лише військові сили місцевих українських магнатів. Безпосереднім противником січовиків виступав князь Василь Острозький.

Події розгорнулися тоді, коли син князя Януш, білоцерківський староста, силою приєднав до земель староства маєток Косинського в Ро-китній, якій Криштоф Косинський отримав від уряду. До того ж поль-

ська державна влада не заступилася за права постраждало-го. Серед козаків наростало обурення: якщо вже старшина не зміг мирним шляхом забезпечити свої права на власність, то годі й казати про можливості й безпеку рядового козацтва. Це обурення вилилося в повстання.

Запорозьке військо захопило фортеці-замки в Білій Церкві, Києві, Переяславі й інших містах, і вже на кінець 1592 р. фактично опанувало всю Київщину. Взимку 15921593 рр. повстанці рушили на Волинь. Їхні лави збільшилися за рахунок селянства.

Висловіть припущення, чому до повсталих козаків долучалося селянство?

Битва між козацько-селянським і шляхетським військами відбулася під м. П’яткою 23 січня (2 лютого) 1593 р. Тут повсталі зазнали поразки та змушені були відступити на Січ.

У травні 1593 р. К. Косинський зібрав новий кількати-сячний загін і вирушив на волость. Проте під час сутички в Черкасах його було вбито вояками князя Олександра Ви-шневецького.

3.2. події після поразки повстання косинського

Загибель ватажка лише відтермінувала новий спалах протистояння. За рік відбулися важливі зміни і серед влади, і серед козацтва.

Так, князь Василь Острозький зробив все, аби домовитися з козаками і в майбутньому уникнути прямого протистояння з козаками. Як наслідок, головною силою з придушення козацьких повстань надалі виступають вже не війська магнатів, а збройні сили Речі Посполитої. До того новим коронним гетьманом став Станіслав Жолкев-ський, який підтримував рішучі дії проти козаків.

Певні зміни відбулися і в козацькому середовищі. Так, до запорожців долучився Семерій (або Северин) Наливайко зі своїм вояцтвом. Це військо становили представники прикордонного населення різного соціального походження. Таке поповнення козацьких лав зробило запорожців ще сильнішими, ніж вони були до поразки повстання Косинського.

3.3. ПОВСТАННЯ ПІД ПРОВОДОМ СЕМЕРІЯ НАЛиВАЙКА

Семерій походив зі слуг-бояр князів Острозьких, жив

при дворі князя Василя Острозького, служив у його вій-

ську й навіть воював проти козаків у 1593 р.

Сучасники відзначали, що він був гарним і сильним, а також схвально відгукувалися про нього як про вмілого артилериста.

Згодом Семерій залишив службу у князя, створив свій військовий загін і подався на південь, де точилася прикордонна війна. Там він відзначився як здібний полководець.

Проте його статус залишався непевним. Тому С. Наливайко звернувся до козаків з проханням прийняти його і його вояків до своїх лав, що й було зроблено.

Після об’єднання із запорожцями Наливайка обрано гетьманом. Його помічниками були уславлені січові керманичі Матвій Шах, Криштоф Кремпський, Григорій Лобода та ін.

С. Наливайко на чолі козаків розпочав воєнні дії. Спочатку козацтво вийшло на волость, і змусило шляхту Київщини та Східного Поділля утримувати Запорозьке військо, надавати провіант, забезпечувати житлом тощо. Офіційно козацькі керманичі обґрунтовували свої дії тим, що вони йдуть воювати за державу проти османів в Угорщину. І справді, військо запорожців здійснило похід на захід. По поверненню, Наливайко повернув на Волинь й далі до Білорусії, де провів певний час.

Саме в цей час козацтво дедалі частіше починає заявляти про себе як про носія справжньої влади на центрально-українських землях. Ходили навіть чутки про прагнення С. Наливайка утворити тут окрему державу.

У 1595 р. головні сили козаків повернулися на Центральну Україну й посилили тиск на шляхту. Тоді коронний гетьман взявся приборкувати козаків силою. Відтоді розпочалася активна фаза повстання козаків під проводом Семерія Наливайка і його соратника Григорія Лободи.

Перша битва відбулася під Білою Церквою 23-24 березня 1596 р. Табір запорожців витримав натиск коронної кінноти. Втрати були великі з обох боків.

Проте в середовищі повсталих не було єдиної думки про те, що робити далі. Адже Річ Посполита була на той час наймогутнішою державою Центрально-Східної Європи. До того перед цим вояцтво цієї держави й Запорозького війська спільно діяли у війнах проти османів і московитів.

Тому Наливайко вирішив відступити на схід, намагаючись виграти час для того, щоб домовитися з урядом.

Козацьке військо переправилося через Дніпро й зупинилося в урочищі Солониця біля м. Лубни. Повсталі збудували потужні фортифікаційні споруди.

Спроба коронного війська за допомогою штурмів розгромити козаків зазнала фіаско. Проте нестача припасів і незгода в середовищі повсталих, внаслідок чого було вбито Григорія Лободу, зруйнували єдність козаків. Частина козацької старшини пішла на переговори з С. Жолкевським. Було організовано заколот, заколотники захопили Наливайка з його соратником Шаулою і видали їх гетьману.

Хоча Жолкевський обіцяв не чинити насилля проти козаків, жовніри не дотрималися угоди й напали на табір. Чимало повстанців загинуло.

Проте одному з ватажків запорожців К. Кремпському вдалося зібрати півтори тисячі козаків, відбити напад, у контратаці прорвати ворожі бойові порядки й відступити на Січ.

3.4. НАСЛІДКИ КОЗАЦЬКИХ ПОВСТАНЬ XVI ст.

Після цих подій в Речі Посполитій вирішили, що козацтво державі не потрібне. Тим більше, що зовнішніх війн тоді не було. Натомість шляхта й особливо магнати намагалися здобути землю на Східному Поділлі, Київщині і Лівобережжі, й козацтво було перешкодою в цьому процесі.

Прочитайте уривок із праці української історикині Наталії Яковенко та визначте, чому Речі Посполитій не вдалося знищити козацтво.

Пєрший жє після рoзгрoму пoвстaння сєйм 1597 р. oгoлoсив кoзaкiв військовими злочинцями і ворогами держави..., a гeтьмaну дoручив винищити їх до останку. Нездійснимість цієї ухвали, як і багатьох пізніших схожого змісту, витікала з тієї цілком очевидної причини, що козаччина вже переросла межі урядового контролю, просякнувши все укрaїннe життя...

Цей сповнений самоповаги прошарок був переконаний, що його незалежність оплачена податком крові й вірною службою королю, а будь-який наступ на неї розцінював як замах на вищу справедливість.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Утворіть логічні пари: доберіть до історичних діячів їхні короткі характеристики.

2. Упорядкуйте хронологічну послідовність.

Доберіть із додаткових джерел або підручника із всесвітньої історії три-чотири події, які відбувалися в хронологічних межах цієї послідовності у Європі.

Обговорюємо в групі

Висловте судження, чому Річ Посполита провадила щодо реєстрового козацтва подвійну політику: саме королі були засновниками реєстрового козацтва, однак уряд намагався обмежити, а то й ліквідувати реєстрове козацтво.

Мислю творчо

На основі здобутих знань про перших козацьких лідерів складіть сенкани: «Дмитро Байда Вишневецький», «Криштоф Косинський», «Семерій Наливайко».

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Щупак, Бурлака