Інформація про новину
  • Переглядів: 90
  • Дата: 15-03-2021, 19:44
15-03-2021, 19:44

15. Походи козаків першої чверті XVII століття. Петро Конашевич-Сагайдачний

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  14. Реєстрове козацтво. Козацькі повста...
Наступна сторінка:   16. Козацько-селянські повстання 20-30-х р...

Пригадайте, що вам відомо про військове мистецтво козаків. Що таке козацька чайка? Яку роль відігравало козацтво від часу свого виникнення?

1. Походи козаків першої чверті XVII століття

Військо Запорозьке після 1596 р. періодично очолювали нові козацькі керманичі — Гаврило Крутневич і Самійло Кішка. Вони проводили обережну політику, намагаючись домовитися з владою Речі Посполитої, аби козацтво було відновлене у своїх правах.

Відновленню позицій козацтва сприяли й зовнішні обставини. На початку XVII ст. Річ Посполита розпочала серію війн, у яких державі конче необхідна була військова сила. За тих умов козацтво було тією військовою силою, якої потребувала держава.

У 1600 р. запорожці на чолі з Гаврилом Крутневичем

взяли участь у поході коронного війська до Молдавії. Козаки відіграли важливу роль у переможній битві під Буковим 20 жовтня 1600 р., у якій було розгромлено валасько-молдавське військо.

У 1602 р. козаки під проводом Самійла Кішки воювали проти шведів у складі військ Речі Посполитої.

Завдяки цим походам з козаків було знято заборони.

Самійло Кішка був легендарним козарлюгою. Свій козацький шлях починав ще у війську Дмитра Байди Вишне-вецького.

Уславився Кішка морськими військовими експедиціями, під час яких нещадно громив турецькі галери. Він так дошкуляв, що османський султан навіть звернувся з вимогою до польського короля Сигізмунда ІІ Августа приборкати «шалених» козаків. Саме тоді королю й прийшла в голову ідея взяти на службу реєстрових козаків, щоб контролювати цю вольницю.

В усній народній творчості («Дума про Самійла Кішку») оспівано його драматичне перебування протягом 25 років (!) в турецькому полоні.

Героїчний ватажок був прикутий, наче звір (так його боялися турки!) ланцюгом. Врешті 1599 р. йому вдалося підняти повстання на галері та втекти з полону. В Україні його знову обрали гетьманом і Самійло домігся ліквідації закону про заборону козацтва. Загинув легендарний ватажок козаків на початку XVII ст. в одній із воєнних кампаній.

Значний вплив на відновлення та збільшення сили запорожців справила участь у так званій «Смуті» в Московській державі 1604-1618 рр. та польсько-московській війні 1609-1618 рр. Козаки долучалися до військ різних претендентів на московський престол як окремими підрозділами, так і цілими військовими групами.

Проте все ж найважливішим напрямом козацької військової активності був захист південного кордону і походи проти Османської імперії та її васалів — Кримського ханства і Буджакської орди.

Та крім цього, військо Запорозьке перейшло в рішучий наступ углиб володінь Османської імперії, організовуючи воєнні морські експедиції до берегів Чорного моря і аж до околиць Стамбула.

Воєнні експедиції козаків у володіння Османської імперії

1602 р.

Розгром османського флоту під Кілією

1606 р.

Штурм Кілії, Білгорода, Варни

1608 р.

Взяття козаками Перекопа

1609 р.

Здобуття козаками Кілії, Ізмаїла, Аккермана

1614 р.

Захоплення козаками Трапезунда, облога Сінопа

1616 р.

Взяття козаками Кафи

1. Опрацюйте уривок із праці Дмитра Яворницького «Історія запорозьких козаків» та визначте, до яких хитрощів вдавалися козаки, щоб досягти мети морських походів.

Вільно розгулюючи по морю, вони довго залишалися невідомі для ворогів, тому що їхні чайки, підносячись над поверхнею води не більш як на 2,5 фута, зовсім ховалися в морських хвилях... Виглянувши здалека галери, козаки. вичікували або туманну погоду, або настання ночі. не випускаючи з уваги ворожого корабля. Щоб натомити і знесилити ворога, козаки при зустрічі. біля берегів моря прагнули «крутити веремію»: підійшовши на можливо близьку відстань до турецького судна, вони миттєво давали залп із рушниць і миттєво спливали у відкрите море; через декілька часу знов підпливали до судна, але вже з другого

боку, знов давали залп і знов спливали в море; потім третій раз, але вже з третього боку; і так, збивши з пантелику ворога, робили потім на нього напад з усіх боків і винищували без залишку.

2. Покажіть на карті «Козацтво в XVI — у першій половині XVII ст.» (с. 101) напрямки морських походів козаків і турецькі міста, які були об’єктами козацьких нападів.

3. Висловіть припущення, які наслідки мали морські походи козаків першої половини XVI ст.: для козаків, для Речі Посполитої, для Османської імперії.

2. ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАйДАЧНИй

Одним з успішних козацьких лідерів першої третини XVI ст. був Петро Конашевич-Сагайдачний.

Петро Конашевич походив зі шляхетського православного роду з Перемишля. Народився майбутній гетьман приблизно 1582 р. Він здобув добру освіту, навчався в знаменитій Острозькій академії.

Наприкінці 1590-х років П. Конашевич вступив до лав Війська Запорозького, де під проводом Г. Крутневича і С. Кішки взяв участь в походах на початку XVII ст. Також, вірогідно, він був залучений до переговорів з польськими урядовцями щодо козацьких прав і свобод.

Під час служби Конашевич дістав від козаків прізвисько «Сагайдачний».

Петро Конашевич-Сагайдачний (портрет XVIII або ХІХ ст.)

1. Із додаткових джерел інформації дізнайтеся, чому Петро Конашевич дістав прізвисько «Сагайдачний».

2. Пригадайте, що вам відомо про П. Конашевича-Сагайдачного з раніше вивченого матеріалу.

Як гетьман П. Конашевич-Сагайдачний вперше виступив у поході 1616 р. Козацький флот під його орудою розгромив османську ескадру в Дніпрово-Бузькому лимані. Далі, приспавши увагу противника, Сагайдачний таємно привів козаків під м. Кафа і за допомогою воєнної хитрості захопив місто й фортецю, а також чимало кораблів у порту. У Кафі було звільнено кілька тисяч бранців.

У другій половині 1618 р. запорожці виступили на допомогу війську королевича Владислава, який був претендентом на московський престол. Козаки на чолі із Сагайдачним пройшли від Сіверщини до Москви. По дорозі було захоплено кілька міст і розгромлено московське військо, яке заступило шлях. Лише слабкість війська Речі Посполитої врятувала московську столицю від захоплення.

За допомогою карти (с. 101) назвіть основні напрямки походів Петра Конашевича-Сагайдачного. Визначте, у яких воєнних експедиціях козаків брав участь П. Конашевич-Сагайдачний.

П. Сагайдачний уславився не лише воєнними звитягами. Саме з ним пов’язаний новий рівень козацької політики в Речі Посполитій. За Сагайдачного Військо Запорозьке виступило на захист прав православної церкви і міських братств. Причому саме Військо вступило до Київського братства.

Таким чином, козацтво з корпоративної військової спільноти перетворюється на суспільну силу загальноукраїнського значення.

3. Військо ЗАПОРОЗЬКЕ і ХОТИНСЬКА ВІЙНА

Найбільшу славу Сагайдачний здобув під час Хотинської війни (1620-1621 рр.).

У 1620-1621 рр. Річ Посполита пережила війну з Османською імперією. Її апогеєм були бої навколо м. Хотин.

Хотинська війна (1620-1621 рр.) — війна султанської Османської імперії проти Речі Посполитої, метою якої було завоювання останньої. Цікаво, що козаки відіграли свою роль як у початку війни, так і в її завершенні. Однією з причин війни, окрім агресивних намірів турецьких султанів, були морські експедиції козаків (про них ми дізналися вище). Перемога Речі Посполитої у важкій війні стала можливою завдяки участі козаків на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним на боці Речі Посполитої.

У 1620 р. султан і король вислали свої війська до Молдавії, аби підтримати на престолі свого ставленика. 8-11 вересня відбулася рішуча битва біля с. Цецори (неподалік Ясс). Польське військо було оточене і знищене, причому загинув і сам Жолкевський.

Однією з причин поразки було те, що було вирішено не залучати до війни козаків. Коронному гетьману приписують із цього приводу слова: «не хочу я з Грицями воювати, нехай ідуть до ріллі альбо свині пасти».

Винятком був невеликий загін, яким командував Михайло Хмельницький, чигиринський підстароста та батько Богдана Хмельницького, який тоді потрапив в турецький полон.

Султан Осман ІІ вирішив не зупинятися на прикордонному конфлікті, а завдати удару вглиб Польського королівства. У серпні 1621 р. Османське військо чисельністю 100 тис. осіб рушило через Молдавію до Хотина, аби скористатися місцевою переправою через Дністер.

Уважно розгляньте картину і поясніть, за допомогою яких художніх засобів і образів художник передав велич перемоги П. Конашевича-Сагайдачного під Хотином.

На цей момент у Речі Посполитої були лише дві польові армії — литовська і запорозька. Війська Великого князівства Литовського на чолі з гетьманом Яном Ходкевичем і королевичем Владиславом у вересні встигли підійти до Хотина і заступили шлях противнику. Сюди ж прибували

навербовані за кордоном роти, а також і загони із числа мобілізованої шляхти. Проте цих сил було замало, і всі розуміли, що без допомоги козаків перемоги не буде.

На Січі вирішили виступити на захист Речі Посполитої, хоча й були побоювання у щирості намірів союзників. Тому до Варшави відправилося посольство на чолі з Петром Сагайдачним, аби отримати певні гарантії, а також домовитися про збільшення реєстру та контролю над певними територіями тощо.

Саме ж козацьке військо гетьман Бородавка повів під Хотин. Османи намагалися перехопити козаків. Проте гетьману вдалося оминути пастки.

Об’єднання обох військ із неприхованою радістю сприйняли у литовсько-польському війську. А надто, що козацьке військо налічувало 41 тис. проти 35 тис. польсько-литовських сил.

Проте все ж козаки дорогою до Хотина зазнали втрат, і провина на це була покладена на Бородавку. Його скарали на горло, а новим гетьманом став Петро Сагайдачний.

Османи здійснили більше десятка приступів фортеці, причому в більшості на позиції козаків. Проте запорожці не лише вистояли, а й провели кілька вдалих контратак. Крім цього, козацький флот завдав болючих ударів по морських комунікаціях турків.

Під час Хотинської битви козаки застосовували особливі військові хитрощі, зокрема несподівані для ворога нічні атаки. їх приписували характерникам. Так на Січі називали відбірних, найкращих вояків. Вважалося, що вони вміють чаклувати й використовувати таємні знання та надприродну силу, перетворюватися на тварин,напускати чари, управляти погодою та ін.

1. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, чим уславилися характерники.

2. З’ясуйте, які є аргументи «за» і «проти» достовірності легенд про козаків-характерників.

3. Висловте припущення, чому могли виникнути легенди про козаків-характерників.

Фактично козаки врятували Річ Посполиту від катастрофи, і захистили рідні землі. Сам П. Конашевич-Сагайдачний так оцінював значення Хотинської війни: «...На полях Хотинської війни вирішувалася не лише доля Речі Посполитої, а й значною мірою і доля християнської цивілізації». Проте чимало вояків загинуло чи померло від поранень. Петро Конашевич-Сагайдач-ний отримав тяжке поранення, внаслідок якого помер 10 (20) квітня 1622 р. у м. Києві.

Є легенда, ніби королевич Владислав, відзначаючи заслуги Сагайдачного, подарував йому прикрашений золотом меч. Меч Сагайдачного був символом козацької відваги й хоробрості. Легендарній реліквії присвячені давні легенди та літературні твори, популярні в наші дні. А морська піхота у сучасних Збройних силах України має емблему у вигляді меча Сагайдачного.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

Утворіть логічні пари: поєднайте назви та короткі описи історичних подій.

Обговорюємо в групі

Опрацюйте в групі судження та доберіть аргументи на користь даної думки: «Козацтво першої третини XVII ст. відігравало суперечливу роль. З одного боку воно виступало захисником інтересів українського народу, здійснюючи боротьбу проти турків та виступивши на захист православ’я. З іншого боку саме воєнна активність козаків у турецьких володіннях спричинялася до загострення відносин між Османською імперією і Річчю Посполитою, що мало наслідком спустошливі для українських земель війни».

Мислю творчо

1. Творчо попрацюйте з історичною хмаринкою:

а) поясніть значення слів, наведених у хмаринці. З’ясуйте, яке зі слів не належить до хронологічних меж, уроку;

б) складіть коротку захоплюючу оповідку про воєнні операції козаків першої третини XVII ст.;

в) створіть сенкани про історичних діячів, що згадуються в хмаринці.

2. Виконайте творчий проєкт (презентація, ілюстрована карта пам’яті, лепбук, сторінка в соціальних мережах) «Петро Конашевич-Сагайдачний — видатний полководець, дипломат, захисник православної віри».

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Щупак, Бурлака

 



Попередня сторінка:  14. Реєстрове козацтво. Козацькі повста...
Наступна сторінка:   16. Козацько-селянські повстання 20-30-х р...



^