Інформація про новину
  • Переглядів: 197
  • Дата: 18-03-2021, 21:57
18-03-2021, 21:57

Пісні Марусі Чурай

Категорія: Українська література





Попередня сторінка:  Українські історичні пісні
Наступна сторінка:   Українські народні думи

Історія донесла до нащадків багато славних імен князів, гетьманів, полководців. На жаль, значно менше збереглося в пам'яті імен людей мистецтва. Мало хто з пересічних українців може перелічити колись усім відомих кобзарів і піснетворців. Час припорошує славетні імена пилом забуття. Тож не дивно, що й про Марусю Чурай письмових свідчень не збереглося. Тільки фольклорні джерела донесли скупі відомості про співачку з Полтави - дочку вбогої вдови, красуню, що мала дивовижний голос і поетичний талант, чорні брови й розкішну косу до пояса.

Сучасний науковець Григорій Клочек на основі тривалих досліджень подає такі деталі з життя співачки: «Якщо узагальнити усі версії про Марусю Чурай, то вийде приблизно такий біографічний сюжет. Народилася вона у Полтаві приблизно 1625 року. Хата її батьків стояла на березі Ворскли. Нині приблизно можна визначити це місце, бо знаходилося воно недалеко від Хрестовоздвиженського монастиря, який зберігся до наших днів. Батько Марусі, Гордій Чурай, був людиною хороброю, чесною, правдолюбною, тож і подався на Запорозьку Січ. Брав участь у боях проти польської шляхти, потрапив у полон і був страчений. Маруся жила з мамою. Їх обох шанували в Полтаві через славного батька, а також через особливий Марусин дар складати й чудово співати пісні».

Пісня літературного походження (авторська пісня) - це пісня, створена поетом або композитором, яка стала народною.

До пісень літературного походження ХVІІІ-ХІХ століть належать такі широковідомі, як «Засвіт встали козаченьки», «їхав козак за Дунай», «За Неман іду», «За Сибіром сонце сходить», «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Дивлюсь я на небо», «Повій, вітре, на Вкраїну». У ХХ столітті авторами слів або слів і музики до пісень, що їх уже називають народними, стали Богдан Лепкий («Чуєш, брате мій»), Андрій Малишко («Пісня про рушник»), Володимир Івасюк («Водограй», «Червона рута»), Дмитро Павличко («Два кольори», «Лелеченьки»), Михайло Ткач («Марічка»), Степан Пушик («Козак гуляє», «Любисток»), Юрій Рибчинський («Ой летіли дикі гуси», «Зелен-клен»), Микола Луків («Росте черешня в мами на городі») та інші.

Кохала Маруся козака Гриця, та аж настільки палко, що її неземна любов виливалася з уст, як пісня в соловейка навесні. А Гриць зрадив, покинув, бо знайшов багату наречену. З розпачу Маруся чи то сама отруїла зрадника, чи Гриць випадково випив отруту, яку дівчина приготувала для себе. Полтавський суд виніс рішення: за смерть козака скарати й Марусю смертю. Лише в останню мить за заслуги її батька Гордія Чурая, що поліг смертю героя, Богдан Хмельницький своїм універсалом скасував страшний вирок полтавського суду.

Так розповідає легенда, так услід за нею у своєму романі у віршах «Маруся Чурай» (який ви вивчатимете в одинадцятому класі) розкриває трагедію геніальної піснярки Ліна Костенко. Але що ж було насправді? Чи існувала Маруся взагалі? Жодних документальних джерел не збереглося, письмових свідчень не знайдено. Знаємо тільки, що Марусі Чурай приписують авторство таких популярних пісень,

як «Засвіт встали козаченьки», «В кінці греблі шумлять верби», «Віють вітри, віють буйні», «В огороді хмелинонька», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».

До художнього осмислення й власної інтерпретації образу Марусі Чурай неодноразово зверталися як письменники й художники минулих століть, так і наші сучасники. Російський письменник ХІХ століття Олександр Шаховський написав історичну повість «Маруся - малоросійська Сафо1». Український драматург Григорій Бораковський створив драму «Маруся Чурай -українська піснетворка», поет Володимир Самійленко - драматичну поему «Чура-ївна», наш сучасник Валентин Чемерис - повість «Засвіт встали козаченьки».

Михайло Стельмах, чию повість «Гуси-лебеді летять» ви читали й аналізували в 7 класі, також цікавився історичною постаттю Марусі Чурай. У його уяві ймовірна авторка найкращих українських пісень поставала дівчиною з легенди. Марусі Чурай присвячені такі його захоплені слова: «Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі, ідуть від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких національних скарбів належить і наша лірична пісня. Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості і хвилюючі слова пісень, віднайдіть золоті ключі мелодій - і вам відкриється багато поетичних таємниць, і ви почуєте голоси великих творців, імена яких розгубила історія, та так розгубила, що ми навряд чи знайдемо багато сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує по всій землі українській. І тільки тоді, крізь тумани часу, окреслиться схожа на легенду постать творця. До таких славнозвісних постатей і належить народна поетеса Маруся Чурай... Три віки ходить пісня Марусі по нашій землі, три віки любові вже подарувала дівчина людям. А попереду - вічність, бо велика любов і велика творчість - невмирущі».

Діалог із текстом

1 Хто така Маруся Чурай і авторкою яких саме народних пісень її вважають?

2 Що ви довідалися про життя легендарної співачки? Який факт із біографії Марусі Чурай вас зацікавив найбільше? Чим саме?

3 Думки кого з численних дослідників творчості Марусі Чурай вас особливо вразили?

4 Чому такими людьми, як Маруся Чурай, пишається весь український народ?

5 На підставі чого Олександр Шаховський порівнював талант Марусі Чурай із генієм давньогрецької поетеси Сапфо? Чи є це порівняння, на вашу думку, доречним?

Діалоги текстів

1 Змальовуючи образ Марусі Чурай у художніх текстах, сучасні автори намагаються показати середовище, у якому жила й творила легендарна співачка. Безсумнівно, що не всі сучасники Марусі могли належно оцінити її талант. Порівняйте судження про Марусю Чурай персонажів художніх текстів: а) Іван Іскра (за романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»):

б) мати Гриця Бобренка (за повістю В. Чемериса «Маруся Чурай»):

- Подумаєш, пісні складає! - порушила мовчанку пані хо-рунжова1 за борщем. - А кого вона в тих піснях знеславлює? Кого, питаю, як не мого Гриця, єдину мою дитину.

- Не про кожного парубка пісні складають, - озвався чоловік.

- А що вона складає? - відкинула ложку пані хорунжова. -На всю Полтаву сина мого знеславляє: «Грицю, Грицю - до телят, в Гриця ніженьки болять. Грицю, Грицю - до Марусі, зараз-зараз уберуся2!». Он вона що про твого сина витворяє! А ти вухами метеляєш. А ще осавул3. Вдовина дочка з господарського сина кепкує, а йому хоч би що!;

1 Хорунжова - дружина хорунжого (прапороносця й охоронця полкового прапора, а також представника козацької старшини, який інспектував військо).

2 Валентин Чемерис приписує Марусі Чурай широковідому народну пісню «Грицю, Грицю, до роботи». Проте інші дослідники автором цієї пісні вважають письменника Григорія Квітку-Основ'яненка.

3 Осавул - козацька військова виборна посада.

2 Полиньте думкою в історичну епоху легендарної співачки й уявіть цю дівчину. Прочитайте, як лікар і письменник Олексій Шкляревський (1839-1906) описав портрет Марусі Чурай, зроблений невідомим художником на основі народних уявлень для Григорія Квітки-Основ'яненка (17781843): «Маруся була справжня красуня і в суто малоросійському стилі: дрібненька (тобто невелика на зріст, трохи худорлявенька, мініатюрно складена), струнка, як струна, з маленьким, але рельєфно окресленим під тонкою білою вишитою сорочкою бюстиком, із маленькими ручками і ніженьками, з привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглого личка, на якому виступав рум'янець, з карими очима під густими бровами і довгими віями... Голівку дівчини покривало розкішне, чорне як смола, волосся, заплетене в густу широку косу. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими, як перламутр, зубками, закритий, мов червоний мак, рожевими губками. Але при цьому у Марусі було круте, трохи випукле гладеньке, сухе чоло і трохи дугоподібний, енергійний, з горбинкою ніс».

Порівняйте цей портрет із тим, що постає у вашій уяві. Що спільного, а що відмінного ви помічаєте? Який портрет вам більше подобається: словесний чи витворений вашою власною уявою? Чому саме?

Мистецькі діалоги

1 У 2000 році було випущено поштову марку «Маруся Чурай». Уважно розгляньте зображення й аргументовано доведіть естетичну цінність чи явні хиби в трактуванні образу Марусі Чурай. Чим вам подобається зображення співачки на марці, а які другорядні деталі ви б змінили? Чому саме?

2 Розгляньте фото епізоду з вистави за мотивами роману Ліни Костенко «Маруся Чурай». За романом, Гриць посватався до місцевої багачки Галі

Сцена з вистави «Маруся Чурай» Вінницького музично-драматичного театру імені Миколи Садовського (режисер -Віталій Селезньов, у ролі Марусі - Любов Остапчук, Гриця -Роман Хегей-Семенов), червень 2014 року

Вишняківни, чим зрадив Марусю, яка місяцями вірно чекала його з походів, але перед самим весіллям з Галею прийшов перепрошувати Чураївну, вважаючи, що нічого страшного не сталося й усе ще можна змінити, навіть відгуляти весілля з Марусею, а не з Галею. Чи пробачили б ви Бобренка, якби опинилися самі або ваша сестра на місці зрадженої ним Марусі? Чому? Свою відповідь обґрунтуйте.

І 3 У відповідь на Грицеві перепросини й пропозицію стати його дружиною у романі Ліни Костенко Маруся заявляє:

Це ж цілий вік стоятиме між нами, А з чого ж, Грицю, пісню я складу?!

Уявіть, що ви сидите в партері театру й перед вами розігрується дія, яку бачите на фото, і звучать саме ці Марусині слова. Про яке небуденне явище своєю відмовою-докором легендарна авторка пісень вела мову? Як ви думаєте, Бобренко зрозумів, що саме Маруся мала на увазі? Чому для Марусі Божий дар створювати геніальні пісні - значно важливіший, аніж власне сімейне щастя? Чи могла б Чураївна створювати пісні, якби погодилася на умовляння й таки вийшла заміж за Гриця, адже дівчина любила його до самої своєї смерті?

ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ

Діалог із текстом

1 Про що йдеться в розмові сина-козака зі старою матір'ю? Чому закоханий воїн просить неньку прийняти його кохану за рідну дитину?

2 Доведіть, що пісня має оптимістичний характер, попри весь тягар походу й смертельну небезпеку для козака під час кривавої битви.

3 Вивчіть пісню «Засвіт встали козаченьки» напам'ять.

Діалоги текстів

1 Напередодні походу козаки вистоювали всенощну службу Божу в церкві, залишивши вогнепальну зброю під наглядом вартових на подвір'ї. У церкву дозволялося брати хіба що шаблі, які під час такої відправи виймали з піхов, клянучись до останньої краплі крові боротися з ворогами. Вирушаючи в похід, козаки ніколи не свистали, бо це вважалося поганим знаком. Валентин Чемерис так пояснює паралельну назву й початок пісні «Засвіт встали козаченьки» -«Засвистали козаченьки»: «...Марина Чурай ще не відала, що створила одну із своїх найславетніших пісень, яку - мине небагато часу - підхопить і заспіває вся Україна: від сходу до заходу, від півдня до півночі. Тільки сама авторка співала її повільно, вкладаючи в кожен рядок, в кожне слово тугу і біль за коханим, а козаки, підхопивши пісню, заспівали її в швидкому, маршовому темпі, і слова "засвіт встали” через незручність вимови (збіг приголосних) перетворяться згодом на "засвистали козаченьки”, і пісня так полине у віки. Але першою її, як завжди, проспіває Полтава». Доведіть, що таке пояснення цілком логічне.

2 Знайдіть у бібліотеці або в мережі Інтернет пісню «Їхав козак за Дунай», яку приписують козакові-пісняреві Семенові Климовському1. Порівняйте її з піснею Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки». Чим подібні ці широковідомі пісні? Яка з них вам особисто подобається більше й чому?

3 Дослідники вважають, що пісню «Засвіт встали козаченьки» написано перед Корсунською битвою Богдана Хмельницького з поляками. Пригадайте, що зі шкільного курсу історії ви знаєте про цю битву.

ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ

Діалог із текстом

1 Доведіть, що «Віють вітри, віють буйні» - пісня про кохання.

2 Якою ви уявляєте ліричну героїню цього твору? Чому вона гірко тужить? Яким є її почуття?

3 Чи поділяєте ви думку ліричної героїні, що «Без милого долі нема, / Стане світ тюрмою»? Можливо, ці слова варто вважати лише метафорою і сприймати тільки в переносному значенні? Обґрунтуйте свою думку.

4 Яку роль у пісні «Віють вітри, віють буйні» відіграють паралелізми, сталі епітети, порівняння? Проаналізуйте кожен із художніх засобів, наводячи приклади з тексту.

Діалоги текстів

Знайдіть у бібліотеці п'єсу Івана Котляревського «Наталка Полтавка» й порівняйте пісню Наталки з першої яви першої дії з піснею «Віють вітри, віють буйні», наведеної в цьому підручнику. У чому полягає спільність, а в чому - відмінність між цими двома варіантами пісні?

Мистецькі діалоги

Розгляньте репродукцію картини Миколи Пимоненка (1862-1912) «Українська ніч. Побачення».

Доведіть, що художнє полотно виконане в дусі народних уявлень про велику любов між козаком, який постійно бере участь у важких і небезпечних воєнних походах, і вірною йому дівчиною.

Як ви думаєте, нареченій козака близька пісня «Віють вітри, віють буйні», створена Марусею Чурай? Чому?

Які барви домінують на картині? Доведіть, що ніч місячна, хоч художник не змальовує нічного світила на небі.

ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ...

1 'го (діалектне) - його.

1 Заплата - плата.

Діалог із текстом

1 Пісня «Ой не ходи, Грицю...» суттєво відрізняється від інших пісень, авторство яких приписують Марусі Чурай. Чим саме? Свої висновки підтвердіть цитатами з Марусиних пісень.

2 Як у пісні показано підготовку до отруєння Гриця? Чому процес виготовлення отрути змальовано настільки детально? Чи вважаєте ви зраду дівчини вагомою причиною для помсти? Поясніть зміст вислову «Жаль ваги не має».

3 Як ви вважаєте, страшний Марусин вчинок можна виправдати чи ні? Аргументуйте відповідь.

4 На основі художніх засобів визначте, як до своєї ліричної героїні ставиться авторка пісні? Якими епітетами наділена дівчина, що отруїла Гриця? Чи є в пісні осуд за злочин? Ким саме він висловлений і за яких обставин? Визначте ідею цього твору.

5 Яка з пісень Марусі Чурай вам найбільше припала до серця? Чому саме?

Мистецькі діалоги

Уважно розгляньте репродукцію картини російського художника Василя Тропі-ніна «Дівчина з Поділля».

За рисами обличчя подолянки доведіть, що в дівчини лагідна й поетична душа.

Який жест свідчить про сором'язливість героїні?

Чи здатна така юнка на велике кохання?

Поміркуйте, чи тонко розуміє вона народні пісні про любов? Чому ви так вважаєте?

Василь Тропінін. Дівчина з Поділля (1800-ті роки)

 

Це матеріал з підручника Українська література 8 клас Слоньовська (2021, поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  Українські історичні пісні
Наступна сторінка:   Українські народні думи



^