Інформація про новину
  • Переглядів: 699
  • Дата: 18-03-2021, 22:08
18-03-2021, 22:08

Юрій Андрухович - "Козак Ямайка"

Категорія: Українська література





Попередня сторінка:  Оксана Забужко - "З очима безгрішними"
Наступна сторінка:   Віктор Неборак - "Сад"

Юрій Андрухович

(нар. 1960 р.)

Юрій Ігорович Андрухович народився 13 березня 1960 р. в місті Станіславові (нині - м. Івано-Франківськ). Закінчив школу з поглибленим вивченням іноземної (німецької) мови. Вчився на інженерно-економічному факультеті Українського поліграфічного інституту у Львові. До Спілки письменників обдарованого юнака прийняли досить рано, незабаром після виходу у світ його книжечки поезій «Небо і площі» (1985). Загалом дві перші Андруховичеві збірки віршів - «Небо і площі» та «Середмістя» - принесли молодому авторові величезну популярність. Уже тоді українська поезія отримала в особі Ю. Андруховича непересічного лірика. Що цікаво, у цих збірках взагалі не було тоді обов'язкових для авторів так званих віршів-паровозів про Леніна, комуністичну партію або про щасливе радянське дитинство. Ю. Андрухович залишився собою, не схилився й не погодився на жодні компроміси. Врешті, навіть перша збірка закінчувалася знаковим віршем, з якого було зрозуміло, що Андрухович апріорі належить до обраних і вибраних долею: «Серед невизнаних і визнаних / повинен бути хоч один, / що стане речником і вісником / і перевізником годин //

Він понесе рікою вічною / цілюще слово у віки - / в прийдешні душі ляжуть віщою / луною мудрі сторінки».

Уже з першої збірки проглядала весела несповита вдача автора, адже до збірки «Небо і площі» також ввійшли сьогодні такі особливо популярні поезії, як «Пісня мандрівного спудея» та «Астролог», що їх не зовсім справедливо відносять до періоду створення Юрієм Андруховичем, Олександром Ірванцем та Віктором Небораком літературного угруповання «Бу-Ба-Бу» (1985). До речі, Віктор Неборак згадує: «Ідея виникла у Юрія Андруховича і Олександра Ірванця, які залучили до цього і мене. Тоді в українській

поезії існувало два магістральних напрямки, які визнавала критика - це так звані метафористи, поети, які писали дуже складно, ускладнену метафорику, і сповідальники, які писали вірші дуже риторично і зрозуміло будь-кому, але вони були більш ідеологічні1». Водночас це була відчайдушна спроба трьох друзів запровадити карнавальні традиції, відверто посміятися над усім застійним, прогнилим і нікчемним, що раніше тільки возносила до небес радянська система. Товариство прозвало Юрія Андруховича Патріархом, цим титулом увиразнюючи його головну роль. Назва «Бу-Ба-Бу» розшифровувалася як «бурлеск2», «балаган3», «буфонада4». У 1987 р. хлопці провели публічні вечори в Києві, Львові та інших містах, а також узяли участь у фестивалі гумору «Вивих-92». За цим літературним гуртом закріпилася слава відчайдушних шибайголів, які не бояться навіть КДБ.

Саме від «Бу-Ба-Бу» бере початок і творчість Ан-друховича-прозаїка, проте поетом цей автор був повсякчас. Видав у різні роки загалом декілька поетичних книг («Небо і площі» (1985) «Середмістя» (1989)

«Екзотичні птахи і рослини» (1991, 1997) «Пісні для мертвого півня» (2004),

«Листи в Україну»

(2013)). Врешті, саме у двох своїх перших поетичних збірках Юрій Андрухович значно більше тонкий лірик, ніж пересмішник і комедіант.

Поет завжди вмів буденні події перетворювати на феєричні дійства, спонукати свої читачів бачити красу й радіти життю, як це роблять усі, без винятку, його ліричні персонажі. Наприклад, у поезії «Нічна зміна» з другої за часом виходу у світ збірки «Середмістя» (1989) звичайна друкарня населена не тільки заклопотаними працівниками. У ній мешкає ангел, який прекрасно розуміє, що дівчата прагнуть насамперед кохання: «Закіптюжений ангел живе у друкарні, / наче промінь стрибає в дівочі люстерка, / на губах залишає цілунки безкарні - / безшелесний, мов тінь, і липкий, мов цукерка. // А за вікнами вечір, десята година,/ але ясно, як вдень, бо п'ятнадцяте червня./ І любовна жага, аж якась голубина, / засвітилась на площі, як відкрита харчевня. // І зібралось на дощ, і цвітуть парасолі - / попід вікнами плавне народне гуляння, / і цукрові блудниці пливуть в ореолі, / а друкарня двигтить і гуде, мов ґуральня. // І тримає в собі цих легких полонянок, / що мов сірі гілки виростають з машини, - / щось літало над ними, в'язке, як серпанок, / перетнувши повітря, мов тіло пташине, // щось крутилося тут, безпорадне й крилате!.. / І коли врешті змовкнуть вночі лінотипи5, - / розкриваються плечі, спадають халати, / кольорові дівчата виходять під липи. // Заспокоєний ангел, покинувши чати, / на рулонах паперу вкладається спати...». Таких чуйних і майже пастельних віршів у двох перших збірках напрочуд багато.

Молодий поет закінчив Вищі літературні курси при

Літературному інституті

ім. М. Горького

в

Москві

(

1991

). У 1990-х роках став співредактором літературно-мистецького журналу

«Четвер»

, плідно співпрацював також із журналом «Перевал», згуртував коло себе талановитих молодих митців, а це неабияке мистецтво.

У

1994

р. Ю. Андрухович успішно захистив кандидатську дисертацію «

Богдан-Ігор Антонич і

літературно-естетичні концепції модернізм

у».

Проза Юрія Андруховича - окрема сторінка творчості цього митця. Йому належать оповідання «Зліва, де серце» та «Трициліндровий двигун любові», збірки есеїв

«Дезорієнтація на місце

вості»

,

«Диявол ховається в сирі»

, «Тут похований Фантомас», «Sevchenko is OK»; романи

«Ре

креації»

(1992, 2005),

«Московіада»

(1993, 1997, 2006) ,

«Перверзія»

(1996, 1998, 1999),

«Таємни

ця»

(2007),

«Коханці Юстиції»

(2017).

Але особливої слави Андруховичу приніс біографічний роман про Богдана-Ігоря Антонича «Дванадцять обручів». Також Ю. Андрухович - автор п'ятого перекладу українською мовою п'єси

«Гамлет»

Вільяма Шекспіра

.

Громадянська позиція Юрія Андруховича - виразна і стійка. Ще наприкінці 1980-х років він був відомий як активний діяч щойно створеного

Народного руху

України

. Також під час

Народного віча 8 грудня 2013

р. в Києві саме Ю. Андрухо-вич зачитав звернення від мистецької громади, адресоване як чинній владі, так і опозиції. Юрій Андрухович - лауреат літературної премії «Благовіст» (1993), премії Рея Лапіки (1996), Міжнародної премії ім. Гердера (2001, Фонд Альфреда Тьопфе-ра, Гамбург), отримав спеціальну премію в рамках нагородження Премією Світу ім. Еріха-Марії Ремарка від німецького міста Оснабрюк (2005), а також премію

«За європейське взаєморозуміння» (Лейпціг, 2006), Центральної Європи ANGELUS за роман «Дванадцять обручів» (2006).

Вірші й прозу Юрія Андруховича перекладено польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою, хорватською, сербською мовами та мовою есперанто. Це один із найвідоміших сучасних письменників і в Україні, і за кордоном. Як поет-співак Ю. Андрухович творчо співпрацює з польським джазовим тріо Ніко-лая Тшаски, з польською групою «Карбідо».

Діалог із текстом

1 Що цікавого ви довідалися про особистість Юрія Андруховича та його лірику?

2 Підготуйте повідомлення про угруповання «Бу-Ба-Бу» та його роль у літературному процесі.

3 А як ви розцінюєте виступи Юрія Андруховича на сцені в супроводі відомих ансамблів?

4 Як ви розцінюєте громадянську активність поета?

Мистецькі діалоги

Розгляньте портрет Юрія Андруховича й спробуйте зробити гронування його рис характеру й зовнішності.

КОЗАК ЯМАЙКА

Діалог із текстом

1 Як відомо, на кораблях Христофора Колумба, коли він відкривав Америку, мандрували загалом близько 90 осіб, а з-поміж моряків-авантюристів і шукачів пригод були три молоді запорозькі козаки. Тому ніякого здивування не повинно викликати й те, що, за художньою версією Ю. Андрухови-

ча, десь через 100-150 років інші відчайдушні українські козарлюги могли опинитися біля Американського континенту. Наприклад, у Карибському морі, біля Куби (Хуани), Багамів чи Гаїті, навіть заприятелювати з місцевими піратами -шукачами легкої наживи, яких тоді тут траплялося чимало. Пригадайте, як саме в тексті вірша йдеться про те, з ким прибув до Америки безіменний молодий козак, якого тут побратими охрестили Ямайкою? Як ви думаєте, звідки саме походить таке екзотичне прізвисько?

2 Уважно вивчіть виноски до поезії «Козак Ямайка» й доведіть, що далека земля й чужі звичаї видаються ліричному героєві дивними. Що саме не може сприйняти український козарлюга як належне?

3 Що саме пропонує купити пірат Дік козакові Ямайці? З якої причини запорожець не погоджується на вигідний торг?

4 Козак Ямайка відчуває страшенну тугу за Україною - справжню ностальгію, від якої людина може померти. Для чого йому сопілка з цукрової тростини? Як він звертається до свого коня? З якої причини називає його невірним апостолом Хомою?

5 Як треба розуміти останню строфу вірша? Який зміст вклав автор у завершальні рядки?

6 Як саме у вірші автором передано колорит, обстановку, в якій перебуває козак Ямайка? Чи допомогли вам виноски краще зрозуміти художній текст? Чому?

Діалоги текстів

1 Специфікою цього вірша-верлібра є те, що він написаний без жодних розділових знаків, і автор узагалі не вживає великої букви. Як ви думаєте, для чого це зроблено? Чи траплялися вам подібні вірші на уроках зарубіжної літератури? Які саме? Хто їх створив?

2 Прокоментуйте таку цитату сучасного літературознавця Петра Кралюка про вірш Ю. Андруховича «Козак Ямайка»: «Є тут і "екзистенційна1 туга”, і козацька "закинутість” у світі та "самотність”, й водночас козацьке молодецтво, яке виражається в бажанні взяти "блаженний фрітаун”, де є гарні дівчата, що стали черницями, і золото коморне2. Однак козаку це не вдається, про міські багатства він

може лише помріяти, а сам живе в бунгало (ну, майже як у козацькому курені). Тобто йде протиставлення міста ("за муром”) й "природного життя” (в даному випадку - в бунгало)... Андрухович ніби "глобалізує” чи "постмо-дернізує” козацьку тему. Козак не просто спілкується з представниками "екзотичних” народів, а й переноситься в нетипову для нього, "екзотичну” ситуацію. Ямайка опиняється серед піратів Латинської Америки. Не знаю, що тут спрацювало більше, чи ерудиція, чи інтуїція Андруховича».

Мистецькі діалоги

1 Розгляньте репродукції картин, які в підручнику запропоновані як ілюстрації до вірша Ю. Андруховича «Козак Ямайка». Яка з них, на ваш погляд, найточніше відповідає літературному тексту?

2 Пригадайте українського улюбленця - козака Мамая. Якими рисами поведінки до нього подібний козак Ямайка з вірша Ю. Андруховича?

3 Як пісню, цей вірш рок-письменник Юрій Андрухович виконує у музичному супроводі. Як ви вважаєте, це цікаво - почути вірш у пісенному виконанні самого автора? Чому саме?

 

 

Це матеріал з підручника Українська література 8 клас Слоньовська (2021, поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  Оксана Забужко - "З очима безгрішними"
Наступна сторінка:   Віктор Неборак - "Сад"



^