Інформація про новину
  • Переглядів: 309
  • Дата: 18-03-2021, 22:20
18-03-2021, 22:20

Іван Карпенко-Карий - "Сто тисяч" (скорочено), аналіз, критика

Категорія: Українська література





Попередня сторінка:  Національна українська драма
Наступна сторінка:   Театр і драматичні твори: від часів ст...

Іван Карпенко-Карий

(1845-1907)

Батьком української комедії справедливо називають Івана Карпенка-Карого. До його приходу в літературу жанр комедії в українській драматургії практично не існував. Причиною звернення митця до комедійного жанру стало те, що в тогочасних історичних обставинах діти й онуки вчорашніх сільських трудівників, чистих серцем і помислами споконвічних українських хліборобів, прагнучи в будь-який спосіб збагатитися, почали стрімко морально деградувати. Що ж призвело до такого раптового зламу традицій, спричинило руйнування морально-етичних основ у середовищі українського селянства?

Коли було проголошено царський маніфест і селяни-кріпаки, які досі безплатно відробляли на ланах панщину, стали вільними, поміщикам уже доводилося наймати їх на ту саму роботу за певну плату. Пани шкодували грошей і, щоб зекономити, вирішували обробляти тільки половину, третину, четвертину колись орної землі, але жити продовжували у розкошах, неробстві й бенкетах. Менша за розміром територія під сільськогосподарськими угіддями давала менше прибутків, тому на дедалі більші витрати своєї сім'ї поміщики позичали гроші в банках, а згодом спродували частину або й усю свою землю. Ті селяни, які виявилися багатшими, кмітливішими, передбачливішими, без перешкод і досить дешево скуповували панську землю, наймали людей для її обробітку й за рахунок вирощених урожаїв швидко багатіли, щороку прикуповуючи все більше й більше родючих ґрунтів. Проте матеріальний статус1 таких скоробагатьків часто-густо не дорівнював духовному. Новоспечені мільйонери-земле-власники переважно не мали належної освіти й виховання, тому, навіть заробивши великі гроші, залишалися людьми обмеженими, малокультурними, а бажання непомірно збагачуватися підштовхувало їх жорстоко визискувати не тільки найманих робітників, а й близьких родичів, спонукало бездумно ламати їхні долі, позбавляти щастя. Щоб привернути увагу суспільства до такого ненормального явища, треба було з гумором показати людям нікчемність і духовну убогість но-воявлених скоробагатьків, змусивши їх самих замислитися над власною поведінкою і долею своїх дітей та онуків, їхньою освітою і культурою. З великим болем у душі Іван Карпенко-Карий писав про актуальність появи в драматургії нового викривального жанру з потужним арсеналом усіх наявних на той час засобів сміху.

Тож поява комедій Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» та «Хазяїн» була своєчасною, а порушені в цих п'єсах проблеми - нагальними. Зрештою, прямі нащад-

ки відомого херсонського землевласника Тере-щенка, нещадно висміяного драматургом у комедії «Хазяїн», виявилися освіченими й свідомими людьми і навіть спромоглися стати щедрими меценатами1.

Справжнє прізвище Івана Карпенка-Карого -Іван Карпович Тобілевич. Народився він 29 (за старим стилем - 17) вересня 1845 року в селі Ар-сенівці неподалік Єлисаветграда (тепер - Кро-пивницький) у сім'ї управителя поміщицького будинку. Мати майбутнього драматурга, Євдокія Садовська, була кріпачкою і мала надзвичайний голос. Батько закохався в неї і, хоч як бідував, заробляючи потрібну суму, таки викупив кохану з неволі й одружився з нею. Як і більшість його ровесників, початкову освіту Івась здобув у дяка, а з 1856 року вчився в Бобринецькому чотирикласному повітовому училищі. Знаковою в житті юнака стала зустріч у 1863 році з Марком Кропивницьким. Іван Тобілевич влився в гурток самодіяльних акторів, уперше спробував себе в театральній ролі. У душі юнака прокинулася любов до сцени. Пригадалося, як неграмотна мати напам'ять декламувала дітям п'єсу Івана Котляревського «Наталка Полтавка» і дивовижно гарно співала народні пісні. Захоплення театром, піднесений настрій Івана передався братам і сестрі. Тож не дивно, що театрові корифеїв сім'я Тобілевичів дала аж чотирьох акторів: Івана, який свій псевдонім утворив від імені по батькові та прізвища козака Гната Карого з драми Тараса Шевченка «Назар Стодоля», до речі, своєї першої сценічної ролі, - Карпенко-Карий; Миколу та Марію, які узяли за сценічні псевдоніми дівоче прізвище матері й стали Садов-ськими; Панаса, який від назви річки Саксаганки, що протікала в рідному селі, утворив псевдонім і собі та почав іменуватися Саксаганським.

Жити на творчих хлібах у ті часи було неможливо, тому Іван Карпович після закінчення училища заробляв на прожиття у Бобринецькому повітовому суді. Щире прагнення прислужитися народові привело Івана Тобілевича, який обіймав високу й престижну посаду, до таємного молодіжного гуртка. Але підпільну організацію було викрито, й Івана Тобілевича звільнено.

Разом із родиною Іван Карпенко-Карий переїхав на хутір, який назвав Надією на честь дружини, викопав ставок, нарівні з селянами займався сільськогосподарською працею й скоро перетворив своє обійстя на райський куточок. Утім, сімейне щастя Івана Карповича тривало недовго: дружина померла, і раду дрібним дітям довелося давати самому.

Цензурні заборони вже втрачали колишню строгість і силу. Якщо раніше українські п'єси були заборонені взагалі, то тепер за відповідного дозволу місцевого керівництва вже можна було грати українську виставу. Щоправда, спочатку театральна трупа мусила поставити на сцені іншу п'єсу - російською мовою, а дві вистави поспіль надзвичайно втомлювали й акторів, і глядачів. 1885 року Михайло Старицький, який очолював одну з театральних труп корифеїв, запросив Івана Карпенка-Карого приєднатися до його колективу.

У 1883 році поліція виявила, що Іван Тобілевич незаконно видав паспорти і посвідчення особам, які виступали проти царського уряду. Тож коли трупа Михайла Старицького гастролювала в Ростові-на-Дону, Івана Карпенка-Карого

заарештували, відбувся суд, і незабаром колишнього пристава вислали у Новочеркаськ на поселення. На щастя, йшлося не про ув'язнення, а про адміністративне покарання, тому актор жив на окремій квартирі, а щоб не померти з голоду, працював і ковалем, і палітурником1. Іван Карпович дуже скучав за дітьми, яких залишив на старого батька, але творчості не покидав, шліфував свої написані раніше драми «Безталанна», «Бондарівна», «Наймичка», «Мартин Бору-ля». Великою підтримкою митцеві ставали втішні звістки від друзів про те, що дозвіл на постановку його п'єс отримано і публіка гаряче їх сприймає.

Після повернення в Україну Іван Карпенко-Карий під наглядом поліції ще два роки жив на хуторі Надія, а коли в 1889 році стеження було знято, знову влився в театральну трупу, де грали його родичі й мали шалений успіх. Актор і драматург Іван Карпенко-Карий був свідомим патріотом, громадським діячем. Він часто друкував свої прогресивні статті про театр у газетах, нехтуючи можливим переслідуванням: «Нехай лише цензура не доводить своє вето2 до крайнощів, нехай вона слідкує лише за тим, щоб до п'єс не потрапляло щось аморальне...і ми побачимо на сцені комедії, які будуть сприйматися з живим інтересом і дадуть добрі результати. в моральному. відношенні».

Професія актора в часи Івана Карпенка-Карого вимагала залізних нервів і міцного здоров'я. Далеко не завжди робота на сцені приносила задоволення. Різнобарвна публіка, серед якої траплялися люди, що вперше в житті бачили виставу, іноді дуже заважала. Ще гірше було з переїздами, які будь-якої хвилини могли стати пішими переходами на велику відстань. У записах Івана Карпенка-Карого знаходимо такі слова: «Яка лиха хуртовина жене людей на далеку північ, до

кам'яних фортів Кронштадта, серед льодових скель і крижаних гір.., серед холоду і північної завірюхи?.. То артисти українського театру».

Іван Карпенко-Карий. Картина із фондів музею-заповідника «Хутір Надія»

Найглибший слід Іван Карпен-ко-Карий залишив не як актор, а як драматург. Його комедії «Сто тисяч» і «Хазяїн» досі не сходять з української сцени. У комедії «Сто тисяч», до речі, автор п'єси дуже вдало зіграв роль Герасима Калитки. Також Іван Карпович

написав першу українську історичну трагедію «Сава Чалий» про переродження щирого патріота й захисника України в її зрадника й ката.

Помер драматург 2 вересня 1907 року в Берліні, куди поїхав на лікування й де найкращі лікарі у різний спосіб намагалися врятувати українського митця від невиліковної хвороби. Тіло Івана Карпенка-Карого перевезли на хутір Надія і поховали поруч із могилою батька.

Діалог із текстом

1 Назвіть справжнє прізвище Івана Карпенка-Карого. Чому митець обрав собі саме такий псевдонім?

2 Який вплив на майбутнього драматурга в роки його юності справив Марко Кропивницький?

3 Що ви довідалися про братів і сестру Івана Карпенка-Карого, які обрали акторську професію?

4 Чому Івана Карпенка-Карого називають батьком української комедії?

5 З якою метою Іван Карпенко-Карий у комедіях «Сто тисяч» і «Хазяїн» висміював тих, хто бездумно гнався за наживою?

6 Які комедії Івана Карпенка-Карого досі ставлять на сцені українські театри? Чи доводилося вам особисто бачити хоч одну з них? Якщо так, висловіть своє враження.

7 Яку оцінку творчості Івана Карпенка-Карого дав Іван Франко?

8 Яку історичну трагедію написав Карпенко-Карий? Чому проблема зради народу завжди актуальна?

9 Театральна публіка в часи становлення театру корифеїв дуже часто мала низьку культуру поведінки. Софія Тобілевич, друга дружина Івана Карпенка-Карого, згадувала: «Нам, акторам, страшенно докучали вигуки публіки на нашу адресу під час дії. Ті вигуки, правда, не мали нічого образливого для акторів, вони лише свідчили про зацікавлення глядачів подіями, що розгортались на їхніх очах. "Не вір... Дурить!” - гукав хто-небудь з гальорки артистці, щоб застерегти її від лиходія. "Закусюй, бо захмелієш!” - чулася знов порада з публіки». Чи зустрічаються і в наш час подібні глядачі? Як, на ваш погляд, треба поводитися в театрі?

Діалоги текстів

Пригадайте драматичний твір світової літератури, в якому фігурують подібні сатиричні герої чи розглядаються ті ж актуальні питання, що їх порушує Іван Карпенко-Карий у комедії «Сто тисяч». Зіставте і порівняйте відповідні твори.

Мистецькі діалоги

Розгляньте світлину, на якій Іван Карпенко-Карий постає у ролі козака Назара Стодолі (60-ті роки ХІХ ст., драма «Назар Стодоля» Тараса Шевченка). Що ви можете сказати про зовнішній вигляд актора, його намагання вжитися в роль заможного козака часів Гетьманщини?

Іван Карпенко-Карий у ролі Назара в драмі Тараса Шевченка «Назар Стодоля» (кінець 60-х років ХІХ століття)

Комедія «Сто тисяч»

Драматургові Іванові Карпенку-Карому в когорті знакових митців-засновників театру корифеїв випало особливе місце. Цей автор драматичних шедеврів ХІХ ст. став батьком української комедії («Сто тисяч», «Хазяїн») і вивів нашу національну драматургію на високу орбіту мистецьких досягнень. Комедія «Сто тисяч» (1889) цього автора спочатку називалася буденно - «Гроші», але драматург прекрасно усвідомлював, що назва твору завжди стає саме тим чарівним ключиком, який відмикає світ його драматичного твору, тому дуже відповідально поставився до вибору такого ключа й дав своєму дітищу назву «Сто тисяч», гранично увиразнивши неймовірно велику суму, дуже бажану й ласу насамперед для всіх тодішніх сільських скоробагатьків. Не випадково у центрі цієї комедії - сім'я дуже заможного селянина Герасима Калитки. Ще недавно він узагалі не відзначався особливими статками, а тільки ціною надривної праці й непомірної економії всього й на всьому доробився й великого земельного наділу і навіть робітників для обробітку господарства почав наймати. Та попри великі успіхи доброго господаря в характері Герасима потворно й водночас дуже чітко проявляється й те, що Калитка зовсім не порозумнішав, не спробував жити відповідно до власних нових можливостей, а тільки самовпевнено став почуватися кращим від своїх односельців, наївно замріявся навіть стати сватом найбагатшому землевласнику в окрузі, одруживши сина Романа з Пузирівною.

Іван Карпенко-Карий розкриває характер Герасима Калитки всесторонньо. З одного боку, це до краю перевтомлений, зашарпаний, недалекоглядний сільський трудівник, який, проте, з іншого боку, постійно проявляє себе вкрай негативно й жалюгідно. Наприклад, свято вірить у власні хитрощі і зовсім не сповідує народну мораль, як це ще робили навіть його батьки. Герасим здатний ударити дружину Параску, яка вже й так падає з ніг від непосильної праці, погано харчується сам, а ще гірше годує наймитів, готовий хитрощами забрати в кума навіть останню тяглову худобу, вимагаючи за позичені гроші від Савки «запродажню» на воли. Герасим живе в примітивному колі обмеженого селянського світогляду: як і Савка, вірить, що за гроші можна й навіть варто запродати чортові душу, переконаний, що всі кругом багатіють лише нечесним шляхом, знущається зі своїх найближчих родичів, на кожному кроці проявляючи унікальну ганьбу скупості. Звичайно, настільки дурноверхого Герасима зовсім не важко обдурити шахраєві з досвідом, яким є Невідомий. Цей авантюрист пропонує Калитці купити в нього фальшиві гроші, що нібито майже нічим не відрізняються від справжніх. І Гера-сим, і Савка прекрасно усвідомлюють, що ця небезпечна оборудка для них особисто пахне в'язницею, що подібні діяння протизаконні, але примарні гроші затьмарюють їм мізки настільки, що обидва готові навіть позбавити один одного життя. Низька людська сутність кумів Герасима й Савки проявляється майже на кожному кроці, хоч обидва справді натерпілися чимало страху з обміном «фальшивих» купюр, які їм дав Невідомий на пробу, кілька разів спонтанно спромагалися навіть на хороші вчинки, наївно заздалегідь відчувши себе великими багачами. Найстрашнішим для обох кумів виявилося гірке прозріння: Невідомий підсунув Герасимові й Савці звичайний папір, так звану в середовищі шахраїв «куклу». З горя, що втратив власні гроші, за які міг купити ще один добрячий

шмат родючої землі в поміщика, який розорився, Герасим Калитка пробує повіситись, а коли його дивом рятують, виголошує фразу, що вже давно стала афоризмом: «Краще смерть, ніж така потеря!» Отже, власне життя він сам оцінив у суму, значно меншу навіть не від ста, а від трьох тисяч, адже й Калитка обшахрував Невідомого, а не тільки цей шахрай - Калитку, але Герасим ніколи не зможе собі простити, що омріяні гроші виявилися маревом.

Ми сміємося над примітивним і наївним селянином, але в той же час щиро жаліємо його як невсипущого трудівника, людину, над якою цинічно поглумилися шахраї, присвоївши Калитчині тяжкою працею зароблені гроші.

Комедія Івана Карпенка-Карого особливо актуальна в наш час. Багато людей у погоні за багатством утрачають не лише власне здоров'я, а й людську подобу, честь, гідність, руйнують власні родини, зрікаються найсвятішого.

СТО ТИСЯЧ

Комедія

(сСкорочено)

Дійові люди

Герасим Никодимович Калитка - багатий селянин, Параска - жінка його,

Роман - син їх,

Савка - кум Герасима, селянин,

Бонавентура - копач,

Невідомий - єврей,

Гершко - фактор \

Мотря - наймичка,

Клим - робітник.

ДІЯ ПЕРША

ЯВА І

В хаті яку хвилину нема нікого; входить Невідомий.

Невідомий. Нікого нема... Охо-хох! Трудно теперечки жить на світі. А через чево і трудно? Через того, що багато розумних понаставало... Так я сібє видумал новую комерцію: хорошій будєт ґендель 2, єжелі удастся... Попробуєм!..

ЯВА IV Копач і Роман.

Копач. Ха-ха-ха! Замєть - це пройдисвіт! Я їх багато бачив, у меня опит і практіка. Я на них насмотрєлся... Командовал зводом, так пров'янт 3 і фураж 4 часто получав, знаю їх, да і они меня знають!.. Ха-ха-ха! А батько купчу 5 й досі ще не совершив?

1 Калйтка (архаїчне) - гаманець.

Діалог із текстом

1 Як ставиться до Невідомого копач Бонавентура? Про що свідчить його негативна оцінка шахрая і пройдисвіта?

2 Чи задумується Калитка над причинами швидкого збагачення окремих землевласників? З чим пов'язані його роздуми? Який висновок Герасим робить для себе?

3 Що саме наштовхнуло Калитку на ідею купити певну суму фальшивих грошей? Яка сума цілком влаштовує Герасима?

4 Як ви думаєте, справжні чи фальшиві купюри показував Невідомий Калитці? На основі чого ви зробили такий висновок?

5 Як ви вважаєте, чи треба копача Бонавентуру зараховувати до людей, підвладних ідеї стати мільйонером в одну мить? Чому?

6 З якою метою копач радить Калитці купити в Пузиря пару свиней, а заодно представити Пузирів-нам Герасимового сина Романа? Яку з цих двох порад Калитка вважає слушною та чому?

7 Навіщо драматург від імені Романа згадує про обіцяний посаг Калитчиній дочці? Які риси характеру батька розкрилися у сварці й бійці зі сватами?

8 Навіщо, на вашу думку, автор увів у текст вихваляння Герасима про те, що він здатний обдурити кого завгодно, а його ніхто не зможе обвести навколо пальця?

9 З якою метою автор увів у комедію епізод спроби запродання Савкою власної душі чортові? Про які досі йому не відомі риси характеру кума довідується Калитка? Який висновок робить для себе?

10 Які риси Калитки виявляються у стосунках із Савкою?

11 Що наштовхує на висновок, що кум Савка собі ж неабияк шкодить необдуманими діями і постійно завдає чимало клопотів власними авантюрами?

12 З якою метою Невідомий легко віддав Герасимові дві справжні грошові банкноти?

13 Уявіть, що міг подумати Герасим Калитка, коли Невідомий байдуже, без жодного натяку на те, що селянин повинен повернути гроші, дав йому кілька купюр. Висловіть уголос уявні думки Калитки.

14 Цю саму ситуацію подайте від імені Невідомого.

15 Що саме стало причиною того, що Герасим узяв собі у спільники кума Савку? Доведіть, що у цьому вчинку виявилася далекоглядність і обережність Калитки.

16 Незважаючи на кримінальну відповідальність за махінації, лихоманка швидкого збагачення, що неодноразово підкреслюється в комедії «Сто тисяч», охопила всі нижчі стани суспільства: селян, гендлярів, шахраїв. Як ви думаєте, чому саме ці люди підпали під такі життєві випробування?

17 З якої причини Калитка вимагав, щоб Роман модно підстригся, одягнувся в новий одяг і у новому фургоні їхав до Пузиря найкращими кіньми? Про що мав свідчити зовнішній вигляд Романа й транспорт, на якому він із Бонавентурою вирушали до Пузиря?

18 Що до весілля обіцяв Калитка дати дочці в посаг, а що дав насправді? Чи можна твердити, що батько кривдить рідну дитину?

19 Як ставиться до бійки сватів на весіллі Копач і чому випитує найменші подробиці? На ваш погляд, Бонавентура потай сміється зі скупого Калитки чи щиро схвалює його вчинки? Чому ви так думаєте?

20 Спочатку комедія Івана Карпенка-Карого мала назву «Гроші», але пізніше автор змінив її, уточнивши суму. Як ви вважаєте, котра з двох назв краща й чому саме? Чи можна вважати, що назва «Сто тисяч» стає ключем до розуміння змісту твору? 1

21 Які засоби сміху використовує Іван Карпенко-Карий для змалювання Бонавентури? А Калитки? Чому Бонавентура видається Калитці нікчемою і нахлібником, а Копач Бонавентурі - примітивним селюком? Наведіть цитати на підтвердження своїх висновків.

22 Доведіть, що жарт й іронія властиві Бонавентурі, а Герасим Калитка взагалі не має почуття гумору.

23 Пригадайте з історії, з якої причини російського царя Івана ІІІ назвали Іваном Калитою? Чому Іван Карпенко-Карий своєму героєві дає подібне, тільки зменшувальне прізвище - Калитка?

Мистецькі діалоги

1 У Київському академічному театрі на Подолі у 2008 році режисер Віталій Малахов поставив комедію Івана-Карпенка Карого «Сто тисяч». Роль Герасима Калитки зіграв народний артист України Богдан Бенюк, який, до речі, не вважав цього персонажа негативним: «Калитка виведений трудівником, хліборобом. Але він потрапив у такий час, коли "з вовками жити - по-вовчому вити” У стосунках із селянами Калитка вимогливий, але не деспотичний1. Так що не треба плювати в бік Калитки. Таких людей поважати треба».

Яка ваша особиста думка про Герасима Калитку? Суперечить вона висновку актора чи суголосна його трактуванню образу Герасима Калитки? Чому саме?

Розгляньте театральну афішу вистави «Сто тисяч» і висловіть свої думки про цей рекламний продукт. Що саме ви можете вважати художньою знахідкою, а що -зовсім недоречним?

2 Розгляньте світлину, на якій зображено сцену з вистави. Як ви вважаєте, з виразу обличчя Невідомого зрозуміло, що перед нами шахраювата і надзвичайно хитра людина? Яким чином акторові, що грав роль Невідомого, вдалося домогтися цього?

Який настрій у Герасима Калитки на фото? Доведіть, що, знайшовши спосіб легко й швидко розбагатіти, цей персонаж таки здатний почуватися щасливою людиною.

1 Скакати цапа - те саме, що «дибки ставати», щосили опиратися чомусь.

2 Харциз - розбійник.

Діалог із текстом

1 Чому Герасим будить наймитів далеко до сходу сонця? Чим пояснює свої викрики?

2 За що саме Калитка ганьбить Клима? Чи можна так робити?

3 Кум Савка заздрить начебто добрим стосункам подружжя Калиток. А які в нього самого стосунки з власною жінкою? Процитуйте відповідний уривок.

4 З якої позиції ви розцінюєте той факт, що Калитка позичає Савці разом з іншими купюрами й десять нібито фальшивих карбованців?

5 Як ви оцінюєте те, що на людях Калитка афішує своє добре ставлення до жінки? Як він ставиться до Параски насправді?

6 Про що свідчить той факт, що хліб у хаті зберігають під замком?

7 Чому Герасим і його жінка Параска мають зовсім протилежні думки про те, хто є бажаною невісткою?

8 Що стало причиною конфлікту між Мотрею і Романом? Чому дівчина заявляє, що сердиться лише на себе?

9 Що саме найбільше цінує в Мотрі Роман? Чи можна сказати, що він, як і його батько, на перше місце ставить вигоду? Доведіть свою думку.

10 Як згадує своє життя з Герасимом в молоді літа Параска й чому називає чоловіка харцизом? Слово «харциз» відповідає лексемі «розбійник». Що ж це слово означає в розмовно-побутовій лексиці?

1 Оказія - пригода, випадок.

Діалог із текстом

1 Чи сподобалося Герасимові, як його сина зустріли Пузирі? Чи була така реакція господаря очікуваною і чи вважав Калитка таку поведінку багатія для себе ганьбою? Чому?

2 Прочитайте й проаналізуйте монолог Герасима, в якому йдеться про його заповітну мрію. Доведіть, що в душі Калитка може бути навіть тонким ліриком.

3 Як ставиться Герасим до ідеї Гершка обплутати Смоквинова свіжим боргом? Прочитайте вголос уривок, де йдеться про те, що Калитка ніколи собі не пробачить, якщо проґавить землю поруч зі своїми нивами.

4 Перекажіть близько до тексту пригоду кума Савки з нібито фальшивими купюрами. Чому гумор є основним засобом сміху в цьому епізоді?

5 Чи можна сказати, що рішення Калитки сватати Мотрю за сина Романа було зумовлене не тільки образою на Пузиря, а й упевненістю у своєму завтрашньому дні надзвичайно багатої людини?

6 Як змінюють великі гроші характери Калитки й Савки?

7 Як ви ставитеся до того, що Герасим побожно цілує мішок з грішми?

8 Що ви можете сказати про шахрайську жилку в характері Калитки? На яку суму він обдурив Невідомого і як саме це йому вдалося зробити?

9 Як зреагував Герасим на те, що замість грошових банкнот йому підсунули звичайнісінький папір? Чи можна поспівчувати Калитці?

10 Чому Роман дуже дивується, що батько вперше в житті проспав схід сонця та ще й звечора з кумом пив за власні гроші?

11 Чому Калитка зробив висновок, що фальшиві гроші пройшли найсуворішу пробу й тому їх можна купувати без жодних сумнівів?

12 Для чого драматург уводить у текст п'єси епізод, у якому Роман погоджується ув'язатися в чергову авантюру з пошуками скарбів, запропоновану Бонавентурою? Чи підкреслює цей епізод думку, що «золота лихоманка» в суспільстві триває?

13 Чому і Савка, і Калитка бояться навіть на мить відійти від мішка з грішми?

14 Про що саме свідчить висновок Герасима Калитки: «Краще смерть, ніж така потеря»? Чому в читачів і глядачів ця фраза неодмінно викликає сміх?

15 Доведіть, що бездуховність - велике зло в суспільстві взагалі й у житті окремої людини зокрема.

16 Уявіть, що Бонавентура й Роман взялися за розкопки. Опишіть, що вони знайшли й чим закінчилася їхня витівка.

17 На основі комедії «Сто тисяч» аргументовано доведіть, що бездуховність, жадібність, скупість, брехня, обман, здатність на злочин - прояви безвідповідальності враженої злом людини.

18 На стільки відсотків від обіцяної йому суми грошей обдурив Невідомого Герасим Калитка? А Невідомий - Герасима Калитку? Чому, на вашу думку, зі злочинцями, фінансовими махінаторами і шахраями не варто мати жодних справ і краще самим ніколи не порушувати закону?

Шстшьм іїалти

1 Розгляньте перше фото із сучасної постановки комедії «Сто тисяч» Київського академічного театру на Подолі. Знайдіть у тексті комедії уривок, який відповідає змісту фото, й прочитайте відповідну сцену в особах.

2 Яку сцену комедії ілюструє друге фото? Чи вдало, на вашу думку, актор Роман Халаїмов ужився у роль кума Герасима Калитки - Савки? Чому ви так вважаєте?

3 Якби ви були режисером, якого сучасного актора ви запросили б на роль Герасима Калитки? Чому ваш вибір саме такий?

 

 

Це матеріал з підручника Українська література 8 клас Слоньовська (2021, поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  Національна українська драма
Наступна сторінка:   Театр і драматичні твори: від часів ст...



^