Інформація про новину
  • Переглядів: 85
  • Дата: 1-04-2021, 21:10
1-04-2021, 21:10

8. Узагальнення до розділу «українські землі у складі речі посполитої (XVI - перша половина XVII століття)»

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  7. Містобудування та архітектура
Наступна сторінка:   9. Походження українського козацтва

Орієнтуємося в часі

Установіть хронологічну послідовність подій.

А Люблінська унія - утворення Речі Посполитої • Берестейська церковна унія - утворення унійної (греко-католицької) церкви • ухвалення другого Литовського статуту - утвердження ідеї самоврядної шляхетської держави • проведення аграрної реформи на підставі «Устави на волоки».

Б Заснування слов’яно-греко-латинської школи в Острозі (Острозької академії) • видання Іваном Федоровичем перших друкованих книг на теренах України • затвердження статуту Львівського Успенського братства • утворення Київської (Могилянської) колегії.

Орієнтуємося в просторі

Перейдіть за наведеним кодом або посиланням

https://cutt.ly/GhoXNir

і розгляньте «Генеральну карту України» Гійома Левассера де Боплана. Помандруйте Україною середини XVII ст. Спробуйте знайти на карті місто (село), у якому ви живете. Використовуючи знання з географії, визначте, що означають умовні позначення на цій карті. Схарактеризуйте за ними територію України.

А Розгляньте пам’ятки оборонного будівництва. Поясніть, чому

впродовж XVI ст. будівництво оборонних споруд не лише не втратило значення, а й набуло розмаху. Опишіть зображені споруди, звернувши увагу, як особливості рельєфу впливали на їхню форму.

Б На прикладі львівської площі Ринок і прилеглих вулиць визначте характерні риси ренесансного світського та церковного будівництва. Чому власники кам’яниць (будинків з каменю) намагалися через архітекторів і будівничих надати їм неповторного вигляду? Скориставшись додатковою літературою або пошуком в інтернеті, довідайтеся, звідки походили най-відоміші творці ренесансної архітектури Львова, як-от Павло Римлянин, Петро Барбон.

Працюємо з інформацією

Проаналізуйте уривки з історичних джерел та визначте їхню тематику. Поясніть історичні обставини, які зумовили їхню появу.

А «Вказали нам коронні чини, що від значних у наших державах просторів пустих земель, розташованих на кордоні за Білою Церквою, ніякої користі нема ні громадської, ні приватної, отже як ці землі можна було б перетворити в корисні, аби не лежали пусті. Тому, і внаслідок даного нам від усіх чинів дозволу, встановлюємо, що будемо вважати себе вільними в роздачі в цьому розумінні тих пустирів на вічність особам шляхетського стану, вислуженим перед нами і Річчю Посполитою, на розсуд і волю нашу...» (Із постанови сейму Речі Посполитої, 1590 р).

• «Боже того борони, щоб ми це зробили й дали розібрати свій ґрунт на волоки

та вписати до реєстру свої родини! У жодному краї тут такого немає, аби

наші пани переписували нас - вільних людей - і дітей наших, і маєтності наші, щоб у себе в неволі тримати. Ані батьки наші, ані ми самі, вже тут і постарівшись, такого ніколи не чули й не бачили... А ні - так ми зараз же як вільні люди віддамо нашому пану, у котрого тут сидимо, по 20 грошів [відступного] й вийдемо геть, а в неволі бути не хочемо» (Постанова однієї із селянських громад Житомирщини - у викладі землеміра - на спробу «волочної поміри», 1593 р.).

• «Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноручно і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому залежно від наділу, який тримають, певну кількість буассо зерна, багато каплунів, курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею і Різдвом. Крім того, [повинні] возити дрова для потреб свого пана та виконувати тисячі інших повинностей, яких би й не повинні були робити, не кажучи про гроші, яких пани від них вимагають, а також [забирають] десятину з баранів, свиней, меду, всіляких плодів, а кожного третього року - третього вола. <...> ось яка велика свобода польської шляхти (яка живе неначе в раю, а селяни - ніби перебувають у чистилищі). Тому як трапляється, що ці бідні селяни потрапляють у повну залежність до злих панів, то опиняються у ще жалюгіднішому стані, ніж каторжани на галерах. Таке рабство і призводить до того, що багато хто тікає, а найвідважніші з них подаються на Запорожжя, яке є місцем притулку козаків на Борисфені» (З «Опису України» Гійома Левассера де Боплана, 1651 р).

Б «<...> Ми, в Бозі зібрані на черговім соборі в Бересті, в соборній церкві Св. Миколая, Митрополит і Єпископи грецького обряду <.> на вічну пам’ять проголошуємо: <...> не хотячи їм [царгородським патріархам] помагати в розколі й розірванні святої церковної єдності, і запобігаючи спустошенню церков і спасінню людських душ, <...> ми вислали минулого року послів до святішого Отця Климентія восьмого, <...> просячи, щоб як найвищий пастир вселенської католицької Церкви прийняв нас під свій послух та визволив від зверхності царгородських патріярхів і розрішив нас, зберігаючи за нами обряди і звичаї східних Церков, грецьких і руських, не роблячи жодних змін у наших церквах; але щоб залишив їх за переданням святих грецьких отців навіки» (Із рішення Берестейського собору 1596 р).

• «<...> чи збільшується прославляння Бога при цій нововигаданій унії? Саме в великих містах церкви запечатані, церковні маєтки зруйновані, у монастирях замість монахів тримають худобу. <...> хіба не гноблення народу нашого руського те, що, обминаючи інші міста, робиться у Львові? - Хто додержує грецької віри і не перейшов в унію, той не може проживати в місті, міряти ліктем і квартою і бути прийнятим у цех; не дозволяється проводжати за церковним обрядом тіло померлого жителям міста і відкрито приходити до хворого з тайнами Божими. <...> Так само в міські ради не притягаються люди достойні і вчені, які не належать до унії, а простими мужиками неосвіченими до того, що інший не зуміє визначити, що таке є правосуддя, заповнюють ці місця, на сором руського суду. <...> дуже великі й нечувані утиски терпить наш руський народ як у Короні, так і у Великому князівстві Литовському» (Із промови волинського шляхтича Лаврентія Деревинського на Варшавському сеймі 1620 р).

• «За цим привілеєм [надано] всі права руській церкві грецького обряду під титулом Успіння Пречистої Діви Марії <...> І просили нас, щоб ми вважали за гідне погодитися як щодо нашого підтвердження і цією даною [грамотою] щодо <...> друкарні для вибивання [літер] та друкування, продажу і виставлення книг руськими літерами, як недавно, так і давніше друкованих, щоб ми дали наш дозвіл, і щоб ніхто тут частково не перешкоджав у нашому місті Львові сучасним власникам згаданої друкарні. Таким чином, ми, обстоюючи привілеї божественної пам’яті наших попередників та бажаючи зберегти цілими і непорушними права, імунітети, ласкаво надані нашими попередниками нашим вірним підданим, хочемо зберегти і зберігаємо вищезгадану друкарню-типографію згаданої церкви та братства, встановленого біля неї, у виконанні своєї роботи справно стосовно вільності і можливості друкувати українські книжки та писання як світські, так і духовні, що слугують здійсненню божественних обов’язків; однак так, щоб нічого в тій друкарні не друкувалося, що було б проти гідності нашого королівського маєстату та святої римо-католицької церкви» (Із підтверджувальної грамоти короля Владислава IV Львівському Ставропігійському братству на видання книг кириличним друком, 1639 р.).

Мислимо логічно

Спираючись на знання з історії України та всесвітньої історії, укладіть наведені імена, поняття і терміни в тематичні групи: а) наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства; б) роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України; в) вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій; г) економічне й загалом суспільне значення містобудування в ранньомодерній Україні; д) історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України.

Міркуємо про цінності

Схарактеризуйте культурно-мистецьке життя України в другій половині XVI — першій половині XVII ст. Візьміть до уваги, що воно тривало під знаком культури Відродження (Ренесансу), яка змінила розуміння й образ людини.

Розгляньте зображення і виконайте завдання.

А Уважно вдивіться в обличчя, створені скульпторами й художниками кінця XVI - першої половини XVII ст. Зверніть увагу на життєвість та емоційну виразність цих образів: у них уже немає й сліду впливу середньовічних проповідей відречення від земного життя. Поясніть цю зміну.

Б Розгляньте фігуру Ісуса Христа на куполі каплиці Боїмів у Львові. До її створення на початку XVII ст. долучився вроцлавський будівничий Андреас Бе-мер - видатний скульптор Центрально-Східної Європи. У камені під двометровою скульптурою Христа викарбувано слова: «Перехожий, зупинись і подумай, чи твоє страждання є більшим, ніж моє». Як ви розумієте ці слова?

РОЗДІЛ 2

Становлення козацтва

(XVI - перша половина XVII ст.)

Від часу появи перших джерельних згадок про українських козаків наприкінці XV ст. і впродовж наступних трьох століть українська історія невіддільна від козацтва, ба більше - козаки були її осердям. Вони не просто розвинули організовану спільноту, а й з’єднали військову силу з лицарською ідеєю захисту рідного краю, його культури. У першій третині XVII ст. козаки стали захисниками ідентичності українського населення Речі Посполитої. Подібні до українського козацтва спільноти виникали й на пограничних землях інших країн (як-от граничари в Хорватії, секеї та гайдуки в Угорщині). Однак ніде ці групи не відіграли такої великої ролі в суспільстві, як козаки в Україні. Зважаючи на полонізацію української знаті, козацтво виконувало роль національної еліти, яка в інших країнах належала найвищим суспільним верствам. Козак став ключовою постаттю не тільки в більшості сюжетів історії України, а й у національній свідомості українців. Не випадково, що серед тогочасної європейської спільноти українці дістали назву «козацького народу».

Працюємо над проєктами

1. Прочитайте історичний роман Романа Іваничука «Мальви» (первинна назва «Яничари»), який переносить читача в козацькі часи і водночас змушує задуматися над сучасністю і майбутнім. Проаналізуйте історію створення роману та його сюжет. Уявивши себе власником букіністичної крамниці, підготуйте рекламний постер (або огляд) книжки.

2. У групах (парах) доберіть відомості про козацьких ватажків XVI - першої половини XVII ст. Проаналізуйте їхні життєписи й укладіть колективний портрет. При тому зверніть увагу на соціальне й етнічне походження, освіту, індивідуальні риси, мотиви по-козачення, результати діяльності цих осіб.

3. Складіть синхроністичну таблицю найважливіших подій української та світової історії з кінця XV до середини XVII ст. (наприклад, 1492 р. - перша писемна згадка про українських козаків, відкриття Америки X. Колумбом).

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Мудрий, Аркуша

 

 



Попередня сторінка:  7. Містобудування та архітектура
Наступна сторінка:   9. Походження українського козацтва



^