uabooks.top » Історія України » 12. Козацькі повстання кінця XVI століття. Морські походи козаків
Інформація про новину
  • Переглядів: 64
  • Дата: 1-04-2021, 21:21
1-04-2021, 21:21

12. Козацькі повстання кінця XVI століття. Морські походи козаків

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  11. Становлення козацького стану. Реєст...
Наступна сторінка:   13. Військо запорозьке і хотинська війн...

1. Повстання Криштофа Косинського

Першим відкритим збройним виступом козаків проти державної влади Речі Посполитої було повстання на чолі з гетьманом Криштофом Косинським у 1591-1593 рр. Хоча безпосереднім приводом до нього став особистий конфлікт гетьмана з князем Янушем Острозьким (сином Василя-Костянтина Острозького), цей виступ указав і на глибше зростання суспільної напруги. Основними причинами повстання були обмеження козацьких прав і поширення на Київщину і Брацлавщину магнатського землеволодіння.

Наприкінці XVI ст. намітився виразний розлам між українським панством, яке дедалі більше діяло заодно з польською шляхтою, і низами, які підтримували козацтво. Часи, коли магнати й панство виступали спільно з козаками, минали. Так, противниками козацтва стали й князі Острозькі. Підтримуючи українські культурно-освітні заклади, вони водночас вбачали в козацтві загрозу своїм маєткам. Януш Острозький - показовий цьому приклад. Він став і першим римо-католиком у православному до того роді Острозьких.

У 1590 р. за дорученням короля Косинський організував козаків для захисту Поділля від турків і татар. Однак даних козакам обіцянок за перебування на службі влада не виконала. Зокрема, маєток, який Косинський отримав у нагороду за службу, привласнив Януш Острозький. Повсталі козаки встановили контроль над Київщиною і Брацлавщиною, однак не змогли поширити владу на Волинь. У шляхетських маєтках, які належали насамперед Острозьким, вони забирали документи, майно, зброю, коней, продовольство. Жителі Білої Церкви, Переяслава, Богуслава, Корсуня, а також, імовірно, Черкас і Канева склали присягу Косинському (на його вимогу) як гетьману.

Оскільки королівський двір розглядав виступ Косинського як його особистий конфлікт з Острозьким і відповідно не надав військової допомоги, Острозьким довелося зібрати власне військо для придушення повстання. Вирішальна битва, у якій козаки зазнали поразки, відбулася в лютому 1593 р. під містечком П’ятки (нині село поблизу Чуднова на Житомирщині). Більшість учасників по

встання пристала на умову не конфліктувати надалі з князями Острозькими. Визнавши «великі доброчинства й ласку» князів щодо козацького війська, козаки погодилися Косинського «за отамана не мати» і не влаштовувати постоїв у князівських землях. За тим вони відійшли на Запорожжя. Щодо Косинського, то в травні 1593 р. його вбили в Черкасах слуги черкаського і канівського старости князя Олександра Вишневецького.

Схарактеризуйте причини, перебіг і результати повстання К. Косинського. Як ви розумієте вислів письменника й історика Валерія Шевчука, що повстання Косинського «прокопало рів поміж верхами й низами»?

2. Повстання Северина Наливайка

Повстанням під проводом Северина Наливайка 1594-1596 рр. історики узагальнено називають кілька подій, у яких проявилося прагнення козацтва встановити контроль над певною територією України. Усе почалося з молдовських походів у 1594-1595 рр., коли козаки реалізували зовнішньополітичні цілі Священної Римської імперії та Речі Посполитої, спрямовані на послаблення впливу в регіоні Османської імперії. І хоча робили це неофіційно, наче на власний розсуд, утім з відома Василя-Костянтина Острозького. Коли ж антитурецька діяльність на теренах Молдовії стала неможливою, козаки не розійшлися по домівках, а окремими загонами розташувалися в містах і селах спочатку Поділля, а згодом Київщини, Волині, Полісся та південної Білорусі.

Северин (Семерій) Наливайко (р. н. невід. -1597) - один із керівників козацтва в 1590-х роках. Народився імовірно в Гусятині або Острозі. Змолоду козакував на Запорожжі, потім служив у князя Василя-Костянтина Острозького. Уперше згаданий у 1594 р. на Поділлі, де зібрав 2-тисячний загін для оборони від татар. У наступні два роки на чолі козацького війська здійснював походи на турецькі фортеці на теренах Молдовського князівства, деякий час перебував на австрійській службі в Угорщині. Найбільше відзначився як ватажок повстанців, які в 1595-1596 рр. спустошували шляхетські маєтки на Поділлі, Київщині, Волині. Сучасники відзначали яскраву зовнішність Наливайка та його невгамовну вдачу. Польський хроніст Мартин Бельський писав: «Се був красень із себе, людина видатна; якби тільки він на добре повернув те, що йому Бог дав; до того ж і чудовий пушкар». Історики розходяться у визначенні мотивів дій Наливайка: одні звертають увагу на його державотворчі заяви (умовою угоди з королем висував вимогу встановити козацьку владу на чолі з гетьманом на території між Дніпром і Дністром), інші повстанську активність пояснюють спробами князя В.-К. Острозького перешкодити укладенню Берестейської унії.

Основна частина козацького війська знаходилася під командою Г Лободи і М. Шаули, які розташувалися в Овручі, однак особливу активність проявляв С. Наливайко. Восени 1595 р. на чолі загону з тисячі козаків він здійснив рейд за маршрутом Луцьк-Слуцьк-Бобруйськ-Могильов-Річиця й вернувся на Волинь. Часом тріумфу і поразки козаків стала весна 1596 р., коли на придушення повстання вирушило королівське військо (із 12 тис. жовнірів і шляхти) під командуванням Станіслава Жолкевського. У лютому відбувся перший в історії бій між козаками й урядовими військами (поблизу Острополя, нині Хмельницька обл.). Згодом сталося ще кілька сутичок (з них найбільшою була битва під Білою Церквою у квітні), які змусили козаків відступити до Переяслава. А що переговори не дали результату, то в травні 1596 р. польське військо переправилося через Дніпро, наздогнало і розбило повстанців під Лубнами в урочищі Солониця. Козацькі ватажки на чолі з Наливайком потрапили в полон і були страчені у Варшаві.

В урочищі Солониця в 1596 р. козаки застосували для захисту так званий ваґенбурґ (від нім. Wagen - віз і Burg -сховище, захист, місто) - укріплення з обозних возів, поставлених поряд і скріплених мотузками й ланцюгами. Козацький табір складався з валу і

5-7 рядів з’єднаних між собою возів. У таборі перебувало 6-12 тис. осіб, зокрема жінки й діти. Королівське військо налічувало понад 6 тис. До поразки повстанців призвела двотижнева облога (у таборі бракувало їжі та води), артилерійський обстріл, внутрішній конфлікт серед козацтва. Видача С. Наливайка не вберегла повстанців, згодних капітулювати, від погрому.

Повстанці не мали далекосяжних політичних цілей. Вони розглядали свої дії здебільшого як заходи по забезпеченню постою для війська і підготовку до нових походів проти турків. Однак на практиці спроби козаків узяти під контроль території, де повновладними господарями були магнати і шляхта, свідчили про зрослу суспільну силу козацтва. Вони фактично паралізували державну владу, побудовану на засадах шляхетської демократії. Тому-то об’єктивно діяльність козаків під орудою Наливайка мала антишляхетський і антиурядовий характер. У містах і селах запроваджували козацьке управління і стягували податки на користь Війська Запорозького. Присутність козаків на волості зумовлювала й покозачення селянства.

Визначте причини й наслідки, а також схарактеризуйте перебіг повстання під проводом С. Наливайка.

3. Морські походи козаків

Від початку козацтво було пов’язане з річковими, а згодом і морськими походами. На озброєнні козаків були цілі флотилії з човнів-чайок - легких і маневре-них, на відміну від великих і незграбних турецьких галер. Аби протидіяти козацьким походам, із використанням човнів, на кримські улуси, уже в 1510 р. хан постановив розбудувати Очаківську фортецю, перегородити Дніпро ланцюгами, а малі річки засипати камінням. Якщо в першій половині XVI ст. активність козаків зосереджувалася в пониззі Дніпра, то в другій половині століття вони дедалі частіше з’являлися в Чорному морі. Із козацькою флотилією пов’язували плани захисту південних теренів польські й литовські уряди.

Сучасне місто Очаків заснував у 1492 р. кримський хан Менглі-Ґерей на місці старого литовського укріплення. На початку XVI ст. нова фортеця отримала назву на турецький лад Ачі-Кале (Озі-Кале), що означало «фортеця (селище) біля виходу у відкрите море». В українській мові ця назва перетворилася на Очаків. Місто було однією з ланок у системі татарсько-турецької работоргівлі. Тому морські походи козаків мали на меті звільнення невільників, знищення збройних сил противника і захоплення трофеїв. Для морських походів козаки вибирали осінній час, коли хмарні дні й темні ночі давали змогу зненацька нападати на ворога. Перший великий (на 32 чайках) морський похід на Очаків козацьке військо здійснило в 1545 р. Тоді, діючи під командуванням брацлавсько-го й володимирського старости князя Федора Санґушка, теребовлянського старости Бернарда Претвича і черкаського князя Андрія Пронського, козаки захопили фортецю.

До морських походів запорожці ретельно готувалися: обирали отамана (гетьмана), визначали цілі, будували човни, лагодили спорядження і збирали провіант. Кожен загін із 50-70 козаків будував чайку для себе протягом кількох тижнів. До готового човна по обох бортах прив’язували снопи очерету, які не давали човну затонути навіть тоді, коли він наповнювався водою, а також захищали від куль і пом’якшували удар під час абордажу ворожого судна. У морський похід козак зазвичай брав дві рушниці або пістолі, три кілограми пороху, свинець і шаблю. Крім цього, чайка могла мати до 6 малих гармат. У боротьбі проти козацьких чайок турецький галерний флот був неефективний. Низькі чайки ховалися за морськими хвилями і були непоміт-

ними. Напади на турецькі кораблі козаки здійснювали переважно вночі або проти сонця.

Особливо частими козацькі походи на татарські й турецькі володіння стали на зламі XVI-XVII ст. Метою цих походів, які увійшли в історію як героїчні, були фортеці в усьому Північному Причорномор’ї: Очаків, Перекоп, Ізмаїл, Аккерман (нині Білгород-Дністровський), Кілія, Варна. Тоді запорожці знищили берегові укріплення і чимало турецьких кораблів. У цих походах проявився військовий талант гетьмана Петра Сагайдачного. Найбільшого розголосу здобули козацькі походи з десятків човнів на Стамбул (1615 р.) і Кафу (1616 р.). У Кафі (нині Феодосія) знаходився тоді найбільший ринок невільників. Козаки на чолі із Сагайдачним спалили в гавані турецькі кораблі, знищили військову залогу і визволили декілька тисяч невільників. Відтак козаки взяли штурмом турецькі фортеці Си-ноп і Трапезунд. Найбільшої могутності козацький флот досяг у середині 1620-х років, коли налічував 350 човнів-чайок і щонайменше 17 тис. козаків.

Опишіть морські походи козаків. Чому ці походи, особливо з початку XVII ст., називають героїчними?

Перші козацькі повстання (або війни, як їх ще називають) кінця XVI ст. стали своєрідним Рубіконом у козацько-польських відносинах. Уроки повстань осмислювали і в козацьких куренях, і в палацах вельмож. Наприклад, на сеймі 1616 р. згадувалося, що раніше козаки «слухалися своїх панів і старост», а потім, за Косинського і Наливайка, «рушили не тільки на видатні фамілії, а й на всю Річ Посполиту». Чи ви згодні з таким визначенням?

Укладіть маршрут і план мандрівки від рідного міста (села) до Аккерманської фортеці, що в сучасному місті Білгород-Дністровський на Одещині. Маршрут укладіть так, аби дорогою відвідати ще кілька козацьких пам’яток або місць, пов’язаних з історією козацтва (фортець, полів битв, пам’ятників козацьким ватажкам та ін.). Підготуйте опис своєї мандрівки. Поміркуйте, як змінилося довкілля, яким мандруватимете, від козацьких до наших часів.

1. Коли відбулися перші козацькі повстання під керівництвом К. Косинського

і С. Наливайка? На який час припали найбільші морські походи козаків?

2. За картами на с. 75, 85 схарактеризуйте перебіг козацьких повстань кінця

XVI ст., напрямки морських походів козаків.

3. Спираючись на підручник і додаткові джерела інформації, підготуйте повідом

лення про військову майстерність козаків.

З метою успішного проведення практичного заняття радимо підготуватися до нього своєчасно.

4. Визначте причини перших козацьких повстань. Як вони характеризували стан

тогочасного українського суспільства?

5. Як ви розумієте спостереження щодо козацтва з початку XVII ст., мовляв,

козаки «у великій державі свою удільну державу творять»?

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Мудрий, Аркуша

 

 



Попередня сторінка:  11. Становлення козацького стану. Реєст...
Наступна сторінка:   13. Військо запорозьке і хотинська війн...



^